Спецможливості
Технології

Ефек­тив­ний за­хист цу­к­ро­вих бу­ряків за умов хо­лод­ної вес­ни

03.07.2014
2405
Ефек­тив­ний за­хист цу­к­ро­вих бу­ряків за умов хо­лод­ної вес­ни фото, ілюстрація

В умо­вах 2014 р. висіван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків про­во­ди­ли ра­зом із сівбою ран­ніх зер­но­вих куль­тур — у хо­лод­ний грунт. Об­грун­ту­ван­ням та­ко­го ви­бо­ру посівно­го терміну бу­ря­косійні гос­по­дар­ст­ва вба­ча­ли не­до­стат­ню кількість во­ло­ги в грунті та мож­ливість її швид­ко­го ви­па­ро­ву­ван­ня. Так, за осінньо-зи­мо­вий пе­ріод ви­па­ла на­ба­га­то мен­ша кількість опадів порівня­но із ба­га­торічною нор­мою. Сніго­вий по­крив був не­знач­ним, у кінці лю­то­го — на по­чат­ку бе­рез­ня йо­го вже не бу­ло зовсім, а в першій-другій де­ка­дах бе­рез­ня ден­на тем­пе­ра­ту­ра повіт­ря ся­га­ла до 20°С теп­ла, що зу­мов­лю­ва­ло швид­ке ви­па­ро­ву­ван­ня во­ло­ги із верхніх шарів грун­ту.

В умо­вах 2014 р. висіван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків про­во­ди­ли ра­зом із сівбою ран­ніх зер­но­вих куль­тур — у хо­лод­ний грунт. Об­грун­ту­ван­ням та­ко­го ви­бо­ру посівно­го терміну бу­ря­косійні гос­по­дар­ст­ва вба­ча­ли не­до­стат­ню кількість во­ло­ги в грунті та мож­ливість її швид­ко­го ви­па­ро­ву­ван­ня. Так, за осінньо-зи­мо­вий пе­ріод ви­па­ла на­ба­га­то мен­ша кількість опадів порівня­но із ба­га­торічною нор­мою. Сніго­вий по­крив був не­знач­ним, у кінці лю­то­го — на по­чат­ку бе­рез­ня йо­го вже не бу­ло зовсім, а в першій-другій де­ка­дах бе­рез­ня ден­на тем­пе­ра­ту­ра повіт­ря ся­га­ла до 20°С теп­ла, що зу­мов­лю­ва­ло швид­ке ви­па­ро­ву­ван­ня во­ло­ги із верхніх шарів грун­ту.

Вод­но­час пе­ре­ду­мо­вою ран­нь­о­го ви­сіву цу­к­ро­вих бу­ряків є до­б­ре підго­тов­ле­не з осені по­ле, тоб­то з роз­роб­ле­ною і вирівня­ною посівною по­верх­нею. Пе­ред­посівна підго­тов­ка пе­ред­ба­чає ли­ше об­робіток грун­ту на гли­би­ну за­гор­тан­ня насіння і мож­на про­во­ди­ти висіван­ня. Де­які аг­ро­но­ми за ранніх строків висіву цу­к­ро­вих бу­ряків, ко­ли у грунті ще міс­тить­ся до­стат­ня кількість во­ло­ги, висі­ва­ють насіння на гли­би­ну 1,5–2 см. Од­нак, вра­хо­ву­ю­чи ба­га­торічні спо­с­те­ре­жен­ня, здебільшо­го спо­с­терігаємо інтен­сив­не пе­ре­су­шен­ня верх­нь­о­го ша­ру грун­ту, що зу­мов­лює зріджен­ня гу­с­то­ти сто­ян­ня рос­лин. То­му висіван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків у ранні стро­ки по­тре­бує за­гор­тан­ня насіння на гли­би­ну не мен­ше ніж 2,5–3 см, а за мож­ли­вості — і при­ко­чу­ван­ня кільча­с­то-шпо­ро­ви­ми кот­ка­ми, ад­же ми не мо­же­мо чітко спрог­но­зу­ва­ти, чи ви­па­де не­вдовзі до­стат­ня кількість опа­дів. Слід вра­хо­ву­ва­ти, що при­ко­чу­ван­ня грун­ту кільча­с­то-шпо­ро­ви­ми кот­ка­ми ство­рює добрі умо­ви для ак­тив­но­го од­но­час­но­го про­ро­с­тан­ня бур’янів порівня­но із сівбою без при­ко­чу­ван­ня по­сі­ву. За ранніх строків висіву цу­к­ро­вих бу­ряків від сходів до по­яви пер­шої па­ри справжніх листків про­хо­дить 15 і більше днів, потім ут­во­рен­ня на­ступ­них пар листків збігається з оп­ти­маль­ни­ми стро­ка­ми.

