Спецможливості
Агрохімія

Фітосанітарний прогноз для виноградарів на сезон-2017

18.10.2016
7359
Фітосанітарний прогноз для виноградарів на сезон-2017 фото, ілюстрація

Аналіз річних звітів державних фітосанітарних інспекцій Одеської, Миколаївської та Херсонської областей із моніторингу розвитку й поширення шкідників та хвороб сільгоспкультур переконливо свідчить про стабільне зростання чисельності шкідників і збудників хвороб у виноградних насадженнях України. 

 

Про­тя­гом ос­танніх п’яти років се­редні по­каз­ни­ки чи­сель­ності ос­новних шкідників ви­рос­ли вдвічі і про­дов­жу­ють зро­ста­ти із ро­ку в рік. Про­сте­жується чітка тен­денція істот­них змін у складі шкідли­вої фа­у­ни і фло­ри ви­но­градників, що є наслідком зміни кліма­ту і ство­рен­ня спри­ят­ли­вих умов для на­ко­пи­чен­ня й ма­со­во­го їхньо­го роз­вит­ку.
Зо­к­ре­ма, знач­но по­си­ли­ла­ся шкідливість гро­но­вої ли­с­товійки, а та­кож роз­ши­рив­ся аре­ал ли­ст­ко­вої фор­ми філок­се­ри і кліщів-фіто­фагів різних трофічних груп: па­ву­тинні, зу­день, ли­ст­­кові, брунькові то­що. З кож­ним ро­ком за­се­лен­ня кліща­ми ви­но­град­них на­са­д­жень не змен­шується, то­му що бо­роть­ба з ни­ми прак­тич­но не ве­деть­ся. Су­путні ви­ди шкідників по­сту­по­во ста­ють еко­номічно зна­чу­щи­ми. Так, зрос­ла чи­сель­ність та розши­рив­ся ви­до­вий склад сис­них шкідників (ци­кад, трипсів) і збільшила­сь кількість ли­с­то­г­ри­зу­чих шкідників — це різні ви­ди со­вок, п’яду­нів, пістря­нок і ско­сарів. Особ­ли­во різ­ко по­зна­чи­ла­ся шкідливість ба­га­тоїдних шкідників. На ви­но­град­ни­ках ці шкід­ни­ки відно­сять­ся до ка­те­горії цикліч­них, тоб­то та­ких, що з’яв­ля­ють­ся раз у декілька років. Це, зо­к­ре­ма, ба­вов­ни­ко­ва сов­ка, ріпа­ко­вий квіткоїд, жу­ки-брон­зівки (олен­ка во­ло­ха­та), аме­ри­кансь­кий білий ме­те­лик і ба­га­то інших видів (табл. 1).

 

Що­до гро­но­вої ли­с­товійки, яка, як і раніше, за­ли­шається найшкідливішим та еко­номічно найбільш зна­чу­щим шкід­ни­ком ви­но­град­них на­са­д­жень (її аре­ал охоп­лює всі рай­о­ни ви­но­гра­дар­ст­ва Ук­раїни), відзна­чається ма­со­ве збіль­шен­ня чи­сель­ності та по­си­лен­ня шко­до­чин­ності, що без­по­се­ред­ньо пов’яза­но із ба­га­ть­ма фак­то­ра­ми, в то­му числі і з по­­теплінням кліма­ту. Фіто­санітарні об­сте­жен­ня ви­но­град­них на­са­д­жень різних регіонів Ук­раїни по­ка­за­ли, що прак­тич­но повністю збе­ре­же­ний осінній зи­му­ю­чий за­пас цьо­го шкідни­ка.
Дані моніто­рин­гу ди­наміки на­ко­пи­чен­ня чи­сель­ності зи­му­ю­чо­го за­па­су гро­но­вої ли­с­товійки на ви­но­град­ни­ках Одесь­кої об­ласті за ос­танні 22 ро­ки пред­став­ле­но на рисунку, поданому нижче.

