Спецможливості
Новини

До­ля Ук­раїни вирішується за кор­до­ном

13.05.2015
745
До­ля Ук­раїни    вирішується за кор­до­ном  фото, ілюстрація

Позитивні моменти минулого місяця (дякувати погоді) сприятливо позначилися на полях. Дощі та сніг, що місцями йшов навіть у квітні, підвищили шанси на щедрий урожай хлібних культур, бо додали грунту вологи. Хоча й пригальмували дещо темпи весняних робіт. Ускладнюється ситуація тим, що деякі агроформування не змогли розрахуватися за кредитами, і сільгосптехніка, замість того, щоб працювати, вилучається банками як заставне майно.

Позитивні моменти минулого місяця (дякувати погоді) сприятливо позначилися на полях. Дощі та сніг, що місцями йшов навіть у квітні, підвищили шанси на щедрий урожай хлібних культур, бо додали грунту вологи. Хоча й пригальмували дещо темпи весняних робіт. Ускладнюється ситуація тим, що деякі агроформування не змогли розрахуватися за кредитами, і сільгосптехніка, замість того, щоб працювати, вилучається банками як заставне майно.

Інфляція по­би­ла ан­ти­ре­корд
Тим ча­сом у еко­номіці ан­ти­ре­кор­дом квітня мож­на вва­жа­ти інфляційні про­це­си. Та­кої ви­со­кої  у річно­му вимірі в Ук­раїні не бу­ло май­же два де­ся­тиліття. Згуб­ний для на­род­но­го гос­по­дар­ст­ва по­каз­ник оп­ри­люд­нив Держ­стат: у бе­резні він сяг­нув 45,8%. А з
1 квітня по­до­рож­ча­ла вартість еле­к­т­ро­е­нергії та га­зу для по­бу­то­вих спо­жи­вачів. То­му й не див­но, що Нац­банк про­гно­зує нові ре­кор­ди для річної інфляції. У НБУ при­пу­с­ка­ють,
що во­на у ІІ квар­талі пе­ре­ви­щить 50%-й по­каз­ник.

Сподіваємо­ся на нові кре­ди­ти, щоб… роз­да­ти старі бор­ги
Очіку­ван­ням міся­ця у еко­номіці ста­ли ре­зуль­та­ти пе­ре­мо­вин у Ва­шинг­тоні  пред­став­ників Мінфіну та Нац­бан­ку України з іно­зем­ни­ми кре­ди­то­ра­ми про ре­с­т­рук­ту­ри­зацію ча­с­ти­ни на­шо­го дер­жав­но­го бор­гу. Ад­же на­пе­ре­додні пе­ре­мовин у те­левізорі тільки й ро­би­ли, що по­вто­рю­ва­ли: «До­ля ук­раїнської еко­номіки вирішить­ся уже в най­­ближчі кілька днів у Ва­шинг­тоні...» В аме­ри­канській сто­лиці під час щорічних вес­ня­них зборів МВФ та Світо­во­го бан­ку на роз­гляді нині й на­ша кре­дит­на спра­ва. Як відо­мо, не­що­дав­но Міжна­род­ний ва­лют­ний фонд вирішив по­зи­чи­ти Ук­раїні
17,5 млрд  до­л., 5 млрд із яких ми уже от­ри­ма­ли в бе­резні. Нині на по­ряд­ку ден­но­му — черговий транш у 2,5 млрд. Але те­пер МВФ мо­же відмо­ви­ти нам у ви­пла­тах, у разі як­що Києву не вдасть­ся ре­с­т­рук­ту­ру­ва­ти зовнішній борг, на­ко­пи­че­ний до 28 лю­то­го 2014 р.
Тре­ба ска­за­ти, що весь за­галь­ний об­сяг за­по­зи­чень сяг­нув вра­жа­ю­чої су­ми в 70 млрд (!) до­л. Ви­хо­дить, що ко­жен гро­ма­дя­нин країни «за­ви­нив» ма­ло не по 2 ти­с. до­л. Хо­ча й Іван не брав, і Сте­пан не брав, але всі опи­ни­ли­ся у бор­го­во­му за­шмор­гу. Те­пер ось потрібно до­мо­вля­ти­ся з кре­ди­то­ра­ми про ре­с­т­рук­ту­ри­зацію, бо як не от­ри­має­мо но­вих гро­шей, не змо­же­мо роз­да­ти ста­рих боргів. Си­ту­ація па­то­ва, або, мовою фінан­си­с­тів, пе­ред­де­фолт­на. А як тут ре­с­т­рук­ту­ру­ва­ти, приміром, 3 млрд до­л., по­зи­че­них у Росії? Зро­­зуміло, що країна, яку ми ого­ло­си­ли аг­ре­со­ром, не піде на по­ступ­ки. Моск­ва вже за­яви­ла про наміри звер­ну­ти­ся до су­ду в разі, як­що зо­бов’язан­ня не бу­дуть ви­ко­нані. Але й після поїздки де­ле­гації вітчиз­ня­них чи­нов­ників до США за­ли­шається віри­ти «до­б­ро­му сло­ву» на­ших кре­ди­торів і сподіва­ти­ся, що во­ни да­дуть нам но­вих гро­шей, щоб ми мог­ли роз­ра­ху­ва­ти­ся зі ста­ри­ми бор­га­ми. При цьо­му пи­тан­ня «яким чи­ном за­роб­ля­ти­ме­мо, аби по­га­си­ти на­ко­пи­чені фінан­сові зо­бов’язан­ня?» навіть не по­ру­шується. 
Міністр фінансів На­талія Яресь­ко за­пев­ни­ла, що «нас підтри­му­ють усі» і що «транс­фор­мація еко­номіки, яку ми здійснюємо, має по­зи­тивні ре­зуль­та­ти», але де­талі пе­ре­мо­вин з кре­ди­то­ра­ми здебільшо­го за­ли­ши­ли­ся за ка­д­ром. Єди­не з кон­крет­но­го: Мінфін роз­ра­хо­вує до­сяг­ну­ти до­мо­вле­но­с­тей з ос­нов­ни­ми за­кор­дон­ни­ми по­зи­чаль­ни­ка­ми про ре­с­т­рук­ту­ри­зацію ча­с­ти­ни бор­гу ще до приїзду місії МВФ, за­пла­но­ва­но­го на кінець трав­ня.   
Тим ча­сом — ще кілька слів про «ус­піхи» транс­фор­мації: НБУ оп­ри­люд­нив відо­мості, що з по­чат­ку ро­ку бан­ки Ук­раїни за­зна­ли знач­них збитків. Су­ма ас­тро­номічна, фінан­сові ус­та­но­ви не­до­ра­ху­ва­ли­ся май­же
81 млрд грн. При­чо­му 80% із цих коштів при­па­дає на не­пла­то­с­про­можні бан­ки. Пе­ре­дусім, йдеть­ся про «Над­ра», «Дель­та Банк» та «Імек­с­банк», чиї су­купні збит­ки ста­нов­лять май­же
60 млрд грн. Тоді як усі функціону­ючі бан­ки у пер­шо­му квар­талі «влетіли» у 16,2 млрд. У підсум­ку, як ка­жуть, «кінчай, бать­ку, тор­гу­ва­ти, бо нічим
зда­чу да­ва­ти!». 
То­му логічно (хо­ча й при­кро  це чу­ти): та­ка фінан­со­ва політи­ка при­зве­ла до то­го, що еко­номіка на­шої дер­жа­ви за­ле­жить від рішен­ня гру­пи хоч і по­важ­них, але да­ле­ких від Ук­раїни лю­дей.   

