Чумна «африканка» на полюванні

Відомий факт: африканська чума свиней не загрожує здоров’ю людини, — та, попри це, він маловтішний. Насам­перед, тому, що ця хвороба носить характер «економічної», адже вона справляє безпосередній вплив на продовольчу безпеку країни. Від АЧС немає вакцини, а поширюється хвороба дуже швидко. І головна причина цього — наша необачність.

У розпалі сезон полювання — улюблена пора азартних мисливців, а тому й більше ризиків принести у свої двори смертельну для домашніх свиней хворобу. Як уберегти своє господарство від небажаного «звіра» та утримати статус благополучної від АЧС країни, ми говорили із Дмитром Морозом, заступником директора Департа­менту ветеринарної медицини Держ­­­ветфітослужби.

АЧС — наразі неабияк актуальна тема для України. Ми прагнемо відкрити нові кордони для експор­ту сви­­нини та ін­­шої продукції. Цього року хвороба поширювалась і країнами Європи, і РФ. Яка ситуація там нині?
— Ця біда прийшла до України з території Російської Федерації, так само вона потрапила і на територію Білорусі. І сьогодні ці дві країни фактично заразили африканською чумою території своїх сусідів. На сьогодні у Росії з часу виявлення першого випадку зах­во­­рю­вання їх налічується вже 707 (здебільшого — серед домашніх свиней). У Білорусі, за офіційними даними, які вони оприлюднили, сталося лише два ви­­падки АЧС. Звідтоді іншої ін­­формації не надходило, про­те АЧС перебралася і до Литви, Латвії, Естонії, Поль­­щі, які межують із Рес­публікою Бі­­ло­русь. Тому всі прибалтійські країни сьо­­годні не­­бла­го­получні що­­до аф­­ри­кан­сь­кої чуми.
Країни, у яких не виявлено випадків АЧС, вживають серйозних заходів щодо недопущення потрапляння цього вірусу на свої території. Коли у нас зареєстрували перший ви­­падок вірусу (в січні, на Луган­щині), я був присутній на нараді ДНПК при облдержадміністрації, де зазначалося, що нічого страш­ного не відбулося. Мовляв, це штатна ситуація: знайшли труп ди­­кого ка­­бана у річці Деркул, тварина прийшла з російської сторони.
Але ж, зрозумійте, до АЧС так безпечно ставитися не можна, інакше ми втратимо статус благополучної країни, адже потрапляння вірусу в дику природу — це найгірший сценарій, який можна собі уявити. Адже в умовах дикої природи ми не можемо якісно провести дезінфекцію, повномасштабно вжити карантинно-обмежувальних заходів. Дикі тварини не знають кордонів, постійно мігрують, тож у цих районах неможливо поставити ветеринарно-міліцейський пост, який контролюватиме пересування кабанів.

Останній випадок АЧС, як відомо, трапився на Чернігівщині — починали з одного, наразі маємо п’ять. Яких заходів ужито для локалізації захворювання?
— Останній випадок стався у Городнянському районі 5 листопада — наші спеціалісти виявили трупи диких тварин, і лабораторні дослідження дали позитивний результат щодо АЧС. Цими днями було створено робочі групи, які проводять діагностичне відстрілювання. У селянських господарствах уже ліквідовано 133 голови свиней.
Нещодавно до лабораторій надійшло шість зразків відібраного матеріалу із чотирьох районів: Городнян­ського, Щорсівського, Ніжинського та Корю­ків­­ського. Наразі ми отримали вже негативний ре­­зультат щодо АЧС.
Загалом у Чернігівській області виявлено шість випадків захворювання диких свиней та три — серед домашніх тварин.
Наша служба постійно провадить відповідну роботу, вживає жорстких об­­межувальних заходів — це стосується, зокрема, недопущення завезення тварин ризикової групи та продукції із них, які можуть бути джерелом інфекції (тобто жи­­вих тварин, свинини у будь-якому вигляді).

Наскільки швидко по­­ширюється АЧС та якими шляхами?
— Хвороба має гостру форму, тобто протягом двох-п’яти днів після зараження тварина гине. Це велика рідкість, коли хвороба переходить у хронічну форму. 
Досить часто мисливці згодовують трофеї полювання своїм домашнім тваринам, якщо ж м’ясо дикого кабана використовувалося у власну їжу, то помиї чи відходи зазвичай також віддають сви­ням — ось вам і шлях зараження вірусом. 
Нещодавно у нас проводили діагностичне відстрілювання на території Черні­гівської області. Але ж, розумієте, у місцях, де на 1000 га стоїть кукурудза, відстрілювати дикого кабана, щоб якісно провести депопуляцію, дуже складно. Сьогодні дикі кабани мешкають та харчуються не в лісах, а в тій-таки кукурудзі, і це зерно також може бути інфікованим. Тож наразі потрібно приймати рішення, куди подіти таку масу кукурудзи, адже якщо помножити 1000 га на середню врожайність — вийде величезний вал зерна. Як проконтролювати, щоб воно не потрапило у корм домашнім свиням, на свинокомплекси тощо, — це наразі завдання першочергової ваги і водночас великої складності.