 

Із на­ве­де­них да­них вид­но, що за ос­танні чо­ти­ри ро­ки чи­сельність зиму­ю­чо­го за­па­су шкідни­ка знач­но зрос­ла. У 2014 році фіксу­ва­ли найбільший по­каз­ник її за­се­лен­ня — у се­ред­нь­о­му 5,9 екз./кущ. Вод­но­час фіксу­ва­ли макси­маль­ну кількість зи­му­ю­чих ля­ле­чок — у ме­жах від 9,5 до 16,5 шт./кущ. Тоб­то, швид­ше за все, се­редній по­каз­ник 5,9 екз./кущ, який ми вра­хо­ву­ва­ли під час роз­роб­ки про­гно­зу на 2015 рік, — ще не ме­жа. Од­нак на­ступні мар­ш­рутні об­сте­жен­ня і візу­аль­ний ог­ляд кущів по­ка­за­ли, що зи­му­ю­чий за­пас шкідни­ка на 2015 рік знач­но зни­зив­ся і ста­но­вив у се­ред­нь­о­му 3,5, а в 2016 — 3,3 екз./кущ за по­всюд­но­го за­се­лен­ня 25–30% кущів. Не­зва­жа­ю­чи на знижен­ня рівня зи­му­ю­чо­го за­па­су шкідни­ка, він за­ли­шається до­сить ви­со­ким, і за спри­ят­ли­вих по­год­них умов мож­ли­ва істот­на йо­го шко­до­чинність. Та навіть по­при те, що щорічно до 50% діапа­у­зу­ю­чих ля­ле­чок ги­не від низь­ких зи­мо­вих тем­пе­ра­тур, чи­сельність пер­шо­го по­коління завжди в ра­зи пе­ре­ви­щує еко­номічний поріг шко­до­чин­ності.
Відо­мо, що в умо­вах Ук­раїни гро­но­ва ли­с­товійка роз­ви­вається у трьох по­вних по­коліннях і за спри­ят­ли­вих умов ут­во­рює чет­вер­те не­по­вне (фа­куль­та­тив­не). Най­чис­ленніше і най­шкод­очинніше пер­ше по­коління листовійки, у зв’яз­ку з цим ос­нов­ний ак­цент бо­роть­би слід ро­би­ти саме про­ти нього. По­ча­ток льо­ту ме­те­ли­ків пер­шо­го по­коління ли­с­товійки, як пра­ви­ло, спос­теріга­ють у першій-другій де­каді квітня із на­стан­ням стійких тем­пе­ра­тур повітря по­над 10°С, а інтен­сив­ність льо­ту ме­те­ликів за­ле­жить від по­год­них умов.
 Вирішаль­ним за­ли­шається своєчас­не об­при­с­ку­ван­ня ви­но­град­ників про­ти гу­се­ниць I по­коління, що за­без­пе­чує ви­со­ку ефек­тивність за­хи­с­ту від цьо­го шкід­ни­ка, ско­ро­чує об­ся­ги по­тре­би на­ступ­но­го за­сто­су­ван­ня інсек­ти­цидів і є за­по­ру­кою успішної бо­роть­би на весь період ве­ге­тації. Для цьо­го потрібно виз­на­чи­ти­ся що­до точ­них строків об­ро­бок, які мож­ли­во вста­но­ви­ти на підставі фе­ро­мон­но­го моніто­рин­гу по­пу­ляції шкідни­ка. Об­роб­ку слід про­во­ди­ти у період ма­со­во­го льо­ту ме­те­ликів, який по­чи­нається орієнтов­но че­рез вісім – де­сять днів після по­чат­ку без­пе­рерв­но­го льо­ту самців.
За по­ча­ток ма­со­во­го льо­ту прий­ма­ють кількість ме­те­ликів шкідни­ка, які по­тра­пи­ли в од­ну па­ст­ку за до­бу і чис­ло яких удвічі-втричі пе­ре­ви­щує їхній по­­ро­го­вий по­каз­ник. Для ви­но­гра­ду сто­ло­вих сортів по­ро­го­ва кількість ста­но­вить 10, а для технічних — 20 екз./до­бу. Для ІІ і ІІІ по­колінь по­ро­го­ва кількість ме­те­ликів зни­жується вдвічі — до 10 і 5 екз./до­бу відповідно.
Про­тя­гом ос­танніх п’яти років на ви­но­град­ни­ках спо­с­теріга­ють­ся спри­ят­ливі умо­ви для роз­вит­ку більшості збудників хво­роб, які ха­рак­те­ри­зу­ють­ся ви­со­ким інфекційним рівнем, збільшенням сту­пе­ня їхньо­го по­ши­рен­ня та шко­до­чин­ності. Най­частіше хво­ро­би ви­но­гра­ду ста­ли роз­ви­ва­ти­ся за ти­пом епіфітотій — це пе­ре­важ­но оїдіум, мілдью, сіра гниль (ос­танніми ро­ка­ми це ха­рак­тер­но для оїдіуму). Ступінь роз­вит­ку мілдью так са­мо зрос­ла — за ос­танні шість років хво­ро­ба но­си­ла епіфітотійний ха­рак­тер у 2010 і 2016 ро­ках. 

