Ефективність нових інсектицидів на зрошуваній сої

Соя — цінна зернобобова культура, посівні площі якої в Україні останніми роками перевищують 1 млн га. Насіння сої містить 38–42% білка, 18–25% олії, багато вітамінів, мінеральних речовин та біологічно активних компонентів.

О. Шелудько,
канд. біол. наук, ст. наук. співробітник, ХДАУ,
О. Марковська, канд. с.-г. наук, ХДАУ,
В. Гонтарук,
регіональний представник фірми «Август»,
Е. Репілєвський,
директор ДП ДГ «Каховське»
Каховського р-ну Херсонської обл.,
В. Ставратій,
керівник ТОВ «Лана-Подове-1»
Новотроїцького р-ну Херсонської обл.
 
Білок сої в групі зернобобових культур найповноцінніший і містить всі амінокислоти. Крім того, соя за допомогою бульбочкових бактерій фіксує атмосферний азот, збагачуючи ним грунт. Завдяки цій особливості соя є цінним попередником під основні сільськогосподарські культури.
Досвід багатьох господарств переконливо свідчить, що одержання високих урожаїв сої можливе лише за оптимальних умов вирощування.
У зв’язку з тим, що попит на зерно сої постійно підвищується, колективні та фермерські господарства з кожним роком розширюють її посівні площі, нерідко порушуючи науково обгрунтовану сівозміну. В таких господарствах сою вирощують на одному полі декілька років поспіль, а насиченість сівозміни культурою перевищує 60%, що спричинює істотне розмноження шкідливих комах, грибних та бактеріальних хвороб.
Зрошуваним посівам сої останніми роками серйозну небезпеку становить комплекс листогризучих совок: люцернова, бавовникова, совка-гамма, капустяна тощо. Втрата врожаю від них сягає 30%.
З метою оптимізації фітосанітарного стану посівів сої протягом вегетаційного періоду виробничники застосовують різні інсектициди та їхні бакові суміші. Проте у зв’язку з формуванням резистентних популяцій шкідників не завжди вдається надійно захистити посіви від цих небезпечних фітофагів.
Для захисту посівів сої від листогризучих совок «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на сьогодні містить чотири препарати: Борей, к. с.; Децис ф-Люкс, к. е.; Драгун, к. е.; Золон 35, к. е.
Враховуючи швидку пристосовуваність фітофагів до хімічних препаратів, слід проводити пошуки нових форм інсектицидів, які б надійно захистили посіви сої від цих небезпечних шкідників.
У 2010–2012 рр. на дослідному полі державного підприємства «Дослідне господарство “Каховське”» на Херсонщині вивчали ефективність препаратів Кораген 20, КС (0,15 л/га), Борей, к. с. (0,14 л/га), Драгун, к. е. (1,2 л/га) і Золон 35, к. е. (2,5 л/га), проти комплексу листогризучих совок. Коротку характеристику досліджуваних інсектицидів наведено нижче.
Кораген, 20%-й концентрат суспензії, — препарат нового покоління контактно-системної дії, з високою ефективністю проти широкого спектру шкідливих комах на кукурудзі, томатах, картоплі, яблуні та інших культурах. Діючою речовиною нового препарату є хлорантранілпрол (200 г/л) із класу антраніламідів.
Борей — інсектицид, що містить дві діючі речовини (імідаклоприд + лямбда-цигалотрин (150 + 50 г/л) із різним механізмом дії (контактним, кишковим і системним). Рекомендований для боротьби з комплексом гризучих і сисних шкідників, включаючи прихованоживучих, на зернових, зернобобових, овочевих та інших культурах.
Драгун — концентрат емульсії, що містить фосфороорганічні сполуки контактно-системної дії. Захищає зернові, зернобобові та інші сільськогосподарські культури від комплексу листогризучих і сисних шкідників. Діюча речовина — хлорпірифос (480 г/л).
Золон — інсектоакарицид контактно-кишкової дії з діючою речовиною фозалон (350 г/л). Рекомендований для захисту зернових, зернобобових, овочевих, плодових та інших культур від найпоширеніших фітофагів.
