Джим Бюлінг: «Для ме­не ро­бо­та в Ук­раїні — це і вик­лик, і нові мож­ли­вості»

Ось уже протягом кількох років на українському ринку успішно працює компанія «Бюлінг Інк». Її президент Джим Бюлінг розпочинав свою діяльність із простого фермера. Але, як він стверджує, саме це допомогло йому досягти успіху. Про те, яким був шлях від фермера до бізнесмена і що є вирішальним для роботи у непростих умовах української економіки, — в інтерв’ю Джима Бюлінга «Пропозиції».

І. Бірюкова
i.byrukova@univest-media.com

Джи­ме, роз­поч­не­мо із то­го, як Вас жит­тя при­ве­ло в аг­ро­сфе­ру?
— У сільсько­му гос­по­дарстві я, мож­на ска­за­ти, із са­мо­го на­ро­д­жен­ня. Ад­же мій бать­ко був фер­ме­ром і об­роб­ляв 200 га землі. А я йо­му із ран­нь­о­го ди­тин­ст­ва у цьо­му до­по­ма­гав. То­му на­вчив­ся їзди­ти на трак­торі, ком­байні, до­гля­да­ти за тва­ри­на­ми. А по закінченні шко­ли всту­пив до аг­рар­но­го універ­си­те­ту. Звідти до­до­му по­вер­нув­ся уже справжнім фер­ме­ром із міцни­ми знан­ня­ми, які по­чав впро­ва­д­жу­ва­ти на прак­тиці.

Фер­мерів в Аме­риці (та й в Ук­раїні) є ба­га­то, але от бізне­с­ме­ном стає да­ле­ко не кож­ний. Чо­му виріши­ли зай­ня­ти­ся підприєм­ниць­кою діяльністю?
— В універ­си­теті я закінчу­вав не аг­ро­номічний фа­куль­тет (аг­ро­номічні знан­ня здо­бу­вав пе­ре­важ­но на прак­тиці), а фа­куль­тет уп­равління еко­номікою. То­му ро­зумів, що бізнес у сільсько­му гос­по­дарстві мо­же при­не­с­ти більше при­бут­ку, аніж про­сто фер­мерсь­ка діяльність. По­вер­нув­шись після на­вчан­ня до­до­му, по­чав пра­цю­ва­ти із бать­ком: бра­ли в орен­ду землі, постійно збільшу­ю­чи посівні площі. По­сту­по­во ста­ру техніку поміня­ли на но­ву. Потім так ста­ло­ся, що на по­чат­ку 90-х років ра­зом зі знай­о­ми­ми поїхав до Росії. Там виріши­ли зай­ня­ти­ся бізне­сом. Од­нак влас­ну спра­ву відкрив не відра­зу — спо­чат­ку пра­цю­вав із та­ки­ми відо­мими ком­паніями, як «Кейс», «Хорш» та ін. В Ук­раїну приїхав знач­но пізніше — на по­чат­ку 2000-х. А фірму «Бюлінг Інк» відкрив ли­ше у 2011 р.

Як Ви вва­жаєте, чим ук­раїнське сільське гос­по­дар­ст­во відрізняється від аме­ри­кансь­ко­го?
— Відмінності ду­же ве­ликі. Як­що ко­рот­ко (хто дру­жить із гу­мо­ром, той зро­зуміє), то в Аме­риці зай­ма­ти­ся бізне­сом нуд­но — все про­сто і про­гно­зо­ва­но. А от в Ук­раїні що не день — то сюр­при­зи, ад­ре­налін аж за­шка­лює. Тут за один день із ба­га­то­го мож­на ста­ти бідним і на­впа­ки (хо­ча ос­таннє трап­ляється на­ба­га­то рідше).   
А ще суттєва різни­ця між аме­ри­кансь­ким сільським гос­по­дар­ст­вом і ук­раїнським у то­му, що в Аме­риці керівник будь-яко­го фер­мерсь­ко­го гос­по­дар­ст­ва уміє пра­цю­ва­ти на землі: мо­же їзди­ти на трак­торі, ке­ру­ва­ти іншою технікою, не те­о­ре­тич­но, а на прак­тиці знає, що сіяти і як. Сло­вом, він і влас­ник, і трак­то­рист, і ком­бай­нер, і аг­ро­ном, і еко­номіст. В Ук­раїні подібне трап­ляється до­волі рідко. З цьо­го при­во­ду вва­жаю: як ти мо­жеш ви­ма­га­ти до­б­рої ро­бо­ти від інших, як­що сам її ніко­ли не ви­ко­ну­вав?
 
