Економно, поживно, продуктивно
Українське тваринництво неодноразово переживало не дуже щасливі часи. Були періоди, коли «під ніж» пускали більшу частину поголів’я ВРХ, адже займатись тваринництвом було невигідно. І в першу чергу — через великі витрати на корми. Проте щоразу, попри всі труднощі і перепони, вдавалося «піднімати з колін» галузь та частково її відроджувати.
Українське тваринництво неодноразово переживало не дуже щасливі часи. Були періоди, коли «під ніж» пускали більшу частину поголів’я ВРХ, адже займатись тваринництвом було невигідно. І в першу чергу — через великі витрати на корми. Проте щоразу, попри всі труднощі і перепони, вдавалося «піднімати з колін» галузь та частково її відроджувати.
А. Сухина
a.sukhina@univest-media.com
Наразі вітчизняне тваринництво знову перед викликом — економічна криза може нанівець звести зусилля аграріїв щодо збільшення поголів’я. Щоб бути «на плаву» в скрутні часи та не вирізати худобу, багато господарів-тваринників сьогодні обирають інший шлях — оптимізують виробничі процеси шляхом балансування раціонів та зменшення витрат на корми.
Вироблена продукція — на власних потужностях
Не стало винятком і ТОВ «Агрофірма “Маяк”», що на Полтавщині, яке сьогодні по праву вважають флагманом українського тваринництва. Наразі у господарстві утримують 6 тис. голів ВРХ, 4,5 тис. — свиней, а ще — кури, вівці. Крім того, особливістю господарства є замкнутий цикл виробництва: практично всю вироблену продукцію переробляють на власних потужностях.
«Сьогодні ми переживаємо досить складний період. І, як показує практика, найвигідніше займатися замкнутим циклом переробки, у чому ми переконались на власному досвіді», — говорить керівник господарства Вячеслав Прийма. Так, господарство на власних потужностях, а найголовніше — із власної натуральної сировини виробляє ковбасні, хлібобулочні вироби, крупи, ОЛІЯ, борошно. З власної птахофабрики реалізує перепелині та курячі яйця. Єдиний продукт, який поки що не переробляють у господарстві, — це молоко, добове виробництво якого становить понад 60 т. Окрім переробки, агрофірма має власну торгівельну мережу «Рідне Село», через яку реалізує товари своєї торгової марки.
«Виробництво продуктів харчування — це неабияка відповідальність, — продовжує керівник господарства. — І ми повною мірою відчуваємо її перед споживачами, які обрали нашу продукцію. Звісно, складні економічні часи змушують нас переглядати витрати на виробництво, проте це не має стосунку до якості виробленої продукції. Також ми не можемо допустити зниження виробничого рівня, адже покупці нам довіряють і хочуть споживати саме нашу, натуральну і якісну, продукцію. Тому ми змушені переглядати насамперед витрати на утримання тваринництва (оптимізація кормової бази), зменшення енерговитрат».
«Питання забезпечення кормами сьогодні стоїть дуже жорстко, адже інфляція на сьогодні торкнулась усіх галузей і всіх продуктів, окрім молока, ціна на яке не підвищилась зовсім, а все інше — і ПММ, і запасні частини, і техніка — подорожчали втричі, — долучається до розмови головний зоотехнік Сергій Грищенко. — Сьогодні ми ще перебуваємо на межі рентабельності завдяки тому, що маємо власну кормову базу і в нас залишились торішні запаси. Якби ми закуповували концкорми “зі сторони”, то вже давно б не працювали... Проте, як показує сьогодення, і цього замало, тому й змушені шукати постійні шляхи здешевлення кормів, але без зниження їхньої якості».
Цього року основну ставку в господарстві зробили на грубі корми, яких щороку закладають близько 70 тис. т. Так, торік було закладено сінаж люцерни із вмістом протеїну 23%, що є дуже добрим показником. Також тут є власний комбікормовий завод, у тому числі й лінія мікродозування.
«Годуємо корів монокормом, — продовжує пан Сергій. — Ми відмовились від зеленої маси, по-перше, через стрес для тварин унаслідок переходу від споживання монокорму до зеленої маси, по-друге — погодні умови не завжди дають змогу виїхати в поле, для того щоб вчасно накосити масу і доставити її на ферму. А стрес для тварин означає зниження продуктивності. Тому все, що корові потрібно, ми балансуємо у раціоні. Для цього маємо власну сертифіковану лабораторію, в якій оцінюємо корми за всіма відповідними параметрами».
