Спецможливості
Агрохімія

Симбіоз поживних мікроелементів для поля: ефективні рішення від біотехнологів БТУ-ЦЕНТР

21.05.2021
17668
Симбіоз поживних мікроелементів для поля: ефективні рішення від біотехнологів БТУ-ЦЕНТР фото, ілюстрація

Активний ріст та розвиток сільськогосподарських культур, особливо сучасних інтенсивних сортів і гібридів, неможливий без оптимізації живлення, де не остання роль відведена мікроелементам.

 

 

 

 

 

 

Мікроелементи беруть активну участь у ключових фізіологічних процесах на рівні клітин, тканин і організму в цілому (табл. 1). Останні наукові дослідження свідчать також про їхню важливість для подолання наслідків стресів різного походження, бо стійкість рослин до подразників забезпечується передусім сукупністю процесів обміну речовин у рослині.

Таблиця 1. Ключова роль мікроелементів у фізіологічних процесах рослин

Рис. 1. Реакція рослин на стрес, викликаний нестачею або надлишком мікроелементів (Кабата-Пендіас А., Пендіас Х., 1989 р.)Важливість забезпечення мікроелементами рослин у період їхньої активної вегетації добре ілюструє графік (рис. 1). Адже нестача якогось мікроелементу спричинює відхилення у рості та розвитку рослини, зокрема через порушення метаболізму. Особлива увага до життєво необхідних мікроелементів, критично низька або, навпаки, надмірна концентрація яких, може викликати незворотні фізіологічні процеси у рослині та спричинити її загибель.

Найпоширенішою ознакою нестачі мікроелементів у рослин є втрата властивого культурі забарвлення, деформація вегетативних і генеративних органів, зниження опірності рослин хворобам і стресовим явищам, а кінцевим негативним результатом — зниження продуктивності та погіршення якості врожаю. Слід відзначити, що для вирішення проблеми браку мікроелементів одноразове позакореневе підживлення, навіть у більшій нормі, не забезпечує бажаного ефекту (ще й можливі хімічні опіки), тому доцільніше проводити дробне внесення хоча б двічі, навіть у мінімальних рекомендованих нормах.

 

Скільки ж бору і цинку є в українських ґрунтах?

Застосування мікродобрив є ефективним, перш за все, за низького вмісту того чи іншого мікроелементу в ґрунті. Саме ґрунтова діагностика є основою розробок науково та економічно обґрунтованих систем удобрення сільськогосподарських культур. Аналіз ґрунтових запасів мікроелементів, наприклад цинку, свідчить, що близько 18 млн га мають недостатнє забезпечення (менше 0,2 мг/кг ґрунту) цим мікроелементом. Щодо бору, то сільськогосподарські культури на площі більше ніж 8 млн га ріллі в Україні потребують додаткового борного живлення (вміст — до 1,5 мг/кг є нижчим навіть від порогового рівня, а коефіцієнт засвоєння з ґрунту становить лише 3–10 %) (рис. 2). 

Рис. 2. Картосхема вмісту рухомих форм цинку та бору в орному шарі ґрунтів України (Булигін С., Демішев Л. та ін., 2007 р.)

 

 

Склад мікродобрив та тонкощі їх застосування

Практика свідчить, що позакореневе, або фоліарне внесення мікроелементів у вигляді сучасних рідких мікродобрив, виготовлених способом хелатування, забезпечує 95–98% їхнього засвоєння, тоді як ґрунтове внесення — лише 20–30%. Разом з тим, у виборі мікродобрива важливе значення має його склад, тобто не лише концентрація, форма наявного мікроелементу, ступінь його біологічного засвоєння, а й супутні речовини, які забезпечують транспортування іонів металу в клітини та стабільність розчину загалом. На все це суттєво впливає спосіб хелатування.

Порівняльний аналіз різних комплексонів, тобто речовин, якими хелатують мікроелементи металічної групи свідчить, що в більшості випадків використовують кислоти, що містять карбоксильну групу (ЕДТА, ДТПА, ДБТА), або мають в основі фосфонові кислоти (ОЕДФ, НТФ, ЕДТФ). У деяких технологіях хелатування проводять гуміновими кислотами. Але більшість із них має низку недоліків.

 

Мікродобрива на основі хелаторів амінокислот та біорозробки від БТУ-ЦЕНТР

Ще один спосіб отримання мікродобрив полягає у використанні в якості хелатуючих агентів амінокислот. Перевагою цього способу отримання хелатних сполук мікроелементів є те, що амінокислоти краще утримують мікроелементи, ніж кислоти, особливо гумінові. Крім цього, вони мають менші розміри, ніж кислотомісні комплексони, тому швидше проникають у рослину.

На противагу від звичайних кислот, які є самі по собі інертними і виконують лише транспортну роль, амінокислоти входять до складу ферментів, що забезпечує не лише постачання мікроелементу до рослини, а й активне включення у ростові процеси в якості фізіологічно активних речовин.

Також слід враховувати небезпеку для оточуючого середовища кислотних комплексонів, зокрема препаратів на основі ЕДТА. Як показують дослідження, їхнє розкладання в природному середовищі може викликати утворення більш токсичних і менш здатних до біологічного розкладання продуктів ніж вихідна речовина. Через це у деяких країнах ЄС навіть діють обмеження і заборони щодо їхнього використання.

Отже, додавання до складу мікродобрива амінокислот забезпечує вищу ефективність застосування мікроелементів. Саме такий варіант хелатування амінокислотами використовують у компанії БТУ-ЦЕНТР.

Але принциповою відмінністю в розробленій лінійці мікродобрив HelpRost® є

те, що у виробництві препаратів використовують не синтетичні, а природні амінокислоти, отримані в результаті життєдіяльності спеціально відібраних мікроорганізмів.

