Спецможливості
Інтерв'ю

Франк Хатке: «Майбутнє створюється за допомогою інновацій»

08.11.2018
5211
Франк Хатке: «Майбутнє створюється за допомогою інновацій» фото, ілюстрація

З лютого цього року підрозділ Crop Science компанії «Байєр» в Україні очолив Франк Хатке, який водночас займає посаду керівника регіонального маркетингу в країнах Центральної та Східної Європи і нещодавно приїхав у нашу країну з Польщі. Яким буде «Байєр» в Україні під його керівництвом, що очікує компанію після остаточного завершення угоди з компанією Monsanto та які плани у компанії «Байєр» щодо подальшого зміцнення своїх позицій на українському ринку — головні теми розмови з новим керівником аграрного підрозділу компанії «Байєр» в Україні. 

 

Пане Франк, Ви успішний менеджер, який має майже 30-річний досвід роботи в компанії Bayer. Як же все починалось, як сталося, що своє життя Ви пов’язали з сільським господарством і компанією Bayer? Як би не Bayer, де б і ким міг бути сьогодні Франк Хатке?

 

— Я родом із Німеччини, причому, підкреслюю, походжу саме зі східної частини країни, тобто з колишньої НДР. Вивчав сільське господарство у 1980-х роках у Галле ан дер Заале, де й понині функціонує знаменитий сільськогосподарський університет Мартіна Лютера. Після завершення навчання працював агрономом на великій фермі. Велика ферма, у моєму розумінні, - це 5 тис. га, та тепер я знаю, що це не зовсім так, як прийнято в нас. Зокрема тут, в Україні, розміри великої ферми обчислюються десятками тисяч гектарів оброблюваної землі. Тоді в Східній Німеччині ферма, на якій я набував першого досвіду, була досить непоганим прогресивним господарством. Але настав 1989 рік, коли впала Берлінська стіна. Для мене тоді багато чого змінилося, одразу відкрилась ціла прірва можливостей. Переді мною буквально відкрилися двері різних компаній, фірм, що займаються виробництвом збиральної техніки, компаній із виробництва ЗЗР, зокрема й Bayer. Ідея працювати в Bayer сподобалась мені найбільше, адже я в університеті вивчав саме захист рослин. Тож із 1989-го я почав працювати у Bayer на посаді регіонального торгового представника. Все було нове й цікаве, і я намагався поглиблювати свої знання й навики, тож доволі швидко зміг зарекомендувати себе як здібний і перспективний спеціаліст. Мене підвищили до посади голови продажів східного регіону. Згодом, 1998 року, я отримав можливість переїхати в штаб-квартиру компанії в Монхаймі, що стало значним кроком для мого особистого розвитку — мене призначили на посаду регіонального координатора країн Північної Європи. Тут я вже займався не регіональними продажами, а реалізацією продукції Bayer на глобальному, міжнародному, рівні. Після придбання «Авентіс» у 2002 році мені запропонували очолити відділ продажів новоствореного підрозділу Crop Science в Німеччині. На цій посаді я працював протягом 14 років, тому зміг набути багато досвіду в цій справі. Потім переїхав у Францію, до Ліона, та отримав можливість працювати більше в маркетингу. Також я був відповідальним за бізнес компанії у садівництві — технології вирощування та захисту фруктів, овочів і винограду з акцентом на південні країни. Коли компанія вкотре змінила структуру (2016 рік), я вже керував регіональним маркетингом у Варшаві (для країн Центральної і Східної Європи). А на початку цього року я отримав керівну посаду в Україні, що стало ще одним важливим кроком у моїй кар’єрі та особистому розвитку.

 

Які очікування Ви мали щодо України, перш ніж приїхати сюди? Якими Ви уявляли країну й українців?

— Протягом останніх півтора року я мав нагоду приїздити до України кілька разів, але лише у якості бізнес-візитів та відряджень… Утім, динаміку, розвиток і драйв я побачив, і це для мене було дуже вражаюче, адже я помітив тенденцію саме до швидкого розвитку вашої країни. Але Україна — особлива, це серце європейського континенту, це поєднання культур, економічних укладів, традицій. Тому цю країну не можна порівнювати із Західною Європою. Але для Заходу тут є багато можливостей. Вражає також ставлення людей до курсу розвитку країни, а саме їхнє бажання бути ближчими до ЄС і водночас залишатися незалежною країною. Люди пишаються тим, що вони — українці. Це я побачив якраз тут, у Києві, та й в інших місцях країни. Скрізь можна побачити українські прапори. А ще Україна — це велика країна з великим природним різноманіттям. І здається, що тут дуже багато молоді.

