Спецможливості
Техніка та обладнання

Енер­го­ощад­не су­ші­н­ня

23.10.2014
966
Енер­го­ощад­не су­ші­н­ня фото, ілюстрація

Вологість та температура збіжжя, що надходить із поля для сушіння, можуть змінюватись від 15 до 35% абсолютної вологості та від 0 до 30oС внаслідок зміни погодних умов або у разі надходження зерна з іншого поля. Оператор сушарки повинен керувати процесом сушіння таким чином, аби отримати продукт із кондиційною вологістю попри коливання початкової вологості зернової маси.

Вологість та температура збіжжя, що надходить із поля для сушіння, можуть змінюватись від 15 до 35% абсолютної вологості та від 0 до 30oС внаслідок зміни погодних умов або у разі надходження зерна з іншого поля. Оператор сушарки повинен керувати процесом сушіння таким чином, аби отримати продукт із кондиційною вологістю попри коливання початкової вологості зернової маси.

М. Ли­пу­нов, ст. на­ук. співробітник, ННЦ «ІМЕСГ»,
О. Мель­ник, ди­рек­тор, М. Не­гольшов, енер­ге­тик,
ТОВ «Міжго­с­по­дарсь­кий комбікор­мо­вий за­вод»

Важ­ливість опе­ра­тив­ної інфор­мації про про­цес
зне­вод­нен­ня
На­явність інфор­мації про по­чат­ко­ву во­логість зер­на дає змо­гу пра­виль­но ор­ганізу­ва­ти про­цес, виз­на­чи­ти відповідні зна­чен­ня ек­с­по­зиції сушіння та теп­ло­во­го ре­жи­му зер­на.
У про­цесі ро­бо­ти су­ша­рок кон­троль во­ло­гості зер­на про­во­дить ла­бо­рант шля­хом періодич­но­го відби­ран­ня проб зер­на на ви­ході із су­шар­ки та вимірю­ван­ня їхньої во­ло­гості тер­мо­гравіме­т­рич­ним ме­то­дом із по­хиб­кою 0,3% або еле­к­трон­ним ек­с­прес-во­ло­гоміром із по­хиб­кою 1,5–2%.
Три­валість вимірю­ван­ня во­ло­гості тер­мо­гравіме­т­рич­ним ме­то­дом ста­но­вить де­сят­ки хви­лин та не дає змо­ги опе­ра­тив­но ре­а­гу­ва­ти на зміни па­ра­метрів тех­но­логічно­го про­це­су. І все ж, не­зва­жа­ю­чи на три­валість та тру­домісткість вимірю­ван­ня, тер­мо­гравіме­т­ричні во­ло­гоміри за­ли­ша­ють­ся ос­нов­ни­ми за­со­ба­ми для кон­тро­лю во­ло­гості зер­на.
Запізнен­ня над­хо­д­жен­ня по­каз­ників про по­точ­ну во­логість збіжжя при­зво­дить або до пе­ре­су­шу­ван­ня зер­на, зни­жен­ня про­дук­тив­ності су­шар­ки та пе­ре­ви­т­рат па­ли­ва, або до от­ри­ман­ня не­кон­диційно­го си­ро­го про­дук­ту. Не­од­норідність зер­на за во­логістю мо­же ста­ти при­чи­ною йо­го гніздо­во­го са­мозіг­ріван­ня у зер­но­с­хо­ви­щах. То­му з ме­тою за­побіган­ня над­хо­д­жен­ню зер­на не­кон­диційної во­ло­гості (по­над 15%) у бун­кер го­то­вої про­дукції йо­го, як пра­ви­ло, пе­ре­су­шу­ють, зни­жу­ю­чи цей по­каз­ник на 1,5–3%.
У разі змен­шен­ня во­ло­гості 1 т зер­на на 1% ви­т­ра­ти при­род­но­го га­зу шахт­ною зер­но­су­шар­кою ти­пу ДСП ста­нов­лять 1,5–2 м3. Са­ме на цій стадії ви­т­ра­чається до 80% усієї енергії, якої по­тре­бує післяз­би­раль­на об­роб­ка зер­на, а ко­рисні ви­т­ра­ти енергії у са­мих зер­но­су­шар­ках ста­нов­лять 40–50%.
По­чат­кові по­каз­ни­ки во­ло­гості і тем­пе­ра­ту­ри, тем­пе­ра­ту­ра нагріван­ня, ек­с­по­зиція сушіння зер­на та тем­пе­ра­ту­ра су­шиль­но­го аген­та — взаємо­пов’язані тех­но­логічні па­ра­ме­т­ри, які в ком­плексі впли­ва­ють на якість го­то­во­го про­дук­ту. Для ефек­тив­но­го уп­равління ек­с­по­зицією зне­вод­нен­ня зер­на не­обхідна опе­ра­тив­на інфор­мація про во­логість зер­на на вході в си­ру шах­ту, на ви­ході з неї та на ви­ході з су­хої шах­ти.

