Багате культурне пасовище — рентабельне тваринництво

Для того, щоб мати рентабельне тваринництво, кожний господар повинен мати у структурі посівних площ культурні пасовища, які є запорукою одержання ранніх високоякісних і дешевих кормів.

Нормальне функціонування галузі тваринництва й висока продуктивність тварин неможливі без міцної кормової бази.
Тож у науково обгрунтованій нормі структур посівних площ кормових культур багаторічні трави мають становити 55 відсотків.
За правильно організованої системи кормовиробництва з 1 га можна гарантовано мати 80 ц кормових одиниць.
Основним джерелом кормів у господарствах різних форм власності були й залишаються культурні пасовища.
Розміщувати культурні пасовища треба неподалік від ферм із добре облаштованими під’їзними дорогами. Закладати пасовища потрібно з розрахунку 0,25 га на корову. Завдяки високій продуктивності, пасовища забезпечують тварин зеленими кормами протягом 200–220 днів, а крім цього, з них мають сіно й сінаж високої якості.
Висока віддача культурних пасовищ протягом багатьох років можлива за умови дотримання технології створення й раціонального використання пасовищ.
Для забезпечення продуктивного довголіття пасовища особливу увагу слід приділяти науково обгрунтованій системі удобрення, якості підготовки грунту до висіву, добору травосумішок і строкам висівання.
Восени, перед основним обробітком грунту, під попередник (кукурудза-силос, кормові буряки) потрібно внести 30–40 т/га гною і Р60К60. Азотні добрива — N60 — вносять  під весняну культивацію.
Щоб мати дружні й густі сходи, перед сівбою здійснюють дві різноглибинні культивації та обов’язкове вирівнювання й прикотковування поверхні грунту кільчасто-шпоровими котками.
Правильний науково обгрунтований підбір травосумішок підвищує продуктивність укісно-пасовищних травостоїв.
Для безперебійного забезпечення тварин пасовищними кормами слід створювати травостої різної стиглості: ранньостиглі — 25%, пізньостиглі — 75%. Склад ранньостиглих травостоїв має бути таким: тимофіївка лучна (8 кг), грястиця збірна (8 кг), костриця лучна (8 кг).
До складу пізньостиглих травостоїв має входити: пажитниця багаторічна (6 кг), костриця лучна (6 кг), костриця червона (6 кг), пажитниця багатоквіткова (6 кг) із додаванням бобового компоненту в різні загони конюшини лучної, люцерни лучної, конюшини гібридної, лядвенцю рогатого, конюшини повзучої.
Строки сівби — ранньовесняний висів під покрив однорічних культур на зелений корм. Літній висів (липень) — безпокривний. Перед висіванням і після нього грунт потрібно прикоткувати кільчасто-шпоровими котками.
Особливу увагу треба приділяти правильному використанню травостоїв.
Пасовище слід загородити по периметру постійною огорожею і вздовж прогонів (завширшки 10 м), а для порційного використання травостоїв застосувати електропастухи.
Новостворений травостій починають випасати тваринам, як водиться, з другого року життя трав у фазі кущення або виходу в трубку злаків, за висоти травостою 15–18 см і закінчують не пізніше початку виколошування трав. У подальшому випасання тварин починають навесні, коли травостій досягне пасовищної стиглості.
Оскільки у весняно-літній період трава росте досить інтенсивно, приблизно одну третю площі пасовищ не встигають випасати в першому циклі, тоді цей травостій скошують для заготівлі кормів на зиму. Роблять це двічі-тричі, кожне через п’ять-шість днів. Перше — у фазі виходу в трубку, останнє — у фазі колосіння злаків і бутонізації бобових. Дотримання строків підкошування забезпечить рівномірне наростання зеленої маси в нових циклах випасання. Перший цикл переважно триває 20–25 днів, а дальші — 25–30. За пасовищний період травостій відчужують п’ять-шість разів.
Перш ніж розпочати заходи з догляду за культурними пасовищами, значну увагу слід приділити підкошуванню решток трави після випасання та удобренню. Після кожного циклу випасання траву треба скосити, масу зібрати й вивезти. Якщо укіс малий, його не згрібають. Травостої, де переважають злакові трави, треба підживлювати аміачною селітрою (2 ц/га) після кожного випасання чи укосу, за сезон внести 8–10 ц/гектар.
Бобово-злакові травосумішки підживлюють по 1–1,5 ц/га, починаючи з другої половини літа.
Фосфорно-калійні добрива вносять зазвичай восени з розрахунку Р60-90, К90-120. Тоді ж, після випасання, боронами розрівнюють екскременти тварин, а навесні на місцях, де зріджений травостій, підсівають бобові трави.
За таких умов створення культурних пасовищ інтенсивного типу й вибір оптимальної технології заготовки кормів із пасовищ дасть можливість підвищити ефективність галузі тваринництва, знизити собівартість тваринницької продукції.

Б. Федорин,
науковий працівник Коломийської дослідної станції