 

За той невеликий термін, що Ви очолюєте підрозділ Crop Science компанії «Байєр» в Україні, Ви, напевно, мали змогу познайомитися з українськими агровиробниками та її сільським господарством. Ваші враження...

— Неозброєним оком видно, що сільське господарство в Україні має грандіозне значення, йому тут приділяють більше уваги, ніж у західних країнах. І це для нас як компанії, яка працює в цій царині, є дуже позитивним моментом. До того ж чітко усвідомлюю, який потенціал має Україна як продовольча житниця світу: він — один із найбільших у світі. Протягом останнього часу я мав нагоду відвідати деяких наших дистриб’ юторів і клієнтів, побувати на Днях поля, поспілкуватись із ними. Ми обговорювали інновації, що можна змінити, аби бути ефективнішими й продуктивнішими. Видно, що люди прагнуть розвиватись та удосконалюватись, аби отримати більший урожай. На початку місяця я відвідав одну з наших АгроАрен, що під Тернополем. Хочу підкреслити, що я надзвичайно вражений та пишаюся ефективною роботою всіх наших колег, які доклали багато зусиль для того, щоб створити подібні науково- дослідні майданчики, де демонструються наші технології. Ми готові до спілкування і даємо відповіді на всі питання аграріїв, пропонуємо нові ефективні рішення, адже завжди потрібно розвиватися та йти вперед, пропонуючи та впроваджуючи щось нове.

 

Попереднє місце Вашої роботи — Польща, сільське господарство якої — це передусім фермери. А в Україні фермер — це один з учасників аграрного ринку. І це накладає певний відбиток на бізнес-стратегію компаній, що працюють на цьому ринку. Тож хто, на Ваш погляд, має більшу потребу в інноваціях та інтенсивніше застосовує розробки Bayer — потужні холдинги чи окремі фермери? І хто важливіший для Bayer — фермер чи великий агровиробник?

— Так, у плані земельних відносин Україна — особлива країна. Дуже багато земель в Україні належать агрохолдингам, що впливає на процес прийняття рішень. Але завдання сільського господарства — нагодувати населення не лише України, а й цілого світу. У найближчі десятки років населення планети значно збільшиться. І для мене важливим питанням є те, наскільки професійно я можу впоратись із цим завданням, наскільки буде продуктивним сільське господарство, наскільки великими будуть врожаї. Тобто для мене важливий не стільки розмір господарства, скільки його продуктивність.

 

Bayer — це завжди інновації, новинки, чималі інвестиції у розвиток. Що це означає для компанії і заради чого щороку на ринок надходять нові продукти тощо?

— Як я вже казав, наразі ми пропонуємо не просто окремі продукти, а комплексні рішення що включають в себе продукти та сервіси, тобто вже готові технології. Всі наші комплексні рішення (AgroSolutions) можна розподілити на кілька груп — це агрономічні сервіси, агроменеджмент, фінансові та маркетингові рішення. Агрономічні сервіси («Байєр Майстер Клас», «Байєр Точне Землеробство», «Байєр Прогноз погоди») дають змогу виробникові вчасно прийняти правильне тактичне рішення щодо захисту власних посівів для отримання максимальної ефективності та правильно відповісти на численні питання, які потребують оперативного практичного вирішення: проти чого? коли обробляти? чим обробляти? в якій концентрації?.. Рішення AgroSolutions пристосовані для місцевого ринку. До речі, Інтернет ми надалі ширше використовуватимемо для зворотного зв’язку. Адже розуміємо, що за цифровим землеробством — велике майбутнє. Світовий ринок цифрових технологій у землеробстві до 2020 року може зрости до 4,5 млрд євро (з 2016-го його обсяг оцінювали в 3 млрд євро). І, як мені здається, за своєю природою цей напрям агровиробництва перспективний для України з огляду на ту кількість земель, які тут придатні для ведення сільського господарства. Автоматизація дасть змогу оптимізувати процес висіву й подальшого догляду за рослинами. За допомогою технологій цифрового землеробства можна, наприклад, оцінити якість ґрунту, розрахувати врожайність конкретного поля, виявити захворювання або шкідника і згодом провести відповідну обробку саме на ураженій ділянці поля (в тій частині поля, де рослини абсолютно здорові, засоби захисту не потрібні), тож препарати (а отже, й культури) зможуть максимально реалізувати свій потенціал. У цілому ця нові технології дають змогу накопичувати великі обсяги даних по одному конкретному полю, і це допоможе оптимізувати використання насіння, добрив, засобів захисту рослин. На разі цифрові технології, які розвиваються набагато швидше, ніж саме сільське господарство. Насправді це все допомагає агровиробникам отримувати швидший доступ до інформації, яка потрібна для прийняття невідкладних рішень. Час завжди є лімітуючим фактором — і нині, і в майбутньому. Гадаю, ми лише на початку цього процесу, і тут криється багато можливостей для розробок. Питання — не в доступності, питання — в оптимальності прийняття рішення, чи буде воно корисним для конкретно мого господарства. Ми не боїмося, що буде занадто багато схожих рішень. Головне — навчитися ними користуватися правильно. Якщо в минулому було важливо зберігати в своїй голові якомога більше інформації у цій сфері, то нині і в майбутньому набагато важливіше завдання — знати, де цю інформацію можна знайти. У цьому напрямі змінюється увесь світ. Тому на сьогодні ми працюємо з фокусом на цифрове сільське господарство та точне землеробство. 