Ек­сплу­а­тація шахт­них
зер­но­су­ша­рок
Для сушіння зер­на в Ук­раїні ви­ко­ри­с­то­ву­ють вітчиз­няні шахтні зер­но­су­шар­ки ти­пу ДСП-12, ДСП-24, ДСП-32, СЗС-8, ЗСП-8, ДСП-25, А1-ДСП-50.
На­явні за­со­би ме­ханізації, еле­к­т­рифікації та ав­то­ма­ти­зації тех­но­логічно­го про­це­су сушіння зер­на за­без­пе­чу­ють ав­то­ма­тич­не за­ван­та­жен­ня си­ро­го зер­на в над­су­шиль­ний бун­кер, ав­то­ма­тич­ну ро­бо­ту топ­ки та вен­ти­ляційно­го об­лад­нан­ня, ав­то­ма­тич­не уп­равління тем­пе­ра­тур­ни­ми ре­жи­ма­ми у су­шильній та охо­ло­д­жу­вальній ка­ме­рах і про­грам­ний ре­жим ро­бо­ти ме­ханізму ви­пу­с­ку про­су­ше­но­го зер­на. У шахт­них зер­но­су­шар­ках ви­ко­ри­с­то­ву­ють про­мис­лові ре­гу­ля­то­ри тем­пе­ра­ту­ри. Во­ни уп­рав­ля­ють ви­т­ра­та­ми па­ли­ва у топці за­леж­но від тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му для стабілізації тем­пе­ра­ту­ри зер­на у зоні сушіння.
Опи­ше­мо пе­ребіг про­це­су сушіння зер­на. Зер­но за­ван­та­жу­ють у су­шиль­ну шах­ту, за­пу­с­ка­ють теп­ло­ге­не­ра­тор, по­дається теп­ло­носій у зо­ну сушіння, пе­ре­пу­ск­ний кла­пан вста­нов­лю­ють у по­ло­жен­ня, що зу­мо­вить по­вер­тан­ня зер­на у над­су­шиль­ний бун­кер. Цей цикл три­ває, до­по­ки во­логість зер­на на ви­ході із су­шар­ки не пе­ре­ви­щу­ва­ти­ме кон­диційно­го зна­чен­ня (14%). Після цьо­го пе­ре­пу­ск­ний кла­пан вста­нов­лю­ють у по­ло­жен­ня на спря­му­ван­ня зер­на до бун­ке­ра — на­ко­пи­чу­ва­ча го­то­вої про­дукції. Як­що ж во­логість про­су­ше­но­го зер­на відхи­ляється від за­да­но­го зна­чен­ня, зміню­ють про­пу­ск­ну спро­можність зер­но­су­шар­ки. Кон­диційне за во­логістю зер­но на­прав­ля­ють до бун­ке­ра го­то­вої про­дукції, а не­до­су­ше­не — по­вер­та­ють у прий­маль­ний бун­кер су­шар­ки для по­даль­шо­го сушіння.
Вод­но­час не завжди вра­хо­ву­ють особ­ли­вості цих су­ша­рок що­до ро­бо­ти із відповідни­ми зер­ном і теп­ло­носіями, за­лежність від за­рубіжних періодич­но­го та по­точ­но­го фірмо­во­го об­слу­го­ву­ван­ня і не­до­стат­ню еко­номічну об­грун­то­ваність та­кої замі­ни.