Збільши­ла­ся і ча­с­то­та епіфітотій сірої гнилі — від од­но­го до трьох разів на п’ять років. На ок­ре­мих сор­тах у ви­гля­ді епіфітотій роз­ви­ва­ють­ся такі хво­ро­би, як: чор­на пля­мистість, ан­т­рак­ноз, біла гниль, аль­тер­наріоз, уси­хан­ня гре­бенів і чор­на гниль ягід ви­но­гра­ду. Зрос­ла шкідливість хво­роб де­ре­ви­ни (так зва­не інфекційне вси­хан­ня кущів), зо­к­ре­ма, по­частіша­ли про­яви чор­но­го ра­ку, еутипо­зу, ес­ки (табл. 2).

Зміни на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща, які відбу­ва­ють­ся у рам­ках гло­баль­них змін кліма­ту, а та­кож мас­штаб­ний обмін ге­не­тич­ни­ми ре­сур­са­ми ви­но­гра­ду між країна­ми без на­леж­но­го фіто­санітар­но­го кон­тро­лю спри­чи­ни­ли по­яву і ма­со­вий роз­ви­ток на ви­но­град­ни­ках но­вих і по­ки що не­до­стат­ньо вив­че­них за­хво­рю­­вань, які те­пер ста­нов­лять серй­оз­ну за­гро­зу ви­но­гра­дар­ст­ву. Аль­тер­наріоз і вси­хан­ня гре­бенів є од­ни­ми із них.
Од­нак у су­час­них умо­вах ос­но­ву па­то­ген­но­го ком­плек­су ви­но­град­них на­са­д­жень, як і раніше, ста­нов­лять три ос­новні хво­ро­би — це мілдью, оїдіум і сіра гниль. 
Ос­таннім ча­сом у ре­зуль­таті по­теп­ління кліма­ту і змен­шен­ня по­каз­ників во­ло­гості повітря оїдіум на­бу­ває пріо­ри­тет­но­го зна­чен­ня. Ма­со­ве по­ши­рен­ня інфекції і ура­жен­ня рос­лин спо­с­тері­гається за­зви­чай у другій по­ло­вині ве­ге­тації (в ос­нов­но­му — після цвітіння). Оп­ти­мальні умо­ви для роз­вит­ку хво­ро­би — помірно спе­кот­на по­го­да (20…25°С) за ви­со­кої во­ло­гості повітря (50–80%). Так са­мо роз­ви­ток оїдіуму по­си­люється у разі ос­лаб­лен­ня рос­лин унаслідок грун­­то­вої по­су­хи, надмірної за­гу­ще­нос­ті на­са­д­жень, пе­ре­ван­та­жен­ня кущів па­го­на­ми та по­га­ної провітрю­ва­ності й аг­ро­техніки на низь­ко­му рівні.
Бо­роть­бу з оїдіумом слід ве­с­ти про­філак­тич­но і по­чи­на­ти ра­но на­весні — за по­яви двох-трьох листків. Обов’язко­ва умо­ва — чер­гу­ван­ня си­с­тем­них і кон­такт­­них пре­па­ратів та ви­ко­ри­с­тан­ня ба­ко­вих сумішей. Так са­мо для за­по­біган­ня ви­ник­нен­ню ре­зи­с­тент­ності слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти нові пре­па­ра­ти із но­ви­ми діючи­ми ре­чо­ви­на­ми. Най­ураз­ливі­ші фа­зи для ви­но­гра­ду і най­спри­ят­ли­віші для роз­вит­ку оїдіуму: до цвітіння, після цвітіння, яго­да – «дрібна го­ро­ши­на» і за два тижні до розм’якшен­ня ягід.
Мілдью, як і інші не­справжні бо­рош­ни­с­то­ро­сяні гри­би, роз­ви­вається тільки в умо­вах ви­со­кої во­ло­гості (часті дощі, рясні ро­си, ран­кові ту­ма­ни). При­чо­му що ви­ща во­логість і до­вша три­ва­лість періоду із на­явністю краплинно-рідин­ної во­ло­ги на ве­ге­та­тив­них та ге­не­ра­тив­них ор­га­нах рос­лин, то швид­ше пе­ребігає па­то­логічний про­цес і ви­ща йо­го шкідливість.
Дже­ре­лом пер­вин­но­го за­ра­жен­ня мілдью є зи­му­ючі оо­с­по­ри в опа­лих ура­же­них ли­ст­ках і яго­дах. Для про­ро­с­тан­ня оо­с­пор потрібен дощ про­тя­гом двох-трьох днів, який про­мо­чить грунт на 5–10 см, за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря по­над 11°С (opt. t° — 18…24°C), а та­кож віднос­на во­логість повітря не ниж­че 80–85% та на­явність на ли­ст­ках крап­лин­но-рідин­ної во­ло­ги.