Оскільки рослина сама виробляє амінокислоти, вона визнає такі хелати на основі природних амінокислот за «свої», тому тут включаються додаткові фізико-хімічні механізми дифузії і це полегшує транспортування та споживання мікроелементів. Так як амінокислоти є компонентом рослинного білка-протеїну, вони відразу вбудовуються в скелет рослини.

Таким чином, амінокислоти виступають не тільки стабілізуючим і транспортним засобом, а й не менш важливими, ніж самі мікроелементи, поживними й фізіологічно активними речовинами, що впливають на ріст і розвиток рослини.

Наявність амінокислот дуже важлива для підвищення стресостійкості рослин, зокрема до метеорологічних умов, що дає змогу застосовувати добрива HelpRost® перед ймовірними несприятливими умовами, або відразу після закінчення стресового періоду для нормалізації ростових процесів.

Здатність мікроорганізмів передавати рослинам продукти своєї життєдіяльності була використана під час створення препаратів HelpRost®.

 

Рис. 4. Урожайність після використання HelpRost® Бор на різних культурахПереваги препаратів HelpRost®:

  • Швидке засвоєння мікроелементів;
  • Зменшення енергозатрат рослин на вироблення амінокислот та інших біологічно активних речовин (пептидів, полісахаридів і вітамінів), що входять до складу препаратів HelpRost®;
  • Підвищення стресостійкості рослин;
  • Підвищення врожайності сільськогосподарських культур;
  • Безпечність для навколишнього середовища;
  • Дозволені до використання як в інтегрованому, так і                                                                                                                                        в органічному землеробстві.

 

Підвищення продуктивності різних культур — практика у полях

Рис. 3. Результати використання HelpRost® у різних кліматичних умовахHelpRost® — це розробка біотехнологів компанії БТУ-ЦЕНТР, це не просто мікродобрива, це симбіоз доступних рослині хімічних елементів і природних біологічних продуктів життєдіяльності мікроорганізмів.

Компанія має більш ніж 5-річний досвід успішного й ефективного застосування лінійки органо-мінеральних добрив HelpRost® для різних культур у агротехнологіях різних господарств, зокрема і великих агрохолдингів. Зазвичай їх призначають для позакореневого підживлення культур, які в період вегетації чутливі до дефіциту мікроелементів (олійні, зернові, овочеві та плодово-ягідні культури).

Наприклад, в умовах Київщини, зокрема на Сквирській дослідній станції, провели дослід, де обробка насіння кукурудзи, гібриду Пустоварівський 280СВ препаратом HelpRost® Насіння, підвищила біологічну врожайність зерна на 12,7–17,6 ц/га. Обробка посівів по вегетації препаратом HelpRost® Цинк, залежно від рівня удобрення, збільшила приріст на 22,1–27,1 ц/га, а застосування HelpRost® Кукурудза — на 15,2–22,4 ц/га. Обробка посівів ячменю ярого добривом HelpRost® Зернові нормою 1–3 л/га підвищила врожайність на 1,9–9,1 ц/га.

На Волині одноразова обробка посівів цукрових буряків препаратами HelpRost® Бор, HelpRost® Буряк разом із прилипачем Липосам® збільшила врожайність коренеплодів на 3,4 т/га, а дворазова — на 5,7 т/га. У цих же умовах застосування HelpRost® Бор, HelpRost® Овочі на картоплі забезпечило приріст її бульб на мінеральному фоні на 7,8 т/га, а на органічному (гній 40 т/га) — на 6,9 т/га.

На Півдні України, на дослідному полі Інституту олійних культур НААН, дворазове підживлення посівів льону олійного добривом HelpRost® Олійні підвищило продуктивність цієї культури, залежно від сорту, від 0,4 ц/га до 2,2 ц/га.

В умовах Одещини застосування HelpRost® Зернові, 1,0 л/га, у фазі трубкування забезпечило приріст зерна озимої пшениці на 12 ц/га, а внесення у фазі прапорцевого листа — 7,4 ц/га (рис. 3).

Широким попитом у господарствах користується добриво HelpRost® Бор. Так, його внесення на сої збільшило продуктивність культури на 4,3–5,6 ц/га, а додавання до нього препарату HelpRost® Соя підвищило цей показник на 5,3–6,5 ц/га. На соняшнику, завдяки застосуванню борвмісного варіанту цього добрива, отримано приріст насіння у різних ґрунтово-кліматичних зонах від 2 до 11 ц/га. Ріпак також позитивно реагує на внесення бору у складі HelpRost®, про що свідчить приріст його врожайності 2–4 ц/га (рис. 4).

Отже, для тих хто вміє рахувати гроші і цінує свою працю: вартість органо-мінеральних добрив з лінійки HelpRost® на 1 гектар (1–3 л/га) становить у середньому від 120 до 360 грн, а прибуток від додатково отриманого врожаю — 5–16 тис. грн/га. Гра варта свічок?!

 

Сергій Гаврилов, агроном-дослідник, Інститут прикладної біотехнології, компанія БТУ-ЦЕНТР

 

Інтерв'ю
Враховуючи насиченість ринку сучасною багатофункціональною технікою, завоювати позиції лідера продажів доволі не просто. Пропонований продукт чи послуга повинні мати власні унікальні технічні рішення, що робить їх особливим та затребуваним... Подробнее
Ма­рек Руж­няк— влас­ник гру­пи ком­паній Agro-Land Group
Аг­рар­на Поль­ща та­кож міцно «при­кипіла» до Ук­раїни, ад­же польські тех­но­логії, техніка, посівний та насіннєвий ма­теріал уже дав­но от­ри­ма­ли схва­лен­ня ук­раїнських сільгоспви­роб­ників і

1
0