Спецможливості
Техніка та обладнання

Ба­за да­них — помічник керівни­ка

06.11.2014
740
Ба­за да­них — помічник керівни­ка фото, ілюстрація

Як­що уваж­но при­ди­ви­ти­ся до виз­на­чен­ня по­нят­тя «ба­за да­них» як комп’ю­тер­но­го терміну, то мож­на роз­г­ледіти ду­же ко­рис­ну скла­до­ву, яку має зна­ти ко­жен аг­ро­ном. Яку? Що яв­ляє со­бою ба­за да­них? Яким чи­ном во­на мо­же до­по­мог­ти аг­ро­но­му або влас­ни­ку? Від­повіді на ці та інші пи­тан­ня ви знай­де­те у цій статті.

Як­що уваж­но при­ди­ви­ти­ся до виз­на­чен­ня по­нят­тя «ба­за да­них» як комп’ю­тер­но­го терміну, то мож­на роз­г­ледіти ду­же ко­рис­ну скла­до­ву, яку має зна­ти ко­жен аг­ро­ном. Яку? Що яв­ляє со­бою ба­за да­них? Яким чи­ном во­на мо­же до­по­мог­ти аг­ро­но­му або влас­ни­ку? Від­повіді на ці та інші пи­тан­ня ви знай­де­те у цій статті.

М. Со­ло­ха, ст. на­ук. співробітник,
ННЦ «Інсти­тут грун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії імені О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го»

