Спецможливості
Новини

Ціна пи­тан­ня: 2 тис. дол. за гек­тар?

23.10.2014
642
Ціна пи­тан­ня:  2 тис. дол. за гек­тар? фото, ілюстрація

«Найбільша у нас проблема та, що фактично неможливо взяти землю для ведення чи розширення фермерського господарства. Приїжджайте: про все розкажемо, все покажемо...» — таке запрошення ми отримали від селян Троїцького, що на Одещині. Але ж Конституція і Земельний кодекс гарантують кожному українцю право на приватизацію земельної ділянки. Аби дізнатися, як це право реалізується на практиці, ми відправилися у дорогу (тим більше, що з Одещини подібних «земельних» сигналів до нас надходить дуже багато).   

«Найбільша у нас проблема та, що фактично неможливо взяти землю для ведення чи розширення фермерського господарства. Приїжджайте: про все розкажемо, все покажемо...» — таке запрошення ми отримали від селян Троїцького, що на Одещині. Але ж Конституція і Земельний кодекс гарантують кожному українцю право на приватизацію земельної ділянки. Аби дізнатися, як це право реалізується на практиці, ми відправилися у дорогу (тим більше, що з Одещини подібних «земельних» сигналів до нас надходить дуже багато).

І. Бірю­ко­ва
i.birykova@univest-media.com

Се­ло Троїцьке, що у Біляївсько­му рай­оні на Оде­щині, розміще­не пря­мо на кор­доні із Мол­до­вою. То­му чи не ко­жен дру­гий меш­ка­нець тут садівник, ад­же іншої ро­бо­ти, окрім сільсько­го­с­по­дарсь­кої, у цій гли­бинці не­має. Відрад­но, що сю­ди не дійшла ве­ли­ка політи­ка: як ствер­д­жу­ють се­ля­ни, во­ни ніколи не бачили, як ви­гля­да­ють «ті се­па­ра­ти­с­ти». Од­нак, на жаль, сю­ди не діста­ли­ся і ре­фор­ми на кшталт «геть ко­рупцію», про які постійно «товк­ма­чать» ви­со­ко­по­са­довці Міна­гро­політи­ки (втім, хотіло­ся б по­ба­чи­ти той на­се­ле­ний пункт, ку­ди ці пре­сло­вуті ре­фор­ми дійшли!).   
Ко­ли ми при­бу­ли у відря­д­жен­ня в Троїцьке, відра­зу до нас підтяг­ну­ло­ся кілька се­лян. «Хо­че­мо роз­ши­ри­ти свої фер­мерські гос­по­дар­ст­ва, але для цьо­го потрібна зем­ля. Од­нак її от­ри­ма­ти у на­шо­му селі прак­тич­но не­мож­ли­во», — в один го­лос ствер­д­жу­ють во­ни. А не­ма для се­ля­ни­на землі — не­ма і ро­бо­ти.
Фер­мер Іван Ко­ма­ров, окрім то­го, що він — керівник ФГ «Ко­ма­ро­во», є ще й де­пу­та­том Біляївської рай­ра­ди. Од­нак, не­зва­жа­ю­чи на ос­тан­ню «пре­фе­ренцію», має такі самі про­бле­ми з от­ри­ман­ням зе­мель­ної ділян­ки, як й інші меш­канці Троїцько­го.
«Вільних зе­мель­них діля­нок у на­шо­му селі ви­с­та­чає. Я на­ма­гав­ся узя­ти 3–4 га землі, щоб офор­ми­ти її на дітей під осо­би­с­те се­лянсь­ке гос­по­дар­ст­во. Двічі пи­сав за­яви у рай­дер­ж­ад­міністрацію, але ре­зуль­татів — жод­них. І це при то­му, що я — де­пу­тат рай­он­ної ра­ди і з ба­га­ть­ма працівни­ка­ми РДА маю дружні сто­сун­ки», — роз­повідає Іван Ко­ма­ров.  
Цьо­го ро­ку ФГ «Ко­ма­ро­во» відзна­чи­ло своє двад­ця­тиріччя. Ос­нов­ний профіль гос­по­дар­ст­ва — садівництво і ви­но­гра­дар­ст­во. Са­ди за­га­лом зай­ма­ють пло­щу близь­ко 15 га, під ви­но­град­ни­ка­ми — 1 га. Се­ред пло­до­вих де­рев ви­ро­щу­ють сли­ву, че­реш­ню, пер­си­ки, аб­ри­ко­си, али­чу.
