Спецможливості
Технології

Бурякова нематода — прихована загроза для цукрових буряків

02.09.2011
2072
Бурякова нематода — прихована загроза для цукрових буряків фото, ілюстрація

Цукрові буряки для України є однією із найважливіших сільгоспкультур. Проте останнім часом у багатьох регіонах країни спостерігається зниження врожайності культури. Причиною цього, окрім організаційно-господарських змін на селі (приватизація земельних ресурсів, реструктуризація сільгосппідприємств), є відчутне зростання шкідливості хвороб і шкідників, яке може стати одним із основних чинників, що лімітують розвиток цукрової галузі.

До групи найнебезпечніших хвороб цукрових буряків належить гетеродероз, збудником якого є бурякова цистоутворювальна нематода (Heterodera schachtii Schmidt). На сьогодні вона виявлена в 17 бурякосійних областях України: Київській, Черкаській, Вінницькій, Сумській, Житомирській, Чернігівській, Хмельницькій, Тернопільській, Рівненській, Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Харківській, Полтавській, Дніпропетровській і Донецькій.

Зовнішні симптоми ураження цукрових буряків нематодою найвиразніше проявляються на тлі високого рівня зараження грунту (понад 300 личинок (л) +яєць (я)/100 см3 грунту), коли переважна більшість рослин відстає в рості і розвитку, листя стає блідо-зеленим, а надалі крайні листки жовтіють і відмирають. Найсильнішим виявом захворювання нематодою є повне випадіння рослин. За низького (1-100 л + я/100 см3 грунту) та середнього (101-300 л + я/100 см3 грунту) рівня її чисельності хворі рослини зовнішньо не різняться із здоровими, проте вдень, коли температура повітря сягає 20°С і більше, їхнє листя в'яне та лягає на землю. Такі зміни відбуваються внаслідок порушення нематодою провідної функції кореневої системи, й рослина не одержує із грунту потрібні мінеральні речовини і воду.При ураженні нематодою одночасно відбувається зменшення загальної кількості і площі листків на рослині, вмісту в них зелених пігментів, каротиноїдів, фосфорних, азотистих сполук і калію, а також зниження інтенсивності фотосинтезу, порушується регуляція росту та значно уповільнюється процес дихання. Якщо в цей період такі рослини викопати, то можна побачити, що коренеплід має "бородатий" вигляд через велику кількість бічних корінців, на яких добре помітні білі самиці нематоди. Уражені нематодою рослини зазвичай розташовані вогнищами, внаслідок чого на полі утворюються "лисини" (наприкінці червня - на початку липня). Виснажені та прив'ялі рослини частіше і сильніше уражуються паразитичними грибами - збудниками хвороб. Тому на полях, заражених буряковою нематодою, виникає загроза сильнішого ураження цукрових буряків як коренеїдом сходів, так і гнилями коренеплодів під час вегетації.
Про небезпечність гетеродерозу свідчить і той факт, що бурякова нематода за вегетаційний період розвивається у двох поколіннях і спроможна паразитувати на рослинах з 25 родин класу дводольних. Крім цукрових буряків, вона також уражує: ріпак, редьку, гірчицю, капусту, а серед бур'янів кращими господарями є представники родин лободових і хрестоцвітих.
Шкідливість бурякової нематоди залежить від рівня її допосівної чисельності в грунті. Встановлено, що в умовах Лісостепу України зниження врожайності цукрових буряків починається за початкової зараженості грунту нематодою на рівні 160-180 л + я/100 см3 грунту. Економічний поріг шкодочинності, за якого доцільно застосовувати хімічні та біологічні засоби захисту, становить 200 л + я/100 см3 грунту.
