Спецможливості
Техніка та обладнання

Чому втрати врожаю — не збитки, а статистика?

07.09.2009
1119
Чому втрати врожаю —  не збитки, а статистика? фото, ілюстрація

Торік вітчизняні сільгоспвиробники зібрали небувалий за роки незалежності валовий урожай зернових - 53 млн т. Дифірамбам політиків і чиновників вищих рангів із цього приводу на свою адресу не було меж: "передбачливі", "далекоглядні", "сприяли", "підтримували", "забезпечували"... Ну прямо-таки наполеони аграрної економіки" Але якою ціною було забезпечено вал?

Торік вітчизняні сільгоспвиробники зібрали небувалий за роки незалежності валовий урожай зернових - 53 млн т. Дифірамбам політиків і чиновників вищих рангів із цього приводу на свою адресу не було меж: "передбачливі", "далекоглядні", "сприяли", "підтримували", "забезпечували"... Ну прямо-таки наполеони аграрної економіки" Але якою ціною було забезпечено вал?

Ціну врожаю визначив колишній "вождь народів" своєю відомою фразою: "Смерть однієї людини - це трагедія, а смерть мільйонів - це вже статистика". Згідно з цим висловом, втрата двох-трьох кілограмів борошна, крупів для пенсіонера - це біда, а 7-10 млн т для держави - це статистика. Жертвоприношення були в усі часи і в усіх народів, тільки одні приносили в жертву людей, інші - тварин, а нині українське аграрне виробництво жертвує частиною вирощеного врожаю. Вочевидь, термін жнив, кількість і якість зібраного врожаю прямо залежать від кількості, технічного рівня та технічного стану наявного парку зернозбиральних комбайнів у сільгоспвиробників, а також агробіологічного стану хлібостою зернових культур. Попри те, що останнім часом парк комбайнів значно поповнився завдяки високопродуктивним імпортним комбайнам, основна кількість робочих комбайнів - це старі, спрацьовані СК-5, "Нива", "ДОН-1500" і "Славутич", на які припадає близько 75% зібраного врожаю.
Криза в економіці примушує рахувати не лише затратну частину виробництва продукції, а також імовірні або реальні втрати на всіх операціях технологічного процесу. Зібрати вирощений урожай без втрат неможливо, а мінімізувати їх до економічно-доцільних - можливо завдяки ефективному та раціональному використанню техніки. Закони спрацювання й старіння ще ніхто не відміняв. Їх можна ігнорувати, не враховувати, так як правила дорожнього руху, закони, конституцію, а потім розплачуватися каліками, трупами, політичними та фінансовими кризами, а для аграрного виробництва - вирощеним, але втраченим через зволікання строків жнив урожаєм за визначенням "... коли жнива не агрострок, а пора року".
Перед аграріями постають традиційні технічні проблеми: поновлення та оновлення машинно-тракторного парку й ефективне використання наявної техніки. Надії на поповнення та оновлення техніки в спосіб розширення парку комбайнів вітчизняного виробництва можна передбачити через проблеми Херсонського комбайнового заводу. За таких обставин очевидна потреба третьої статті: "Технічна політика АПК - двадцять років намірів без реалізації".
Рушійною силою технічного прогресу розвинутих країн є наукові дослідження й перевірена практика, а політика відбиває потреби їхнього спрямування. Для досліджень ефективності використання зернозбиральних комбайнів потрібні кошти, яких міністерство не виділяє, бо списати втрати на суму 7 млрд грн простіше, ніж виділити 500 тис. на наукові систематичні дослідження. Адже горобці й гризуни ще не перевелися.
У США науковці спілки ASABE (американська спілка агро- та біоінженерів) провели дослідження ефективності використання комбайнів, які викладено в статті "Економетрична модель оптимізації швидкості руху зернозбиральних комбайнів". Для фермерів США така проблема важлива, а для України - ні. Можливо, через років десять хтось схаменеться - так, як з біопаливом.
Тому нам залишається розрахунковим методом визначити ймовірні втрати врожаю з урахуванням зміни технічного стану із збільшенням строків експлуатації і зміни завантаження молотарки.
Аналіз проводимо на прикладі ефективності використання зернозбиральних комбайнів, бо зазначені машини короткострокового сезонного використання і є одними з найдорожчих мобільних машин сільгосппризначення. Якщо 1 к. с. найдорожчого трактора коштує $500, то 1 к. с. комбайна - понад $1000. Вартість машин диктує вимоги до їхнього ефективного використання.
Розрахунковим методом буде проілюстровано значущість стартових показників надійності та закономірності їхньої зміни зі збільшенням терміну експлуатації, їхнього впливу на змінну та сезонну продуктивність.