   Ще од­ним не­доліком ран­нь­о­го висіву цу­к­ро­вих бу­ряків за­ли­шається знач­не зро­с­тан­ня за­бур’яне­ності посівів (у 3–4 і більше разів) на по­чат­ко­вих ета­пах роз­вит­ку куль­ту­ри. Відповідно, ви­ко­ри­с­тан­ня кла­сич­них схем за­хи­с­ту за не­ви­со­кої тем­пе­ра­ту­ри повітря не дає змо­ги ефек­тив­но кон­тро­лю­ва­ти бур’яни.
То­му за низь­кої тем­пе­ра­ту­ри повітря доцільним буде внесення гербіци­дів до сходів бур’янів. Ос­танніми ро­ка­ми та­ке (ну­ль­о­ве) вне­сен­ня гербіцидів на­бу­ло знач­но­го ши­ро­ко­го по­ши­рен­ня. Це дає змо­гу за­сто­со­ву­ва­ти гербіци­ди, які ма­ють як грун­то­ву дію (ад­сор­бу­ють­ся ко­ре­не­вою си­с­те­мою бур’янів), так і після­с­хо­до­ву. Ну­ль­о­ве вне­сен­ня пре­па­ратів раціональ­но про­во­ди­ти, ко­ли бур’яни по­чи­на­ють тільки про­ро­ста­ти, тоб­то у фазі «білої ни­точ­ки». Ви­па­дан­ня опадів тільки підси­лить дію гербіцидів і мож­ливість пра­цю­ва­ти за низь­ких тем­пе­ра­тур. Вод­но­час за підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри повіт­ря після висіван­ня куль­ту­ри, ко­ли відбу­ло­ся пе­ре­су­шен­ня верх­нь­о­го ша­ру грун­ту, мож­на відра­зу ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти після­­с­хо­дові гербіци­ди.

   Добрі ре­зуль­та­ти по­ка­зує вне­сен­ня препаратів на основі ето­фу­ме­зату у поєднанні із ме­тамітро­ном. Ето­фу­ме­зат на­ле­жить до гру­пи бен­зо­фу­ранів — це се­лек­тив­на діюча ре­чо­ви­на кон­такт­ної та грун­то­вої дії, яка по­гли­нається різни­ми ча­с­ти­на­ми рос­лин, особ­ли­во мо­ло­ди­ми па­ро­ст­ка­ми, та під час кон­так­ту коріння із вод­ним роз­чи­ном ето­фу­ме­за­ту в грунті. Ефек­тивність ме­то­ду за­ле­жить від во­ло­гості грун­ту, та­кож слід за­ува­жи­ти, що ви­со­кий вміст по­жив­них ре­чо­ви­ну грунті та по­су­ха зни­жу­ють гербіцид­ну дію.
Однією з най­се­лек­тивніших діючих ре­чо­вин на посівах цу­к­ро­вих бу­ряків є ме­тамітрон — пре­па­рат кон­такт­ної та грун­то­вої дії, що про­ни­кає у бур’яни че­рез корінь і ли­с­тя. Бур’яни ги­нуть у мо­мент про­ро­с­тан­ня за до­схо­до­во­го чи про­тя­гом декількох тижнів — за після­схо­до­во­го вне­сен­ня. Особ­ливість ме­та­мітро­ну — над­зви­чай­но щад­на дія що­до куль­тур­них рос­лин навіть за ви­со­ких норм вне­сен­ня пре­па­ра­ту. Оп­ти­маль­на ефек­тивність — за на­ко­пи­чен­ня в грунті по­над 2,5 л/га діючої ре­чо­ви­ни (для підси­лен­ня грун­то­вої дії не­обхідна до­стат­ня кількість во­ло­ги).

