Спецможливості
Агрохімія

Ефективність фунгіцидів проти хвороб картоплі

12.06.2020
19611
Ефективність фунгіцидів проти хвороб картоплі фото, ілюстрація

Найбільшого поширення набули інфекції, спричинені збудниками фітофторозу (Phytophthora infestans Mont DB) та альтернаріозу (Alternaria solani Ell.et Mart, Alternaria alternata (Fr) Keissl). За сприятливих погодних умов ураження цими хворобами носить масовий, або епіфі­тотійний, характер, що потребує ефективного та надійного контролю.

За нашими спостереженнями, останніми роками домінуючою хворобою на картоплі є альтернаріоз (суха плямистість). Однією з причин домінування сухої плямистості в посівах картоплі є високі температурні показники й недостатнє зволоження повітря й ґрунту в період вегетації. Перші ознаки хвороби виявляються, як правило, в другій-третій декаді червня, а масовий розвиток спостерігається в другій-третій декаді липня. На початок третьої декади липня більшість ранньостиглих сортів картоплі під впливом спекотної погоди та ураження альтернаріозом, як правило, засихають, тобто закінчують період вегетації.

Сильний розвиток фітофторозу картоплі спостерігали лише в окремі роки, за достатнього випадання опадів або зволоження бадилля внаслідок випадання рясної роси в результаті значних перепадів денних і нічних температур. Фітофтороз проявляється здебільшого в другій декаді липня — на початку серпня, а в середині серпня відзначають сильне ураження рослин хворобою. Досить часто на посадках картоплі спостерігається розвиток обох хвороб. Спочатку з’являються симптоми сухої плямистості, а потім, із підвищенням вологості повітря, відбувається ураження рослин фітофторозом. Шкода від цих видів захворювань наскільки відчутна, що без проведення захисних заходів взагалі можна залишитись без урожаю.

Крім погодних умов, іншим фактором значного ураження картоплі хворобами є низький рівень природної стійкості культури до них. Дослідники відмічають, що рослини картоплі не мають великих генів стійкості проти Phytophthora infestans та Alternatia solani, тому показник стійкості виявляється за типом полігенної стійкості. Встановлено, що польова стійкість картоплі проти хвороб корелює з пізньостиглістю. Тому створення ранньостиглих сортів із польовою стійкістю досить проблематичне. Це пояснюється тим, що біль­шість сортів ранньої групи стиглості набагато сильніше уражуються хворобами, ніж пізньостиглі сорти.

Створення стійких сортів ускладнилося ще й тим, що наприкінці ХХ ст. у Європі з’явився новий тип збудника фітофторозу із так званим А2 типом сумісності. За лічені роки він поширився територією всієї зони вирощування картоплі й томатів, і навіть відбулися схрещення зі «старими» расами збудника (типу сумісності А1). З’явилось ще одне джерело інфекції — ооспори гриба. Хвороба стала набагато агресивніша, що проявляється у більш ранньому зараженні рослин та великій швидкості накопичення інфекцій.

Фітофтороз картопліТривалий час на Київській дослідній станції (Фастівський район Київської області) ми проводили оцінку стійкості вітчизняних перспективних сортів картоплі проти альтернаріозу та фітофторозу. Було встановлено, що більшість сортів ранніх строків дозрівання сильно уражувались хворобами. Розвиток захворювань за роки досліджень на цих сортах становив у середньому 26–49%. Лише декілька сортів ранньої групи стиглості можна віднести до відносно стійких із рівнем ураження 9–25% (Серпанок, Доброчин, Глазурна, Повінь, Скарбниця). Розвиток альтернаріозу та фітофторозу на сортах середньої та середньопізньої груп стиглості був нижчий і становив у середньому 15–17%. Усе це свідчить про те, що рослини картоплі в період вегетації потребують надійного захисту від ураження їх збудниками основних хвороб.

Останніми роками суттєво збільшився й розширився асортимент фунгіцидів для захисту картоплі від хвороб. Зокрема, виробники пестицидів пропонують препарати, що належать до різ­них класів хімічних сполук: феніламіди, анілінопіримідини, імідазолінони, триазоли, стробілурини, манделаміди, феноксимени, піримідинаміни, фталімі­ди, спіроксаміни. Інноваційні фунгіциди проявляють, як правило, системну, трансламінарну та стимулювальну дію.

На особливу увагу заслуговує новітнє покоління фунгіцидів — стробілурини, які проявляють ефективність проти чотирьох класів грибних патогенів і захищають рослини від більшості хвороб. Деякі нові сполуки (іпровалікарб, фенамідон) відрізняються іншим механізмом дії порівняно з металаксилом-М. Більшість фунгіци­дів мають широкий спектр дії, що дає можливість використовувати їх для захисту рослин від грибних патогенів різних класів.

Альтернаріоз картопліФунгіциди для обробки рослин у період вегетації поділяють на захисні (профілактичні) та лікувальні (терапевтичні, викорінювальні). Захисні фунгіциди використовують для профілактики захворювань, а лікувальні — для пригнічення розвитку патогену після проникнення його в рослину. Системні фунгіциди проявляють захисну та лікувальну дію, тоді як контактні — лише захисну й діють тільки на початковій стадії розвитку грибних патогенів.