«Перші 5 га са­ду по­са­ди­ли у 1992 р. Спо­чат­ку бу­ли і по­мил­ки, і про­ра­хун­ки, ад­же досвіду у за­кла­данні садів тоді ще бра­ку­ва­ло. Про­те зго­дом фрук­ти, ви­ро­щені у на­шо­му гос­по­дарстві, у ко­лиш­нь­о­му Ра­дянсь­ко­му Со­юзі спо­жи­ва­ли скрізь — від Оде­си до Мур­мансь­ка і Тю­мені. За­вдя­ки на­шо­му кліма­ту при­бут­ко­ви­ми є всі по­ро­ди кісточ­ко­вих де­рев, аби лиш уро­жай був до­б­рим», — ка­же садівник.
Од­нак нинішній рік для садівників Троїцько­го ви­дав­ся ду­же склад­ним. І не че­рез політич­ну си­ту­ацію, а че­рез те, що ба­га­тий уро­жай зни­щив град.
«Є такі гос­по­дар­ст­ва, де град ви­бив усе до­чи­с­та. А де­які ж лю­ди вкла­ли у ви­ро­щу­ван­ня цьо­горічно­го вро­жаю по 80 тис. дол. і більше, оскільки ціни на за­со­би за­хи­с­ту рос­лин, ди­зель­не паль­не зрос­ли “до хмар”. Про­те пе­ре­куп­ни­ки як ку­пу­ва­ли на­шу про­дукцію за безцінь, так і ку­пу­ють. Приїжджа­ють, за­би­ра­ють пло­ди пря­мо біля де­рев, а потім про­да­ють їх у Києві у 3–5 разів до­рож­че», — про­дов­жує роз­повідь керівник фер­мерсь­ко­го гос­по­дар­ст­ва.
На за­пи­тан­ня про євро­пейські рин­ки фер­мер тільки розвів ру­ка­ми: «Фрук­ти у нас якісні, еко­логічно чисті, ад­же об­роб­ку “хімією” закінчуємо за місяць до зби­ран­ня вро­жаю. Хто нам підка­же — де ж ті євро­пейські рин­ки???»  
А от інший сільгоспви­роб­ник із Троїцько­го Пав­ло Акуліба­ба, по­при бла­го­дат­не для садівництва півден­не сон­це, ви­ро­щує пе­ре­важ­но зер­нові куль­ту­ри. Зви­чай­но, є в ньо­го і сад, але не­ве­ли­кий.
«Уся про­бле­ма у то­му, що у ме­не ніяк не ви­хо­дить при­ва­ти­зу­ва­ти зем­лю чи взя­ти її у дов­го­терміно­ву орен­ду. Ли­ше на­да­ють в орен­ду з умо­вою, що до­говір тре­ба що­ро­ку по­нов­лю­ва­ти.
Ко­лись мож­на бу­ло орен­ду­ва­ти зем­лю терміном до п’яти років, а те­пер чо­мусь ли­ше на рік.
А що та­ке рік? Сад я по­са­ди­ти не мо­жу, оскільки на йо­го за­кла­ден­ня тре­ба ви­т­ра­ти­ти чи­ма­ло коштів (мінімум —
100 тис. грн/га), а че­рез рік зем­лю, ди­вись, і за­бе­руть. Уже кілька років у нас про­стоює ко­лишній по­льо­вий стан — 4 га землі. Про­сив, аби відда­ли її мені, го­ло­ва сільської ра­ди — не про­ти, мов­ляв, їдь у рай­он. На­пи­сав за­яву, поїхав, а в рай­оні відмов­ля­ють — мов, не все га­разд із до­ку­мен­та­ми. На за­пи­тан­ня, що ж са­ме не­га­разд, чіткої відповіді так і не от­ри­мав», — роз­повідає Пав­ло Акуліба­ба.
По­ки цей гос­по­дар ду­має над тим, яких са­ме до­ку­ментів ще не ви­с­та­чає зе­мель­ним чи­нов­ни­кам, де­які се­ля­ни Троїцько­го (не на­зи­ва­ти­ме­мо їхніх прізвищ із тим, аби їм не мсти­ли­ся) чітко зна­ють відповідь на це пи­тан­ня. Пла­ти гроші (близь­ко 2 тис. дол./га), ка­жуть во­ни, і зем­ля — твоя. Га­рантія, як у рек­лам­них про­спек­тах: швид­ко, якісно, надійно.
За до­по­мо­гою ха­ба­ра до­мог­ти­ся ви­ко­нан­ня зе­мель­но­го за­ко­но­дав­ст­ва, ви­яв­ляється, знач­но простіше. Але ж ми йде­мо до Євро­пи, і то­му потрібно пе­ре­ста­ти пла­ти­ти чи­нов­ни­кам за те, що во­ни зо­бов’язані ро­би­ти без­ко­ш­тов­но. Як здо­ла­ти бю­ро­кра­тичні пе­ре­шко­ди і без­плат­но при­ва­ти­зу­ва­ти зем­лю — по­ра­ди на­шо­го юри­с­та.