   Значне поширення та шкідливість бурякової нематоди в Україні зумовлювали потребу в пошуці ефективних і екологічно безпечних заходів захисту від неї. Мікроскопічні розміри та швидке розмноження паразита є чинниками, що перешкоджають вчасному виявленню, розробці та впровадженню заходів захисту цукрових буряків від нього. Крім того, здебільшого, за відсутності знань щодо симптомів прояву гетеродерозу та методів його визначення неможливо встановити причину цієї хвороби, яка за ознаками дуже схожа з грибними або вірусними. Тому вчасне виявлення та облік площ, заражених буряковою нематодою, потрібні для організації і проведення комплексних протинематодних заходів. Для цього восени після збирання врожаю сільгоспкультур або навесні перед сівбою цукрових буряків потрібно за двома діагоналями поля або зигзагоподібно за допомогою грунтових бурів чи лопат до глибини 20 см відібрати зразки грунту. Кожний зразок відбирають через кожні 5-10 м у кількості залежно від площі поля або ділянки.
Якщо площа поля перевищує 25 га, то його умовно розділяють на ділянки площею 15-25 га і відбирають зразки грунту.
Із кожних п'яти відібраних зразків грунту формують один середній зразок. Для цього зразки, не виносячи з поля або ділянки, висипають на поліетиленову плівку, ретельно перемішують і розрівнюють у формі квадрата або кола, який взаємоперпендикулярними лініями ділять на чотири частини. Дві протилежні частини відкидають, решту - знов перемішують і ділять вказаним методом. Так повторюють до отримання середньої проби обсягом 200-250 см3.
Відібрані зразки грунту вміщують у мішечки з поліетилену чи тканини, вкладають етикетку із зазначенням господарства, дати обстеження, номера поля та зразка. У лабораторних умовах за допомогою флотаційно-лійкового методу визначають зараженість грунту буряковою нематодою підрахунком кількості цист і вмісту в них личинок і яєць (л + я), які заносять у форму 1.
Форма 1. Зараженість грунту буряковою нематодою
Назва господарства
На основі аналізу відібраних зразків грунту складають карту зараженості полів буряковою нематодою, де схематично відмічають маршрут і місця відбору зразків грунту та чисельність бурякової нематоди згідно з формою 1.
   У період вегетації цукрових буряків (у червні-липні - перше покоління нематоди; або в серпні-вересні - друге покоління) наявність бурякової нематоди та ступінь ураженості нею рослин встановлюють за зовнішніми ознаками захворюваності та коренеплода кількістю білих самиць на корінцях коренеплода (табл. 2).
Результати обліку заносять у форму 2.
Методи боротьби з нематодою. За умови виявлення та визначення чисельності бурякової нематоди на полі слід застосовувати систему заходів, спрямованих на зменшення шкідливості цього паразита. Основний акцент у такій системі захисту цукрових буряків від нематоди - на профілактичні заходи, протинематодні сівозміни та агротехнічні заходи, спрямовані на посилення імунного потенціалу рослин, а також на створення стійких сортів цукрових буряків. Так, слід запобігати можливому занесенню цист нематоди на поля з інвентарем, знаряддями обробітку грунту та відходами цукрових заводів (фільтропрісний бруд). На слабо- та середньозаражених грунтах (до 300 л + я/100 см3 грунту) насичення сівозміни рослинами - господарями нематоди не має перевищувати 20%. За вищої зараженості грунту паразитом (>300 л + я/100 см3 грунту) перерва між посівами культур, які уражуються нематодою, має становити чотири-п'ять років. Варто одночасно проводити боротьбу з бур'янами із родин лободових і хрестоцвітих. Крім того, між посівами цукрових буряків та ріпаку слід вирощувати ворожі буряковій нематоді рослини, які своїми кореневими виділеннями стимулюють відродження личинок нематоди із цист, однак дальший їхній розвиток не відбувається, і вони гинуть. Унаслідок цього чисельність бурякової нематоди в грунті знижується на 30-40%. До таких рослин належать: пшениця, ячмінь, жито, кукурудза, конюшина, картопля, горох, люцерна тощо.
   Значну роль у захисті цукрових буряків від бурякової нематоди має короткострокове вирощування провокаційних посівів хрестоцвітих культур (ріпак, гірчиця, олійна редька), які застосовують у сівозміні після збирання гороху, озимої пшениці та інших зернових культур. Висівання таких культур здійснюють у серпні-вересні, їхня вегетація триває 40-45 діб, після чого рослини скошують і заорюють. Зниження чисельності бурякової нематоди в грунті відбувається завдяки виходу личинок із цист, проникнення їх у корені хрестоцвітих культур і загибелі під час заорювання. Ефективність цього заходу становить 50-60%. Крім хрестоцвітих, як провокаційні культури можна також сіяти вику яру, горох, люпин, соняшник, гречку, конюшину.
