Чисті поля забезпечить Украгросервіс

31 сiчня відбулася нарада з питань активiзацiї дiяльностi пiдприємницьких структур i професiйних громадських органiзацiй в ходi пiдготовки та забезпечення ефективного проведення комплексу весняно-польових робiт. У нарадi пiд головуванням вiце-прем’єр-мiнiстра Леонiда Козаченка взяли участь державний секретар Мiнагрополiтики Сергiй Рижук, голова Комiтету ВР з питань аграрної полiтики та земельних ресурсiв Катерина Ващук.

Сергiй Рижук: “Особливiсть нинiшнього року полягає в тому, що доведеться пересiвати щонайменше 700 тис. га — це середньорiчна цифра за останнi п’ять рокiв. Восени було посiяно 9,1 млн га озимини.
Сьогоднi ми забезпеченi насiнням на 118%, до того ж, найвищих кондицiй. Вперше за останнi 10 рокiв викуплено всi 105 тис. т елiтного насiння в наших науково-дослiдних установах. Щорiчно 110 млн дол. вкладали в iмпорт насiння кукурудзи, сьогоднi ми на 100% забезпеченi своїм власним насiнням”.
Леонiд Козаченко: “На сьогоднi ми набагато краще забезпеченi ресурсами, нiж на цей же перiод минулого року. Стан посiвiв сiльськогосподарських культур не викликає особливого занепокоєння. Порiвняно з минулим роком, бiльше на 200 тис. га, 85% озимини, знаходяться в доброму та задовiльному станi.
Забезпеченiсть ресурсами становить: паливом — 70%, мiнеральними добривами та пестицидами — менше 20%, але залишки на складах дистрибуторiв i запланованi поставки на перiод весняно-польових робiт значно бiльшi, нiж у минулому роцi. Пестицидiв планується поставити на суму не меншу 160 млн. дол. Залишків мiнеральних добрив на складах дистрибуторiв становить приблизно 500 тис. т у фiзичнiй вазi.
Занепокоєння викликає стан кредитування агропромислового комплексу, але не в планi наявностi ресурсiв — банки готовi кредитувати, але їхні ставки є надзвичайно високими. Фахiвцi не можуть пояснити, чому за рiвня iнфляцiї минулого року у 6%, облiковiй ставцi Нацiонального банку України 12,5% i за кiлькостi проблемних кредитiв менше 6%, вартiсть кредитних ресурсiв збiльшилася порiвняно з минулим роком. Сьогоднi середня ставка становить приблизно 35%, минулого року на цю дату — 30%.
Сьогоднi за ставки рефiнансування НБУ у 12% компенсацiя 70% її ставки дорiвнює 8,5%. Якщо вiдсотковi ставки комерцiйних банкiв зростуть до 39%, то вiдпадає сенс у компенсацiї цих банкiвських ставок.
Банкiри пояснюють це необхiднiстю нарощування капiталiв банкiв, зростанням витрат на банкiвське обслуговування тощо. Але цi аргументи не є переконливими, i не зрозумiло, чому промисловiсть i сiльське господарство повиннi працювати на змiцнення банкiвської системи. Якщо найближчим часом комерцiйнi банки не пiдуть на зниження кредитної ставки для сiльгосптоваровиробникiв, це може негативно вплинути на подальший розвиток багатогалузевого сiльського господарства i проведення весняних польових робiт”.
Катерина Ващук: “Комiтет буде категорично наполягати на тому, щоб вiдсотки компенсували тiльки тим банкам, якi нададуть кредити селянам за доступною i економiчно обгрунтованою банкiвською ставкою. Ми бачимо такий вiдсоток на рiвнi 20—22%. Вiдсотки будуть вiдшкодовуватися тiльки тим банкам, якi працюють на економiку”.