коментар юриста

    Як от­ри­ма­ти зем­лю без ха­ба­ра

О. Шиш­ка­нов, юрист:

— Чин­не за­ко­но­дав­ст­во га­ран­тує кож­но­му гро­ма­дя­ни­ну Ук­раїни пра­во от­ри­ма­ти без­ко­ш­тов­но у власність у по­ряд­ку при­ва­ти­зації зе­мельні ділян­ки за пев­ним цільо­вим при­зна­чен­ням.
Так, відповідно до ст. 121 Зе­мель­но­го ко­дек­су Ук­раїни ко­жен гро­ма­дя­нин має пра­во при­ва­ти­зу­ва­ти зе­мельні ділян­ки:
• для ве­ден­ня фер­мерсь­ко­го гос­по­дар­ст­ва — у розмірі се­ред­ньої зе­мель­ної ча­ст­ки (паю) на те­ри­торії відповідної сільської, се­лищ­ної, міської ра­ди;
• для ве­ден­ня осо­би­с­то­го се­лянсь­ко­го гос­по­дар­ст­ва — до 2 га;
• для ве­ден­ня садівництва — до 0,12 га;
• для будівництва і об­слу­го­ву­ван­ня жи­ло­го бу­дин­ку, гос­по­дарсь­ких будівель і спо­руд — у се­лах до 0,25 га, в се­ли­щах до 0,15 га, у містах до 0,10 га;
• для індивіду­аль­но­го дач­но­го будівництва — до 0,10 га;
• для будівництва індивіду­аль­них га­ражів — до 0,01 га.
Гро­ма­дя­нин вправі ви­ко­ри­с­та­ти своє пра­во на при­ва­ти­зацію в будь-якій те­ри­торіальній оди­ниці Ук­раїни.
Для виз­на­чен­ня ста­ту­су пев­ної зе­мель­ної ділян­ки, що­до якої є намір на при­ва­ти­зацію, мож­ли­вим є звер­нен­ня до місце­во­го ор­га­ну Держ­зе­ма­гент­ст­ва Ук­раїни із за­пи­том про на­дан­ня інфор­мації про вільні землі (такі, що не на­дані у власність та ко­ри­с­ту­ван­ня та відне­сені до зе­мель за­па­су) в ме­жах відповідно­го на­се­ле­но­го пунк­ту чи рай­о­ну. За­пит потрібно скла­да­ти із по­си­лан­ням на За­кон Ук­раїни «Про до­ступ до публічної інфор­мації».
На сьо­годні ор­га­ном, упов­но­ва­же­ним роз­по­ря­д­жа­ти­ся дер­жав­ни­ми зем­ля­ми сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня, є Дер­жав­не агент­ст­во зе­мель­них ре­сурсів Ук­раїни, а са­ме йо­го об­ласні уп­равління.
Сто­сов­но зе­мель­них діля­нок для будівництва та сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня у ме­жах на­се­ле­них пунктів, то ни­ми роз­по­ря­д­жа­ють­ся місцеві ра­ди.
Ст. 118 Зе­мель­но­го ко­дек­су Ук­раїни виз­на­чає по­ря­док при­ва­ти­зації землі гро­ма­дя­на­ми Ук­раїни. Так, до па­ке­ту до­ку­ментів, що по­да­ють на при­ва­ти­зацію, вхо­дять:
• кло­по­тан­ня, у яко­му слід вка­зу­ва­ти цільо­ве при­зна­чен­ня (згідно зі ст. 121 ЗК Ук­раїни) та орієнтов­ну пло­щу ділян­ки (яка не має пе­ре­ви­щу­ва­ти вка­зані ви­ще нор­ми).
За­ко­но­дав­ст­во не вста­нов­лює пев­ної фор­ми кло­по­тан­ня, то­му йо­го мож­на скла­да­ти довільним тек­с­том з обов’яз­ко­вим за­зна­чен­ням наданої ви­ще інфор­мації. Хо­ча за­кон не містить та­кої ви­мо­ги, але не­обхідно та­кож за­зна­чи­ти місцез­на­хо­д­жен­ня зе­мель­ної ділян­ки із по­си­лан­ням на відповідну сільську, се­лищ­ну ра­ду, на­се­ле­ний пункт то­що;