Особ­ли­вості імпорт­них зер­но­су­ша­рок
Су­часні імпортні зер­но­су­шар­ки об­лад­нані комп’юте­ром зі зруч­ним опе­раційним інтер­фей­сом, прин­те­ром та во­ло­гоміром зер­на у по­тоці, але опе­ра­то­ри су­ша­рок ни­ми прак­тич­но не ко­ри­с­ту­ють­ся че­рез не­пе­ред­ба­чу­вані зміни по­хиб­ки во­ло­гоміра. При­чи­ною цьо­го є дрейф ха­рак­те­ри­с­тик дат­чи­ка во­ло­гості, який обу­мов­ле­ний різни­ми не­кон­тро­ль­о­ва­ни­ми фак­то­ра­ми: ад­сор­бу­ван­ням і міграцією во­ло­ги у мікро­по­рах та мік­рот­ріщи­нах скла­до­вих при­ла­ду, йо­го де­фор­му­ван­ням та зміною ге­о­ме­т­рич­них розмірів під впли­вом ме­ханічних, тем­пе­ра­тур­них градієнтів або тех­но­логічних на­ван­та­жень.
Фірми-ви­роб­ни­ки праг­нуть за­без­пе­чи­ти свої ви­ро­би ви­со­ки­ми ме­т­ро­логіч­ни­ми по­каз­ни­ка­ми для збільшен­ня об­ся­гів збу­ту. До­сяг­ти ба­жа­ної точ­ності вимірю­вань во­ло­гості вдається ли­ше за умо­ви іде­алізації ма­теріалу в об­ме­же­но­му діапа­зоні вимірю­вань. У ре­аль­них умо­вах ек­сплу­а­тації по­хиб­ки за­кор­дон­них во­ло­гомірів удвічі, а іноді й більше пе­ре­ви­щу­ють зна­чен­ня, що вка­зані фір­ма­ми-ви­роб­ни­ка­ми. До то­го ж ви­со­ка ціна ро­бить їх не­до­ступ­ни­ми для біль­шості вітчиз­ня­них ко­ри­с­ту­вачів. Ціка­вим фак­том є те, що за­кор­дон­них во­ло­гомірів зер­на у по­тоці на рин­ку не­має, про­те про­по­нується ши­ро­кий спектр ек­с­прес-во­ло­гомірів. Спро­би при­сто­су­ван­ня їх до по­треб тех­но­логічних про­цесів сушіння зер­на ви­я­ви­ли їхню не­спро­можність адек­ват­но ре­а­гу­ва­ти на зміни ре­жим­них па­ра­метрів су­ша­рок. До то­го ж ре­зуль­та­ти та­ких вимірів ча­с­то за­ле­жать від опе­ра­то­ра.
Фак­торів, що впли­ва­ють на точність по­каз­ників во­ло­гомірів, ба­га­то. Зер­но­ва ма­са в ціло­му і кож­на зернівка зо­к­ре­ма яв­ля­ють со­бою ба­га­то­ком­по­нент­ну, ба­га­то­фаз­ну, ге­те­ро­ген­ну біологічну си­с­те­му, вла­с­ти­вості якої знач­ною мірою виз­на­ча­ють­ся ха­рак­те­ром струк­ту­ри та фор­мою зв’яз­ку во­ди з кож­ним із ком­по­нентів си­с­те­ми. Склад цих ком­по­нентів у зерні не­пе­ред­ба­чу­ва­но змінюється. Ра­зом з тим, ко­жен ком­по­нент впли­ває на вла­с­ти­вості об’єкта вимірю­ван­ня, і ступінь цьо­го впли­ву за­ле­жить не тільки від співвідно­шен­ня та­ких ком­по­нентів, а й від за­галь­ної во­ло­гості біологічної си­с­те­ми. На по­точні вла­с­ти­вості ру­хо­мо­го по­то­ку збіжжя впли­ва­ють та­кож змінна щільність ук­ла­дан­ня та кон­крет­ний вид роз­поділен­ня ма­си зер­на у зоні чут­ли­вості дат­чи­ка во­ло­гості під час вимірю­ван­ня. Це пе­ре­шко­д­жає за­сто­су­ван­ню та­ких технічних за­собів у си­с­те­мах ав­то­ма­тич­но­го кон­тро­лю та ке­ру­ван­ня про­це­сом сушіння зер­на.
Різно­манітність во­ло­го­метрії
Для кон­тро­лю во­ло­гості сип­ких се­ре­до­вищ ви­ко­ри­с­то­вується ши­ро­кий спектр технічних за­собів, прин­цип дії яких по­бу­до­ва­но на ви­ко­ри­с­танні різних ме­тодів. Усі ме­то­ди вимірю­вань поділя­ють на прямі і не­прямі. За пря­мих вимірю­вань во­ло­гості ма­теріал, що дос­ліджується, роз­поділя­ють на су­ху фрак­цію та во­ду, вимірю­ють їхню ма­су і роз­ра­хо­ву­ють во­логість за фор­му­лою:

де W — во­логість; Мв — ма­са во­ло­ги у зраз­ку; Мз — за­галь­на ма­са во­ло­го­го ма­теріалу.
За­вдя­ки ви­сокій точ­ності (віднос­на по­хиб­ка не пе­ре­ви­щує 2–3%) ці ме­то­ди ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють як зраз­кові та ро­бочі ла­бо­ра­торні за­со­би вимірю­ван­ня во­ло­гості. Але вод­но­час во­ни не­тех­но­логічні, бо по­тре­бу­ють знач­ної три­ва­лості ча­су (від декількох хви­лин до го­дин) для роз­поділен­ня про­би на су­ху фракцію та во­ду. То­му прямі ме­то­ди не­при­датні для ек­с­прес-кон­тро­лю во­ло­гості у тех­но­логічних про­це­сах.
Не­прямі ме­то­ди грун­ту­ють­ся на пря­мих вимірю­ван­нях фізич­них ве­ли­чин, які функціональ­но пов’язані із во­логістю ма­теріалу: теп­лоємності, теп­ло­провідності, еле­к­т­ро­провідності, діеле­к­т­рич­ної про­ник­ли­вості, уповільню­валь­ної здат­ності се­ре­до­ви­ща для анізо­т­роп­но­го по­то­ку ней­тронів, швид­кості уль­т­ра­зву­ку, про­зо­рості та відбив­ної спро­мож­ності се­ре­до­ви­ща для інфра­чер­во­но­го оп­ромінен­ня, по­гли­нан­ня радіох­ви­ль­о­вої енергії зраз­ком за зви­чай­но­го еле­к­т­ро­магнітно­го оп­ромінен­ня та за ядер­но­го магнітно­го ре­зо­нан­су (ЯМР).
 Най­по­ши­реніши­ми є тер­мо­гравіме­т­ричні (зва­жу­ван­ня та ви­су­шу­ван­ня), кон­дук­то­ме­т­ричні (за­лежність опо­ру постійно­го еле­к­т­рич­но­го стру­му від во­ло­гості), діель­ко­ме­т­ричні (за­лежність ємності еле­к­т­рич­но­го кон­ден­са­то­ра від во­ло­гості міже­ле­к­т­род­но­го про­сто­ру) во­ло­гоміри, а та­кож во­ло­гоміри над­ви­со­кої ча­с­то­ти (за­ту­хан­ня еле­к­т­ро­магнітної хвилі у во­ло­го­му се­ре­до­вищі), ЯМР (ядер­ний магнітний ре­зо­нанс про­тонів вод­ню мо­ле­кул во­ди), інфра­чер­воні (зміна ко­ль­о­ру во­ло­го­го зер­на в інфра­чер­во­но­му спектрі), ней­тронні (галь­му­ван­ня по­то­ку ней­тронів на яд­рах вод­ню).
Про­цес вимірю­ван­ня во­ло­гості не­пря­ми­ми ме­то­да­ми грун­тується на впливі на се­ре­до­ви­ще, що кон­тро­люється, пев­ною енергією та на вимірю­ванні наслідків цьо­го впли­ву. За впли­ву на се­ре­до­ви­ще еле­к­т­ро­магнітною енер­гією відбу­вається зво­ру­шен­ня еле­к­т­рич­них за­рядів ре­чо­ви­ни, на що ви­т­ра­чає­ться пев­на кількість еле­к­т­ро­маг­ніт­ної енергії, яка за­ле­жить від діеле­к­т­рич­ної про­ник­ності се­ре­до­ви­ща. Во­да скла­дається із по­ляр­них мо­ле­кул з вла­с­ти­во­с­тя­ми ди­поль­ної по­ля­ри­зації і має діеле­к­т­рич­ну про­никність по­над 80 віднос­них оди­ниць (в. о.). Су­хе зер­но, в ос­нов­но­му, скла­дається із не­по­ляр­них мо­ле­кул та має ве­ли­чи­ну діеле­к­т­рич­ної про­ник­ності у ме­жах 2–6 в. о. Співвідно­шен­ня кількості во­ди та су­хої ре­чо­ви­ни виз­на­чає за­галь­ну ве­ли­чи­ну діеле­к­т­рич­ної про­ник­ності ма­теріалу. Та­ким чи­ном, еле­к­т­ро­магнітний тип взаємодії є інфор­ма­тив­ним, опе­ра­тив­ним та тех­но­логічним для во­ло­го­метрії у тех­но­логічних про­це­сах.