Зернові корми
методом плющення
Окрім цього, торік у господарстві розпочали заготовляти зернові корми методом плющення. Для цього придбали фінську плющилку Murska, з допомогою якої минулого сезону було закладено в поліетиленові рукави 2,5 тис. корнажу та 1,5 тис. т пивної дробини. Машину було придбано в ТОВ СП «АгроІнМаш», яка, до речі, вже тривалий час поставляє в ТОВ «Агрофірма “Маяк”» техніку для тваринництва.
Плющення у господарстві — це очевидні переваги. Так, до цього доводилося сушити зерно, після чого на комбікормовому заводі виготовляти необхідні концкорми. З плющилкою цей процес значно спрощується. А це — зниження енерговитрат на сушіння, зберігання та переробку сухого зерна, а також на перевезення комбікормів між фермами. «Процес виготовлення корнажу полягає в тому, що ми вологе зерно без будь-якої доробки завантажуємо в машину для плющення (роздавлювання) із подальшим запаковуванням у герметичні поліетиленові мішки (рукави)», — резюмує Сергій Грищенко.
Наступний позитивний момент — власне отриманий корм. Після того, як його висушили до потрібної кондиції, всі поживні речовини в ньому ніби «завмирають». Для того, щоб вони засвоїлись, їх потрібно розмочити, попередньо затративши час та енергію, і неважливо, чи корми будуть розмочені попередньо чи безпосередньо у шлунку тварин. Корнаж заготовлюють за підвищеної вологості зерна з подальшим пакуванням у герметичні поліетиленові рукави, що сприяє надійному зберіганню корму. Крім того, плющене зерно за введення в раціон здобрює основний корм та забезпечує його енергією, за рахунок чого збільшується кількість його споживання. І як результат ми маємо більшу продуктивність ВРХ.
Зрозуміло, що для закладання корнажу в поліетиленові рукави потрібні додаткові майданчики для їхнього укладання. Проте для господарства це знову ж таки перевага. До всіх трьох молочних ферм, які входять до ТОВ «Агрофірма “Маяк”», потрібно доставляти комбікорми з заводу. А це знову ж таки немалі витрати на перевезення, що тягне за собою збільшення собівартості молока. Тому набагато вигідніше підготовити майданчики на кожній із ферм для закладання річної кількості корму саме для цієї ферми.
Посіви культур для виготовлення корму також розміщені недалеко від ферми. Тому перевезти декілька разів машину для пакування корнажу між фермами набагато вигідніше, ніж доставляти кожного дня чи тижня комбікорм на ті ж самі ферми.
Про пивну дробину... і ноу-хау по-українськи
Крім того, господарство має можливість заготовляти такий багатий на білок та досить дешевий продукт, як пивна дробина. Як ми знаємо, це вологий продукт, який не можна довго зберігати під відкритим небом, тому для того, щоб не потруїти тварин, його постійно потрібно доставляти з пивного заводу у свіжому вигляді. За день тварини споживають близько 20 т цього корму. Проте тут є свої особливості — виробництво пива йде постійно, але пік його влітку (спека збільшує попит на цей продукт). Тому і пивної дробини у цей період найбільше — із заводу за день її можна отримати від 60 до 100 т (узимку — 20 т за тиждень). Її потрібно всю якось заготовити і зберігати в господарстві, тому що у період спаду пивного виробництва її купити досить непросто. З придбанням плющильного обладнання від Murska ТОВ «Агрофірма “Маяк”» успішно заготовляє її на своїх фермах для довготривалого зберігання, причому вартість дробини в «пивний сезон» значно нижча.
До того ж технологія заготівлі корму в рукави дає змогу також тривало зберігати пивну дробину в тій кількості, яка була поставлена в господарство, без втрати її якості. Тобто якщо за день отримують 100 т, то всі 100 т запаковують, герметично закривають, і все — продукт готовий до надійного довготривалого зберігання. Отримали 40 т — також запакували, відрізавши відповідну довжину мішка, надійно його зав’язали, і можна спокійно чекати надходження наступної партії корму для пакування.
Машина ідеально придатна як для плющення зерна, так і для пакування пивної дробини. Для пакування останньої було знято вальці плющення — і машина працює як пакувальник.
Проте не обійшлось і без власних доробок техніки. Своїми силами було збільшено завантажувальний бункер, оскільки у господарстві немає навантажувача з маленьким ковшем.
Плани на майбутнє
«Цього року ми плануємо закласти до 6 тис. т корнажу та пивної дробини. І я впевнений, що машина гідно впорається із поставленим завданням. Торік за світловий день ми закладали до 150 т корнажу із кукурудзи. Крім того, слід сказати, що машина дуже проста в експлуатації, налаштуванні та обслуговуванні і дає змогу легко контролювати отриманий продукт.
А найголовніше — придбання обладнання від Murska дало нам змогу знизити витрати на отримання одиниці корму без зниження його якості», — підсумовує головний зоотехнік.