• графічні ма­теріали, на яких за­зна­че­но ба­жа­не місце роз­та­шу­ван­ня зе­мель­ної ділян­ки.
За­кон та­кож не пред’яв­ляє пев­них ви­мог до графічних ма­теріалів, то­му це мо­же бу­ти ви­тяг із чер­го­во­го ка­да­с­т­ро­во­го пла­ну, от­ри­ма­ний в ор­гані Держ­зе­ма­гент­ст­ва Ук­раїни, ви­копіюван­ня місця роз­та­шу­ван­ня зе­мель­ної ділян­ки, підго­тов­ле­не зем­лев­по­ряд­ною ор­ганізацією, фо­то­копія кар­ти місце­вої ра­ди.
З ме­тою опе­ра­тив­но­го от­ри­ман­ня та точнішої іден­тифікації ділян­ки вар­то звер­ну­ти­ся до зем­лев­по­ряд­ної ор­ганізації, яка змо­же підго­ту­ва­ти відповідний план із на­не­сен­ням на ньо­му ба­жа­ної зе­мель­ної ділян­ки. Це бу­де ко­ш­ту­ва­ти мінімаль­них ви­т­рат, од­нак дасть змо­гу от­ри­ма­ти більш якісний до­ку­мент.
Ор­ган, упов­но­ва­же­ний роз­по­ря­д­жа­ти­ся зем­лею, зо­бов’яза­ний у місяч­ний термін прий­ня­ти рішен­ня про на­дан­ня доз­во­лу на роз­роб­ку про­ек­ту зем­ле­у­с­т­рою або про відмо­ву у йо­го на­данні. Те­ри­торіаль­ний ор­ган Держ­зе­ма­гент­ст­ва Ук­раїни оформ­лює та­кий дозвіл на­ка­зом, а місце­ва ра­да — відповідним рішен­ням, прий­ня­тим на сесії.
Ви­черп­ний пе­релік підстав для відмо­ви у на­данні доз­во­лу на­ве­де­но у ст. 118 ЗК Ук­раїни. Це невідповідність місця роз­та­шу­ван­ня об’єкта ви­мо­гам за­ко­ну, прий­ня­тих відповідно до них нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів, місто­будівної та зем­лев­по­ряд­ної до­ку­мен­тації, за­твер­д­же­ної в ус­та­нов­ле­но­му по­ряд­ку.
На прак­тиці це мо­же оз­на­ча­ти, що на цю зе­мель­ну ділян­ку вже на­да­но дозвіл на роз­роб­ку про­ек­ту зем­ле­у­с­т­рою, або за ге­не­раль­ним пла­ном чи іншою місто­будівною до­ку­мен­тацією об­ра­на ва­ми те­ри­торія має ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти­ся для інших цілей.
За­зна­чи­мо, що у зв’яз­ку з не­ста­чею бю­д­жет­них коштів роз­роб­ле­на та за­твер­д­же­на місто­будівна та зем­лев­по­ряд­на до­ку­мен­тація що­до те­ри­торій за ме­жа­ми на­се­ле­них пунктів — за­зви­чай ду­же рідкісний факт. У будь-яко­му разі до­ступ до вка­за­ної до­ку­мен­тації є відкри­тим, а за от­ри­ман­ням відповідних «па­перів» не­обхідно звер­ну­ти­ся до відділу архітек­ту­ри та місто­бу­ду­ван­ня місце­вої адміністрації або ра­ди (що­до місто­будівної до­ку­мен­тації ) або до місце­во­го ор­га­ну Держ­зе­ма­гент­ст­ва Ук­раїни (що­до зем­лев­по­ряд­ної).
Відмо­ва з інши­ми об­грун­ту­ван­ня­ми є підста­вою для ос­кар­жен­ня відповідно­го рішен­ня у су­до­во­му по­ряд­ку.
От­ри­ман­ня доз­во­лу на роз­роб­ку про­ек­ту зем­ле­у­с­т­рою оз­на­чає фак­тич­не ре­зер­ву­ван­ня зе­мель­ної ділян­ки за за­яв­ни­ком. З од­но­го бо­ку, ділян­ка ще не є йо­го власністю, з іншо­го — її на­дан­ня іншій особі за­бо­ро­не­но.