Практика свідчить, що в сучасних комбайнах, обладнаних приладами для контролю втрат за молотаркою, обмежувальним порогом для навантаження слугує не пропускна здатність молотарки, а втрати за системою очищення через візуальні та звукові сигнали на щитку приладів у кабіні для інформації комбайнера. Нижній поріг дії датчиків відповідає намолоту за годину чистої роботи із вимкненою молотаркою за масою Uг = 6,24 т/год, що відповідає завантаженню молотарки на 52 відсотки.
Теоретично доведено, а експериментально підтверджено, що із збільшенням строків експлуатації зернозбиральних комбайнів (ЗК) комплексний показник технічного стану - коефіцієнт готовності - знижується й, відповідно, знижується продуктивність за зміну і за агротехнологічний термін жнив. Для чіткішого планування агростроків жнив під час розробки технологічних карт збирання врожаю у формулі для розрахунку продуктивності ЗК під час визначення коефіцієнта використання часу зміни ( зм) слід врахувати попередній строк експлуатації через коефіцієнт готовності.
Продуктивність комбайнів є узагальнювальним показником не лише технічного стану, а й урожайності (ку), умов експлуатації (ке), агробіологічного стану хлібної маси (ка), кваліфікації операторів (ко) та інших складових, властивих для різних природно-кліматичних зон України. За стандартних умов комбайнування, де ку = 1; ке = 1; ка = 1; ко = 1, на продуктивність впливають завантаження молотарки (qe), організаційно-технологічна складова (zo) та технічний стан комбайна (z). Організаційно-технологічна складова містить шість показників із фонду часу зміни: t1 - час маневрів і поворотів під час робочого ходу; T2 - час технологічного обслуговування (вивантаження зерна з бункера); T3 - час усунення технологічних відмов (забивання робочих органів); T4 - час переобладнання комбайна в транспортне положення; T5 - час на переїзди; T6 - час на підготовку агрегату (планове технічне обслуговування, отримання завдання); T7 - час на особисті потреби та відпочинок. За середніх умов значення організаційно-технологічної складової перебуває в межах 0,25...0,35 часу зміни, (zo = 0,25...0,35)Тзм. Для розрахунків беремо значення zo = 0,3ґТзм.
Технологічний рівень техніки оцінюють технічними показниками та споживчими характеристиками. Серед технічних показників домінуюче значення мають показники надійності: безвідмовність або наробіток між відмовами для ремонтопридатних технічних систем, ремонтопридатність, довговічність і збереженість. Комплексним показником надійності є коефіцієнт готовності, який містить два показники: наробіток між відмовами (tв) і ремонтопридатність через тривалість усунення відмов (tув). Знаючи ймовірні значення показників наробітку між відмовами й тривалості простоїв з усунення відмов, визначаємо значення коефіцієнта готовності. Для російських та українських комбайнів середній наробіток між відмовами становить tв = 25 мотогодин, тривалість простоїв з усунення відмов tув = 5 год; коефіцієнт готовності кг = 0,84. Перевага імпортних комбайнів за показником коефіцієнта готовності становить кг = 0,94, DKП = 1,12. За показником довговічності DТ = 6500 / 3000 = 2,16. Загальна перевага за двома показниками імпортних комбайнів сягає кп = Dкг ґ DТ = 1,12 ґ 2,16 = 2,4. За вартістю імпортні комбайни перевищують російські та українські вдвічі. Тобто технічна перевага перевищує цінову на 0,4. За сумарною дією показники надійності - наробіток між відмовами, довговічність і збереженість - впливають на стабільність дієздатності й тенденції регресії технічного стану із збільшенням терміну експлуатації. Теорія й досвід уведення в експлуатацію складних технічних систем має свої специфічні характеристики: обкатка, доведення, налагодження в польових умовах та освоєння конструкції обслуговуючим персоналом, що відповідає першому сезону експлуатації (для комбайнів). Фірми - виробники машин, не впевнені у високих показниках надійності своєї техніки, надають гарантійні зобов'язання на один рік, фактично на один термін жнив. Під час жнив першого року проходить обкатка і доведення машин, тому  під час другого року експлуатації відзначаються найвищі показники технічної експлуатації коефіцієнт готовності (кг) і продуктивності (змінної і сезонної).
Довговічність вітчизняного та російського комбайнів (КЗC-9 і "ДОН-1500") становить 3000 мотогодин (комбайнів провідних зарубіжних фірм - 6000-7000 мотогодин). Зазначений термін довговічності (використання) у відносному виразі від загального амортизаційного терміну - десять років, або 87800 год, становить 3,4%, решту часу (» 96%) комбайни перебувають на зберіганні та в стадії ремонту. За термін простоїв конструкція комбайнів зазнає дії навколишнього середовища і температурних перепадів, що впливають разом із виробничою експлуатацією на зміну фізичних і параметричних показників технічного стану. Апріорі припускаємо з допустимою точністю (± 10%), що показники технічного стану із збільшенням терміну експлуатації під дією кліматичних умов і фізичного спрацювання змінюються за законами лінійної регресії.
Стартові показники надійності: тривалість наробітку між відмовами, ремонтопридатність, довговічність і збереженість впливають на закономірність зміни технічного стану комбайнів зі збільшенням терміну експлуатації.
Експериментальні дослідження дали змогу виявити, що коефіцієнт готовності як показник технічного стану комбайнів типу "ДОН-1500" починає знижуватися після наробітку близько 500-600 мотогодин, що відповідає наробітку двох термінів жнив, а для комбайнів виробництва провідних фірм світу - після наробітку 1200-1400 мотогодин. Закономірність регресії технічного стану комбайнів ідентична тільки з інтервалом 700-800 мотогодин. Тобто комбайни стабільно працюють протягом чотирьох сезонів, і це сільгоспкористувачі цінують більше.