Об’єктами для вивчення інсектицидних властивостей Корагену були листогризучі совки: бавовникова (Helicoverpa armigera F.), люцернова (Chloridea viriplaca Hfn.), совка-гамма (Autographa gamma L.), капустяна (Mamestra brassicae L.) і С-чорне (Xestia c-nigrum L.). Домінуючими серед них були перші три види совок (42,3; 30,6 і 19,7%, відповідно). Протягом вегетаційного періоду сої ці шкідники розвиваються в двох-трьох генераціях.
Регулярне зрошення посівів сої сприяє масовому розмноженню совок та істотному збільшенню їхньої шкодочинності. Гусениці совок скелетують листя сої, проїдають отвори та грубо об’їдають його, зменшуючи таким чином асиміляційну здатність та пригнічуючи розвиток рослин. Пізніше, за появи бобів, гусениці совок вигризають у них отвори, через які виїдають насіння.
Нашими спостереженнями виявлено, що створення рослинам сої оптимальних умов розвитку шляхом підвищення вологості грунту та приземного шару повітря в екстремальних погодних умовах літа сприяє масовому розмноженню комплексу листогризучих совок та збільшенню їхньої шкодочинності.
Найбільша шкодочинність гусениць совок проявляється в липні-серпні на посівах сої з регулярним зрошенням за вологості грунту в шарі 0,5–0,7 м 70% НВ і вищої.
Закладення досліду та обліки чисельності шкідливих комах виконували згідно із загальноприйнятими методиками (Методики випробування і застосування пестицидів за редакцією професора С. Трибеля (К., 2001 р.)). Розмір дослідних ділянок — 30 м2, розміщення рендомізоване; повторність чотириразова. Хімічні обробки дослідних ділянок проводили за допомогою ранцевого обприскувача «Титан-14». Час проведення хімічних обробок — закінчення льоту метеликів і кладки яєць самками та масове відродження гусениць першого віку.
Агротехніка вирощування сої (сорт Даная) загальноприйнята для зрошуваних земель. Сівбу проводили в оптимальні строки (друга декада квітня), грунт дослідного поля — темно-каштановий важкосуглинковий. Поливання проводили дощувальною установкою «Фрегат» за зменшення вологості грунту нижче ніж 70% НВ.
Метеорологічні умови вегетаційного періоду зрошуваних посівів сої в 2010–2012 рр. були сприятливими для розвитку й розмноження комплексу совок (бавовникова, люцернова, совка-гамма, капустяна, С-чорне). Температура під час проведення обприскування дослідних ділянок становила 19,2…20,3°С, відносна вологість повітря — 53–56%, швидкість вітру — 0,3–0,5 м/с. На четвертий день після хімічної обробки проведено вегетаційні поливання в нормі 350–400 м3/га.
Чисельність комплексу листогризучих совок перед закладанням досліду становила 7,2–10,3 екз./м2, які пошкодили 3–4% рослин у слабкому ступені.
Результати обліків, проведених на третій день після хімічних обробок, показали, що чисельність гусениць совок істотно зменшилася на всіх варіантах досліду. Найкращу ефективність захисту (100%) одержано на варіанті із застосуванням Корагену 20, КС (0,15 л/га). Дещо менший рівень загибелі совок було зафіксовано від використання Борею, к. с. (96,4%). За застосування інсектицидів Золон 35,
к. е., і Драгун, к. е., чисельність шкідників зменшилась, відповідно, на 90,3 і 85,2% (таблиця).
На сьомий день після хімічної обробки ефективність відмічених препаратів становила, відповідно, 98,7; 93,6; 86,5 і 83,0, на 14-й день, відповідно, — 94,0; 91,2; 80,9 і 78,7. На 30-й день після застосування Корагену 20, КС, і Борею, к. с., чисельність гусениць совок зменшилась на 90,7 і 77,2%, на варіантах із використанням Золону 35, к. е., і Драгуну, к. е., ефективність захисту була нижчою, відповідно, — 34,4 і 40,5%.
