Спецможливості
Технології

Боротьба із шкідниками зернових колосових

05.06.2008
2374
Боротьба із шкідниками зернових колосових фото, ілюстрація
Зерновому господарству України значних збитків завдають шкідники. Так, за підрахунками співробітників Інституту захисту рослин УААН, недобір урожаю озимої пшениці від них, починаючи з середини 90-х років, становить 30%, значно погіршується і якість зерна. Фітосанітарна ситуація на полях загострилася через низьку культуру землеробства: порушення сівозмін, спрощення технології вирощування культур, вживання захисних заходів у вкрай недостатніх обсягах або повне їх ігнорування.

Захист посівів від шкідливих організмів найчастіше розуміють як застосування спеціальних засобів, особливо хімічних. Негативна дія останніх на навколишнє середовище полягає в забрудненні повітря, води, грунту, врожаю отруйними речовинами, погіршенні здоров’я людей і свійської худоби. Зважаючи на це, важливу увагу слід приділяти інтегрованому захисту рослин.
Основою інтегрованого захисту рослин від шкідників є агротехнічний метод. Він не потребує спеціальних затрат, оскільки грунтується на звичайних заходах агротехніки. З огляду на це агротехнічні заходи  є найекономічнішими й найвигіднішими. Так, виконання елементів технології вирощування зернових культур на належному рівні створює цілком задовільний фітосанітарний стан посівів, коли шкодочинність шкідливих комах та інших організмів значно знижується внаслідок зниження щільності їх популяції і сформовану  у рослин стійкість до пошкоджень. У таких умовах потреба в застосуванні інсектицидів зводиться до мінімуму, а інколи й зовсім відпадає.


Серед зернових стратегічною культурою в Україні є озима пшениця. Порівняно з іншими, вона може пошкоджуватися найбільшою кількістю різних видів шкідників, з якими слід боротися впродовж усього вегетаційного періоду. Майже всі вони присутні на пшеничному полі перед збиранням урожаю, а також у післязбиральний період. Важливе захисне значення мають строки й способи збирання зерна та інші агротехнічні заходи, що вживаються після нього до сівби озимих зернових.
Відомо, що деякі шкідники шкодять озимій пшениці до самого збирання:  клоп шкідлива черепашка, хлібні жуки, хлібна жужелиця. Так, личинки черепашки III–V віків й окрилені клопи нового покоління пошкоджують зерно до повної стиглості на пні, а також у скошених валках. Під час воскової стиглості пошкоджувати зерно і навіть вибивати його з колосків можуть хлібні жуки й хлібна жужелиця.


Відтак ранні й стислі строки збирання врожаю пшениці дають змогу істотно знизити пошкодженість зерна клопом черепашкою, позбавити шкідника джерела живлення й тим самим надалі знизити його чисельність. За сухої спекотної погоди й низької вологості для скорочення строків збирання врожаю доцільне роздільне збирання. Насамперед збирають на полях, більшою мірою заселених черепашкою, й там, де прогнозують отримання високоякісного зерна. Роздільне збирання з швидким підбиранням валків може також зменшити недобір зерна від хлібних жуків і хлібної жужелиці.
У стерні й соломі містяться личинки хлібних пильщиків, пшеничного трипса, пупарії гесенської мухи, в грунті — яйця коваликів і їх личинки (дротяники), пупарії чорної пшеничної мухи, личинки хрущів, яйця хлібних жуків. На опалих колосках та зерні догодовуються клоп черепашка, хлібна жужелиця. Втрачене зерно є кормовою базою і для мишоподібних гризунів.


Швидкий обмолот зерна, вивезення соломи й скиртування її без просипання сприяють знищенню пупаріїв гесенської мухи й погіршують умови існування хлібної жужелиці. Лущення стерні відразу ж після збирання врожаю пшениці дає змогу скоротити строки й погіршити умови нажировочного живлення клопа черепашки, внаслідок чого частина його популяції, яка недоживилася, гине під час зимівлі. При цьому також погіршуються умови живлення хлібної жужелиці, знищується значна частина пупаріїв гесенської, шведської, чорної пшеничної мух, личинок пильщиків. До того ж, лущення провокує сходи падалиці й бур’янів, де відкладають яйця гесенська й шведська мухи, а також розвиваються злакові попелиці й цикади.
Здійснена через 7–14 днів після лущення стерні глибока зяблева оранка сприяє винесенню на поверхню яєць та личинок хлібних жуків, коваликів, личинок хрущів, пшеничного трипса. Ці шкідники гинуть унаслідок висихання та знищуються природними ворогами — хижими комахами та птахами. Цей агротехнічний захід також сприяє знищенню осередків злакових мух, попелиць, цикад, позбавленню кормової бази й надійного сховища мишоподібних гризунів.
Зазначені організаційно-господарські й агротехнічні заходи післязбирального періоду прийнятні й для інших колосових культур: ячменю, жита, вівса. За умови їх здійснення на належному рівні створюються кращі умови для дальшого вирощування різних сільськогосподарських культур і знижується інтенсивність розмноження багатьох шкідників. Найважливішого значення це набуває у разі повторного вирощування озимої пшениці на одному полі.


У боротьбі з хлібною жужелицею на повторних посівах озимої пшениці задовільні результати можуть бути отримані за триразової культивації з боронуванням у період між оранкою й сівбою.
На полях нестерньових попередників, а також на чистих і зайнятих парах часто створюються гарні умови для розмноження озимої й інших підгризаючих совок. Ці шкідники для озимої пшениці також небезпечні. Тому при підготовці полів під її висівання рекомендовані культивації в період відкладання яєць і виплодження личинок другого покоління озимої совки для знищення бур’янів — резерваторів шкідника. Ефективним заходом боротьби з совками під час відкладання ними яєць є також випуск трихограми в 2–3 прийоми.


Отже, здійснення збирання зерна й різних агротехнічних заходів у післязбиральний період на вищому організаційному й науковому рівні й водночас боротьба з багатьма шкідниками дають змогу поліпшити якість і зменшити недобір урожаю поточного року, а також певною мірою захистити майбутній урожай.


М. Круть,
канд. біол. наук,
Інститут захисту рослин УААН

Інтерв'ю
Ігор Чечітко, директор компанії  HZPC Ukraine
Після того, як запрацювала Угода про вільну торгівлю з ЄС, низка українських сільгоспвиробників спробували вийти на європейський ринок. Стало зрозуміло, що продукцію, яка продається у свіжому вигляді,
Михайло Філатов та Ірина Леженіна
Кількість комах-запилювачів скорочується по всій планеті, оскільки руйнуються осередки їхнього проживання — незаймані куточки природи. Критична ситуація посилилася під час воєнних дій на території України. Ми розпитали вчених Державного... Подробнее

1
0