Грунтові шкідники і способи їх контролю на цукрових буряках

Протягом останніх років агроценоз бурякового поля зазнав істотних різнопланових змін, які негативно позначилися на його природній рівновазі.

В. Саблук, О. Грищенко,
Інститут біоенергетичних культур
і цукрових буряків НААН

Зокрема, надмірне насичення короткоротаційних сівозмін такими енергоємними культурами, як соняшник, кукурудза на зерно, озимий та ярий ріпаки, що виносять із грунту велику кількість поживних речовин і вологи, та нинішня система відновлення грунтової родючості, на жаль, далеко не адекватні. Погіршилася і фітосанітарна ситуація агроценозів: зросла засміченість полів, почастішали порушення сівозміни, системи обробітку грунтів тощо. Зросла частка зернової групи у структурі посівних площ, унаслідок чого склалися умови для збільшення щільності популяції грунтових шкідників, особливо дротяників і несправжніх дротяників (родини коваликів — Elateridae та чорнишів або мідляків — Tenebrionidae). Особливо великого збитку польовим культурам завдають дротяники — личинки коваликів. За відсутності ефективного контролю їхньої чисельності втрати врожаю можуть сягати 30 і більше відсотків.
В Україні коваликів нараховують понад 100 видів, значна частина з яких є шкідниками сільгоспкультур. Вони багатоїдні: пошкоджують майже всі види сільськогосподарських рослин. Цикл розвитку, характер спричиненої шкоди і заходи захисту від різних видів коваликів, в основному, схожі. Але кожний вид цих шкідників за поширеністю обмежується певним ареалом і відрізняється від інших особливостями біології та екології.
На буряковому полі видовий склад дротяників досить різноманітний — це представники родів Agriotes, Athous, Melanotus, Selatosomus. Найшкідливіші з них для цукрових буряків — личинки таких видів коваликів, як: посівний (Agriotes sputator L.), степовий (Agriotes gurgistanus Fald.), західний (Agriotes ustulatus Schall.), широкий (Selatosomus latus Fbr.) та ін.
Личинки коваликів завдають відчутної шкоди цукровим бурякам у різних фазах їхнього розвитку. Так, навесні вони виїдають висіяне насіння, перегризають корінці і колеоптиль, а до фази першої-другої пари листків — підземні частини стебел. Найвідчутніші пошкодження ці фітофаги завдають рослинам у ранні фази їхнього росту і розвитку, що здебільшого призводить до зрідження посівів, сприяє проникненню збудників хвороб, а відтак — зумовлює зниження продуктивності культури.
   Дротяники мають видовжено-циліндричну форму, жовтого або коричнюватого забарвлення, з дуже щільними покривами і трьома парами ніг однакової довжини. Живуть у грунті три-п'ять років, живлячись переважно насінням, коренеплодами і стеблами живих рослин, а також рослинними рештками і навіть гумусом. У пошуках їжі можуть мігрувати горизонтально і вертикально, особливо за зміни вологості і температури грунту. За нестачі вологи у верхньому грунтовому шарі личинки мігрують у нижні горизонти. Встановлено, що в сухому грунті (за вологості нижче 25% від повної вологоємності) гине значна кількість личинок. Оптимальна температура грунту для більшості видів — 20°С, хоча живитися вони починають за 12°С. Осінні міграції личинок у нижні шари грунту зумовлені здебільшого зниженням температури. Наприклад, темний ковалик починає здійснювати вертикальну міграцію у нижні грунтові шари за 9°С, переміщуючись на глибину 50–60 см і глибше.
Шкідливість дротяників залежить не тільки від їхньої чисельності, а й від типу грунту, його вологості, удобреності, умов росту та розвитку рослин, віку личинок. Наведені фактори змінюють ступінь шкідливості цих фітофагів. Наприклад, за сухої і спекотної погоди, коли, внаслідок нестачі вологи в грунті, рослини розвиваються повільно, пошкодження посівів дротяниками можуть бути особливо небезпечними.
   Дротяники поширені в усіх зонах бурякосіяння України. Чисельність цих шкідників у полях різних регіонів неоднакова і коливається у межах від 2–3 до 5–8 екз./м2. На окремих площах їхню чисельність вираховують десятками і навіть сотнями екземплярів на одному квадратному метрі. Особливо велика щільність популяції цих шкідників на бурякових полях, де перед попередниками цукрових буряків були багаторічні трави і кукурудза на силос. Чисельність дротяників після цих культур, як правило, удвоє більша, порівняно з полями, де попередниками цукрових буряків була озима пшениця, і втроє — після чорного пару.
Як свідчать щорічні пробні розкопування грунту, чисельність дротяників у обстежуваних полях, що перевищує поріг їхньої шкодочинності, з кожним роком у декілька разів зростає. Тому з огляду на високу щільність популяції цих личинок для захисту сільськогосподарських культур від них в агроценозах бурякових сівозмін слід здійснювати комплекс агротехнічних і хімічних заходів. З агротехнічних прийомів найефективнішими проти них є дотримання сівозмін, належний основний та міжрядний обробітки грунту та відповідне удобрення (застосування рідких добрив, таких як аміачна вода і безводний аміак, викликає активну міграцію личинок коваликів у глибші шари грунту через токсичну і репелентну дію іонів амонію).