 

Наразі ринок ЗЗР консолідується, відбулася низка суттєвих бізнес- поглинань та об’єднань, сформувався такий собі пул лідерів, найбільших гравців: BASF, Bayer, Syngenta, Сorteva, FMC тощо. Як Ви вважаєте, чи не призведе це до загострення конкуренції між гравцями? Які наслідки така консолідація може мати для кінцевого споживача?

 — Я розумію ваші побоювання щодо конкуренції. Процес придбання «Монсанто » зайняв понад два роки, що було пов’язано з вимогами регуляторних і антимонопольних організацій. Аби на ринку залишилася конкуренція такою, як вона була досі, нам прийшлося продати частину бізнесу. Причому стратегічним покупцем була визначена компанія BASF, яка й буде нашим конкурентом. Тому я не вірю, що ці злиття на ринку призведуть до кардинальних змін щодо конкуренції. Вона все ще буде велика. А ми, завдяки злиттю, у майбутньому зможемо інвестувати в ефективніші комплексні рішення, які будуть ідеально придатні до умов України, де вирощують багато різних культур. Окрім цього, на злиття вплинуло посилення вимог регуляторних органів щодо виведення на ринок нових продуктів. Ми нині говоримо про десять років, які займе процес усіх цих випробувань. І ми маємо заздалегідь передбачити, наскільки через цей час буде затребуваний продукт. Потрібно достеменно знати, чи будуть виправдані всі ці ризики з інвестиціями. Разом з цим укрупнення компаній дасть змогу зосереджувати більше коштів для інвестицій.

 

Придбання компанії «Монсанто» — надто велика подія, аби про неї не згадувати, тож кілька слів про це.

— Уже тепер можна сміливо казати, що компанія Bayer успішно завершила придбання Monsanto. Але попереду ще важливий період інтеграції Monsanto в структуру компанії Bayer, який розпочнеться після завершення процесу передачі активів компанії BASF у рамках продажу окремих бізнес-напрямів. Очікується, що сам процес інтеграції розпочнеться приблизно через два місяці.

 

Яких ліцензій та бізнесів довелося позбутися? І чи це не означає, що Bayer зі злиттям бізнесів припинить власні селекційні програми?

— Європейська комісія вимагала продажу певних напрямів Bayer, включаючи глобальний бізнес насіння сільськогосподарських культур. Ми запропонували продати наші суміжні бізнеси, всі майданчики, що стосуються насіннєвого бізнесу, у тому числі підрозділи з виробництва насіння овочів під торговою маркою Nunhems, включно з розробкою та дослідженнями. Крім того, Bayer продав частину бізнесу в сегменті неселективних гербіцидів і права на деякі діючі речовини в цій сфері. Також для виконання однієї з вимог угоди ми надали доступ до наших розробок з точного землеробства — портфоліо Bayer. Зрештою, те, що ми продавали частину бізнесу, було вимогою регуляторних органів, які прискіпливо дивилися на те, наскільки перетинаються наші портфоліо. І те, що ми продали певні бізнеси BASF, не означає, що ми зовсім припиняємо роботи в цих напрямах. Однак на разі, наприклад, селекцію пшениці вестиме саме BASF, а не ми. Яких змін зазнає бізнес компанії в Україні після об’єднання з «Монсанто »? Чи зміниться її стратегія в світі та в нашій країні? — По-перше, нам треба завершити повністю всі процедури щодо придбання нового бізнесу. Надалі ми проаналізуємо, що саме потрібно нашим клієнтам, і відповідно до цього інвестуватимемо в розвиток нашого портфоліо. «Монсанто » — дуже сильний партнер у галузі насінництва, особливо в сегменті олійних, ріпаку, кукурудзи, а також овочевих культур. Окрім того, вони ведуть пошуки й в інших напрямах. Тому поєднання наших сфер діяльності під одним дахом буде цікавим і ефективним. Тим більше, що функціонально бізнеси компаній не перекриватимуться — ми вийдемо на ринок з портфелями, які повністю доповнюють одне одного.

