Спецможливості
Інтерв'ю

Пишаюся голландськими першопрохідцями, що працюють в Україні

24.02.2017
6658
Пишаюся голландськими першопрохідцями, що працюють в Україні фото, ілюстрація
Каролін Спаанс, радник із питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні

Каролін Спаанс із серпня 2016-го обіймає посаду радника з питань сільського господарства в Посольстві Королівства Нідерланди в Україні. Ми вирішили поцікавитися найбільш перспективними напрямками співпраці між нашими країнами, а також проектами, які вже реалізовуються.

 

— Пані Кароліно, в яких країнах працювали раніше? Яке враження на Вас справила Україна?

— Це моє перше призначення за кордон. Я й раніше чула, що Україна, до якої їду, має величезний аграрний потенціал, та водночас знаходиться ще на початковому етапі його реалізації. Проте зараз я щодня пізнаю і відкриваю для себе вашу країну і щоразу відзначаю великий потенціал для розвитку.

— У яких конкретно напрямках Нідерландам цікаво співпрацювати з Україною?

— Зараз для Нідерландів не є пріоритетом експорт власної сільгосппродукції чи навіть обладнання. Наш уряд зосереджує увагу і докладає максимум зусиль задля посилення експансії технологій та інновацій. Тож моя робота полягає в тому, щоб поділитися з українськими аграріями голландськими знаннями та відкриттями, щоб ви могли долучитися до наших інновацій.

— Які ноу-хау співвітчизників Вас персонально вразили найбільше?

—Кожна з компаній, які були представлені на виставці "Зернові технології", може здивувати інноваційним продуктом і ноу-хау. Багато з них вже добре відомі українським аграріям, інші тільки-но виходять на ринок України.Хотіла б назвати компанію SoilCares, яка пропонує інноваційні рішення у сфері аналізу грунтів, допомагаючи фермерам бути дружніми до своєї землі, покращувати її. А ще імпонує Koppert, яка працює в сфері біозахисту та вирощує джмелів-запилювачів.

— Не розкриєте секрет: чому Нідерланди досягли таких успіхів саме в інноваціях в АПК? Наскільки суттєвою є державна підтримка? Чи держава підтримує вже тим, що не заважає?

— Підтримку сільського господарства здійснює бюджет не Нідерландів, а ЄС. Але субсидії надаються тільки тим фермам, які розвиваються в напрямку сталого виробництва та активно модернізуються. Таким чином, підтримка спрямовується тільки найкращим і найперспективнішим, чим стимулює фермерів модернізувати виробництво, знижувати його енергомісткість. Це відповідно створює попит на все нові й нові високотехнологічні рішення.

— З представниками яких саме галузей Ваша країна зараз реально ділиться знаннями?

— Пріоритетні напрямки в моїй роботі – рослинництво, особливо картоплярство та тепличне господарство, молочне тваринництво, біоенергетика та безпека продуктів харчування.

— Що робитиметься найближчим часом у цих напрямках?

— У картоплярстві вже зараз діє проект із підтримки бізнесу, який зосереджено на тому, щоб допомогти українським аграріям досягти високої якості продукції, що вона стала конкурентоздатною на зовнішніх ринках. В його рамках здійснювалася передача українським аграріям передових знань про хвороби цієї культури, технології її вирощування та живлення. Голландські експерти вже провели низку тематичних тренінгів для українських картоплярів, за матеріалами яких було видано довідник на тему шкідників і хвороб картоплі. Зараз цей проект добігає кінця.

Однак на зміну йому приходить новий, упевнена, що цікавіший – дослідження разом з FoodTechLink ринків сусідніх із Україною держав на предмет можливостей збуту продуктів переробки картоплі. Зрозуміло, він виконуватиметься в інтересах голландських насіннєвих компаній. Дослідження буде завершене через півроку. До того ж, хочу нагадати, що багато голландських компаній пропонують українським аграріям технології доробки, глибокої переробки і зберігання картоплі. На них є сенс звернути особливу увагу, адже це ультрасучасні досягнення.

— Чому саме продукти переробки?

— Не думаю, що в ЄС буде попит на сиру українську картоплю, навіть якщо вам якимось чином пощастить зняти карантинні обмеження. А от на продукти переробки картоплі ці обмеження не поширюються. Саме в цій галузі Україна має надзвичайний потенціал. До речі, коли я приїхала сюди, то була відверто здивована, що Україна досі є нето-імпортером крохмалю.

— До чого зводиться співпраця у галузі біоенергетики?

— Уже кілька років працює проект, що лобіює інтереси кількох голландських компаній, котрі представляють увесь цикл біоенергетики. Щорічно у вересні організовуються конференції, що є не стільки інструментом презентації голландських технологій та інновацій, а більше платформою для знайомства і спілкування українських і голландських фахівців.