   У минулі роки контроль чисельності грунтових шкідників на бурякових полях здійснювали за допомогою суцільного і локального внесення у грунт дустів гексахлорану. Але з санітарно-гігієнічних міркувань проведення даного заходу було дуже небезпечним для довкілля. До того ж, застосування цих препаратів забезпечувало захист культури лише від пошкодження дротяниками за невеликої їньої чисельності у грунті.
За сучасної технології вирощування цукрових буряків, коли густота рослин фактично формується під час сівби, захист посівів цієї культури від грунтових шкідників набуває особливої ваги, адже важливо зберегти від фітофагів усі рослини, що зійшли.
За даними багаторічних досліджень, завдяки агротехнічним прийомам, таким як дотримання рекомендованого чергування культур у сівозміні, якісні обробіток грунту й удобрення, навіть за найретельнішого їхнього виконання можна знизити чисельність цих шкідників лише на 40–60%. Тому на полях із високою щільністю популяції дротяників слід застосовувати екологічно безпечні і водночас ефективні хімічні засоби захисту рослин від цих фітофагів.
   Для збереження посівів цукрових буряків від дротяників в Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків розроблено декілька способів застосування пестицидів проти цих грунтових шкідників:
   нанесення на насіння цукрових буряків інсектицидів системної дії;
   обробка насіння цієї культури препаратами контактної дії;
   нанесення на насіння цукрових буряків композицій інсектицидів системної і контактної дій;
   внесення у рядок під час сівби інсектицидів у рідкій формі;
   внесення в рядок під час сівби гранульованих препаратів.
Найпоширеніший із цих способів — нанесення на насіння інсектицидів системної дії, таких як Гаучо (д. р. — імідаклоприд), Круїзер (д. р. — тіаметоксам), Пончо Бета (клотіанідин + бета-цифлутрин). Ефективність цих препаратів значною мірою залежить від місця перебування дротяників у грунті у період сівби культури. Якщо на той час вони «мешкають» у верхньому шарі грунту і пошкоджують висіяне насіння, ці личинки здебільшого масово гинуть від контакту з інсектицидом, нанесеним на посівний матеріал. Коли ж дротяники піднімаються у верхній шар грунту після проростання насіння і пошкоджують проростки та інші підземні частини рослини, вони значно зріджують посіви або знищують їх (рис. 1).
Обробка насіння цукрових буряків інсектицидами контактної дії (Форс 200, к. с., д. р. — тефлутрин) підвищує ефективність захисту посівів цукрових буряків від грунтових шкідників незалежно від терміну їхньої міграції у верхній шар грунту. Водночас контактний інсектицид створює біля насінини, що висіяна в грунт, і біля проростка захисну зону, в якій більшість дротяників гине.
За нанесення на посівний матеріал композиції системних і контактних інсектицидів ефективність контролю чисельності дротяників істотно зростає (табл. 1).
   Унесення в рядок під час сівби інсектицидів у рідкій формі за допомогою аплікаторів перистальтичної дії на фоні обробки насіння системними і контактними інсектицидами в рекомендованих нормах витрати забезпечує ефективніший захист сходів цукрових буряків від грунтових шкідників упродовж трьох-чотирьох тижнів порівняно з обробкою насіння лише системними чи лише контактними препаратами (табл. 2).
Внесенням у грунт проти дротяників гранульованого інсектициду забезпечували захист сходів цукрових буряків від цих фітофагів упродовж 35–40 і більше днів (табл. 3) та досягали практично повного збереження запланованої густоти рослин на полі (рис. 2).
Так, у варіанті без застосування інсектициду густота рослин на період збирання врожаю коренеплодів цукрових буряків знизилася на 42 тис. шт. росл./га порівняно з ділянками, де було внесено у рядок під час сівби гранульований інсектицид. Відтак прибавка врожайності коренеплодів у цих варіантах становила 0,6–1,2 т/га, додатковий прибуток від застосування препарату — 1200–2200 грн з ПДВ.
Личинки коваликів, або дротяники, — небезпечні шкідники сходів цукрових буряків. Контроль їхньої чисельності здійснюється проведенням комплексу агротехнічних прийомів під час вирощування культури і застосуванням високоефективних інсектицидів як у вигляді обробленого ними насіння, так і безпосереднім внесенням їх у рядок одночасно з висівом цієї культури.
Як свідчать дані проведених досліджень, найефективніший спосіб застосування хімічних препаратів проти цих фітофагів — внесення у рядок під час сівби гранульованих інсектицидів.