Дефіцит молоката логіка морозива

Про брак сировини для морозива розпитувала Галина Квітка.

Є якась логіка, що завод з виробництва морозива у Смілі Черкаської області запустили спекотного літнього дня. Але, думається, просто так збіглося в часі, бо, напевне, співробітники компанії "Еліт", одного з найбільших у країні виробників цієї продукції, дату офіційного відкриття нового виробництва запланували заздалегідь. Щоправда, словом "нове" підприємство можна назвати умовно. Близько 200 мільйонів гривень інвестицій перетворили колишній молочно-консервний комбінат на сучасне виробництво, спроможне випускати 150 тонн морозива на добу. Потужності чималі, коли врахувати, що торік український ринок морозива, за даними галузевої асоціації, становив 123,9 тисячі тонн.
Таким чином, відкривши підприємство, компанія вдалася до оптимізації виробництва. Хоча такий процес має й другу сторону медалі. Вже, відзначив голова наглядової ради компанії "Еліт" Андрій Снєжко, закрито одеське підприємство компанії "Чорноморочка", на черзі - "Троянда" у Луцьку (сумарною потужністю 60 тонн морозива на добу).
Утім, не все так песимістично. Якщо вірити А. Снєжку, 80-90 відсотків персоналу цих підприємств переїхало до Сміли. А оптимізація дасть змогу компанії зменшити затрати на виробництво морозива на 10-15 відсотків - за рахунок централізації виробництва та оптимізації логістики, щоб якість морозива не погіршувалася в процесі доставки.
Для навколишніх сіл запуск заводу - справді визначна новина, як могло б здатися на перший погляд. У процесі виробництва морозива, запевняли технологи в Смілі, прямо використовувати молоко, зібране від корів з подвір'їв населення неприпустимо. Інакше про зовнішні ринки, приміром, об'єднаної Європи, можна одразу забути. Тому, як і багато інших підприємств галузі, там працюють на сухому молоці. Таким чином, стверджують морозивники, вони піклуються про безпеку споживачів готової продукції. Можна використовувати у виробництві молоко тваринницьких ферм, що відповідає високим стандартам якості. Але через дефіцит в області такої сировини подібна перспектива поки що тільки в планах заводу.
Та й змоги в українських підприємств працювати на такому молоці, переконували на заводі автора цих рядків, немає. Передусім, через обмежений строк зберігання молока - приблизно три доби. Має бути спеціальний автопарк, який би збирав молоко у населення чи з ферм. Потрібні великі ємності для зберігання. Саме через ці та інші причини під час виробництва використовується сухе молоко, розповіли в компанії. Довелося також почути, що в Україні тільки одне підприємство і то обмеженими партіями працює безпосередньо на коров'ячому молоці. Інші роблять продукцію на сухому знежиреному або сухому незбираному. Водночас підприємства як джерело жиру використовують кокосову олію.
А ще на заводі у Смілі запевнили, що продукція тут робиться вдповідно до Європейських стандартів та нових Державних стандартів України. Зокрема, "вершкове", "молочне" або "пломбір", як і належить, виготовляють суто на тваринній сировині, без домішки рослинних олій. Та й співрозмовники - технологи підприємства, з якими вдалося поспілкуватися, не стали заперечувати, що в Україні, Росії найкращим морозивом, зазвичай, вважається зроблене з молока, молочної сировини. В ідеалі - не з сухого молока, а звичайного коров'ячого.
"Ми розглядали такі варіанти, що варитимемо морозиво з незбираного молока. Але, - зазначає заступник директора з виробництва Світлана Бондаренко, - на жаль, нині аграрний комплекс переживає велику кризу: навіть у Черкаській області потужних виробників небагато. Зате чимало потужних переробників".
Те, що морозиво з сухого молока, запевнили на підприємстві, - нічого страшного: "Повірте, що навіть молокозаводи, які випускають молочну продукцію, передусім відновлюють сухе незбиране молоко і роблять з нього і сметану, і кефір. Наше підприємство - сезонне. Якщо влітку ще зможемо зібрати сировину, то взимку розгубимо наших постачальників. Якщо збирати від населення - то одна банка може зіпсувати всю цистерну".
Щоб завозити молоко, треба організувати його приймання: щоб цистерни правильно мили, дезінфікували, зберігали, обов'язково дезбар'єри мають бути, бо не можуть молоковози, що їздять по всій області, вільно заїжджати на територію виробництво.
Працівники не мають прямого контакту з продуктом до моменту його пакування. А надалі й тара також складатиметься та завантажуватиметься автоматично. "Просто, - пояснили на підприємстві, - обладнання не встигли ще змонтувати - саме сезон, треба виробляти морозиво".
Приємно вразила запроваджена тут система, спрямована на харчову безпеку. Кожен співробітник підприємства має пропускну картку, за якою він може потрапити лише у той цех, де працює. А колір спецодягу відповідає виключно кольорові цеху, в якому людина працює: для цеху "ескімо" - блакитного кольору, цеху "вафельного стаканчика" - зеленого. Начальники цехів та змін одягнені у жовте. Приходячи на роботу, кожен співробітник проходить санітарну зону. Після прийняття душу знімає свої речі й перевдягається у чистий продезінфікований спецодяг, отриманий на вході. Працівник, котрий відробив зміну, повертає спецодяг, який направляють до заводської пральні. Там його перуть, дезінфікують та піддають тепловій обробці. На рік кожному співробітнику видають три змінних комплекти.