Спецможливості
Статті

Чорний пар — його функція та утримання

14.06.2013
8121
Чорний пар —  його функція та утримання фото, ілюстрація

Численні дослідження та практика свідчать, що в роки з посушливим літньо-осіннім періодом єдиним попередником, який гарантує повноцінні сходи озимих культур і добрий розвиток рослин в осінній період, є чорний пар.

Численні дослідження та практика свідчать, що в роки з посушливим літньо-осіннім періодом єдиним попередником, який гарантує повноцінні сходи озимих культур і добрий розвиток рослин в осінній період, є чорний пар.

А. Коваленко, канд. с.-г. наук,
М. Малярчук, д-р с.-г. наук,
Інститут зрошуваного землеробства НААН

У південній частині степової зони України протягом останніх років почастішала повторюваність посух внаслідок підвищення температури повітря в другій половині літа. Так, за останні 35 років температура повітря, за даними Херсонської метеостанції, у липні підвищилась на 4,0°С, у серпні — на 4,4 і у вересні — на 2,1°С. Опади в липні і серпні практично не змінились, а у вересні зменшились на 9,4 мм. Крім того, за цей період підвищилось випаровування води з грунту внаслідок більш високих температур повітря. За таких умов, не завжди є можливість одержати дружні і своєчасні сходи озимих культур.
    У дослідах Інституту зрошуваного землеробства запаси продуктивної вологи в шарі грунту 0–10 см на час сівби пшениці озимої за останні 15 років у полі чорного пару становили 11,8 мм, після гороху — 8,2, після зайнятих і сидеральних парів — 7,7 і після кукурудзи на силос — 6,3 мм. Водночас загальновідомо, що повноцінні сходи забезпечують запаси продуктивної вологи в шарі грунту 0–10 см у межах 10–12 мм. Такі запаси вологи створюються лише в полях чорного пару. Тому за останні 45 років у дослідах нашого інституту не було жодного року, коли б по чорному пару не одержували сходів пшениці озимої за сівби в оптимальні строки.
Важлива гідрологічна роль чорного пару є в тому, що він має здатність нагромаджувати вологу в глибинних шарах грунту. Так, за багаторічними дослідженнями Інституту зрошуваного землеробства, в метровому шарі грунту на час сівби пшениці озимої запаси продуктивної вологи по чорному пару становили 92,5 мм. На 32,0 мм вони були меншими після сидерального пару і на 37,3 мм — після зайнятого пару. Найнижчі вологозапаси були після кукурудзи, яку збирали у фазі молочно-воскової стиглості, де вони становили 47,7 мм.
Слід підкреслити, що запаси продуктивної вологи в метровому шарі грунту на час сівби пшениці озимої значною мірою визначають рівень її врожаю.
   Гідрологічний режим чорного пару складається з двох періодів: з вересня по березень — це період водонакопичення, а з квітня по вересень — водовитрачання. Основні запаси продуктивної вологи в чорному пару, як правило, створюються завдяки опадам осінньо-зимового періоду. Влітку на полі чорного пару відмічають втрату практично всієї вологи опадів та частини накопичених весняних запасів.
Багаторічні дані, одержані в Інституті зрошуваного землеробства, свідчать, що, починаючи з квітня, запаси продуктивної вологи в метровому шарі грунту в полі чорного пару зменшуються від 125 мм до 124 мм у березні, 120 — у травні, 117 — у червні, 113 — у липні, 120 — у серпні і до 107 мм у вересні. У цілому за період квітень-вересень втрачається 18 мм вологи грунту, або 14,4% весняних запасів при опадах за цей період 233 мм.
Однак, незважаючи на великі втрати води в полі чорного пару, сумарні її запаси залишаються значними. Це сприяє одержанню своєчасних і дружніх сходів пшениці озимої та зменшує ймовірність її пересіву. Крім того, слід відзначити, що в посушливих умовах зони в полі чорного пару волога рівномірно розподілена по всьому профілю кореневмісного шару грунту. Тут не спостерігається сухого прошарку, який має місце в більшості років після непарових попередників. Тому за таких умов коренева система пшениці озимої після непарових попередників розвивається у верхніх шарах грунту, які містять вологу, що призводить до зниження її врожайності.
У Південному Степу парове поле в сівозміні здебільшого розміщують після соняшнику, де на час його збирання запаси вологи практично завжди знаходяться на рівні вологості в’янення. У наших дослідах від збирання соняшнику до сівби пшениці озимої випадало в середньому 500,2 мм опадів. За цей період запаси продуктивної вологи в метровому шарі грунту збільшились на 94,9 мм, тобто із загальної кількості опадів лише 19% було використано, а 81%, або 405,3 мм, було втрачено.
