Ефективність використання малогабаритних комбікормових установок

Обгрунтовано доцільність використання малогабаритних комбікормових установок для приготування комбікормів в умовах тваринницьких господарств. Визначено економічну ефективність використання цієї техніки.

Основою розвитку тваринництва є, як відомо, потужна кормова база. Саме корми посідають чільне місце у формуванні галузі. Створення ж кормової бази забезпечується виробництвом достатньої кількості всіх видів кормів, у тому числі й комбінованих, завдяки яким здійснюється балансування кормових раціонів і підвищення рівня годівлі тварин.
Потребу в застосуванні комбікормів у годівлі тварин і птиці довели фахівці, розрахунки яких свідчать, що є певна залежність між характером переробки зерна, згодовуваного тваринам, і ступенем перетворення його поживних речовин на тваринницьку продукцію. Із поглибленням ступеня переробки зерна й ускладненням раціону закономірно падають питомі витрати корму на одиницю продукції і зростає конверсія поживних речовин. Це зростання може в 3,4 раза перевершувати монозернову годівлю й повноцінний комбікорм.
Проте за період з 1990 до 1999 року в Україні мало місце зниження рівня годівлі тварин, частка комбікормів у їхніх раціонах, за середніми показниками всіх категорій господарств, скоротилася з 14,6 до 5%. Як наслідок, відчутним стало зниження продуктивності тварин.
Однією з причин зазначеної тенденції є те, що комбікорми, виготовлені на державних заводах чи в міжгосподарських цехах, мають високу собівартість і не завжди відповідну якість, тому не забезпечують достатнього приросту продукції тварин, щоб окупити додаткові затрати, пов'язані з їхнім використанням.
Промислові варіанти технології виробництва комбікормів передбачають складну систему споруд для нагромадження та зберігання вихідних компонентів і готового продукту, а також комплект машин та устаткування для очищення, подрібнення, дозування, змішування, гранулювання тощо. До цього слід додати значні транспортні затрати, що супроводжують доставку вихідної сировини з господарств і зворотне перевезення готових комбікормів. Усі ці чинники стали основною причиною закриття багатьох державних і міжгосподарських комбікормових заводів і зростання актуальності приготування комбікормів малогабаритними комбікормовими установками безпосередньо в господарствах - виробниках тваринницької продукції із власної сировини та з використанням білково-вітамінних добавок і преміксів промислового виробництва.
Дані публікацій свідчать про те, що після різкого спаду й деконцентрації виробництва комбікормів упродовж 1990-1999 років за останні п'ять років накреслилася тенденція до його зростання. Динаміку виробництва комбікормів в Україні за 2004-2006 роки наведено в табл. 1.
Дані таблиці 1 свідчать про те, що понад 30% комбікормів в Україні виготовляють безпосередньо в господарствах. До цього слід додати, ще понад 70% комбікормів, виготовлених на державних та акціонованих підприємствах, - це комбікорми для птиці. Інші галузі тваринництва забезпечені комбікормами власного виробництва.
Структура споживання комбікормів в Україні в 2007 році була такою: птиця - 56%, свині - 25,1, ВРХ - 18,9%. Обсяг імпорту комбікормів в Україну проти показників 2006 року знизився на 10,5% у натуральному вираженні й зріс на 44% у грошовому. В 2007 році в Україну імпортували тільки комбікорми для птиці (32%) і свиней (68%), але в цілому ця частка незначна в обсязі всього ринку комбікормів.
Питанням ефективності використання малогабаритних комбікормових установок та агрегатів на тваринницьких підприємствах приділяють нині значну увагу. Так, наприклад, деякі автори, розглядаючи різні технологічно-конструктивні рішення та умови використання в господарствах різних марок цієї техніки, вважають, що для ефективнішого її використання треба обгрунтувати раціональний типорозмірний ряд малогабаритних комбікормових агрегатів за їхньою продуктивністю залежно від виробничих потреб тваринницьких підприємств, а також оптимізації параметрів окремих блоків.
Для оцінки цієї техніки спеціалісти УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого випробували чимало малогабаритних комбікормових установок та агрегатів, таких як: МКУ-1, МКУ-1,5, М-2, АКД-1,0 тощо. Дослідження свідчать про те, що агрегати забезпечують високу якість виконання технологічного процесу приготування комбікормів за такими показниками, як рівномірність змішування компонентів та однорідність розмелу. Витрати праці при цьому перебувають на рівні 1,69-1,72 люд.год/т.
У разі виробництва комбікормів безпосередньо в господарстві спрощується технологічне оснащення, зменшуються метало- та енергоємність процесу, а також транспортні витрати, внаслідок чого можна досягти істотного зниження собівартості як самих комбікормів, так і виробленої на їхній основі тваринницької продукції. За такими технологічно-конструктивними рішеннями розроблені та вже працюють на сільськогосподарських підприємствах такі малогабаритні комбікормові установки, як: МКУ-0,5 та МКУ-1 виробництва ВАТ "Новоград-Волинськсільмаш", МКУ-0,7 та МКУ-1,5 виробництва ВАТ "Хорольський механічний завод", М-2 виробництва ТОВ "Княжа Авіла", УМК-Ф-2 виробництва ВАТ "Уманьферммаш", агрегати комбікормові дозувальні АКД-1 та АКД-1,5 виробництва ТОВ "Дозамех Україна" та багато інших агрегатів як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва: AWF-4 українсько-німецького підприємства "Авіла-Факел", SKIOLD (Данія) і DLOUNT (Німеччина).
