Чим покрити багаторічку

Донині в багатьох господарствах у технології вирощування бобово-злакових травосумішок часто використовують покривні культури, які не забезпечують формування високопродуктивних травостоїв. Тому потрібно знати, які покривні культури є кращими для бобово-злакових травостоїв.

П. Ковбасюк, канд. с.-г. наук,
НУБіП України

Невідкладним завданням галузі кормовиробництва є збільшення виробництва високоякісних збалансованих та екологічно чистих кормів. До таких кормів належать як багаторічні, так і однорічні бобово-злакові травосумішки. Вирощування бобово-злакових травостоїв є напрямом економічно вигідним і надзвичайно перспективним. Розширення посівних площ багаторічних бобово-злакових травосумішок дасть змогу значно збільшити валове виробництво кормів, зокрема сіна, підвищити його частку в раціоні тварин, особливо дійних корів, скоротити витрати концкормів.
Для збільшення виробництва повноцінних кормів та вирішення проблеми білка, зменшення енерговитрат та зниження собівартості продукції тваринництва потрібно, щоб багаторічні трави в бобово-злакових травосумішках становили не менше 55–60% укісних площ.
За належної технології бобово-злакові травосумішки забезпечують високу врожайність на рівні 500–600 ц/га, або 70–90 ц/га к. од. та 10–15 ц/га перетравного протеїну, з вмістом у кормовій одиниці цих травосумішок 130–160 г протеїну (зоотехнічна норма — 110–115 г). На 100 кг зеленої маси в середньому припадає 20–21 к. од. і 3,7–4,0 кг перетравного протеїну, а на 100 кг сіна, відповідно, 45–50 к. од. та 9,3–9,8 кг. У сухій масі міститься: протеїну — 14–16%, жиру — 2,5–2,7, клітковини — 27–29, БЕР — 39–45%.
Бобово-злакові травосумішки повніше використовують сонячну енергію, поживні речовини і воду, ніж окремий вид. У зв’язку з різною будовою кореневої системи злакові трави беруть воду і поживні речовини переважно з верхніх шарів грунту, а бобові значну частину їх засвоюють із глибших шарів.
Травосумішки, порівняно із одновидовими посівами, дають можливість одержати корми з оптимальним цукрово-протеїновим співвідношенням та вмістом багатьох незамінних амінокислот. За вмістом білка вони вдвічі-втричі переважають зернові культури. До того ж білок травосумішок збалансований за всіма амінокислотами і майже повністю засвоюється тваринами.
На основі досліджень науковці дійшли висновку щодо необхідності значно ширшого використання багаторічних бобово-злакових травосумішок у кормовиробництві. За високого вмісту протеїну, білка, жиру, безазотистих екстрактивних речовин і доброї перетравності бобово-злакові травосумішки за поживністю та якістю посідають чільне місце серед всіх рослинних кормів.
Бобово-злакові травосумішки — одні з найдешевших і найбезпечніших. Вони мають низьку собівартість, яка на 35–50% менша, ніж концентрованих, соковитих кормів та сіна, а вартість однієї тонни перетравного протеїну в 2,5–3,5 раза нижча за вартість протеїну дріжджів та синтетичного білка. Такі корми сприяють підвищенню продуктивності тварин і зростанню рентабельності тваринництва.
Отже, для стабільного забезпечення тварин високоякісними кормами, за умов енерго- і ресурсозбереження, вирішення проблеми білка, одержання екологічно чистих трав’янистих кормів та прискорення біологізації кормовиробництва, збереження довкілля, екологічної рівноваги та здешевлення кормів рекомендується вирощувати бобово-злакові травосумішки із значною часткою в них бобових.
Високопродуктивні бобово-злакові травосумішки наведено в табл. 1.
Численні дослідження показують, що врожайність бобово-злакових травосумішок залежить від багатьох факторів, найвпливовішим з яких є покривна культура.
Донині в багатьох господарствах у технології вирощування бобово-злакових травосумішок часто використовують покривні культури, які не забезпечують формування високопродуктивних травостоїв. Тому потрібно знати, які покривні культури є кращими для бобово-злакових травостоїв.
Дослідження, проведені в багатьох регіонах, показують, що бобово-злакові травосумішки економічно невигідно висівати безпокривно. Це пояснюється тим, що в рік висіву без застосування гербіцидів травостої сильно забур’янюються і, в силу своїх біологічних особливостей, формують низький врожай кормової маси. Так, у рік висіву збір сухої маси безпокривних посівів, залежно від складу травосумішки, становить 1,24–1,28 т/га (а на частку бур’янів припадає понад 50% урожаю).
За низької врожайності безпокривних посівів травосумішки в рік висіву забезпечують збір кормових одиниць 2,1–
2,4 т/га, а сирого протеїну — 0,5–0,7 т/га.
Встановлено, що травосумішки, висіяні під покрив, забезпечують у середньому разом з покривною культурою врожайність 4,5–4,7 т/га.