По­вер­не­мо­ся до виз­на­чен­ня терміну. Ба­за да­них — це впо­ряд­ко­ва­ний набір логічно взаємо­пов’яза­них да­них, що ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся спільно та при­зна­чені для за­до­во­лен­ня інфор­маційних по­треб ко­ри­с­ту­вачів. Тоб­то будь-яка потрібна інфор­мація мо­же бу­ти за­не­се­на, об­роб­ле­на та візу­алізо­ва­на у базі да­них.
А про­сто­ро­ва інфор­мація, як-то: кон­ту­ри полів, по­тре­ба у вне­сенні до­б­рив, яких до­б­рив та де са­мо, влас­ник, ко­ли ора­ло­ся по­ле, де найбільша/най­мен­ша вро­жайність, є на­галь­но не­об­хід­ною ко­жен день. Постійно на­оч­но ба­чи­ти ре­аль­ний стан на полі (-ях), а не ма­лю­ва­ти десь на папірці цю інфор­мацію, — це має ро­би­ти ко­жен ро­зум­ний аг­ро­ном чи влас­ник. Іноді по­ля зміню­ють сво­го влас­ни­ка/орен­да­то­ра, то­му важ­ли­во зна­ти, що відбу­ва­ло­ся на полі до то­го мо­мен­ту, як на ньо­го зай­шов но­вий гос­по­дар. Дер­жа­ва теж не по­вин­на сто­я­ти ос­то­ронь. Ве­с­ти моніто­ринг та від­слід­­ко­ву­ва­ти стан полів що­до по­жив­них еле­ментів та скла­до­вих ро­дю­чості по­вин­но ста­ти пріори­те­том, а еле­к­тронні ба­зи да­них (БД) — шля­хом до вирішен­ня цьо­го пи­тан­ня.
На жаль, в Ук­раїні є ба­га­то ком­паній та навіть аг­ро­хол­дингів, які не приділя­ють на­леж­ної ува­ги розв’язан­ню цієї важ­ли­вої на­уко­во-прак­тич­ної за­дачі. Але потік інфор­мації що­до по­ля (-ів) зро­с­тає з ро­ку в рік, та про­сте її на­ко­пи­чен­ня не має ніяко­го зи­с­ку. От­же, тре­ба за­лу­чи­ти цей потік у сфе­ру бізнес-інте­ресів та за­ста­ви­ти йо­го пра­цю­ва­ти.
Чут­ли­вий та обе­реж­ний влас­ник з ро­ку в рік аналізує от­ри­ма­ну інфор­ма­цію з полів, тех­но­логію та час ви­ко­ри­с­тан­ня техніки на по­лях, їхню струк­ту­ру та логісти­ку та вирішує, як мож­на на цьо­му зе­ко­но­ми­ти. Вже існу­ють ла­бо­ра­торії та ор­ганізації, які мо­жуть на­да­ти серію кар­то­схем зе­мель з да­ни­ми що­до кількісної по­тре­би вне­сен­ня до­б­рив та вмісту по­жив­них еле­ментів.
На ос­нові про­аналізо­ва­ної інфор­мації прий­ма­ють­ся як стра­тегічні, так і так­тичні уп­равлінські рішен­ня, які вті­лю­ва­ти­муть­ся на­ступ­но­го се­зо­ну для от­ри­ман­ня май­бут­нь­о­го вро­жаю. Так, на рин­ку вже пред­став­лені го­тові тех­но­логічні рішен­ня на базі по­туж­них сер­верів та спеціалізо­ва­них інтер­фейсів, які швид­ко та по­туж­но вирішу­ють ці за­вда­н­­­­ня. Але є декілька ню­ансів. По-пер­ше, за це тре­ба пла­ти­ти, а по-дру­ге, як­що се­р­­­вер зна­хо­дить­ся не на те­ри­торії ва­шо­го гос­по­дар­ст­ва, то у разі при­пи­нен­ня від­но­син чи закінчен­ня стро­ку дії до­го­во­ру влас­ник мо­же втра­ти­ти мож­ливість от­ри­ман­ня інфор­мації. То­му з ме­тою еко­номії тре­ба вміти са­мо­му або на­вчи­ти своїх аг­ро­номів опе­ру­ва­ти та­ким інстру­мен­тарієм.
У цій статті на­да­но пе­релік най­не­обхідніших знань, на­ви­ко­вих ал­го­ритмів, які не­обхідно опа­ну­ва­ти ко­ри­с­ту­ва­чу, який пра­цює з цією інфор­мацією навіть на про­сто­му рівні.
Про­аналізу­ва­ти всю про­сто­ро­во роз­поділе­ну інфор­мацію на якісно­му рівні мож­на, тільки ви­ко­ри­с­тав­ши спеціальні геоінфор­маційні си­с­те­ми (си­с­те­ми еле­к­трон­ної кар­то­графії), де клю­чо­ву роль відігра­ють са­ме ба­зи да­них, в які за­но­сять роз­поділе­ну у про­сторі та часі ін­фор­­­мацію про всі про­це­си, що відбу­ва­ють­ся на по­лях.
Це дає мож­ливість на­ко­пи­чу­ва­ти та аналізу­ва­ти інфор­мацію по кож­но­му по­лю, фор­му­ва­ти йо­го еле­к­трон­ний жур­нал, на­да­ва­ти опе­ра­тив­ну інфор­мацію для про­гно­зу та аналізу по­точ­ної інфор­мації для порівняль­но­го аналізу. Це фун­да­мен­таль­на ос­но­ва, відправ­на точ­ка для будь-яко­го уп­рав­лінсько­го рішен­ня як у сільсько­му гос­по­дарстві, так і в про­мис­ло­вості, де ви­ко­ри­с­то­вується інфор­мація, яка має про­сто­ро­ву або ге­о­графічну прив’яз­ку.
На ук­раїнсько­му рин­ку пред­став­ле­но цілу низ­ку при­ст­роїв для обміру полів та виз­на­чен­ня їхніх площ (на­при­клад «Ге­о­метр», про­дукція фірм Magellan, Garmin та ін.). Ок­ре­мо тре­ба за­ку­по­ву­ва­ти про­грам­не за­без­пе­чен­ня та го­ту­ва­ти фахів­ців.
Але всі во­ни тільки виз­на­ча­ють пло­щу по­ля, але не ма­ють ніяких інстру­ментів, які б да­ва­ли змо­гу вно­си­ти у ба­зу да­них не­обхідні дані, такі як: уро­жайність на полі, по­тре­ба вне­сен­ня до­б­рив, не­обхідність про­ве­ден­ня технічних за­ходів. Для аг­ро­но­ма або керівни­ка потрібен більш гнуч­кий інстру­мент, який би за­до­воль­няв по­тре­би цілорічно. Але для цьо­го потрібно от­ри­ма­ти знан­ня у до­тичній об­ласті комп’ютер­них на­ук.