Найбільший зби­ток уро­жаю ця хво­ро­ба мо­же за­подіяти під час цвітіння — що ми, влас­не, і спо­с­теріга­ли нинішньо­го ро­ку. Ура­жені суцвіття за­барв­лю­ють­ся у жов­тий колір, буріють і зре­ш­тою за­си­ха­ють. До мілдью так са­мо сприй­нят­ливі і яго­ди розміром до по­ло­вин­ної ве­ли­чи­ни. У разі за­ра­жен­ня після цві­тіння мо­лоді яго­ди вкри­ва­ють­ся білим гу­с­тим на­льо­том, темніють, за­гни­ва­ють і за­си­ха­ють на гроні. Ко­ли яго­ди до­сяг­нуть розміру го­ро­ши­ни, гриб, що ззовні не­помітний, містить­ся все­ре­дині ура­же­них ягід, на яких згодом з’яв­ля­ють­ся вдав­лені пля­ми си­ню­ва­то-ко­рич­не­во­го ко­ль­о­ру. Ут­во­рю­ють­ся так звані «шкі­рясті яго­ди», во­ни змор­щу­ють­ся, на­по­ло­ви­ну за­гни­ва­ють і за­ли­ша­ють­ся висі­ти на гроні. Особ­ли­во силь­но ура­жу­ють­­ся за­гу­щені ви­но­град­ни­ки, із не­своєча­сним ви­да­лен­ням па­синків, із по­га­ною аг­ро­технікою, а та­кож ділян­ки, роз­та­шо­вані на не­про­вітрю­ва­них ма­си­вах із не­якісною та не­своєчас­ною си­с­те­мою за­хи­с­ту.
Се­ред різних схем об­роб­ки ви­но­град­ників від мілдью біологічно най­об­грун­то­ваніши­ми є об­при­с­ку­ван­ня у такі терміни: пер­ша об­роб­ка — за по­яви пер­ших мас­ля­ни­с­тих плям; дру­га — пе­ред цвітінням; тре­тя — після цвітіння. На­ступні об­роб­ки про­во­дять кожні 7–14 днів за­леж­но від по­год­них умов.
Слід за­зна­чи­ти, що збуд­ник мілдью на­ле­жить до па­то­генів із ви­со­ким ри­зи­ком роз­вит­ку ре­зи­с­тент­ності, що при­зво­дить до різко­го зни­жен­ня ефек­тив­ності фунгіцидів за не­пра­виль­но­го їхньо­го ви­ко­ри­с­тан­ня. Вирішен­ня цієї про­бле­ми не­роз­рив­но пов’яза­не з де­таль­ним вив­чен­ням і за­сто­су­ван­ням пре­­па­ратів на ос­нові но­вих діючих ре­чо­вин та мо­дифікацією вже відо­мих (на­при­клад, но­вий фунгіцид Пер­га­до® R, в.г. — 4,0–5,0 кг/га).
Що­до сірої гнилі, то для її роз­вит­ку спри­ят­ли­ва по­го­да з ряс­ни­ми до­ща­ми після три­ва­ло­го жар­ко­го періоду. Най­не­без­печніша ця хво­ро­ба у період дозріван­ня ви­но­гра­ду — во­на вик­ли­кає по­буріння ягід і мо­к­ру гниль. До то­го ж про­сте­жується та­ка за­ко­номірність: що ближ­че до на­стан­ня терміну дозрівання, то більший ри­зик по­яви на ви­но­град­ни­ках сірої гнилі. 
На­сам­пе­ред ура­жу­ють­ся яго­ди, що ма­ють будь-які ме­ханічні по­шкоджен­ня — це мо­жуть бу­ти й ура­жен­ня ви­но­гра­ду ли­с­товійкою, гриб­ни­ми хво­ро­ба­ми (в ос­нов­но­му — оїдіумом і мілдью), і роз­тріску­ван­ня ягід, що ви­ни­ка­ють унаслідок ряс­них опадів. За во­ло­гої по­го­ди хворі гро­на по­кри­ва­ють­ся пух­на­с­тим сірим на­льо­том, що роз­по­ро­шується від до­ти­ку. Він яв­ляє со­бою гриб­ни­цю, на якій роз­ви­ва­ють­ся коні­дієносці з конідіями. Ос­танні лег­ко пе­ре­но­сять­ся вітром. Далі сіра гниль швид­ко по­ши­рюється з ок­ре­мих ягід на ціле гро­но і ча­с­то пе­ре­тво­рюється на ка­шо­подібну груд­ку. Ура­жені гро­на лег­ко підда­ють­ся оц­то­во­му ски­сан­ню, що спри­чи­нює зни­жен­ня якості ягід.