Що Ва­ша ком­панія сьо­годні про­по­нує ук­раїнським аг­раріям?
— Ком­панія «Бюлінг Інк» пра­цює на рин­ку із ре­алізації та вста­нов­лен­ня ком­плексів ав­то­ма­ти­зації сільсько­го­с­по­дарсь­кої техніки. Пріори­тет у ро­боті — най­су­часніші тех­но­логії. На­ша спеціалізація — впро­ва­д­жен­ня на­уко­во-інно­ваційних тех­но­логій, кон­суль­ту­ван­ня, роз­роб­ка ви­со­ко­якісних ком­плекс­них технічних рішень з ав­то­ма­ти­зації про­цесів у сільсько­му гос­по­дарстві.
На сьо­годні ми є офіційни­ми ди­ле­ра­ми провідних ком­паній в сег­менті навігації та си­с­тем точ­но­го зем­ле­роб­ст­ва у сільсько­му гос­по­дарстві, та­ких як Trimble і Precision Planting.
Ком­панія Trimble є провідною у сфері навігаційних си­с­тем по­зиціону­ван­ня. Крім ство­рен­ня до­с­ко­на­лих GNSS (ГЛО­НАСС/GPS) при­ладів, Trimble вдо­с­ко­на­лює їх тех­но­логіями по­зиціону­ван­ня, а та­кож про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня і без­дро­то­вим зв'яз­ком, ство­рю­ю­чи ос­та­точні рішен­ня для кінце­во­го спо­жи­ва­ча. Унікальні мож­ли­вості і гло­баль­на при­сутність Trimble став­лять ком­панію на перші місця у тра­диційних і но­вих га­лу­зе­вих на­пря­мах, вклю­ча­ю­чи ав­то­мобільну навігацію, уп­равління ма­теріаль­ни­ми ре­сур­са­ми, ав­то­ма­ти­зо­ва­не уп­равління, ге­о­дезію, ство­рен­ня без­дро­то­вих плат­форм та те­ле­ко­мунікаційної інфра­с­т­рук­ту­ри.
Аме­ри­кансь­ка ком­панія Precision Planting — це штаб-квар­ти­ра для но­вих ідей і тех­но­логій, яка постійно пра­цює над поліпшен­ням про­це­су висіван­ня насіння. Ос­нов­ним на­пря­мом є роз­роб­ка та вдо­с­ко­на­лен­ня ком­по­нентів висівних апа­ратів ши­ро­ко­го спе­к­т­ра, ви­нахід унікаль­них ущільню­валь­них «хвостів» Ketton Seed Firmers. Та­кож ком­панією бу­ло роз­роб­ле­но стенд для калібру­ван­ня висівних апа­ратів Meter Max Ultra. Крім то­го, Precision Planting пред­ста­ви­ла но­ву еле­к­трон­ну си­с­те­му Seed Sense 20/20 Monitor, яка дає змо­гу ке­ру­ва­ти швидкістю висіву, ти­с­ком ва­ку­у­му, при­ти­ск­ною си­лою секцій сівал­ки на грунт, кон­тро­лю­ва­ти про­цес син­гу­ляції та ба­га­то іншо­го.
Од­нак на­ша діяльність — не ли­ше про­даж і мон­таж об­лад­нан­ня, а й сервісний су­провід. З цією ме­тою на­ми ство­ре­но сер­тифіко­ва­ний сервісний центр із ре­мон­ту ус­тат­ку­ван­ня Trimble, який є єди­ним в Ук­раїні. 
Для підтрим­ки справ­ності с.-г. техніки у важ­ких умо­вах під час про­ве­ден­ня по­льо­вих робіт ми та­кож про­по­нуємо ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти якісні ма­с­тильні ма­теріали ком­панії Phillips 66 ТМ Kendall. Ши­ро­кий спектр про­дукції дає змо­гу за­сто­со­ву­ва­ти її у спеціалізо­ва­но­му і цивільно­му сек­торі транс­пор­ту.

Як вва­жаєте, чи не зля­кає нинішня політич­на си­ту­ація іно­зем­них інве­с­торів, що пра­цю­ють в Ук­раїні? От Ви, на­при­клад, не боїте­ся пра­цю­ва­ти в Ук­раїні?
— Я не бо­ю­ся. Вва­жаю, що політич­на та еко­номічна си­ту­ація в Ук­раїні у не­да­ле­ко­му май­бут­нь­о­му ли­ше поліпшу­ва­ти­меть­ся. По­при нинішні події, ска­жу, що Ук­раїна — ду­же пер­спек­тив­на країна для роз­вит­ку сільсько­го гос­по­дар­ст­ва. Го­ло­вне, аби вла­да не за­ва­жа­ла пра­цю­ва­ти. Навіть не­хай не до­по­ма­гає — ли­ше б не за­ва­жа­ла. Тоді бу­дуть і сільське гос­по­дар­ст­во, і ви­сокі по­каз­ни­ки, й інве­с­тиційні над­хо­д­жен­ня. Осо­би­с­то для ме­не ро­бо­та в Ук­раїні — це і вик­лик, і мож­ливість от­ри­ма­ти но­вий досвід та знан­ня.