Спостереження за дією інсектицидів на розвиток листогризучих совок свідчить, що Кораген 20, КС, та Борей, к. с., ефективно контролюють чисельність гусениць совки-гамма, бавовникової, люцернової, капустяної та С-чорне на всіх стадіях розвитку, тобто як молодшого, так і старшого віків. На варіантах із обробкою Золоном і Драгуном строк ефективної дії препаратів був меншим. Крім знищення гусениць листогризучих совок, Кораген зменшує чисельність лучного метелика та павутинних кліщів, а також має овіцидну дію.
Спостереження за розвитком рослин сої після обприскування їх досліджуваними інсектицидами показало, що вони не справляють негативного впливу на рослини.
Пошкоджуваність рослин гусеницями листогризучих совок на контрольному варіанті через місяць після закладання досліду зросла від 3,0 до 41,9% за середнього і сильного ступенів. За застосування Корагену 20, КС, і Борею, к. с., було пошкоджено 7,8 і 9,7% рослин у слабкому ступені; на варіантах із використанням інсектицидів Золон 35, к. е., і Драгун, к. е., відповідно, — 15,6 і 18,9% рослин за слабкого та середнього ступенів пошкодження.
Аналіз даних урожайності сої сорту Даная на дослідних ділянках показав, що найвищі показники (4,02 т/га за 2010–2012 рр.) одержано на варіанті із застосуванням Корагену 20, КС, з нормою витрати препарату 0,15 л/га та Борею, к. с. (0,14 л/га), де збережено від втрат 0,73 і 0,65 т/га зерна. Обробка інсектицидами Золон 35, к. е. (2,5 л/га) і Драгун, к. е. (1,2 л/га) сприяла збереженню від втрат зерна на рівні, відповідно, 0,52 і 0,45 т/га.
Істотне покращання фітосанітарного стану забезпечив інсектицид Кораген 20, КС, під час захисту сої (сорт Даная) від комплексу листогризучих совок та лучного метелика у виробничих умовах ДП ДГ «Каховське» Каховського р-ну і ТОВ «Лана-Подове-1» Новотроїцького р-ну Херсонської обл. у 2012 р. на площах 650 і 590 га.
Одноразове застосування Корагену 20, КС, в обох господарствах із нормою витрати 0,15 л/га сприяло зменшенню чисельності фітофагів на 93,2–95,0% та збереженню від втрат, відповідно, 0,67 і 0,63 т/га зерна за врожайності 4,0 і 3,7 т/га.
Високу ефективність захисту зрошуваних посівів сої (сорт Величава) від шкідників одержано в 2012 р. у ТОВ «Ужба» Новотроїцького р-ну Херсонської обл. завдяки використанню інсектициду Борей, к. с. , 0,14 л/га: від комплексу листогризучих совок та лучного метелика — понад 90%, — що сприяло одержанню врожаю зерна 3,52 т/га на площі 460 га.

Висновки
Œ   Серед нових високоефективних інсектицидів для захисту посівів сої від комплексу листогризучих совок перспективними препаратами є Кораген 20, КС, із нормою витрати 0,15 л/га і Борей, к. с. (0,14 л/га), які надійно контролюють чисельність фітофагів та істотно зменшують їхню шкодочинність. У період досліджень (2010–2012 рр.) фітотоксичності інсектицидів на рослини не відмічено.
   Одноразове застосування Корагену 20, КС, із нормою витрати 0,15 л/га у виробничому досліді ДП ДГ «Каховське» Каховського р-ну і ТОВ «Лана-Подове-1» Новотроїцького р-ну Херсонської обл. у 2012 р. сприяло зменшенню чисельності фітофагів на 93,2–95,0% та збереженню від втрат, відповідно, 0,67 і 0,63 т/га сої за врожайності 4,0 і 3,7 т/га.
Ž   Захист посівів сої від листогризучих совок та лучного метелика за допомогою інсектициду Борей (0,14 л/га) в ТОВ «Ужба» Новотроїцького р-ну Херсонської обл. у 2012 р. сприяв оптимізації фітосанітарного стану та одержанню зерна 3,52 т/га.
   Широке використання інсектицидів Кораген 20, КС, і Борей, к. с., у колективних і фермерських господарствах України дасть змогу надійно захистити посіви сої від комплексу листогризучих совок та лучного метелика, що сприятиме збереженню вирощеного врожаю від втрат та істотному збільшенню валового виробництва зерна.