Усі ці установки призначені для завантаження зерна, подрібнення його, дозування та змішування компонентів комбікормів в умовах невеликих господарств з використанням власного зернофуражу та білково-вітамінних добавок і преміксів промислового виробництва. Між собою вони різняться конструктивно-функціональними схемами, організацією технологічного процесу, рівнем механізації допоміжних операцій і техніко-економічними показниками.
У цілому кожна малогабаритна комбікормова установка являє собою комплекс накопичувального, розмелювального, транспортного, змішувального та електронного устаткування, що з'єднані між собою відповідно до технологічної схеми.
Основними складовими таких установок є: дозувальний бункер, тензоваговий пристрій (дає змогу витримувати високу точність дозування компонентів), молоткова дробарка, накопичувальний бункер-змішувач і апаратура керування та захисту.
Технологія приготування комбікормів цими установками така: компоненти, що потребують подрібнення, почергово завантажують у дробарку пневматичним рукавом або шнековим транспортером. Після подрібнення перероблюваний продукт потрапляє до бункера-змішувача. Добавки, що не потребують подрібнення, зазвичай, завантажують у приймальний бункер змішувача вручну. Дозування компонентів здійснюється тензовимірювальним пристроєм методом послідовного набору доз. Експозиція змішування різна й становить від 7 до 20 хвилин. Комбікорм вивантажують через вивантажувальну горловину на транспортер або транспортний засіб, у мішки чи іншу тару.
Використання малогабаритних комбікормових установок безпосередньо в господарствах - виробниках тваринницької продукції дає можливість виготовляти точно збалансований комбікорм для конкретного виду тварин, породи та статево-вікової групи. При цьому, як стверджують фахівці, вартість годівлі в середньому на 5% нижча, ніж стандартними комбікормами, які широко пропонують на ринку. Дослідження також доводять, що найефективнішим способом відгодівлі птиці та свиней треба вважати точне балансування складу комбікорму із додаванням БВД або преміксів.
Малогабаритні комбікормові установки дають змогу швидко переходити від одного рецепту комбікорму до іншого. Його можна виготовляти на основі поточних розрахунків рецептів без закупівлі великих партій складових компонентів.
Перевагами цих установок є й те, що для їхнього розміщення не потрібно великих приміщень. Їх можна швидко демонтувати й переміщувати в інше місце їхньої експлуатації.
У табл. 2 наведено технічні характеристики деяких малогабаритних комбікормових установок і найпростішого комплекту обладнання цеху для приготування комбінованих кормів ОКЦ-15 (приклад для порівняння).
Результати аналізу таблиці 2 свідчать, що дані малогабаритні комбікормові установки мають діапазон продуктивності від 0,88 до 2,50 т/год і встановленої потужності - від 9,7 до 25,1 кВт. При цьому питома енергоємність становить від 6 до 29,6 кВт год/т. Габаритні розміри та маса цього устаткування теж мають розбіжності. Порівнюючи ці показники з показниками технічної характеристики комплекту обладнання цеху для приготування комбікормів ОКЦ-15, можна дійти висновку, що малогабаритні комбікормові установки мають значно меншу енерго- та матеріалоємність.
Ефективність використання цієї техніки розглянемо на прикладі агрегату комбікормового дозувального АКД-1 виробництва ТОВ "Дозамех Україна". Цей агрегат використовували для приготування комбікорму для свиней з власного зернофуражу та БВД промислового виробництва в господарстві УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого Васильківського району Київської області.
Економічну ефективність використання цього агрегату в господарстві проводили порівняно із затратами на придбання такої самої кількості комбікорму промислового виробництва з урахуванням транспортних витрат на його доставку.
Розрахунок економічної ефективності проводили згідно з ДСТУ 46.012-2000.
Результати досліджень наведено в табл. 3.
Аналіз результатів досліджень свідчить, що прямі експлуатаційні витрати на приготування 1 т комбікорму агрегатом АКД-1 становлять 794,18 грн, тоді як середня ринкова ціна комбікорму промислового виробництва для цієї самої групи тварин сягає 1000 грн/т. При цьому річний економічний ефект становить 11570 грн на 100 голів.
У малогабаритних комбікормових установках рівномірність змішування компонентів забезпечується на 94-98,7%, а однорідність розмелювання - на 97,8-99% (за даними випробувань УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого). Всі інші якісні показники виготовленого комбікорму залежать від якості сировини, з якої його приготували.
Використання малогабаритних комбікормових установок (агрегатів) для приготування комбікормів із власної сировини та білково-вітамінних добавок і преміксів дасть можливість знизити собівартість комбікормів і, відповідно, виробленої з ними тваринницької продукції. Зокрема використання малогабаритного комбікормового агрегату АКД-1 для приготування свиням на відгодівлі комбікорму із власного зернофуражу та БВД промислового виробництва дасть річний економічний ефект понад 11 тис. грн на 100 голів.

В. Пивовар
Г. Гнатюк,
Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу