Спецможливості
Агробізнес

Гуртові ринки: сьогодні й завтра

07.11.2008
629
Гуртові ринки: сьогодні й завтра фото, ілюстрація

Вступ України в Світову організацію торгівлі передбачає підвищення вимог до якості вітчизняної сільськогосподарської продукції та продовольства, удосконалення ринкової інфраструктури, розбудови її нових складових. Значна роль у цьому відводиться гуртовим ринкам сільськогосподарської продукції, процес створення яких на сьогодні є уповільненим. Що ж стримує їхній розвиток, яке місце вони посідатимуть у просуванні продукції від виробника до кінцевого споживача? На ці та інші запитання “Пропозиції” відповів голова підкомітету Верховної Ради з питань соціального розвитку сільських територій Іван Сідєльнік.

Іван Сідєльнік

Вступ України в Світову організацію торгівлі передбачає підвищення вимог до якості вітчизняної сільськогосподарської продукції та продовольства, удосконалення ринкової інфраструктури, розбудови її нових складових. Значна роль у цьому відводиться гуртовим ринкам сільськогосподарської продукції, процес створення яких на сьогодні є уповільненим. Що ж стримує їхній розвиток, яке місце вони посідатимуть у просуванні продукції від виробника до кінцевого споживача? На ці та інші запитання “Пропозиції” відповів голова підкомітету Верховної Ради з питань соціального розвитку сільських територій Іван Сідєльнік.

П: — Які особливості характерні для нинішнього розвитку аграрного сектору та сільських територій?
І.С.: — Сучасний стан розвитку аграрного сектору України характеризується тим, що основне виробництво більшості видів сільськогосподарської продукції (а це картопля, овочі, фрукти, м’ясо, молоко) зосереджено в господарствах сільського населення. При цьому в них майже немає можливості реалізувати надлишкову продукцію. Це сталося через те, що на внутрішньому ринку немає чіткої системи закупівлі, обробки, зберігання та подальшого продажу товару кінцевим споживачам. Сьогодні більшість пунктів приймання молока не відповідає санітарно-ветеринарним вимогам, продукт не піддають первинній обробці, наявна нездорова конкуренція між комерційними структурами, що закуповують сировину. Все це впливає на закупівельну ціну, що значно нижча за ту, яку дають сільськогосподарські підприємства, а отже, зменшує потенційні доходи селян і не стимулює до розвитку товарного виробництва.
Ще складніша ситуація з плодоовочевою продукцією, яку, зазвичай, закуповують у місцях концентрації виробництва в сезон збирання врожаю. При цьому населення окремих територій може бути позбавлене можливості реалізувати вирощену продукцію або продати її на вигідних умовах.
Ще одна проблема села — кадри. Із застосуванням сучасних технологій у галузі рослинництва та тваринництва виникає потреба у скороченні великої кількості робочих місць та підвищуються вимоги до кваліфікаційного рівня працюючих. Тому однією з проблем розвитку сільських територій є забезпечення зайнятості населення. А отже, товарне виробництво в домогосподарствах може бути якщо не основним, то додатковим джерелом надходження коштів. Відтак, ми знову повертаємося до того, що дрібним господарствам украй потрібна можливість постійної реалізації сільськогосподарської продукції на вигідних для себе умовах.
Тому виникає нагальна потреба розбудови нових і удосконалення нинішніх суб’єктів інфраструктури аграрного ринку, де пріоритетом має стати розвиток кооперативного руху та створення мережі гуртових ринків сільськогосподарської продукції.
П: — Що лежить в основі гуртового ринку сільськогосподарської продукції?
І.С.: — На відміну від економічно розвинених країн, де без існування таких інститутів аграрного ринку виробники й споживачі продукції унеможливлюють свою діяльність, для аграріїв України поняття гуртового ринку сільськогосподарської продукції (ГРСП) є відносно новим. ГРСП — це господарюючий суб’єкт, основною метою якого є надання сприятливих умов для ведення торгівлі покупцями та продавцями великих партій агропродукції. Самі по собі такі суб’єкти аграрного ринку вражають своєю територією (зазвичай, це декілька десятків, а то й сотні тисяч квадратних метрів площі), мають складські, виробничі, торговельні й офісні об’єкти, а також різні служби й агенції із забезпечення процесів основної діяльності.
У недалекому майбутньому передбачається, що на таких територіях створюватимуть аграрно-маркетингові центри зі значно ширшими функціями, ніж створення умов для оптової торгівлі.
Сьогодні назріла потреба створення таких центрів оптової торгівлі, але для їхньої розбудови бракує відповідної законодавчої бази.
П: — Які питання щодо розвитку оптових ринків сільськогосподарської продукції мають бути визначені на законодавчому рівні?
І.С.: — Оскільки такі суб’єкти аграрного ринку є відносно новими для України, то спектр питань, що підлягають вирішенню на законодавчому рівні, є досить широким.
По-перше, виникає потреба в уточненні понять, пов’язаних із діяльністю учасників аграрного ринку, таких як гуртова торгівля, ГРСП та його види, послуги ГРСП, асоціація ГРСП, оператори ГРСП тощо.
По-друге, слід визначитися з участю держави в розвитку цього процесу. Тобто потрібно окреслити, яким чином органи центральної, місцевої влади та самоуправління сприятимуть їхньому розвитку.
По-третє, окреслити правила роботи таких інститутів.
По-четверте, передбачити пільги на період становлення та період подальшої діяльності.
Все це потребує копіткої підготовчої роботи, обговорень на різних рівнях та в сферах діяльності, а потім виноситься на розгляд галузевих депутатських комісій та сесію Верховної Ради.
Мені приємно зазначити, що розроблений кілька років тому проект Закону України “Про гуртові ринки сільськогосподарської продукції” пройшов перше читання у Верховній Раді. Тож, сподіваємося, що невдовзі на порядку денному можуть знову порушити питання про нові інститути аграрного ринку.
П: — Що впливає на тривалий процес прийняття відповідного законопроекту?
І.С.: — Низка ключових питань законопроекту не знайшла однозначної згоди у депутатів і потребувала додаткових обговорень на сесійних засіданнях.
На мою думку, суттєвим у попередніх рішеннях є те, що до ГРСП будуть застосовувати механізми державної фінансової підтримки на рівні із сільськогосподарськими підприємствами. ГРСП не сплачуватимуть ринковий збір, а в разі використання земельних ділянок державної та комунальної власності орендна плата не перевищуватиме ставки земельного податку.
До того ж, ГРСП місцевого рівня звільнятимуть від оподаткування прибутку на три роки, національного рівня — на п’ять, але з урахуванням того, що вивільнені від податкових пільг кошти вони спрямовуватимуть на розвиток матеріально-технічної бази, розробку й запровадження новітніх технологій, розширення послуг, що їх надають оператори.
Приємно зазначити, що основні напрями державної аграрної політики підтримки ГРСП визначено в контексті державної цільової програми розвитку сільських територій до 2015 року. При цьому ключовим напрямом підтримки буде фінансова участь держави в створенні мережі та інфраструктури ГРСП, що обумовлює потребу для органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій передбачати в соціально-економічних програмах розвитку кошти для підтримки ГРСП.
П: — Що ж ми зможемо одержати після формування законодавчої бази?
І.С.: — Сьогодні ми стоїмо на початку нової площини розвитку аграрного сектору економіки, що забезпечить використання того потенціалу, який є в України. Світові проблеми забезпечення продовольством та енергією пов’язані із розвитком сільського господарства. У нас щороку збільшуються інвестиції в аграрний сектор. Це є свідченням того, що не лише аграрії, а й промислові підприємства спрямовують вільний капітал в аграрну сферу. Але за сучасними технологіями ми можемо втратити наші села, яких стає дедалі менше. Ми сьогодні маємо повернутися обличчям до тих проблем, що існують у сільській місцевості. І розбудова ГРСП — перший крок до цього.

 

Інтерв'ю
Кілька місяців тому компанія «Фінтех.Про» запустила унікальну платформу AgroАpp, яка допомагає сільгоспвиробникам швидко одержати фінансування без відсотків і часто без застави. Із сервісом уже співпрацюють найкращі банки України й... Подробнее
До цього господарства у мене особливе ставлення — дуже поважаю фахівців, які працюють тут за їхню людяність, відкритість і готовність завжди прийти на допомогу. Коли я з донькою втікала від війни (а самі ми з Києва), то тимчасовий притулок... Подробнее

1
0