   Прин­цип ро­бо­ти та склад си­с­те­ми ав­то­ма­тич­но­го кон­тро­лю во­ло­гості зер­на у шахтній су­шарці
Найбільшу чут­ливість вимірю­валь­но­го пе­ре­тво­рю­ва­ча во­ло­гості зер­на дає ме­тод по­гли­нан­ня во­ло­гим зер­ном радіох­­ви­ль­о­во­го ви­проміню­ван­ня. Ком­плект технічних за­собів для ав­то­ма­тич­но­го кон­тро­лю во­ло­гості зер­на, який роз­роб­ле­но у ННЦ «ІМЕСГ», скла­дається із дат­чи­ка во­ло­гості зер­на, пе­ри­ферійно­го мікро­про­це­сор­но­го кон­тро­ле­ра із дже­ре­лом жив­лен­ня, пе­ри­ферій­но­го інтер­фей­су ци­ф­ро­во­го сиг­на­лу з галь­­ванічним розв’язан­ням, ка­бе­лю зв’­яз­ку, щи­то­во­го інтер­фей­су із галь­ванічним розв’язан­ням сиг­на­лу, ро­бо­чої станції зби­ран­ня та об­роб­ки да­них.
Кон­троль за во­логістю зер­на про­во­дять за до­по­мо­гою пер­вин­но­го вимірю­валь­но­го пе­ре­тво­рю­ва­ча во­ло­гості, у яко­му ви­ко­ри­с­то­вується ефект за­ту­хан­ня еле­к­т­ро­магнітної енергії у во­ло­го­му се­ре­до­вищі. Чут­ли­вий еле­мент взаємодіє із се­ре­до­ви­щем, що кон­тро­люється, шля­­хом зон­ду­ван­ня еле­к­т­ро­магнітним по­лем. За­ту­хан­ня еле­к­т­ро­магнітної енер­гії в се­ре­до­вищі за­ле­жить від йо­го діеле­к­т­рич­ної про­ник­ності, яка виз­на­чається кількістю во­ди в об’ємі, що зон­дується, та фор­мою зв’яз­ку мо­ле­кул во­ди із
су­хою ре­чо­ви­ною.
Пер­вин­ний ви­мі­рю­валь­ний пе­ре­тво­рю­вач при­зна­че­ний для ге­не­ру­ван­ня еле­к­т­ро­магнітної енергії та пе­ре­тво­рен­ня па­ра­ме­т­ра за­ту­хан­ня енергії в інфор­маційний ана­ло­го­вий сиг­нал (фото). Ана­ло­го-ци­ф­ро­вий пе­ре­тво­рю­вач (АЦП) ви­роб­ляє ци­ф­ро­вий сиг­нал із без­пе­рерв­но­го сиг­на­лу. Ци­ф­ро­вий сиг­нал оп­раць­о­вується у пе­ри­ферійно­му мікро­про­це­сор­но­му кон­тро­лері та відо­б­ра­жається на дис­плеї. Пульт ке­ру­ван­ня при­зна­че­ний для ре­алізації сервісних ре­жимів ро­бо­ти техніч­них за­собів. Мо­дуль спря­жен­ня за­без­пе­чує інтер­фейс зв’яз­ку пе­ри­ферійно­го при­ла­ду з ро­бо­чою станцією ком­плек­ту технічних за­собів ав­то­ма­тич­но­го кон­тро­лю во­ло­гості зер­на у шахтній су­шарці.
Дат­чик во­ло­гості розміщується у шахті су­шар­ки у по­тоці зер­на, на­при­клад на ви­ході із ка­ме­ри охо­ло­д­жен­ня. Пе­ри­ферійний мікро­про­це­сор­ний кон­тро­лер із дже­ре­лом жив­лен­ня та пе­ри­ферійним інтер­фей­сом розміщені зовні шах­ти, щи­то­вий інтер­фейс із об­чис­лю­валь­ни­ми за­со­ба­ми — у шафі ке­ру­ван­ня су­шар­кою, він з’єднується з пе­ри­ферійним об­лад­нан­ням за до­по­мо­гою лінії ци­ф­ро­во­го зв’яз­ку.
Стан зер­на зу­мов­лює за­ту­хан­ня еле­к­т­ро­магнітної енергії на­вко­ло чут­ли­во­го еле­мен­та пер­вин­но­го вимірю­валь­но­го пе­ре­тво­рю­ва­ча. Ве­ли­чи­на та­ко­го за­ту­хан­ня функціональ­но за­ле­жить від во­ло­гості та тем­пе­ра­ту­ри зер­но­вої ма­си. Пер­вин­ний вимірю­валь­ний пе­ре­тво­рю­вач пе­ре­тво­рює сиг­нал за­ту­хан­ня еле­к­т­ро­магнітної енергії в ана­ло­го­вий еле­к­т­рич­ний сиг­нал, на ос­нові яко­го на ви­ході дат­чи­ка во­ло­гості фор­мується ци­ф­ро­вий код. Ка­бе­лем зв’яз­ку ци­ф­ро­вий код пе­ре­дається на вхід пе­ри­ферійно­го мікро­про­це­сор­но­го кон­тро­ле­ра, де він оп­раць­о­вується та фільтрується
від пе­ре­шкод.
Ро­бо­ча станція за­без­пе­чує графічний інтер­фейс з опе­ра­то­ром та фор­му­ван­ня про­то­ко­лу от­ри­ма­ної інфор­мації. Сфор­мо­ва­ний про­то­кол ав­то­ма­тич­но збері­гається на ци­ф­ро­во­му носії інфор­мації. Про­то­кол вміщує да­ту та час по­чат­ку за­пи­су, інтер­вал між вимірю­ван­ня­ми у се­кун­дах, кількість вимірю­вань та без­по­се­ред­ньо по­каз­ник кож­но­го вимірю­ван­ня.
Ко­жен про­то­кол має іден­тифікацій­ний но­мер, за яким графічний інтер­фейс відо­б­ра­жає інфор­мацію на терміналі в осях: час — аб­сцис, во­логість — ор­ди­нат. Дис­кретність фор­му­ван­ня графіка во­ло­гості зер­на ста­но­вить 0,1%, тем­пе­ра­ту­ри зер­на — 0,5°С. При­клад про­то­ко­лу трендів во­ло­гості і тем­пе­ра­ту­ри під час сушіння зер­на ку­ку­руд­зи у зер­но­су­шарці ти­пу КС-8, яка пра­цює на со­ломі, по­да­но на ри­сун­ку. Періоди за­ван­та­жен­ня кот­ла со­ло­мою відо­б­ра­же­но у про­то­колі ха­рак­тер­ни­ми про­ва­ла­ми тем­пе­ра­ту­ри та уповільнен­ням швид­кості сушіння зер­на.