   За ну­ль­о­во­го вне­сен­ня об­при­с­ку­ван­ня грун­ту про­во­дять після висіву цу­к­ро­вих бу­ряків, за­леж­но від по­год­них умов, у період роз­вит­ку бур’янів від фа­зи білої ни­точ­ки до по­яви сходів (зде­більшо­го в інтер­валі 4–10 днів після ви­­­сіван­ня). Слід вра­ху­ва­ти, що за та­ко­го вне­сен­ня є мож­ливість кон­тро­лю­ва­ти й од­норічні зла­кові (на ранніх ета­пах роз­вит­ку) та май­же всі ви­ди двосім’ядоль­них бур’я­нів. Нор­ма за­сто­су­ван­ня Нор­тро­ну 500 SC, — 0,6–0,8 л/га + Голтікс 700, КС — 1,0–2,0 л/га.
Ці діючі ре­чо­ви­ни ду­же се­лек­тивні що­до за­сто­су­ван­ня на цу­к­ро­вих бу­ря­ках (мож­ливість вне­сен­ня за низь­ких плю­со­вих тем­пе­ра­тур — 5°С. Їхня ефек­тив­ність не тільки не змен­шується після ви­па­дан­ня опадів, а навіть підси­люється. У разі ви­ко­ри­с­тан­ня за по­яви сходів бур’я­нів (але не пізніше фа­зи сім’ядоль) ця си­с­те­ма та­кож ефек­тив­на, але за вне­сен­ня мак­си­маль­них норм (на­при­клад, нор­му Голтіксу слід збільши­ти до 2,5 л/га).

   Че­рез 7–12 днів після вне­сен­ня цих гербіцидів мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти пре­па­ра­ти бе­та­наль­ної гру­пи у поєднанні із суль­фонілсе­чо­ви­ною. Цей ме­тод ефек­тив­но кон­тро­лю­ва­ти­ме бур’яни за плю­со­вої тем­пе­ра­ту­ри не ниж­че 10°С. На­яв­ність трьох діючих ре­чо­вин (фен­ме­ди­фам, де­с­ме­ди­фам, ето­фу­ме­зат) дає ши­рокі мож­ли­вості надійно­го кон­тро­лю про­ти по­над 40 видів од­норічних дво­до­ль­них бур’янів.
Із вне­сен­ням бе­та­наль­ної гру­пи гер­біцидів не слід відтя­гу­ва­ти, ад­же во­ни до­б­ре діють на бур’яни у фазі сім’ядоль. У та­ко­му разі нор­му вне­сен­ня Бе­та­на­лу Ек­с­перт, к. е., у фазі сім’ядоль бур’я­нів (не­за­леж­но від фа­зи роз­вит­ку рос­лин цу­к­ро­вих бу­ряків) мож­на змен­ши­ти до 0,8 л/га без за­сто­су­ван­ня Карібу, а че­рез п’ять-сім днів йо­го слід вне­сти у нормі 1,0 л/га ра­зом із Карібу. В та­ко­му разі ми мо­же­мо змен­ши­ти фіто­ток­сичність на рос­ли­ну, ад­же на ранніх ета­пах роз­вит­ку рос­лин цу­к­ро­вих бу­ряків суль­фонілсе­чо­ви­на мо­же пригнічу­ва­ти посіви. Вод­но­час за пе­ре­ро­с­тан­ня бур’я­нів до стадії двох-чо­ти­рь­ох листків нор­му вне­сен­ня Бе­та­на­лу потрібно збільши­ти до 1,2–1,5 л/га.