Що потрібно зна­ти про ба­зи да­них та різні ти­пи да­них
 Най­простіше та до­ступ­не у ви­ко­ри­с­танні — про­грам­не за­без­пе­чен­ня MapInfo. Про йо­го сильні та слабкі сто­ро­ни мож­на роз­мов­ля­ти го­ди­на­ми, але це до­стат­ньо по­туж­ний та про­стий інстру­мент, який вирішує за­вдан­ня на­ко­пи­чен­ня, струк­ту­ру­ван­ня й візу­алі­зації про­сто­ро­во роз­поділе­ної (у на­шо­му ви­пад­ку — сільсько­го­с­по­дарсь­кої) ін­фор­­мації. Поч­не­мо з про­стої про­фесіо­наль­ної інфор­мації, яку потрібно зна­ти та за­сто­со­ву­ва­ти ко­ри­с­ту­ва­чу — ти­пи да­­них.
Власні дані мож­на вно­си­ти тільки як ци­ф­рові у на­ступні ти­пи да­них: Decimal, Integer, Small Integer, Float. Ці ти­пи да­них не підтри­му­ють ні букв між ци­ф­ра­ми, ні від’ємних зна­чень, ні всіля­ких роздільників ти­пу дро­бо­вої ри­с­ки. Всі ти­пи да­них є універ­саль­ни­ми й ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся прак­тич­но у всіх по­пу­ляр­них ба­зах да­них не­за­леж­но від ви­роб­ни­ка та брен­да. Відміти­мо, що тільки на пер­ший по­гляд ро­бо­та з ба­за­ми да­них здається важ­кою, та будь-хто, знай­о­мий із ком­п’ю­­те­ром, мо­же ос­воїти її впро­довж тиж­­­ня або двох на рівні зви­чай­но­го ко­ри­с­ту­ва­ча.