Хвороба, фактично, псує нам експортні стосунки на тривалий період як із Європою, так і з Китаєм. Адже для відновлення статусу благополучної країни по­­трібен час. Наскільки великою може бути шко­да від АЧС? Яких збитків бюд­жету вже заподіяла ця хвороба?
— Пригадайте 2012 рік… тоді збитки становили 2,5 млн грн, і кошти на ліквідацію її спалаху та компенсації селянам виплачували з центрального бюд­жету. На сьогодні по Чер­нігівській області із місцевих бюджетів за знищених тварин уже виплатили понад 220 тис. грн. Але ж якщо подивитися на ситуацію у тій самій Росії, то за роки боротьби з АЧС збитки там рахують уже в мільярдах доларів.
Говорити про прямі збитки у гривневому еквіваленті наразі складно, адже на кону дещо більше: обмеження в торгівлі та відновлення епізоотично-безпечного статусу країни, а це набагато більші збитки, ніж витрачені кошти. Як приклад, наразі про експорт свинини мова не йтиме, адже для цього потрібна воля ЄС, треба пройти жорстку оціночну місію європейських експертів. Ви знаєте, що у нас нещодавно була місія екс­­пертів із якості молока, вслід за нею ми очікували відповідну місію із оцінювання свинини. На жаль, поки що цю процедуру буде відкладено на невизначений термін.

Ви кажете, що виплатили компенсації власникам уражених тварин. Наскільки складно працювати із населенням?
— Ви знаєте, цього року у мене була можливість спілкуватися з нашими колегами в районах, і я побачив на власні очі, як живе наше село. Сьогодні люди тримають свиней не заради прибутку, а для того, щоб просто вижити. Особливо там, де немає функціонуючих сільгосппідприємств, а отже, люди не мають роботи. Для них ведення домашнього підсобного господарства — єдиний спосіб прогодувати себе та свою родину.
І коли сьогодні виникає таке захворювання, як АЧС, приходять представники влади і вилучають свиней — це трагедія для селянина. Добре, якщо виплачується компенсація, інак­­ше ви­­лучити свиню у господаря дуже складно. Були такі випадки на Чер­ні­гів­щині, коли від на­ших спеціалістів, які там проводили про­­ти­епізо­­отичні заходи, люди приховували, що мають свиней у господарстві, ховали тварин, а вночі таємно забивали їх, аби лишень не віддавати на ліквідацію.
Але селяни повинні розуміти, що африканська чума — це хвороба, яку таким чином не сховаєш, а всі застережні заходи виконуються для їхнього ж захисту. Адже у разі смерті свині у господарстві це бу­­дуть їхні прямі збитки, і це бу­­де їхня особиста провина. Ми йдемо назустріч селянину, і якщо сьогодні є можливість здати цю свиню та отримати компенсацію за неї — варто йти на цей крок.

У якому разі країну можна вважати благополучною щодо АЧС? Які для цього необхідні процедури?
— Для відновлення статусу благополучної від АЧС країни має пройти не менше ніж 12 місяців після останнього її спалаху. Додатково проводять заключні заходи, перевірки чи дослідження та дезінфекцію.
Відповідний звіт про проведену роботу та результати досліджень подають до Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ), цю інформацію оприлюднюють на офіційному сайті, яким користуються усі його члени, а це понад 170 країн світу. Ніяких додаткових операцій з боку МЕБ не проводиться, адже робота будується на взаємодовірі і взаємоповазі.

Як щодо міжнародної співпраці? Які є спільні програми для успішного подолання АЧС?
— Наразі діє проект допомоги Україні (близько 200 тис. євро), започаткований ФАО, термін дії якого розраховано на два роки. Програма спрямована на виявлення недоліків у системі епідеміологічного нагляду та у лабораторній діагностиці, на розвиток загального потенціалу раннього виявлення та реагування на АЧС, а також планується надання технічної допомоги лабораторіям, що беруть участь в ізоляції і дослідженні вірусу АЧС.