   Найбільші запаси продуктивної вологи по чорному пару забезпечували і найвищу врожайність пшениці озимої. Так, у стаціонарних дослідах Інституту зрошуваного землеробства найвищу врожайність забезпечувала сівба по чорному пару — 6,24 т/га, на 1,40 т/га вона була меншою після гороху і на 2,09–2,10 т/га — після зайнятого та сидерального пару. Найнижчу врожайність пшениця озима формувала після кукурудзи, яку збирали у фазі молочно-воскової стиглості — 3,93 т/га. Слід також зауважити, що дія чорного пару не обмежується лише пшеницею озимою, а простежується і на наступних двох-трьох культурах сівозміни.
Тривалий вплив чорного пару на декілька наступних за пшеницею озимою культур сівозміни робить таку ланку найбільш прибутковою. Так, ланка чорний пар — пшениця озима — сорго — соняшник забезпечує умовно чистий прибуток 4,79 тис. грн з 1 га сівозмінної площі за рентабельності 195%. За заміни чорного пару горохом рентабельність ланки знижується до 149%, зайнятим паром — до 133 і кукурудзою МВС — до 73%.
Проте високу ефективність чорного пару можна отримати лише за належної його підготовки і догляду. Найкращою підготовкою грунту під чорний пар є глибока оранка на 25–27 см. Заміна глибокої оранки на мілкий безполицевий обробіток у наших дослідах знижувала врожайність пшениці озимої на 0,77 т/га.
Заміна чорного пару раннім у Південному Степу істотно знижує врожайність пшениці. Так, за результатами наших досліджень, якщо пар готується до сівби з середини травня, врожайність пшениці озимої знижується на 20–25%, у червні — на 30–35%.
Своєчасний і якісний догляд за чорним паром дає змогу зменшити втрати вологи з грунту. У весняний період для знищення бур’янів краще провести одну-дві культивації грунту на глибину 8–10 см, а в другій, посушливій, половині літа пар краще обробляти боронами із сегментами, виключаючи глибокі культивації. Це дає можливість уникнути утворення ущільненої підошви та зменшити швидке пересихання грунту. Таку систему догляду за парами проводять у ДП «Великолепетиський елеватор» Херсонської області, що дає змогу щороку на площі 2400–2500 га отримувати врожайність зерна на рівні 5,8–6,1 т.
   Більшістю досліджень доведено, що прикочування парових площ з метою збереження вологи недоцільне. Цей захід не сприяє накопиченню вологи та поживних речовин у грунті. Він може дати позитивний результат у дуже посушливих умовах за зниження вологості орного шару нижче вологості розриву капілярних зв’язків та пухкого верхнього шару зі щільністю його будови менше 1,0 г/см3.
Значного ефекту досягають, коли поверхня поля на 80–85% вкрита післяжнивними рештками. При цьому втрати вологи з грунту зменшуються на 20–25%. Це спостерігається за застосування прямої сівби в попередньо необроблений грунт. Так, за спостереженнями у фермерському господарстві «Росток» Верхньорогачинського району Херсонської області, запаси продуктивної вологи в паровому полі за п’ятирічного застосування системи «ноу-тілл» становили 105,8 мм, тоді як за традиційної системи — 77,7 мм.
Чорний пар істотно впливає не лише на гідрологічний режим грунту, а й на його фітосанітарний стан. Отже, у посівах пшениці озимої найменшу кількість бур’янів спостерігають по чорному пару, в 1,3–1,6 раза більша їхня кількість після гороху і в 2,5–3,4 раза — після інших попередників. Подібно до цього змінювалась забур’яненість і в посівах наступних за пшеницею озимою культур — ячменю та соняшнику.
Попередники також впливають і на видовий склад бур’янів. Так, у наших дослідах у посівах пшениці озимої по чорному пару найбільшу частку — 40–42% становили зимуючі бур’яни, втім після інших попередників їхня частка зменшувалась до 20–32%.
   За інтенсивного обробітку грунту весною в полі чорного пару швидко активізуються біологічні процеси, нагромаджується велика кількість нітратного азоту внаслідок мінералізації органічних речовин. Це значно покращує поживний режим пшениці озимої.
Отже, дані експериментів ІЗЗ НААН  свідчать, що в нинішніх умовах ведення землеробства у Південному Степу чорний пар є стабілізуючим фактором виробництва зерна пшениці озимої і тому його необхідно ефективно використовувати. За нашими розрахунками, частка чорного пару в структурі посівних площ господарств Південного Степу, які спеціалізуються на виробництві зерна, має становити 17–20% залежно від конкретних грунтово-кліматичних та організаційно-господарських умов.

Інтерв'ю
Марія Махновець (ліворуч), експерт з органічного трейдингу, на виставці BIOFACH, Нюрнберг, Німеччина, разом з експертами аграрного ринку - André Pilling та Марією Дідух (проект "Agritrade Ukraine")
Україна посідає 10 місце в світі з виробництва органічних зернобобових культур, по олійним та зерновим знаходиться на 6-й позиції. Основні напрямки експорту - Нідерланди, Німеччина, Великобританія,
Компанія «Нор-Ест Агро» свою роботу розпочала у 2013 році як ДП «ТАК» у складі групи компаній «ТАК». А 2019 року ДП «ТАК» стало повністю самостійною компанією, отримало нову назву, новий імпульс до розвитку та нові ідеї. І зовсім не просто... Подробнее

1
0