Що Вам до­по­ма­гає до­ся­га­ти успіху?
— Оп­тимізм та віра у кра­ще. Пе­ре­ко­на­ний, що по­зи­тив­ний по­гляд на світ, упев­неність у май­бут­нь­о­му, життєрадісність ав­то­ма­тич­но на­ла­ш­то­ву­ють на пе­ре­мо­гу, на до­сяг­нен­ня най­кра­що­го ре­зуль­та­ту. Пе­ре­мо­га — це пре­ро­га­ти­ва оп­тимістів, а та­кож го­ло­вна їхня пе­ре­ва­га над пе­симістич­но на­ла­ш­то­ва­ни­ми людь­ми. Про­те ос­танніх в Ук­раїні сьо­годні, на жаль, налічується ду­же ба­га­то.

Мо­же, у Вашій прак­тиці є якийсь ціка­вий ви­па­док, ко­ли оп­тимізм до­поміг здо­бу­ти пе­ре­мо­гу?
— Од­но­го ра­зу я приїхав до од­но­го із по­тенційних клієнтів і за­про­по­ну­вав йо­му прид­ба­ти но­ву сівал­ку. Він підвів ме­не до вікна і ка­же: «Ось там роз­та­шо­ва­ний мій технічний парк, і у ньо­му вже є "по­ми­лок" на 6 млн дол. Навіщо мені ще?» На це я йо­му відповів: «Хо­чу з то­бою по­би­ти­ся об за­клад на 600 дол. Суть парі та­ка: да­вай, я куп­лю тобі кви­ток на літак до Німеч­чи­ни, поїдеш по­ди­виш­ся, як там пра­цю­ють мої тех­но­логії. Як­що спо­до­бається, то ку­пиш сівал­ку, а як­що ні — я тобі віддам 600 дол.». Парт­нер по­го­див­ся на такі умо­ви. У ре­зуль­таті я про­дав шість сіва­лок ще й ви­г­рав 600 дол. Це бу­ла ду­же вда­ла уго­да.
За яки­ми кри­теріями до­би­раєте співробітників у свою ко­ман­ду?
— В Ук­раїні, на жаль, є та­ка тен­денція: ча­с­то бе­руть на ро­бо­ту ро­дичів. У нашій ком­панії та­ке не­до­пу­с­ти­мо. Тож до­би­раємо співробітників че­рез ка­д­рові агенції, сай­ти із по­шу­ку ро­бо­ти. Го­ло­вна ви­мо­га до кан­ди­да­та — про­фесіоналізм.
То­му сьо­годні на­ша ко­ман­да — це ви­со­кок­валіфіко­вані інже­не­ри, гра­мотні ме­не­д­же­ри, які, ро­зуміючи про­бле­ми фер­мерів, пов’язані зі стис­ли­ми терміна­ми по­льо­вих робіт, завжди го­тові прий­ти їм на до­по­мо­гу.

Кілька осо­би­с­тих пи­тань. Ва­ша сім’я жи­ве у Києві чи в Аме­риці?
— Я од­ру­же­ний вдру­ге. Мою дру­жи­ну зва­ти Рубіна, за національністю во­на на­по­ло­ви­ну ук­раїнка, на­по­ло­ви­ну — вірмен­ка. Жи­ве­мо і пра­цюємо в Києві. Во­на до­по­ма­гає мені у пи­тан­нях ве­ден­ня бізне­су.
 
Де лю­би­те відпо­чи­ва­ти?
— За­зви­чай — це Євро­па, Аме­ри­ка. На­при­клад, ми­ну­ло­го літа ми з дру­жи­ною відпра­ви­ли­ся у дуже цікаву ав­то­мобільну по­до­рож: за кер­мом влас­но­го ав­то­мобіля за 19 днів ми об’їха­ли май­же півсвіту.
Бу­ло ду­же ціка­во.

Чи є у Вас хобі?
— Так. Ка­тан­ня на ро­ли­ках. Кож­но­го дня та­ким чи­ном проїжджаю 10, а то й 20 км. Це — і спорт, і роз­ва­га.