Спецможливості
Технології

Хвороби та шкідники кущових ягідних культур

22.05.2021
25811
Хвороби та шкідники кущових ягідних культур фото, ілюстрація

Ягідним культурам великої шкоди завдають шкідники та хвороби. Вони пошкоджують усі частини рослин — корені, стебла, бруньки, листки, квітки й плоди, що призводить до ослаблення кущів, значного зниження врожаю, погіршення його якості або й повної загибелі рослин.

 

 

 

 

 

Розміри більшості видів шкідників і збудників хвороб рослин дуже невеликі, тому недостатньо досвідчені садівники дізнаються про їхню появу лише після візуального прояву пошкодження рослини, коли вже упущені терміни проведення заходів боротьби з ними.

Формування видового складу шкідливих організмів на ягідних культурах з початку їхньої посадки відбувається різними шляхами, і з віком ягідників шкідлива фауна, яка живиться на них, стає більш різноманітною.

До найшкодочинніших хвороб належать:

Борошниста роса (сферотека) аґрусуБорошниста роса (сферотека). Збудник — гриб Sphaerotheca mors-uvae Berk et Curt. У результаті ураження ним зелені верхівки пагонів укриваються білим борошнистим нальотом.

Стовпчаста іржа. Збудник — гриб Cronartium ribicola Fisch. Хвороба небезпечна тим, що спричинює масове ураження листків, що зумовлює ранній їхній листопад.

Бокальчаста іржа смородини й аґрусу. Збудник — гриб Puccinia caricina DC. За масового прояву хвороба може викликати передчасний листопад у середині літа та призводити до ушкодження й опадання ягід.

Антракноз. Збудник — гриб Drepanopeziza ribis v. Hohn., який має дві форми: f. nigra та f. rubri. Перша уражує смородину, друга — порічки. Спричинює передчасне опадання листя й сильне ослаблення рослин.

Біла плямистість листків (септоріоз). Збудник — гриб Mycosphaerella ribis Kleb. Хвороба проявляється на листках, стеблах, бруньках, рідше на ягодах.

Антракноз смородиниПрофілактичні заходи боротьби з основними хворобами кущових ягідних культур:

використання стійких сортів;

закладання насаджень здоровим садивним матеріалом;

осіннє обрізування пошкоджених пагонів, видалення з насадження опалого листя;

осінній обробіток ґрунту навколо кущів;

викорінювальне обприскування кущів і ґрунту концентрованим розчином мінеральних добрив (500 г нітроамофоски, 400 г хлористого калію, 500–600 г сечовини на 10 л води) пізно восени або рано навесні, до розпускання бруньок;

позакореневе обприскування та підживлення мікроелементами: сірчанокислою міддю, сірчанокислим цинком (0,02%-вої концентрації) та комплексними мікродобривами (Авангард Р плодово-ягідні).

До найшкодочинніших шкідників належать: попелиці, кліщі, смородинова склівка, аґрусова вогнівка.

Заселеність і пошкодження насаджень кущових ягідних культур шкідливими організмами і, насамперед, домінуючою групою сисних шкідників знижують урожайність рослин на 30% і більше та погіршують якість ягід.

Велика смородинова попелицяІз сисних шкідників найбільшої шкоди завдають смородиновий бруньковий і звичайний павутинний кліщі, велика смородинова, аґрусова пагонова та червоносмородинова галова попелиці. У сприятливі для їхнього розвитку роки вони знижують урожайність ягід у 2,5–3,0 раза й суттєво погіршують їхню якість, що проявляється в зменшенні вмісту цукрів і вітаміну С.

Смородиновий бруньковий кліщ (Cecidophyopsis ribis Westw). Основною ознакою пошкодження є видозміна бруньок. Навесні вони нагадують тріснуту головку капусти, не розпускаються, поступово засихають і відмирають, а восени збільшуються у 2–3 рази та набувають округлої форми.

Варто зазначити, що, крім прямої шкоди, цей шкідник є переносником мікоплазмового захворювання смородини — реверсії, яке призводить до порушення процесів зростання та розвитку рослини (деформація листя, проліферація квіток, які перетворюються на групу вузьких лусок і листя). Кущі вироджуються, не плодоносять.

Смородиновий бруньковий кліщЗвичайний павутинний кліщ (Tetranychus urticae Koch). Спричинює пригнічення рослин: унаслідок руйнування хлорофілу в листі й зневоднення тканин підвищується інтенсивність дихання, знижується біохімічна активність листкової поверхні, затримується дозрівання ягід, у яких значно зменшується вміст цукрів і вітаміну С. За високої чисельності кліщів уже з середини липня в рослин смородини настає листопад, який призводить до знесилення та підмерзання пагонів.

Велика смородинова попелиця (Hyperomyzus lactucae Kalt). Спричинює скручування та зморшкуватість листя, яке вкривається жовтувато-зеленими здуттями. Рослини пригні­чені, їхня продуктивність різко знижується.