За­ра­жен­ня грон ви­но­гра­ду сірою гнил­лю мож­ли­ве під час і після цвітіння, а та­кож пе­ред зми­кан­ням ягід у гроні і з мо­мен­ту зміни за­барв­лен­ня ягід. Як пра­ви­ло, здо­ро­ва яго­да, по­чи­на­ю­чи від фа­зи «дрібна го­ро­ши­на» та до по­чат­ку на­бу­ван­ня за­барв­лен­ня, не ура­жується сірою гнил­лю, але за­ра­жен­ня мож­ли­ве у разі по­шко­д­жен­ня шкід­ни­ка­ми, гра­дом та ура­жен­ня оїдіумом.
Як ре­ко­мен­дації з бо­роть­би із сірою гнил­лю на­во­ди­мо оп­ти­мальні терміни про­ве­ден­ня об­ро­бок від хво­ро­би відповідно до фе­но­логічних фаз роз­вит­ку ви­но­град­ної рос­ли­ни: кінець цвітіння, пе­ред зми­кан­ням ягід у гроні та по­ча­ток дозріван­ня ягід.
Окрім за­зна­че­них термінів, ре­ко­мен­дуємо обов’яз­ко­во вклю­чи­ти до си­с­те­ми за­хи­с­ту профілак­тич­ну об­робку фунгіци­да­ми із побічною дією про­ти гни­лей ви­но­гра­ду в ран­нь­о­вес­ня­ний період. У цей час най­е­фек­тивнішим є фунгіцид Хо­рус®75, ВГ, оскільки гриб Botrytis cinerea мо­же ве­с­ти як па­ра­зи­тич­ний, так і са­профітний спосіб жит­тя на по­верхні та все­ре­дині ко­ри од­но­річної де­ре­ви­ни, на­да­ю­чи їй жов­тува­то-біло­го за­барв­лен­ня, та має здатність ла­тент­но роз­ви­ва­тися навіть за низь­ких тем­пе­ра­тур.
Вод­но­час з ефек­тив­ни­ми та вчас­но про­ве­де­ни­ми за­хо­да­ми бо­роть­би із гро­но­вою ли­с­товійкою, оїдіумом і мілдью про­тя­гом ве­ге­тації кон­тро­люємо і по­яву сірої гнилі. Для ви­ко­нан­ня цих ре­ко­мен­дацій на рин­ку Ук­раїни ши­ро­ко пред­став­ле­но асор­ти­мент пе­с­ти­цидів, який мо­же за­до­воль­ни­ти навіть най­ви­баг­ливішо­го спо­жи­ва­ча (див. «Пе­релік пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні»).
Та­кож важ­ли­ву роль в ефек­тив­но­му за­хисті ви­но­град­ників відіграє і поліпшен­ня провітрю­ва­ності кущів.
Про­гно­зу­ю­чи по­яву і роз­ви­ток шкідли­вих ор­ганізмів на на­ступ­ний, 2017-й, рік, кон­ста­туємо знач­не збе­ре­жен­ня за­па­су па­то­ген­ної інфекції грибних хво­роб (мілдью, оїдіуму, чор­ної пля­ми­с­тості, ан­т­рак­но­зу, аль­тер­наріозу, ком­плек­су гни­лей), а та­кож на­ко­пи­чен­ня шкідників (гро­но­вої ли­с­товійки, рос­ли­ноїдних кліщів усіх трофічних груп та сис­них шкідників). 
На­яв­ний інфекційний за­пас до­сить ви­со­кий для по­всюд­но­го по­ши­рен­ня і епіфітотійно­го роз­вит­ку у 2017 році як мілдью, так і оїдіуму. Та­кож у ос­лаб­ле­них рос­лин, особ­ли­во по­ст­раж­да­лих від гра­ду і по­су­хи в по­пе­редні ро­ки, на од­норічній лозі (не­за­леж­но від сор­ту) на­явні збуд­ни­ки хво­роб ло­зи.
На часі важ­ли­ве за­вдан­ня для кожно­го ви­но­гра­дарсь­ко­го гос­по­дар­ст­ва — про­ве­с­ти моніто­ринг інфекційно­го за­пасу збуд­ників хво­роб і щільності по­пу­ляції шкідників шля­хом фітосанітар­них об­сте­жень для оп­ти­маль­но­го ви­бо­ру стра­тегії за­хис­них за­ходів у 2017 році. Ад­же, як мо­вить му­д­ра ста­ро­ла­тинсь­ка при­каз­ка, «по­пе­ре­д­же­ний — зна­чить оз­б­роєний». 