  Як боротися з нематодою.  Вважається, що успішне вирощування цукрових буряків залежить від уміння контролювати бурякову нематоду завдяки використанню  стійких сортів буряків. У сучасних умовах господарювання введення в зерно-бурякову сівозміну нематодостійких сортів буряків і гібридів, які дають можливість отримати на інвазованих грунтах значну прибавку врожаю і негативно впливають на розвиток і життєдіяльність бурякової нематоди, є найдоступнішим методом захисту від цього паразита і не потребує значних додаткових витрат. За відсутності нематодостійких сортів цукрових буряків рекомендується вирощувати стійкі проти бурякової нематоди сорти редьки олійної (Колонел, Пеглета, Матадор, Журавка) та гірчиці жовтої (Акцент, Консерта, Максі, Підпечерецька). Ці сорти можна використовувати як проміжні провокаційні посіви.
 Засоби и боротьби з нематодою. Обов'язковим заходом захисту цукрових буряків від нематоди в сучасних умовах є обробка насіння інсектицидами у складі композицій захисно-стимулювальних речовин. Так, застосування для обробки насіння цукрових буряків інсектицидів Промет, 40% мк.с., Фурадан, 35% т.пс., Гаучо, 70% з.п., Круїзер, 35% т.к.с., знижує чисельність бурякової нематоди в грунті на 29,1-41,9%. Крім цих препаратів, у 2007 році до "Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" включено гранульований інсектицид Геравітокс-У, 5% в.г. (д.р. - діазинон), який є високоефективним засобом захисту від комплексу грунтових шкідників. Результати досліджень засвідчили, що Геравітокс-У також ефективний і проти бурякової нематоди. Внесення його в грунт під час сівби цукрових буряків сприяло зменшенню щільності популяції нематоди на 52,3%, що дало змогу збільшити врожайність коренеплодів на 5 т з гектара.
На сьогодні до складу захисно-стимулювальних речовин, які використовують для обробки насіння сільгоспкультур, окрім інсектицидів і фунгіцидів, включають також і регулятори росту рослин. Такі препарати є продуктом біологічного походження та характеризуються широким спектром дії на рослини. Їхнє застосування сприяє прискореному поділу клітин, розвитку кореневої системи, збільшенню листкової поверхні та вмісту хлорофілу, знижує фітотоксичну дію пестицидів, поліпшує якість вирощеної продукції і збільшує врожайність. За допомогою регуляторів росту відбувається підвищення імунозахисних та антипатогенних властивостей рослин, у результаті чого вони стають стійкішими проти ураження патогенними організмами, в тому числі й проти фітогельмінтів. За результатами проведених досліджень встановлено, що, завдяки обробці насіння цукрових буряків регуляторами росту Радостимом, Радостимом-супер, Біогеном, Біоланом та обприскуванню посівів у фазі 6-8 листків Біоланом-екстра, чисельність бурякової нематоди в грунті знизилася на 22,4-74,2%, що дало змогу підвищити врожайність коренеплодів цукрових буряків та збір цукру, відповідно, на 1,7-6,5 та 0,6-1,4 т з гектара.
Лише вчасне виявлення бурякової нематоди на полях і застосування інтегрованої системи захисту посівів від неї дадуть змогу зменшити її шкідочинність та гарантувати отримання високих урожаїв.

К. Калатур,
канд. с.-г. наук,
Інститут біоенергетичних культур
і цукрових буряків НААН України

Інтерв'ю
Rebiyar1
Сьогодні наш співрозмовник — Антуан Ребійар, бізнес-директор New Holland Agriculture в Україні, Молдові, країнах Балтії та Фінляндії. Він живе та працює в Україні вже понад чотири роки, втім, для
Як ми вже писали, органічна продукція в цілому залишається досить вузькою нішею аграрного ринку. Значною мірою – через ризикованість вирощування і збуту. Однак є ніші, де органічна продукція впевнено знаходить збут, принаймні на зовнішніх... Подробнее

1
0