Як то кажуть, “починали за здравiє, закiнчили за упокiй”. По-перше, наявнiсть мiндобрив i пестицидiв на складах дистрибуторiв зовсiм не означає, що цi агрохiмiкати потраплять у поле. Навряд, щоб голодного заспокоїла думка про те, що полицi в магазинах прогинаються пiд продуктами.
По-друге, комбанки не хочуть кредитувати сiльське господарство — дуже вже ризиковано, тим бiльше, що уряд постiйно змiнює законодавче середовище! Якихось достовiрних цифр щодо повернення кредитiв сiльгоспвиробниками немає — банки не хочуть оприлюднювати iнформацiю про свої прорахунки. У багатьох випадках пролонгованi кредити вважаються такими, термiн сплати за якими ще не настав, а тому не включають такi кредити до неповернених.
Нарештi, вельми неортодоксальною видається думка про вiдмову вiд компенсацiї банкiвської ставки за кредитами комерцiйних банкiв, якщо цi ставки перетнуть позначку в 39%. Якщо банкiвськi ставки таки досягнуть такого рiвня, то компенсацiя навiть 9% матиме значення для сiльгоспвиробникiв: брати кредит пiд 40% чи пiд 30%.
Але здається (дай Боже, щоб я помилявся), що на кредити за цих умов марно чекати — навiщо банкам ця головна бiль з вимаганням компенсацiї частки банкiвської ставки з бюджету? Крiм того, банкiвська ставка не є поняттям фiксованим: залежно вiд фiнансової ситуацiї конкретного позичальника вона може змiнюватися. А виявляється все дуже просто: на ставку бiльше-менше 20—22% на перший-другий рахуйся!
Катерина Ващук заторкнула питання недофiнансування аграрних програм з бюджету через невиконання Фондом державного майна програми приватизацiї на 2001 рiк. Так, це мало мiсце, але як розумiти заяву Мiнiстра аграрної полiтики: “На жаль,ми вже маємо проблеми ... з нашим аграрним банком, який втратили разом з 400 млн грн селянських грошей, а заодно i з можливiстю розпочати, нарештi, довгострокове кредитування у сiльському господарствi” (“Новини агропромислового комплексу”. — Укрiнформ — 29 грудня 2001 року)?

Голова Комiтету не обiйшла тему фiнансування сiльгоспвиробникiв за рахунок повернення їм боргiв. Почала вона з цукрових заводiв: “Ми вносимо пропозицiю до уряду щодо пожвавлення ринку цукру в Українi. Є доручення Президента про викуп цукру Держрезервом, але два мiсяцi нiчого не робиться. Треба вирiшити, за рахунок чого викупити цукор: бюджетного кредиту чи вiдшкодування вiдсоткiв за користування банкiвським кредитом. Прихiд коштiв на цукровi заводи дасть можливiсть розрахуватися з селянами за цукровi буряки. Цукор є, а грошей немає. Треба ще раз дуже детально вивчити, якi ще дiрки є в нашому законодавствi, за якими дозволено ввезення цукру в Україну .
У зв’язку з тим, що комерцiйнi структури використали пiльги для спiльних пiдприємств, вiльних економiчних зон, можливість контрабандного ввезення загрожує скороченню посiву цукрових бурякiв, а значить — зайнятостi населення i економіці в цiлому. Ми нiзащо не допустимо розгляду закону про ввезення цукру-сирцю. Перед виборами нiхто не захоче вiдкрито вiдстоювати чиїсь кориснi iнтереси. У квiтнi Верховна Рада не працюватиме. А в травнi необхiдно розпочати процедуру обрання керiвництва Ради. Тобто закон можуть ухвалити не ранiше червня. Але я маю сумнів, що новий склад Верховної Ради почне свою роботу з розгляду саме цього питання.
Що стосується цiни на цукор. Сьогоднi це питання складно регулювати пiсля того, як закiнчено сезон цукроварiння, пiсля того, як частина заводiв розрахувалася за оговореною в законi цiною”.
