Горох повертається

Неврожаї сої на богарі через глобальне потепління змушують аграріїв згадувати про іншу бобову культуру, трохи підзабуту в нинішньому столітті – горох.

«Колись в Україні засівали горохом 1,7 млн га», — розповідає академік НААН України Микола Роїк. Це була основна кормова бобова культура. А ще, за словами М. Роїка, горох — найкращий попередник для озимої пшениці. «Ця культура рано звільняє поле, накопичує багато азоту в бульбочкових бактеріях, але встигає використати лише порівняно небагато цього поживного елементу. А позаяк 60% врожайності забезпечує сівозміна, Україні потрібно переглянути структуру площ на користь бобових і, зокрема, гороху», — нагадує академік.

Коли поголів’я почало різко скорочуватись, Україна ще певний час експортувала чималі обсяги гороху, але з початком нинішнього століття суттєво зменшила і експорт, і обсяги виробництва. Основною причиною стало заміщення в раціоні тварин гороху соєвим шротом. Відповідно, українські поля стала підкоряти соя, яку до того ж активно закуповує м’ясна промисловість. У гороху був і такий недолік, як необхідність збирання роздільним комбайнуванням, а це — ризики, пов’язані з погодою під час перебування продукції в валках, а також додаткові витрати на пальне, запчастини, техніку, її амортизацію, а також працю комбайнерів.

Та останніми роками, коли глобальне потепління проявилося на повну, врожаї сої на богарі почали розчаровувати аграріїв. Так, минулого року більш ніж у половині областей вони не дотягнули й до 2 т/га.

Це змусило аграріїв згадати про горох. За даними Мінагрополітики, в 2017 р. ним засіяли 414 тис. га, а нинішнього року — рекордні за часи Незалежності 423 тис. га. При цьому найбільші площі під горохом зосереджені в південних областях, окрім Херсонщини, де поширення зрошуваних систем дає змогу вирощувати стабільні врожаї сої. Перше ж місце за валовим збором гороху займає Запорізька область.

І якщо в степовій зоні збирають більш-менш стабільні врожаї гороху (21–24 ц/га), то в північній смузі і на Заході ця культура формує значно вищі врожаї. «Сучасні сорти, придатні для прямого комбайнування, стійкі до вилягання, одночасно достигають і дають мінімум 4, а нерідко й 5 т/га», — говорить Микола Мілієнко, директор СТОВ «Перемога» (Фастівський р-н Київської обл.), котре спеціалізується на насінництві, в першу чергу — гороху. При цьому він рекомендує саме вітчизняні сорти.

Найпоширенішим, за оцінками пана Мілієнка, є сорт Оплот селекції Інституту рослинництва ім. Юр’єва: на нього припадає більше 30% усіх площ під горохом в Україні. «Він дає 4,2–5 т/га», — говорить М. Мілієнко. Та водночас додає: «Щоб отримувати такі врожаї, потрібно враховувати певні елементи технології, в першу чергу — культуру-попередник». Оптимальним попередником для гороху, як показала практика, виступають зернові — колосові або кукурудза.

Також урожайність гороху сильно залежить від термінів сівби. Як відзначають деякі фахівці, спізнення з сівбою на 10 днів «краде» у господаря 1 т/га врожайності, на 20 днів — 2 т/га.

Сіють горох зазвичай рано навесні. Однак останнім часом усе більше площ відводиться під озимий горох. Зокрема, в значних обсягах його сіє «МХП». Важливою перевагою озимого гороху є те, що він рано звільняє поле. Так, цього року збирання озимого гороху на Півдні почалося ще в середині червня. Разом з тим при вирощуванні озимого гороху виникають ризики перезимівлі.

Далі досвідчені виробники гороху радять велику увагу приділити захисту. Можна посіяти непротруєне насіння. Однак Микола Мілієнко настійно радить протруювати посівний матеріал через нестабільність зволоження в період вегетації, навіть у північних областях. Також, на його думку, обов’язковим елементом технології вирощування гороху мають бути стимулятори росту, щоб забезпечити культурі добрий старт, щоб вона якомога швидше зійшла.

З-поміж гербіцидів у СТОВ «Перемога» зазвичай застосовують Базагран або Агрітокс. Втім, вони спричиняють гербіцид ний стрес на культурі. Тому М. Мілієнко радить знімати його через 4–5 днів після внесення гербіцидів антистресантом, який містить амінокислоти. Якщо конкретно, то в його господарстві застосовують Атонік Плюс або Терра Сорб. У нинішньому році у СТОВ «Перемога» спробували новий гербіцид — МаксіМокс, і відзначили його м’яку дію на культуру і відсутність на останній стресу.

Щодо застосування по гороху грамініцидів існують різні точки зору. На початку вегетації, якщо горох потужно стартує, то самотужки заглушує злаки. Однак наприкінці вегетації горох опускає листя, і тоді «вискакують» злакові бур’яни та падалиця пшениці. Тож у СТОВ «Перемога» вважають, що грамініцид потрібен.

Найбільш критичною стадією розвитку гороху М. Мілієнко вважає початок цвітіння.

Тоді необхідно внести інсектицид проти головного шкідника культури — зерноїда горохового (Bruchus pisorium). У СТОВ «Перемога» вносять системні інсектициди, наприклад, Актара. За їх внесення, за даними господарства, з 4000 обстежених горошин ураженими виявились менше десятка. Разом з системним інсектицидом задля забезпечення стабільного врожаю рекомендують вносити в баковій суміші фунгіцид, наприклад, Абакус (1,5 л/га).

Наприкінці вегетації горох знову потребує обробки, на цей раз — десикації з метою згладжування нерівномірності дозрівання. У СТОВ «Перемога» користуються препаратом Баста.

Водночас представники низки селекційних компаній стверджують, що деякі сорти гороху не потребують десикації, позаяк на них усі стручки дозрівають в інтервалі ±5 днів, а різниця в частці дозрілих горошин між верхнім і нижнім ярусом не перевищує 5%.

Тож зараз інтерес до гороху повертається. Все більше фермерських господарств і агрофірм розглядають можливість вирощування цієї культури в значних обсягах, цікавляться технологіями, сортами, засобами захисту. Приваблює сільгоспвиробників і ціна гороху. Тим більше, за прогнозами трейдерів, вона зростатиме й надалі. Принаймні, цьому сприяє зниження врожайності і валового збору гороху, яке очікується нинішнього літа. До того ж, крім урожаю сільгоспвиробник отримує від гороху ще один бонус — азот у грунті під культуру-наступник. Подібні речі теж радять включати в економічні розрахунки.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

За матеріалами Дня поля, присвяченого вирощуванню бобових культур, що відбувся 26 червня на базі полігону «Ксаверівка-2» ДП ДГ «Саливінківське» Інституту цукрових буряків і енергетичних культур НААН України