   Ос­нов­ним не­доліком пер­шо­го вне­сен­­ня гербіцидів є ко­роткі стро­ки вне­сен­ня (про­тя­гом п’яти-де­ся­ти днів). Ад­же бур’яни швид­ко на­ро­щу­ють ве­ге­та­тив­ну ма­су та пе­ре­ро­с­та­ють. Ефек­тив­ність гербіцидів різко зни­жується за фор­му­ван­ня у дво­доль­них бур’янів двох-трьох пар справжніх листків та зрілої вос­ко­вої ку­ти­ку­ли.

   Ще однією умо­вою після­с­хо­до­вих вне­сень гербіцидів є не­до­пу­щен­ня пе­ре­ро­с­тан­ня бур’янів та мак­си­маль­не змен­шен­ня фіто­ток­сич­ності на рос­ли­ну. Ад­же на період дру­го­го вне­сен­ня гербі­ци­дів при­па­дає по­шко­д­жен­ня цу­к­ро­вих бу­ряків шкідни­ка­ми, а за не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов мож­ли­ве по­шко­д­жен­ня ко­ре­неїдом. Не слід за­бу­ва­ти, що за по­я­ви пер­шої па­ри справжніх листків у ко­­ре­неп­ло­дах цу­к­ро­вих бу­ряків про­хо­дять вто­ринні зміни: спо­чат­ку в па­рен­хімних кліти­нах цен­т­раль­но­го циліндра під пер­вин­ни­ми луб’яни­ми во­лок­на­ми фор­му­ють­ся камбіальні кліти­ни, потім — кам­біальні кільця. Йо­го кліти­ни за на­прав­лен­ня до цен­т­ру ут­во­рю­ють вто­рин­ну де­ре­ви­ну, а до пе­ри­ферії ко­ре­ня — вто­рин­ний луб. У де­ре­вині і лубі радіа­ль­но розміщується вто­рин­ний луб. Від­по­відно, вто­рин­ний луб ут­во­рює вто­рин­ну ко­ру із тон­ким ша­ром кор­ко­вої тка­ни­ни.
Ос­тан­ня роз­ро­с­тається, роз­ри­ває пер­вин­ну ко­ру, що відо­мо під на­звою «линь­ка ко­ре­ня». Для тре­тин­ної бу­до­ви ко­ре­не-
п­ло­да цу­к­ро­вих бу­ряків ха­рак­тер­но ут­во­рен­ня в па­ренхімі вто­рин­ної ко­ри клітин дру­го­го камбіаль­но­го кіль­ця. Потім фор­мується третє кільце, чет­вер­те, п’яте і т. д. Та­ким чи­ном линь­ка ко­ре­ня три­ває аж до ут­во­рен­ня тре­тьої та чет­вер­тої пар листків. Цу­к­ро­за в ко­ре­неп­ло­дах по­чи­нає на­ко­пи­чу­ва­ти­ся із фа­зи фор­му­ван­ня вто­рин­ної ана­томічної струк­ту­ри ко­ре­ня.

   Згідно з ре­ко­мен­даціями Інсти­ту­ту біое­нер­ге­тич­них ку­ль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків НА­АН, грамі­ніцид вно­сять за ви­со­ти мишіїв та півня­чо­го про­са 8–10 см, а в разі на­яв­ності пирію — за ви­со­ти 10–15 см і з мак­си­маль­ною нор­мою ви­ко­ри­с­тан­ня. Так, за ви­со­ти ми­­шію та півня­чо­го про­са 8–10 см нор­ма Цен­туріону ста­но­вить не менш ніж 0,4–0,6 л/га + Аміго Стар — 0,8–1,2 л/га; Шо­гун 100, к. е. — 1,0 л/га; Фу­ро­ре Су­пер, к. е. — 1,5 л/га; Фюзілад Фор­те 150 ЕС, к. е. — 1,0–1,5 л/га; Ачіба 50 ЕС, к. е. — 2,0 л/га; Ара­мо 45, к. е — 1,5–
2,0 л/га. У та­ко­му разі зла­кові бур’я­ни мож­на ефек­тив­но кон­тро­лю­ва­ти до фа­зи ку­щен­ня. Як­що по­ле засміче­не од­но­річни­ми зла­ко­ви­ми бур’яна­ми, то гра­мініцид вно­си­мо у ре­ко­мен­до­ваній нор­мі, за на­яв­ності пирію та інших ба­га­то­річних зла­ко­вих — за­сто­со­вуємо мак­си­маль­ну до­зу. Та­кож вра­хо­вуємо, що ба­га­­торічні зла­кові бур’яни мо­жуть зо­се­ре­д­жу­ва­тись на полі осе­ред­ка­ми, особ­ли­во біля доріг і лісо­смуг, тоді на цих ділян­ках слід збільши­ти нор­му вне­сен­ня грамініци­ду до мак­си­маль­ної.
Для змен­шен­ня фіто­ток­сич­ності на рос­ли­ну та кра­що­го кон­тро­лю зла­ко­вих бур’янів грамініци­ди вар­то за­сто­со­ву­ва­ти ок­ре­мо. Вод­но­час до цієї ком­по­зиції мож­на до­да­ва­ти інсек­ти­ци­ди та мікро­до­б­ри­ва (особ­ли­во борні).