Сергiй Рижук: “Виробники бурякового цукру порадилися мiж собою i нам заявили: не треба нiчого змiнювати. Проблема не в цiнi, а в тому, що виконуючи закон, ми ще не знайшли механiзмiв реалiзацiї мiнiмальної цiни”.
Отже, з одного боку, цiну цукру важко регулювати, а з iншого, — уряд ще не знайшов механiзмiв для цього.
Цукор є, а грошей немає. Ну чом би не зробити, як у всiх нормальних країнах: цукровi заводи для закупiвлi цукрового буряку беруть кредити в банках i розраховуються негайно з виробниками? Я розумiю, що я — наївний, але ж право на запитання я, здається, поки що маю?
Я вже боюся стверджувати, але, здається, мене вчили, що у країнах, де є державне регулювання ринку цукру, держава за бюджетнi кошти викуповує весь надлишок цукру на ринку (ЄС) або робить заставнi закупки цукру (США). В Українi вводиться мiнiмальна цiна (варiант США), але грошi з бюджету на це не видiляються.
В iнститутi мене вчили дiалектики, але її “вiртуозом” я так i не став, Тому щиро заздрю “кращим учням”. “Мiнiстерство аграрної полiтики звернулося до Верховної Ради з проханням скасувати введенi законом “Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру” мiнiмальнi цiни на цукор з українського цукрового буряку. Про це повiдомила голова Комiтету ВР з питань аграрної полiтики i земельних вiдносин Катерина Ващук. Вона сказала, що скасування мiнiмальної цiни на цукор дасть змогу цукровим заводам продавати цукор за бiльш низькими цiнами i конкурувати з дешевим iмпортним цукром, що надходить Україну без сплати мита за режимом вiльної торгiвлi або контрабандою” (Українськi Новини. — 11 січня 2002 року).
“Профiльний Комiтет Верховної Ради України вважає за доцiльне зберегти на iснуючому рiвнi мiнiмальну закупiвельну цiну на цукор”, — повiдомили в Iнформацiйному управлiннi Верховної Ради України (“Новини агропромислового комплексу”. — Укрiнформ. — 28 сiчня 2002 року).
Моя версiя того, що вiдбувається, така: якщо протягом двох тижнiв Уряд i профiльний комiтет Верховної Ради змiнюють свою думку на протилежну, то або стався якийсь катаклiзм вселенського масштабу, або країною керують непрофесiонали. Я буду щиро радий почути спростування своїх пiдозр.
На носi сiвба, а якими ж будуть цiни на основнi товари: зерно, цукор? (Принагiдно зауважимо, що згiдно iз законом “Про державне регулювання виробництва i реалiзацiї цукру” уряд до сiчня кожного нового року має визначати розмiр квоти на цукор для внутрiшнього споживання i для експорту, а також мiнiмальнi цiни на цукор i буряк. Сiчень сплив, а цiн на цукор немає. Щоб оце зробили зi мною, якби я привселюдно наплював на закони України?) Вигiдно чи не вигiдно ними займатися, сiяти чи не сiяти зерно, цукровий буряк?
Сергiй Рижук: “Сьогоднi важко прогнозувати цiну на майбутнє зерно. Ми, на жаль, не беремося за основний важiль ринкової економiки — цiну, вiд якої можна сформувати пропозицiю зерна. Ми тiльки прогнозуємо, що 40 млн т хлiба не буде. Тiльки за рахунок цього фактора ми можемо сказати, що вiдбудеться певна стабiлiзацiя цiни”.
Отже, на найважливiшi питання найвище аграрне керiвництво вiдповiдi дати не може, з регулюванням не виходить, механiзмiв ще не знайдео. А тому чекайте несподiванок у виглядi коригування бюджету, скрочення фiнансування одних аграрних статей бюджету за рахунок iнших, адмiнiстративного втручання у все на свiтi у найнезручнiший для всiх час.

Юрiй Михайлов