Па­ра­ме­т­ри си­с­те­ми
Си­с­те­ма ав­то­ма­тич­но­го кон­тро­лю во­ло­гості зер­на в шахт­них су­шар­ках дає змо­гу без­пе­рерв­но от­ри­му­ва­ти інфор­мацію про во­логість зер­на без­по­се­ред­ньо в тех­но­логічно­му про­цесі сушіння. Це за­без­пе­чує під час вимірю­ван­ня во­ло­гості зер­на в по­тоці ефек­тив­ний пе­рехід від ви­ко­ри­с­тан­ня ав­то­ма­тич­но­го при­ла­ду вимірю­ван­ня во­ло­гості до ав­то­ма­ти­зо­ва­ної си­с­те­ми та­ко­го кон­тро­лю на ос­нові цьо­го при­ла­ду. Сутність ме­то­ду кон­тро­лю по­ля­гає у до­пов­ненні без­пе­рерв­них вимірю­вань, от­ри­ма­них від во­ло­гоміра, ре­зуль­та­та­ми спеціаль­но ор­ганізо­ва­них, ви­ко­ну­ва­них працівни­ка­ми ла­бо­ра­торії зер­но­пе­ре­роб­но­го підприємства, точ­них (ре­пер­них) вимі­рю­­вань во­ло­гості зер­на на ос­нові ме­то­ду ви­су­шу­ван­ня. Об’єдну­валь­ним еле­мен­том та­кої ав­то­ма­ти­зо­ва­ної си­с­те­ми є ал­го­ритм адап­тації ма­те­ма­тич­ної мо­делі ка­на­лу вимірю­ван­ня, по­бу­до­ва­ний на ме­тоді ви­ко­ри­с­тан­ня ре­пер­них то­чок та інте­г­ро­ва­ний в ав­то­ма­ти­зо­ва­не ро­бо­че місце опе­ра­то­ра зер­но­су­шар­ки.