Фунгіциди системної дії швидко (протягом однієї-двох годин) поглинаються рослинами, тому обприскування ними майже не залежить від погоди. Системні фунгіциди здатні рухатися судинною системою рослини та захищати новий приріст, що з’явився після обробки, тому вони мають набагато триваліший період захисної дії порівняно з контактними. Але за використання лише системних фунгіцидів швидко виникають стійкі форми патогенів. Тому для запобігання появі стійких форм патогенних мікроорганізмів такі препарати слід чергувати або застосовувати суміші фунгіцидів із різним хімічним складом або механізмом дії. З урахуванням цієї особливості асортимент фунгіцидів постійно оновлюється: старі препарати замінюють новими сполуками діючих речовин. Нині переважну кількість системних препаратів випускають у заводських сумішах із контактними, причому вміст останніх у 2–16 разів більший, аніж системних. Завдяки тому, що системні фунгіциди випускають у сумішах із контактними, допустиму кількість обробок такими препаратами без жорсткої потреби чергування їх з іншими фунгіцидами збільшено до трьох.

Найпоширенішим способом застосування фунгіцидів проти хвороб картоплі є обприскування рослин у період вегетації. На ефективність фунгіцидів значною мірою впливають біотичні та абіотичні фактори, серед яких найвагоміші — це інтенсивність розвитку патологічного процесу, метеорологічні показники, фізіологічний стан рослин, норма витрати препарату та строки його застосування.

Максимальна ефективність заходів досягається в разі, якщо захист розпочинають із комбінованих препаратів, до складу яких входять фунгіциди системної і контактної дії, до початку появи перших ознак хвороби. Строки обробок визначають, як правило, за метеорологічними умовами та фенологією розвитку рослин. Найвища ефективність фунгіцидів системної і системно-контактної дії проявляється в період активного росту рослин. За рекомендаціями фахівців першу обробку проти основних хвороб картоплі (фітофторозу, альтернаріозу) доцільно проводити у фазі змикання бадилля в рядках (бутонізація — початок цвітін­ня). Наступну — за появи перших ознак хвороби, третю (й подальші) — через 10–14 днів після попередньої залежно від тривалості захисної дії препарату та темпів розвитку хвороби. Останні обробки бажано проводити фунгіцидами контактної дії, оскільки процес активного зростання рослин загальмовується й ефективність фунгіцидів системної дії знижується. Деякі фахівці рекомендують розпочинати обробки бадилля картоплі контактними препаратами. Але в такому разі кількість обприскувань потрібно збільшувати, адже інтервал між нанесенням контактних препаратів не повинен перевищувати 7–8 днів.

Наш досвід показує, що в період активної вегетації рослин, коли відбувається інтенсивний приріст зеленої маси, ефективніше провести обробки препаратами системно-контактної дії. Це подовжує період між обробками й надійно захищає новий приріст. У роки без епіфітотійного розвитку хвороби буває достатньо двох обробок картоплі в період її вегетації. За сильного розвитку хвороб слід проводити три-чотири обробки. Наприкінці вегетації культури для запобігання проникненню збудників хвороб у бульби картопляну посадку варто обробити контактними препаратами, наприклад, Ширлан 500 SC, KC, термін очікування якого становить сім днів.

Наприклад, у наших дослідженнях, препарати системної та системно-контактної дії забезпечували в цілому вищий захисний ефект проти хвороб картоплі порівняно з препаратами контактної дії. Високу ефективність проти альтернаріозу й фітофторозу забезпечили фунгіциди Інфініто 61 SC, КС, Квадріс Топ 325 SC, КС, Мелоді Дуо 66,8 WP, ЗП, Ридоміл Голд МЦ 68 WG, в.г. Технічна ефективність цих препаратів у початковий період розвитку хвороби була на рівні 79–82%, а в середньому за період вегетації — на рівні 60–75%.

Проти альтернаріозу картоплі найвищою ефективністю вирізнялися фунгіциди Акробат МЦ, в.г., Консенто 450 SC, КС, які обмежували розвиток хвороби на рівні 80–86% у початковий період та на рівні 68–77% у середньому за період вегетації рослин. Препарати контактної дії — Дітан М-45, ЗП, і Ширлан 500 SC, КС — краще контролювали розвиток альтернаріозу, ніж фітофторозу. Ефективність їхньої дії проти альтернаріозу була на рівні 73–61%, проти фітофторозу — на рівні 67–50%.

Таким чином, застосування фунгі­цидів ефективно контролює розвиток основних хвороб картоплі в період вегетації. За профілактичного обприскування рослин, до появи ознак хвороби, технічна ефективність фунгіцидів вища, ніж за наступних обробок, що пов’язано з подальшим посиленням розвитку хвороби.

Фунгіциди Квадріс Топ 325 SC, КС, Ревус 250 SC, КС, Ридоміл Голд МЦ 68 WG, в.г., Скор 250 ЕС, КЕ та Ширлан 500 SC, КС є зареєстрованими ТМ компанії Syngenta.

 

В. Сергієнко, канд. с.-г. наук

Журнал «Пропозиція», №5, 2019 р.

Інтерв'ю
На сьогодні органічне виробництво — це один із пріоритетних напрямів і перспективний бізнес для розвитку малого фермерства в нашій державі. З-поміж них — фермерське господарство «Дона Олексія Пилиповича», очільник якого хоче не тільки... Подробнее
Загальновизнані стандарти безпеки якості харчових продуктів - це мова, якою розмовляють імпортери, міжнародні торговельні мережі і закупівельники. Україна поки що тільки на шляху формування культури

1
0