Аг­ро­пром надією ба­гатіє
Те­пер про на­ших аг­раріїв, які без гро­шей сіють і, схо­же, без них і зби­ра­ти­муть уро­жай. Надією квітня, що так і не справ­ди­ла­ся, мож­на вва­жа­ти за­яву прем’єр-міністра Ар­сенія Яце­ню­ка, що уряд виділив 300 млн грн на ком­пен­сацію відсот­ко­вої став­ки для ма­лих та се­редніх сільгосппідприємств. Пе­ред­ба­чи­ти він їх, мо­же, й пе­ред­ба­чив, але щось не чу­ти, щоб Кабміном бу­ло за­твер­д­же­но по­ря­док ви­ко­ри­с­тан­ня цих коштів. Тоб­то (в чо­му й су­пе­речність) у бю­д­жеті ці гроші на­чеб­то «на­ма­лю­ва­ли», але хто з аг­раріїв, які саме гос­по­дар­ст­ва мо­жуть на них пре­тен­ду­ва­ти — пи­тан­ня за­ли­шається відкри­тим. Уже сільгоспви­роб­ни­ки за­вер­ши­ли сівбу ярих ранніх зер­но­вих, а вла­да тільки вирішує, ко­му ком­пен­су­ва­ти відсот­кові став­ки за кре­ди­тами. Та­ким чи­ном хлібо­ро­би че­рез те, що не­має гро­шей, опи­ни­ли­ся у складній си­ту­ації. Аг­ро­фор­му­ван­ня зму­шені без­за­пе­реч­но при­ста­ва­ти на дик­та­торські про­по­зиції по­ста­чаль­ників до­б­рив та за­собів за­хи­с­ту рос­лин, тоб­то бра­ти на не­вигідних для се­бе умо­вах ре­сур­си під май­бутній уро­жай. Ви­ро­с­тять, збе­руть, відда­дуть — і зно­ву не ма­ти­муть коштів на ве­ден­ня ви­роб­ництва. 
Інша аг­рар­на но­ви­на від уря­ду: Ар­сеній Яце­нюк за­явив, що у на­ступ­но­му півріччі бу­дуть виділені ко­ш­ти, щоб ком­пен­су­ва­ти відсот­ко­ву став­ку на прид­бан­ня ук­раїнської сільгосптехніки. Аби ви­не­с­ти цей вер­дикт, прем'єр по­дав­ся на ог­ля­ди­ни. Очільник уря­ду відвідав на Київщині Ук­раїнський на­уко­во-дослідний інсти­тут про­гно­зу­ван­ня та ви­про­бу­ван­ня техніки і тех­но­логій для сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва. Там йо­му пред­ста­ви­ли зраз­ки вітчиз­ня­них ма­шин та аг­ре­гатів. Роз­ча­ру­ван­ня в то­му, що прем’єр, на­пев­не, не знає, що подібні ек­с­кур­си до цієї ус­та­но­ви — як­що не пер­ших осіб дер­жа­ви, то при­наймні аг­рар­но­го міністра — про­хо­дять з ро­ку в рік «за на­ка­та­ним сце­нарієм». Зазвичай де­мон­ст­ру­ють­ «мо­дернізо­вані» трак­то­ри та сівал­ки чи навіть «су­пер­су­часні» зраз­ки вітчиз­ня­но­го зер­ноз­би­раль­но­го ком­бай­на. Що­ра­зу зву­чать оп­тимістичні про­гно­зи про май­бутнє аг­ро­сек­то­ру, які вже звично закінчу­ють­ся роз­мо­ва­ми про дер­жав­ну підтрим­ку. А ре­зуль­тат —  «су­пер­су­час­них» ук­раїнських ком­байнів на по­лях як не бу­ло, так і не­має.