Час роботи за календарний термін жнив з урахуванням показника коефіцієнта готовності буде Тр » 189 год. Тобто через технічні причини (поломки, неполадки, збої) комбайн простоїть під час жнив 31 год. Час чистої роботи (з працюючою молотаркою) з урахуванням організаційно-технологічної складової (zo = 0,3ґТзм) і показника технічного стану матиме значення Тн = 150 год. Розрахункові значення техніко-експлуатаційних показників з урахуванням їхньої зміни зі збільшенням терміну експлуатації та зміною завантаження молотарки наведено в табл. 1, 2. Економічні збитки через відмови, неполадки, збої в роботі комбайнів під час жнив складаються із вартості запасних частин, які були придбані замість тих, що відмовили, затрат "живої" праці та матеріалів, витрачених під час усунення відмов і біологічних втрат зерна від осипання, як наслідок зволікання зі збиранням через вимушені простої під час агротехнічного терміну жнив. Біологічні втрати є найвагомішою складовою, які неминуче супроводжують збирання зернових культур. Тому вплив інших чинників на загальні втрати не розраховували. Аналіз проведено на прикладі показників трьох строків експлуатації: другий рік (значення мають слугувати як базові за техніко-експлуатаційні показники), десятий рік (амортизаційний термін) і шістнадцятий рік.
Розрахункові значення техніко-експлуатаційних показників і біологічних втрат урожаю зі збільшенням терміну експлуатації комбайнів за qe = 0,9ґqн = 7,56 кг/с (Uг = 10,8 т/год), Тк = 220 год, W = 466 га, U = 3,5 т/га, z = 0,3ґТзм. Прогнозована маса врожаю u= 1632 тонни.
Біологічні втрати розраховували за двома методиками: перша* - за методикою КабМіну України; друга** - за методикою Кубанського НДІ.