Дослідження, виробничий досвід показують, що покривні культури неоднаково впливають на врожайність травосумішок (табл. 2). Висіваючи багаторічні бобово-злакові травосумішки на корм, потрібно домогтись, щоб вже в рік сівби травостої під час входження в зиму мали належний ріст та розвиток і добре перезимували. Найкращі покривні культури ті, які рано звільняють поле та найменше затінюють трави. До них належать озимі проміжні та кормові культури, які вирощують для одержання ранніх зелених кормів, а також ранні озимі і ярі зернові культури. Залежно від умов зволоження грунту трави висівають під різні покривні культури: в зоні доброго зволоження — під покрив озимих культур, що використовують на зелений корм, ранніх зернових культур на зерно (яра пшениця, ячмінь, овес) та зернобобових (горох, вика, вико-овес) на зелений корм. Різні покривні культури неоднаково впливають на висіяні бобово-злакові травосумішки. До найкращих покривних культур відносяться кукурудза, просо, сорго, ярий ячмінь, вико-вівсяна сумішка.
Кукурудза, просо, сорго (несправжні хліба) у ранні фази ростуть та розвиваються повільно і період затінення травостою, порівняно з іншими покривними культурами, менший. Це сприяє росту, розвитку травостою і, особливо, збереженню в ньому бобових видів. Тому вказані види є одними з кращих покривних культур.
Багаторічні бобово-злакові травосумішки часто підсівають під озимі культури. Слід пам’ятати, що під озимі культури підсів слід проводити рано навесні до змикання рядків, оскільки підсіяна травосумішка за порівняно швидкого розвитку озимих значно пригнічується. Доцільно підсівати багаторічні трави в першу чергу на зріджених посівах озимих культур.
Підсів трав під озимі іноді не вдається навіть у зоні достатнього зволоження, а в зоні недостатнього — і під покрив проса на зерно чи кукурудзи на зелений корм.
Слід зазначити, що всі покривні культури потрібно збирати вчасно з метою зменшення затінення травостою та кращого його розвитку.
Слід особливо зазначити, що запізнення зі збиранням покривної культури знижує врожайність бобово-злакових травостоїв як у перший рік, так і в наступні роки. Причиною є те, що бобові компоненти травосумішок негативно реагують на затінення і випадають із травостою. Такі травостої збіднюються на бобові і як наслідок — зменшуються врожайність, вміст протеїну та інших поживних речовин.
Догляд за бобово-злаковими травосумішками розпочинають зразу після збирання покривної культури. Під час скошування стежать за тим, щоб висота зрізу забезпечувала збереження і добре відростання травосумішок. Вона не повинна бути меншою 8–10 см, а в окремих випадках, за сильного стеблування підсівних культур, може бути і більшою. Урожай покривної культури (зелену масу, солому) відразу вивозять з поля. На полі не повинно бути стогів і скирт сіна та соломи, оскільки вже через 10–12 днів перебування під стогом підсівні культури повністю гинуть.
Після збирання покривної культури на травостої проводять боронування і підживлення мінеральними добривами, головним чином азотними, які забезпечують інтенсивний ріст та розвиток. Восени для підвищення зимостійкості травостою та його перезимівлі вносять фосфорно-калійні добрива. Вирощування інтенсивних бобово-злакових травосумішок проводять за сучасними рекомендаціями.
Під такими покривними культурами процес старіння і відмирання листя у бобових і злакових, завдяки сприятливим фітокліматичним умовам і повнішому забезпеченню злаків азотом, перебігає значно повільніше. Це, своєю чергою, сприяє посиленню фотосинтетичної діяльності та нагромадженню сухої речовини. Як результат — формується густіший травостій. Крім того, під цими покривними культурами бобові компоненти з травосумішок менше випадають, завдяки чому в подальшому посилюються ростові процеси злакових, збільшуються їхня маса і кількість пагонів, листкова поверхня, зростає вміст хлорофілу, протеїну та інших цінних речовин. У рослин підвищується обводненість тканин, стійкість до посухи та інших несприятливих факторів.
Однією з кращих покривних культур є пажитниця багатоквіткова (багатоукісна) — однорічний вид, який вирізняється високою врожайністю, поживністю. Пажитницю багатоквіткову збирають на кормові цілі в ранні строки, до викидання суцвіття, що забезпечує розвиток підсіяного травостою. Щоб зменшити пригнічуючу дію покривної культури, норму висіву її треба зменшувати на 15–20%. Це значною мірою поліпшує освітленість сходів багаторічних трав.
Численні дослідження показують, що багаторічні трави, підсіяні під просо на зерно чи кукурудзу на зелений корм, забезпечені, порівняно з підсіяними під ранні ярі зернові, значно більшим запасом продуктивної вологи.
Доцільність сівби багаторічних трав під покрив кукурудзи на зелений корм, проса на зерно широко перевірена дослідними установами в зонах України.
Сподіваємось, що пропонована стаття послугує кращій поінформованості аграріїв щодо розширених можливостей застосування покривних культур для поліпшення стану травостоїв.