   Ос­таннє гербіцид­не вне­сен­ня про­ти дво­доль­них видів бур’янів слід обов’яз­ко­во підси­ли­ти діючи­ми ре­чо­ви­на­ми, які ма­ють і грун­то­ву дію, ад­же у цу­к­ро­вих бу­ряків інтен­сив­но збільшується ли­ст­ко­ва по­верх­ня, і зго­дом не мож­на бу­де вно­си­ти гербіци­ди. То­му про­по­нуємо підси­ли­ти бе­та­наль­ну гру­пу ме­тамітро­ном та ето­фу­ме­за­том. Нор­ма вне­сен­ня Голтіксу 700, КС — не менш ніж 1,0 л/га, а Нор­тро­ну 500 SC, КC — в роз­ра­хун­ку не менш ніж 0,9 л/га діючої ре­чо­ви­ни. На­при­клад, кількість ето­фу­ме­за­ту в гербіциді Нор­трон 500 SC, ста­но­вить 500 г/л (50%), а у Бе­та­на­лі Ек­с­перт, к. е. — 112 г/л (11,2%).  Нами внесено гербіцид Нор­трон у нормі 0,6 л/га та Бе­та­на­л Ек­с­перт — всьо­го 3,0 л/га (де кількість д. р. ето­фу­ме­зат ста­но­вить
636 л/га), тоб­то для ефективної грунтової дії  потрібно довне­сти або Нор­тро­н,
0,6 л/га або Бе­та­на­л Ек­с­перт, 1,0 л/га + Нор­трон 0,4 л/га.
Поєдна­не вне­сен­ня грамініцидів до­цільне че­рез два-п’ять днів після за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів бе­та­наль­ної гру­пи. У та­ко­му разі ми кра­ще кон­тро­лю­ва­ти­ме­мо зла­кові бур’яни.

   Та­ким чи­ном кілька­ра­зо­ве вне­сен­ня діючих ре­чо­вин ето­фу­ме­за­ту та ме­та­мітро­ну спри­я­ти­ме кра­що­му про­яву їхньої грун­то­вої дії, що за­без­пе­чить чисті посіви цу­к­ро­вих бу­ряків у про­цесі ве­ге­тації культу­ри.

Я. Ма­кух, канд. с.-г. на­ук, заввідділом гер­бо­логії,
С. Ре­ме­нюк, канд. с.-г. на­ук, завсек­то­ром за­хи­с­ту цу­к­ро­вих бу­ряків від бур’янів,
ІБКіЦБ НА­АН

 

Інтерв'ю
Нині соя — одна з головних культур у структурі посівних площ багатьох господарств в Україні. Чому так? Тому що соя — важлива сільськогосподарська культура, яку вирощують для отримання білка й олії. Унікальні властивості цієї культури... Подробнее
Органічне землеробство в поєднанні з бджолозапиленням - новий перспективний тренд у сільському господарстві. Не відстають від світових тенденцій і українські аграрії. Компанія "Агроінвест Холдинг" ризикнула і запустила пілотний проект з... Подробнее

1
0