Л. Ба­ра­нець, канд. с.-г. на­ук, завіду­ю­ча ла­бо­ра­торією за­хи­с­ту рос­лин, ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїро­ва»

 

Клейові вкладки феромонної пастки у винограднику
Клейові вкладки феромонної пастки у винограднику
Феромонна паска для винограднику компанії Syngenta
Феромонна паска для винограднику компанії Syngenta
Метелик гронової листовійки на винограді
Метелик гронової листовійки на винограді
Суцвітті винограду, пошкоджене гусеницею
Суцвітті винограду, пошкоджене гусеницею
Павутинні гнізда шкідника на суцвітті винограду
Павутинні гнізда шкідника на суцвітті винограду
Діапазуюча лялечка під корою штамбу виноградного куща
Діапазуюча лялечка під корою штамбу виноградного куща
Пошкоджені гроновою листовійкою ягоди винограду
Пошкоджені гроновою листовійкою ягоди винограду
Первинні симптоми ураження ягід винограду оїдіумом
Первинні симптоми ураження ягід винограду оїдіумом
Некроз і розтріскування уражених оїдіумом ягід винограда
Некроз і розтріскування уражених оїдіумом ягід винограда
Сухе суцвіття винограду, уражене мілдью в сильному ступені
Сухе суцвіття винограду, уражене мілдью в сильному ступені
Муміфіковані ягоди винограду, уражені мілдью
Муміфіковані ягоди винограду, уражені мілдью

Інтерв'ю
Николай Сафонов
Потенціал зростання органічного сегменту великий, його частка може досягти 5-10%. Тоді як поки що в Україні на нього припадає це менше 0,1% від загального споживання продуктів харчування. І статися це може в найближчі 5-10 років. Багато що... Подробнее
Система аграрних розписок (АР) працює у 8 областях: Харківській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській та Миколаївській. Станом на середину квітня в Україні

1
0