Яце­нюк «за­гу­бив­ся»
у по­льо­вих зве­ден­нях
Ще кілька слів про се­ло, де нині га­ря­ча по­ра. Пе­ребільшен­ням ми­ну­ло­го міся­ця мож­на вва­жа­ти но­ви­ну від Ар­сенія Яце­ню­ка, який, схо­же, «за­блу­кав» у ци­ф­рах. Прем’єр за­явив, що вітчиз­ня­ний аг­ро­сек­тор про­де­мон­ст­ру­вав торік 16%-­ве зро­с­тан­ня. Див­но, Держ­стат не по­го­див­ся з чи­нов­ни­ком.
За підсум­ка­ми ро­ку там зна­чать­ся зовсім інші ци­ф­ри: у 2014-му індекс об­ся­гу сіль­­­госпви­роб­ництва, порівня­но з
2013-м,  ста­но­вив 102,8%, тоб­то зафік­со­ва­но зро­с­тан­ня ли­ше на 2,8%.
А вже з січня 2015-го відзна­чається спад аг­ро­ви­роб­ництва. Тоб­то не всьо­му, що ви­го­ло­шу­ють із три­бу­ни, вар­то довіря­ти. Тим більше, як­що інфор­мація йде
від уря­ду...

У цьо­му кон­тексті не­ве­лич­ка ре­мар­ка. У Києві, в рам­ках Міжна­род­ної  кон­фе­ренції на підтрим­ку Ук­раїни, відбу­ла­ся па­нель­на дис­кусія «Аг­рар­на політи­ка і ре­фор­ми». Се­ред тем для об­го­во­рен­ня — «Клю­чові до­сяг­нен­ня та по­дальші кро­ки у сільсько­го­с­по­дарській ре­формі країни», «Нові на­пря­ми аг­робізне­су та пер­спек­ти­ви банківсько­го капіта­лу у фінан­су­ванні аг­ро­сек­то­ру на­шої дер­жа­ви» та ін. Як вид­но, зно­ву вирішу­ва­ла­ся до­ля се­ла без се­ла. Ад­же се­ред учас­ників за­хо­ду справжніх аг­раріїв «від землі» не бу­ло. Ко­ли посівна — не до кон­фе­ренцій.
Чо­му ми бідні? Бо ко­рупція…
І «в су­хо­му за­лиш­ку» — про ко­руп­ційний ан­ти­рей­тинг ми­ну­ло­го міся­ця. Од­ним із лідерів тут ви­с­ту­пає Агент­ст­во зе­мель­них ре­сурсів. Під час опи­ту­ван­ня керівників  ук­раїнсько­го бізне­су відом­ст­во, яке роз­поділяє гек­та­ри, опи­ни­ло­ся на другій по­зиції.
На першій схо­динці — Дер­жав­на фіскаль­на служ­ба, а «брон­за» діста­ла­ся працівни­кам ав­тоінспекції. Логічно, що се­ред га­лу­зей еко­номіки, які найбільше страж­да­ють від впли­ву ко­рупції, пе­ре­дує сільське гос­по­дар­ст­во, інфор­мує Transparency International Ук­раїна.

Підсу­мо­ву­ва­ла Га­ли­на Квітка

Інтерв'ю
Восени 2018-го гіпермаркет «Ашан Україна» запускає проект «Фермерські товари» - на полицях магазинів будуть продаватися продукти, поставлені безпосередньо українськими фермерами. Про те, як
Керівник агрохімічної лабораторії з дослідження ґрунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн
Майбутня урожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості ґрунту. Визначити, яких елементів бракує, а яких забагато, допоможе аналіз ґрунту. США як один із світових лідерів у вирощуванні зернових та бобових накопичили великий... Подробнее

1
0