— Дуже добре, що Нідерланди надають технічну допомогу аграріям інших країн і так майстерно просувають свої технології. А чи надаєте допомогу у галузі науки, досліджень чи в сфері вдосконалення нормативної бази?

— Так, у нашому арсеналі є й інструменти, що можуть підтримувати дослідницькі роботи в Україні. Як приклад можу навести проект «Розетта Сад» — демополе, на якому вивчаються кращі голландські сорти фруктових дерев та ягід, щоб можна було обрати найбільш підходящі для різних кліматичних зон України та ознайомитися з процесом вирощування.

Щодо вдосконалення законодавства, то тут ми тісно співпрацюємо з нашими колегами з німецького та французького посольств. Остання подібна ініціатива – вдосконалення ветеринарного законодавства. Три вищезгадані посольства запропонували компаніям із наших країн, що працюють в Україні, надати практичні приклади проблем, з якими вони стикалися під час експорту технологій та інновацій в Україну. А потім, проаналізувавши проблеми, надали українським державним органам рекомендації щодо зняття торгових бар’єрів і гармонізації українського національного законодавства з європейським. Останній подібний приклад – порядок визнання території ураженої пташиним грипом. В Голландії карантин оголошується в зоні радіусом усього 10 км від вогнища епізоотії. В Україні було по-іншому. Але ми рекомендували перейняти наш досвід, що й було зроблено. В результаті вдалося відновити експорт продукції українського птахівництва до Нідерландів.

— Чи є інтерес у Вашої країни до закупівель української сільгосппродукції? Я 2 місяці тому чув від голландського фермера, що лише 30% часнику, який він продає, вирощується на його фермі, решту закуповує по всьому світу. Відомо, що так роблять й інші фермери. Чому б не купувати українську продукцію?

— Чому ні? Нідерланди зацікавлені в нішевих продуктах українського виробництва. Ще 2015 року нами було проведено дослідження експортного потенціалу української сільгосппродукції і перспектив її імпортування в Нідерланди. Воно показало, що голландці зацікавлені купувати в Україні продукти переробки овочів (зокрема, картоплі), заморожені фрукти і ягоди, а також свіжі ягоди.

Нещодавно посольствоКоролівства Нідерланди в Україні та проект FoodTechLink організували місію українських виробників фруктів, овочів і грибів, щоб фахівці ознайомилися з можливостями голландських переробних підприємств і вивчили перспективи експорту їхньої продукції на європейський ринок. Знайшовся і голландський виробник ягід, зацікавлений у доповненні свого асортименту та обсягів виробництва продукцією з України.

Але передусім для європейського ринку важливий імідж продукції. Тому спочатку потрібно познайомити з нею потенційних покупців та активно займатися маркетингом. Не так, як на останній FruitLogistica, де було лише 4 стенди українських компаній, а так, як на останній виставці BIOFACH (провідна європейська виставка органічної продукції. – Ред.), де працював цілий український павільйон.

— Я знаю деяких голландських фермерів, які переїхали в Україну. Чи можна очікувати, що це стане тенденцією після відкриття ринку землі в Україні? Адже для Нідерландів характерні невеликі за площею ферми і найвищі в ЄС ціни на сільськогосподарські землі?

— Так, масштаби українських сільгосппідприємств відверто шокують, адже для Нідерландів ферма зі 100 коровами — це вже чимало. Я пишаюся своїми співвітчизниками, які приїхали в Україну і створили тут прибутковий бізнес. Вони — справжні піонери: відкривають і торують дорогу для наступних європейців, показуючи, що в Україні реально будувати високотехнологічні підприємства і вибудовувати повноцінну логістику, збут, експорт. Але для кожного голландського потенційного експата — це справжній виклик, тобто прийти в Україну і створити тут прибутковий бізнес. Багато наших фермерів ще не готові по-іншому організовувати свій бізнес. Тому не готова відповісти просто зараз, чи стануть голландські фермери масово купувати землі в Україні. Час покаже.

 

Богдан Малиновськийb.malinovskiy@univest-media.com

Фото Даніель Камінський

 

Висловлюємо щиру подяку Катерині Тушинській за сприяння та допомогу в підготовці інтерв`ю 

Справа наліво Каролин Спаанс (радник із питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерланди в Україні), Катерина Тушинська (асистент радника Посольства Королівства Нідерланди в Україні), Богдан Малиновський (редактор Юнівест-Медіа)

Інтерв'ю
FAO не тільки переймається питанням, як нагодувати людство, а й намагається спрогнозувати прийдешнє АПК. Яким буде сільське господарство через 10 років, розповідає експерт FAO, українець Андрій Ярмак.
Сьогодні аграрії країни постали перед численними викликами: здорожчанням матеріальних ресурсів, здешевленням продукції, неможливістю реалізувати її у повному обсязі, руйнуванням налагоджених процесів і логістичних ланцюжків тощо. Утім,... Подробнее

1
0