Практичні випробування
Ла­бо­ра­торні досліджен­ня та ви­роб­ничі ви­про­бу­ван­ня си­с­те­ми по­ка­за­ли, що аб­со­лют­на по­хиб­ка не пе­ре­ви­щує 0,5%. Діапа­зон кон­тро­лю во­ло­гості зер­на — від 5 до 30%. Відхи­лен­ня ба­зо­вої лінії не пе­ре­ви­щує 0,2% аб­со­лют­ної во­ло­гості. По­хиб­ка в да­них си­с­те­ми кон­тро­лю во­ло­гості зер­на в по­тоці не пе­ре­ви­щує 0,5% аб­со­лют­ної во­ло­гості. Швидкість дії си­с­те­ми — чо­ти­ри вимірю­ван­ня за хви­ли­ну. Технічні па­ра­ме­т­ри си­с­те­ми кон­тро­лю во­ло­гості зер­на на­ве­де­но в таб­лиці.
Си­с­те­ма ек­сплу­а­тується із 2008 р. у ТОВ «Міжго­с­по­дарсь­кий комбікор­мо­вий за­вод» (м. Мир­го­род) на шахтній зер­но­су­шарці ти­пу А1-ДСП-50. Під час ро­бо­ти си­с­те­ми про­во­ди­ли та­кож кон­трольні заміри проб зер­на тер­мо­гравіме­т­рич­ним ме­то­дом. Се­ред­ня різни­ця між по­ка­за­ми ек­с­пе­ри­мен­таль­но­го зраз­ка ста­но­ви­ла 0,3, а мак­си­маль­на — 0,8%.
Си­с­те­ма кон­тро­лю во­ло­гості зер­на при­зна­че­на для ви­ко­ри­с­тан­ня ра­зом із серійни­ми шахт­ни­ми су­шар­ка­ми ти­пу ДСП і відповідає умо­вам ек­сплу­а­тації ос­танніх. Ре­жим ро­бо­ти си­с­те­ми кон­тро­лю без­пе­рерв­ний — 24 год на до­бу. Технічне об­слу­го­ву­ван­ня мож­на про­во­ди­ти уп­ро­довж го­ди­ни на місці роз­міщен­ня об­лад­нан­ня без де­мон­та­жу. Періодичність технічно­го об­слу­го­ву­ван­ня — що­ра­зу під час заміни зер­но­вої куль­ту­ри у су­шарці. Мон­таж об­лад­нан­ня про­во­дять за про­ек­том, роз­роб­ле­ним без­по­се­ред­ньо для кож­но­го ви­пад­ку у разі та­кої по­тре­би (кількість і місце роз­та­шу­ван­ня дат­чиків во­ло­гості і тем­пе­ра­ту­ри, кількість і місця роз­та­шу­ван­ня пе­ри­ферійних кон­тро­лерів та ро­бо­чих станцій). Вартість од­но­го дат­чи­ка во­ло­гості — 10 тис. грн.

Інтерв'ю
Система аграрних розписок (АР) працює у 8 областях: Харківській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській та Миколаївській. Станом на середину квітня в Україні
В Україні традиційно нарікають на відірваність освіти від практики, яка виникла ще в радянські часи, коли на виробництві молодим спеціалістам прямим текстом казали: «Забудьте все, чому вас навчали в вузі». Однак деякі аграрні вузи вирішили... Подробнее

1
0