Як вне­сти дані про стан по­ля в ба­зу да­них та об­ро­би­ти їх
Як­що ви як ко­ри­с­ту­вач тільки по­чи­наєте пра­цю­ва­ти з ба­зою да­них у MapInfo, то для то­го щоб по­ка­за­ти ба­зу да­них, тре­ба на­тис­ну­ти на клавіатурі клавішу F2. У базі да­них MapInfo ко­жен за­пис на мапі (об’єкт ма­пи — на­при­клад, по­ле) має свій уніка­ль­ний ря­док. Тоб­то ба­за да­них ство­рюється шля­хом на­не­сен­ня полів, їхніх меж та інших еле­ментів ма­пи (лісо­смуг, ма­шин­них дворів, на­се­ле­них пунктів, лісів то­що)(фо­то 1). Тоб­то як­що ми от­ри­ма­ли ре­зуль­та­ти тра­си­ру­ван­ня (об­ве­ден­ня кон­турів по­ля спеціаль­ним ма­лю­валь­ним інстру­мен­том), яке ми ба­чи­мо на фо­то ліво­руч, то во­ни ав­то­ма­тич­но за­пи­су­ють­ся і зберіга­ють­ся в базі да­них (на фо­то — під ім’ям test).
Важ­ли­во:  будь який об’єкт на мапі дорівнює за­пи­су в базі да­них, от­же, не тре­ба ро­би­ти над­пи­си на мапі, то­му що во­ни бу­дуть роз­гля­да­ти­ся цим про­грам­ним за­без­пе­чен­ням як об’єкти (на­при­клад по­ля).
По­ки що те­с­то­ва ба­за да­них скла­дається всьо­го з од­но­го за­пи­су. До­да­ти/видали­ти нові по­ля мож­на за до­по­мо­гою ме­ню Table Structure, як по­ка­за­но на фо­то 2. Після цьо­го ви­бо­ру відкри­вається ме­ню ке­ру­ван­ня по­ля­ми ба­зи да­них, де ми ба­чи­мо зга­дані ви­ще різні ти­пи да­них (фо­то 3).
Ме­ню Modify Table Structure скла­дається з:
   Пе­реліку за­писів у базі да­них (у на­шо­му при­кладі — ID, Пло­ща_га, Куль­ту­ра_2012, До­б­ри­ва, Дод_інфор­мація).
Важ­ли­во: зверніть ува­гу на ви­гляд назв на полі ба­зи да­них. Як­що на­зва скла­дається з двох слів або ско­ро­чен­ня, тоді між ни­ми обов’яз­ко­во тре­ба ста­ви­ти знак підкрес­лен­ня;
   Field Information — інфор­мація про за­пис у базі да­них;
   Name — на­зва за­пи­су в базі да­них;
   Type — тип да­них у базі;
   Width — ши­ри­на по­ля в базі да­них.
 На фо­то 4 ши­ри­на по­ля ста­но­вить 15 сим­волів. На­ве­де­мо при­клад, як тре­ба по­ка­зу­ва­ти інфор­мацію про ок­ре­ме по­ле, за­пи­си в базі да­них яко­го ми щой­но вне­сли (фо­то 5).
 В ме­ню Main (фо­то 5, ліво­руч) тре­ба кноп­кою I (на фо­то во­на на­тис­ну­та) на­тис­ну­ти на по­ле, яке вас ціка­вить (у центрі). З’явить­ся ме­ню з інфор­мацією про це по­ле. Те­пер мож­на ре­да­гу­ва­ти дані про по­ле по всім за­пи­сам (пло­ща, куль­ту­ра, до­б­ри­ва та ін.) і вно­си­ти ту інфор­мацію, яка потрібна са­ме вам. Ба­за да­них мо­же ма­ти декілька де­сятків оригіна­ль­них за­писів про по­ле або всі по­ля гос­по­дар­ст­ва. На мапі для на­оч­ності об­ве­де­но (тра­си­ро­ва­но) декілька полів, і дані по кож­но­му з них за­не­се­но у ба­зу да­них: но­ме­ра полів, їхня пло­ща; куль­ту­ра, яка ви­са­д­же­на; вро­жайність то­що (фо­то 6).
 Зга­даємо, що всі ці дані мож­на ре­да­гу­ва­ти, вно­си­ти за ро­ка­ми, періода­ми ве­ге­тації так, як це потрібно ко­ри­с­ту­ва­чу. Але й це не все. За­вдя­ки таб­лиці ба­зи да­них мож­на на­оч­но по­ка­за­ти на мапі вро­жайність та про­ве­с­ти будь-який аналіз. Для цьо­го потрібно зро­би­ти так зва­ну те­ма­тич­ну ма­пу, або у на­шо­му при­кладі — ма­пу вро­жай­ності (фо­то 7).
 На фо­то 7 по­ка­за­но пер­ший крок до ство­рен­ня кар­то­схе­ми з да­них, які за­не­сені до ба­зи. Для цього потрібно об­ра­ти ме­ню Map-Create Thematic Map та потім пе­рей­ти до на­ступ­но­го кро­ку побу­до­ви ма­пи (фо­то 8).
В ме­ню дру­го­го кро­ку по­бу­до­ви мож­на оби­ра­ти будь-який тип те­ма­тич­ної ма­пи, для на­оч­ності ми об­ра­ли варіант різно­ко­ль­о­ро­во­го за­барв­лен­ня, який пред­став­ле­но на фо­то 8.
Далі оби­раємо ко­лон­ку для по­бу­до­ви ма­пи (у на­шо­му ви­пад­ку — ма­па вро­жай­ності): в ме­ню Table оби­раємо файл test, а в ме­ню Field — ко­лон­ку з ба­зи да­них, на ос­нові якої бу­де бу­ду­ва­ти­ся ма­па (фо­то 9). Щоб по­ча­ти бу­ду­ван­ня те­ма­тич­ної ма­пи слід ко­ри­с­ту­ва­тись відповідни­ми клавіша­ми: <Back>(на­зад) або <Next>(впе­ред).
Ре­зуль­та­ти по­бу­до­ви те­ма­тич­ної ма­пи по­ка­за­но на фо­то 10. Як­що во­ни чо­мусь не за­до­воль­ня­ти­муть вас, слід зно­ву зай­ти в ме­ню Map, об­ра­ти по­бу­до­ву ма­пи та зміни­ти те, що тре­ба. Про­грам­не за­без­пе­чен­ня дає змо­гу дру­ку­ва­ти не тільки ко­ль­о­рові ма­пи, а й різні штри­хов­ки, як­що прин­тер не ко­ль­о­ро­вий або тре­ба зро­би­ти так зва­ну кон­тур­ну ма­пу для зруч­но­го ко­ри­с­ту­ван­ня в по­льо­вих умо­вах.
Важ­ли­во:  по­бу­до­ва­на ма­па мо­же бу­ти гнуч­ко пе­ре­роб­ле­на під ті ви­мо­ги, що ви­ни­ка­ти­муть у аг­ро­номів, керівників або інших зацікав­ле­них осіб. Зберіган­ня та на­ко­пи­чу­ван­ня інформації у базі да­них мож­ли­ве впро­довж три­ва­ло­го ча­су, що на­дає по­тужні мож­ли­вості для аналізу та си­с­тем­атизації рішень. Ба­за да­них підтри­мує більшість фор­матів, у то­му числі й Excel. От­же, її мож­на пе­ре­во­ди­ти і в інші фор­ма­ти.
Та­ким чи­ном, ба­зи да­них з ге­о­графічни­ми об’єкта­ми мо­жуть ста­ти зруч­ним помічни­ком у гос­по­дарстві
під час ро­бо­ти.

Інтерв'ю
ТОВ «Дніпро-99» — це релоковане підприємство. З 1999 року успішно працювало на Херсонщині, там обробляли 200 га землі, вирощували овочеві культури (моркву, редиску, цибулю яру та озиму, столові буряки, коренеплідну селеру, солодкий перець... Подробнее
Олександр Карпенко, директор із маркетингу та технічної підтримки компанії «Адама Україна»
Агрохімічний ринок в Україні нібито великий з чималою кількістю учасників, але водночас усі одне одного знають, і події, які відбуваються на ньому, дуже швидко стають темами для активного обговорення.

1
0