На підставі от­ри­ма­но­го доз­во­лу за­яв­ник за­мов­ляє в зем­лев­по­рядній ор­ганізації про­ект відве­ден­ня, який містить у собі, зо­к­ре­ма, точ­не місцез­на­хо­д­жен­ня зе­мель­ної ділян­ки. Про­ект відве­ден­ня зе­мель­ної ділян­ки сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня (на­при­клад, для ве­ден­ня осо­би­с­то­го се­лянсь­ко­го гос­по­дар­ст­ва) підля­гає по­го­­джен­ню тільки місце­вим (рай­он­ним, міськрай­он­ним) ор­га­ном Держ­зе­ма­гент­ст­ва Ук­раїни.
Після от­ри­ман­ня вка­за­но­го по­го­д­жен­ня зе­мель­на ділян­ка підля­гає дер­жавній реєстрації у Дер­жав­но­му зе­мель­но­му ка­дастрі, у ре­зуль­таті чо­го їй при­своюється ка­да­с­т­ро­вий но­мер та от­ри­мується відповідний ви­тяг.
Далі про­ект зем­ле­у­с­т­рою на­прав­ляється на за­твер­д­жен­ня в об­лас­не уп­равління Держ­зе­ма­гент­ст­ва Ук­раїни.
От­ри­ман­ня на­ка­зу про за­твер­д­жен­ня про­ек­ту та на­дан­ня зе­мель­ної ділян­ки є підста­вою для звер­нен­ня у місце­ву реєстраційну служ­бу із реєстрації пра­ва влас­ності на зе­мель­ну ділян­ку за за­яв­ни­ком та от­ри­ман­ня свідоцтва про пра­во влас­ності на не­ру­хо­ме май­но. З цьо­го мо­мен­ту відповідна осо­ба є по­вноцінним влас­ни­ком землі.
З прак­тич­ної точ­ки зо­ру слід пам’ята­ти, що спілку­ван­ня з чи­нов­ни­ка­ми вар­то мак­си­маль­но фор­малізу­ва­ти, пе­ре­ве­с­ти йо­го у пра­во­ву пло­щи­ну. У за­явах в обов’яз­ко­во­му по­ряд­ку слід вка­зу­ва­ти до­ку­мен­ти, які до­да­ють­ся, на­при­клад графічні ма­теріали, із за­зна­чен­ням кількості ар­кушів. Це уне­мож­ли­вить зло­вжи­ван­ня з бо­ку чи­нов­ни­ка із мо­тивів не­на­дан­ня до­ку­ментів.
Відповіді ор­ганів вла­ди слід зберіга­ти ра­зом із по­што­ви­ми кон­вер­та­ми, на яких є відмітки про да­ту фак­тич­но­го відправ­лен­ня та­ко­го до­ку­мен­та по­штою.
От­ри­ман­ня про­ти­за­кон­них відповідей та відмов є підста­вою для на­прав­лен­ня скарг до ор­ганів про­ку­ра­ту­ри, а та­кож ос­кар­жен­ня їхньої не­за­кон­ності у су­до­во­му по­ряд­ку.
Зно­ву ж — для на­леж­но­го за­хи­с­ту своїх прав не­обхідна відповідна до­ка­зо­ва ба­за. То­му із са­мо­го по­чат­ку про­це­ду­ри при­ва­ти­зації вар­то зберіга­ти копії як влас­них до­ку­ментів, так і от­ри­ма­них відповідей.

Інтерв'ю
Всі ми неодноразово чули, що збільшення продуктивності зернозбиральних комбайнів можливе лише завдяки впровадженню сучасних рішень автоматизації робочого процесу. Адже розширення каналу проходження маси в комбайнах дедалі більше... Подробнее
Засновник Генріх Драйєр з історичним логотипом компанії з часів  заснування та найновіша сівалка точного висіву Amazone Precea
Засновник сучасної групи Amazone (на той момент підприємство називалось «Фабрика з виготовлення сільськогосподарських машин та знарядь H. Dreyer») Генріх Драйєр почав свою діяльність у 1883 році з виробництва зерноочисної машини. Незадовго... Подробнее

1
0