Червоносмородинова галова попелиця (Cryptomyzus ribis L.). Під дією слинних ферментів шкідника листкова пластинка розростається з утворенням галів (здуттів) та некрозу тканин. За таких пошкоджень у листі порушується процес фотосинтезу, зменшується накопичення вітаміну С, цукрів, що значно погіршує якість ягід.

Аґрусова пагонова попелиця (Aphis grossulariae Kalt). Шкодить аґрусу та смородині. У результаті пошкоджень листочки загинаються донизу, наче притискаються до пагона. Пошкоджені пагони затримуються в рості, міжвузля вкорочуються, а скручене листя нагадує пучок на верхівці пагона. Такі пагони стають тонкими, деформованими, не визрівають.

Слід пам’ятати, що пошкодження рослин попелицями, своєю чергою, сприяє проникненню збудників грибних хвороб. Окрім того, попелиці є переносниками вірусних хвороб, зокрема, вірусу жовтої мозаїки.

Смородинова склівка (Synanthedon tipuliformis CL.). Шкодять лише личинки. Генерація одно-дворічна, зимують гусениці середніх і старших віків усередині пагона, вигризаючи серцевину. Пошкоджені пагони зазвичай в’януть на другий рік після пошкодження. Прихований спосіб життя гусениць, слабкий початковий прояв та розтягнутий період пошкоджень ускладнює боротьбу з цим шкідником. Запобігти поширенню шкідника можна завдяки ретельному догляду за рослинами, правильному формуванню й ранньовесняному обрізуванню кущів із видаленням і спалюванням усіх заражених пагонів. Пошкоджені пагони слід зрізати біля поверхні ґрунту, не залишаючи пеньків або сучків, і замазувати великі зрізи варом.

Аґрусова вогнівка (Zophodia grossulariella Zinck). Шкодять гусениці, які вигризають насіння і частково м’якоть зав’язі, що призводить до передчасного опадання ягід. З огляду на те, що шкідник зимує в ґрунті, на глибині до 5 см, науковці Інституту захисту рослин НААНУ запропонували такий екологічно безпечний захід обмеження його чисельності, як нанесення мульчувального шару торфу завтовшки 9 см усередині куща та біля кореневої шийки, який перешкоджає вильоту імаго в період весняної реактивації.

Для закладання високопродуктивних ягідних насаджень використовують здорові сертифіковані саджанці. Насадження утримують у чистому від бур’янів стані, оскільки влітку кліщі та попелиці заселяють багато трав’янистих рослин, які є резерваторами їхнього розмноження. Обмежують чисельність сисних фітофагів їхні природні вороги: жуки та личинки кокцинелід, личинки мух сирфід, хижі галиці, личинки золотоочок, клопи, хижі кліщі, трипси. Ефективне застосування біологічних препаратів за температури понад 20°С — двічі-тричі з інтервалом у сім-вісім днів. Знищення брунькового кліща проводять пізно восени або рано навесні, до розпускання бруньок, оскільки в цей період вони добре помітні. Зрізують та спалюють пошкоджені гілки, а за сильного заселення видаляють кущі з ягідника. Ґрунт, де зростали кущі, обробляють вапняно-сірчаним розчином (1 частина гашеного вапна і 2 частини сірки на 17 частин води або колоїдною сіркою — 150 г на 10 л води).

В інтенсивних технологіях вирощування за виникнення епіфітотій хвороб і перевищення ЕПШ шкідників профілактичними заходами боротьби не обмежуються. В такому разі використовують цілий спектр сучасних фунгі­цидів і інсектицидів (акарицидів).

Проти грибних хвороб застосовують літнє обприскування відразу ж після цвітіння та через 10–12 днів після першого обприскування й після збирання врожаю — 1%-вою бордоською рідиною або її замінниками (Чемпіон, ЗП, Медян Екстра 350 SC, к. с.).

Проти сисних фітофагів ефективне обприскування насаджень до розпускання бруньок за середньодобової температури повітря не вище як 5°C препаратом 30-Д або Актелліком 500 ЕС к.е — на початку заселення рослин сисними шкідниками і не пізніше ніж за 20 днів до збору врожаю.

 

І. Рожко, І. Гель, кандидати с.-г. наук, доценти,

Львівський національний аграрний університет

Журнал «Пропозиція», №1, 2020 р.

Інтерв'ю
Corteva Agriscience — одна з найбільших публічних наукових компаній у світі чи не першою серед виробників насіннєвого матеріалу і засобів захисту рослин прийняла рішення припинити бізнес в росії після її повномасштабного нападу на Україну... Подробнее
Ця мо­ло­да краси­ва дівчина гордо на­зи­ває се­бе донь­кою ферме­ра. Їхнє госпо­дарст­во «Геліос-1», що розта­шо­ва­не по­близу Каховки на Хер­сонщині, два ро­ки займається ви­ро­щу­ванням черво­ної квасолі, а торік стало навіть ліде­ром... Подробнее

1
0