 

Як компанія працюватиме після об’єднання? Чи залишиться два бренди, чи всі продукти йтимуть під маркою Bayer? Якою буде українська команда оновленої компанії?

— Інтеграція ще не розпочалася — це пов’язано з тим, що поки немає остаточної згоди Американського антимонопольного комітету. Ми очікуємо, що все буде узгоджено протягом наступних двох місяців. А поки що ми діємо як два незалежні підрозділи однієї компанії. І тому для клієнтів наразі нічого не змінюється. Процес інтеграції залежатиме від конкретних умов кожної країни, від того, наскільки складні умови на ринку. Для США, очевидно, це буде швидше. Для країн Європи інтеграція проходитиме повільніше. Це може бути й рік, і півтора року. Поки що невідомо. Тут важливі не швидкі рішення, а правильні. Компанія залишає за собою назву «Bayer». Назва «Monsanto» більше не використовуватиметься. Придбані продукти збережуть свої торгові марки і ввійдуть у портфоліо Bayer, адже ми розуміємо, що сильний бренд — це дуже важливо для клієнта. І моя особиста думка: не треба змінювати сильний бренд, якщо він добре зарекомендував себе протягом багатьох років.

 

Мonsanto у світі асоціюється з ГМО-технологіями. І через це її імідж не завжди позитивний. Чи не впливатиме це на репутацію компанії Bayer?

Я не думаю, що такий імідж скрізь однаковий. Наприклад, у США і Латинській Америці ця компанія має дуже добру репутацію, тоді як у Європі вона неоднозначна через застережливе ставлення спільноти до розробок ГМО-культур. Очевидно, що ми зустрічатимемо скептично налаштованих щодо ГМО людей. Тому на наших плечах лежить обов’язок розповісти людям, пояснити їм, що це насправді таке. Адже з наукової точки зору немає жодних застережень щодо ГМО. Водночас у портфоліо «Монсанто» є й класичні, тобто не ГМО- продукти. Але для того, аби нагодувати населення, що зростає, класичних продуктів не вистачатиме. Що буде потрібно — покаже майбутнє. І можливо, це будуть навіть не ГМО-технології, а щось взагалі інше. У яких сегментах ринку плануєте посилювати позиції? — Хочемо зміцнити свої позиції в продажах фунгіцидів, винайти нові рішення у сфері гербіцидів, наприклад для цукрових буряків. Компанії Bayer та KWS видали довгострокову ліцензію на використання своєї нової технології для цукрових буряків КОНВІЗО® СМАРТ. Це вперше, коли ми представляємо на ринку насіння в поєднанні із ЗЗР. Технологія спростить процес вирощування цукрових буряків, підвищить гнучкість використання гербіцидів і водночас підвищить екологічність захисту цієї культури. Також фокус буде на кукурудзі: багато уваги спрямовано протягом останніх років на один із нових технологічних напрямів її вирощування — Лаудіс ®.

 

 Які цілі й завдання Ви ставите перед собою особисто і перед компанією на найближчу перспективу?

 — Звичайно, хочеться, аби інтеграція вже нарешті розпочалась. Дуже хочеться розпочати обговорення з партнерами із «Монсанто » тут, в Україні, їхніх стратегій та підходів роботи на ринку. Це допоможе розробити правильну спільну стратегію виходу на ринок України та запропонувати аграріям правильне портфоліо. Необхідно створити команди, які зможуть адекватно відповісти на потреби клієнтів. Акцентом нашої довгострокової стратегії є клієнт, тож уся діяльність має бути спрямована на те, аби не втратити його під час розробки цієї стратегії. Нам важливо, аби клієнт вірив у силу нашого бренда, знав нас як надійного постачальника і відчував тільки поліпшення.  

Інтерв'ю
Одним із найвідоміших не лише в Україні, а й у всьому світі центрів пшеничної селекції є Миронівка (Київщина), яку недарма називають пшеничною столицею, батьківщиною української озимої пшениці, адже саме тут працює Миронівський інститут... Подробнее
У розвинених країнах агрострахування вже давно застосовується як ефективний інструмент розвитку агробізнесу, в Україні страхування ризиків сільського господарства все ще знаходиться на стадії розвитку

1
0