Із зниженням завантаження молотарки до qе = 0,52ґqн технічні показники залишаються незмінними (табл. 2).
Істотно змінюються експлуатаційні показники: продуктивність за зміну другого року експлуатації буде Wз = 15,7 га, Uз = 55 т, за термін жнив Wж = 269 га, Uж = 943 т, залишається незібраним в агрострок Wз = 197,4 га, або Uз = 691 т; для збирання потрібно подовжити термін жнив на nр = 12,56 дня. Втрати в цьому разі такі: за першим варіантом* - 4,6%, або 103 т. Продуктивність проти базового показника знижується на 42,2%; втрати у фізичному виразі збільшились із 23,3 - до 103 т (в 4,42 раза).
За десятий термін жнив експлуатаційні показники набувають такого значення: продуктивність за зміну зменшується до Wз = 12 га, або на 42 т. За термін жнив Wж = 203 га; Uж = 711 т. Незібраними в агрострок залишаються Wз = 262 га, або Uз = 919 т. Для збирання залишкового врожаю треба подовжити термін жнив на 22 робочі дні, що призведе до біологічних втрат за першим варіантом на 6,86%, або 68,3 т; за другим - на 22%, або 210 тонн.
За шістнадцятий термін жнив експлуатаційні показники набувають таких імовірних значень: продуктивність за зміну знижується до W16 = 9,1 га, U3 = 32 т. За термін жнив - до Wж = 155 га; Uж = 541 тонн (<42%); поза агростроком залишається незібраний урожай із площі Wз = 313 га, за масою Uз = 1094 т. Для збирання врожаю потрібно додатково 34 робочі дні. Через зволікання зі строками жнив імовірні втрати досягнуть: за першим варіантом - 8,33%, або 91,2 т; за другим - 33%, або 361 тонну.
Крім імовірних збитків від біологічних втрат урожаю, є ще прямі збитки через збільшену витрату палива на одиницю продукції, пов'язану із подовженням терміну роботи комбайна в полі. Після завантаження молотарки на 90% від пропускної здатності час роботи комбайна за агротехнічний термін жнив сягатиме 198 год із витратою палива 7232 л, що становить 4,43 л/т. Із завантаженням молотарки на 52% час роботи комбайна в полі збільшиться до 330 год. (на 74% >) з витратою палива 4,73 л/т, що на 0,3 л/т більше, ніж у першому варіанті, або на 2694 гривні.
Висновки, які можна зробити після прикладних розрахунків. Експериментальні дослідження можуть не тільки підтвердити розрахункові показники, а й підсилити їх на гірше. Якщо розрахувати втрати на всю площу під зерновими (15 млн га) за середніми значеннями за двома методами DUв = 0,5 кг/га, то ймовірні загальні витрати становитимуть 5 млн т на суму 7,4 млрд грн. Враховуючи, що втрати під час збирання врожаю неминучі, але якщо їх зменшити завдяки оптимізації сезонного навантаження та ефективного використання комбайнів до 50%, або на 3,5 млн т чи на суму 3,5 млрд грн, а також завдяки скороченню тривалості жнив зменшити витрату палива на 9000 т на суму 45 млн грн, це буде статистично, а не збитково.
Показники продуктивності комбайнів шістнадцятого року експлуатації рівнозначні показникам другого року експлуатації під час завантаження молотарки на 52% від номінальної пропускної здатності, що відповідає зниженню завантаження молотарки до показників мінімальних втрат.
Загальне зниження продуктивності з урахуванням зниження показників технічного стану та завантаження молотарки (на 38%) може сягати 69% за шістнадцятий термін жнив порівняно з другим роком експлуатації (завантаження молотарки до 90%).
Для об'єктивного планування терміну жнив під час розрахунку технологічних карт збирання врожаю, щоб зменшити біологічні втрати, потрібно зменшити сезонне навантаження на комбайн з урахуванням попередніх строків експлуатації через сезонний наробіток у мотогодинах. Оптимізація сезонного завантаження з урахуванням терміну попередньої експлуатації дасть змогу чіткіше визначати потреби в комбайнах для поновлення й поповнення парку техніки.

А. Демко,
О. Демко 

Інтерв'ю
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України
Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий визначив органічний напрямок як один із головних у роботі Мінагрополітики на цей рік. "Це одне з питань, яке мене особисто хвилює і за яке
Нині соя — одна з головних культур у структурі посівних площ багатьох господарств в Україні. Чому так? Тому що соя — важлива сільськогосподарська культура, яку вирощують для отримання білка й олії. Унікальні властивості цієї культури... Подробнее

1
0