Спецможливості
Новини

Атонік Плюс: но­ве сло­во в ук­раїнсько­му рільництві

05.04.2013
1034
Атонік Плюс: но­ве сло­во в ук­раїнсько­му рільництві фото, ілюстрація

Ось і завершився презентаційний тур компанії «Аріста ЛайфСайенс Україна». Впродовж декількох тижнів різними регіонами нашої країни пересувався спеціально обладнаний експомобіль.

Ось і завершився презентаційний тур компанії «Аріста ЛайфСайенс Україна». Впродовж декількох тижнів різними регіонами нашої країни пересувався спеціально обладнаний експомобіль.

Що й ка­за­ти — та­ка фор­ма се­­мі­­на­ру до­сить не­звич­на. Впер­ше в Ук­раїні ви­ко­ри­с­та­но пе­ре­сув­ний кон­фе­ренц-зал, у яко­му фа­хів­ці ком­панії діли­лись інфор­мацією про су­часні рішен­ня в га­лузі зем­ле­роб­ст­ва та, на­сам­пе­ред, про но­вий біос­ти­му­ля­тор Aтонік Плюс, який не­що­дав­но з’явив­ся на рин­ку Ук­раїни.
Ідея мобільно­го фор­ма­ту пре­зен­тації про­дуктів за­ро­ди­ла­ся у ком­панії ще ми­ну­ло­го літа. Як роз­повідає Ка­те­ри­на Лєштаєва, керівник відділу мар­ке­тин­гу ком­панії «Аріста ­Лайф­Сай­енс» у країнах СНД, під час пла­ну­ван­ня семінарів для аг­ро­ви­роб­ників ста­ло зро­зуміло, що між фахівця­ми і кінце­ви­ми ко­ри­с­ту­ва­ча­ми існує ду­же ве­ли­ка відстань.
«Нерідко фер­ме­рові до­во­дить­ся про­їха­ти сотні кіло­метрів, аби діста­ти­ся до офісу ком­панії та от­ри­ма­ти не­обхідну інфор­мацію без­по­се­ред­ньо від фахівців, — го­во­рить во­на. — На ек­с­по­мобілі ми самі вже проїха­ли декілька ти­сяч кіло­метрів, і сотні аг­ро­ви­роб­ників змог­ли от­­ри­ма­ти інфор­мацію з пер­ших вуст. На семіна­рах постійно пра­цю­ва­ли регіо­нальні пред­став­ни­ки ком­панії, мар­ке­то­ло­ги, працівни­ки технічної служ­би».
У ре­зуль­таті в рам­ках «Аріста туру» вда­ло­ся по­­бу­ва­ти у двад­ця­ти містах Ук­раїни та зібра­ти на своїх семіна­рах близь­ко 500 сіль­госпви­роб­ників.
Іван Шаблій, ди­рек­тор ТОВ «Аріста ­Лайф­Сай­енс Ук­раїна», теж поділив­ся свої­ми вра­жен­ня­ми від за­хо­ду.
«Ми зустріча­ли­ся з фер­ме­ра­ми, що ви­ро­щу­ють куль­ту­ри на по­лях, із садів­ни­ка­ми, — ска­зав він. — Це був цінний досвід не ли­ше для аг­раріїв, а й для нас. Га­даємо, що та­ким чи­ном ми ста­не­мо ще ближ­чи­ми до кінце­во­го ко­ри­с­ту­ва­ча».
А та­кож ко­рот­ко роз­повів про ком­панію. «Аріста ­Лайф­Сай­енс» — це най­біль­ше при­ват­не підприємство в га­лузі біології та за­хи­с­ту рос­лин, штаб-квар­ти­ра яко­го розміще­на в Токіо, Японія. У 2011 р. обіг ком­панії ста­но­вив 125,8 млрд японсь­ких йен (1,6 млрд дол. США). У ком­панії по всьо­му світу пра­цює по­над 3000 співробітників.
Спеціалізу­ю­чись на реєстрації, ви­­роб­­­­ництві і про­су­ванні за­собів за­хи­с­ту рос­лин і біоп­ре­па­ратів, «Аріста ­Лайф­Сай­енс» ста­ла гло­баль­ною кор­по­рацією, про­дукція якої пред­став­ле­на більш ніж у 125 країнах світу. Ком­панія зай­має провідні по­зиції у на­данні рішень для за­хи­с­ту рос­лин на ос­нові новітніх тех­но­логій. На да­ний мо­мент асор­ти­мент за­реєстро­ва­них про­дуктів у світі на­ра­хо­вує по­над 3800 назв, вклю­ча­ю­чи гло­бальні й ло­кальні брен­ди, що на­ле­жать «Аріста ­Лайф­Сай­енс», а та­кож пре­па­ра­ти інших ком­паній.
Сто­сов­но Ук­раїни, то тут з ро­ку в рік «Аріста ­Лайф­Сай­енс» до­ся­гає стабільно­го рос­ту про­дажів. У 2012 р. продажі українського підрозділу компанії сягнули 20,4 млн дол.

Но­вий рівень
Нині в сільсько­го­с­по­дарській прак­тиці з успіхом ви­ко­ри­с­то­ву­ють най­різ­но­манітніші за­со­би за­хи­с­ту рос­лин. Ук­раїнські се­ля­ни зга­ду­ють ще ті ча­си, ко­ли навіть сло­во «фунгіцид» вик­ли­ка­ло спро­тив. Мов­ляв, на­що на ньо­го ви­т­ра­ча­тись, як­що й так пше­ни­ця рос­те. Про­те се­ля­ни не­вдовзі зро­зуміли, що хо­ча ці пре­па­ра­ти і не­де­шеві, але ж «ску­пий дві­чі пла­тить». Ми­ну­ли ро­ки, і за­со­би про­ти грибних за­хво­рю­вань ста­ли невід’єм­ною скла­до­вою успішної аг­ро­тех­но­логії.
Су­час­не ук­раїнське сільське гос­по­дар­ст­во широко запроваджує інтенсивне агровиробництво: на ри­нок прий­ш­ли біос­ти­му­ля­то­ри, які да­ють змо­гу не ли­ше поліп­ши­ти стан і роз­ви­ток сільгоспкуль­тур, але й збільшити їхній врожай та підвищити його якісні показники.
Зви­чай­но, дех­то ска­же, що подібних ре­зуль­татів мож­на до­сяг­ти за ви­ко­ри­с­тан­ня низ­ки мікро­до­б­рив та пра­виль­но­го за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів для за­хи­с­ту посівів. Са­ме так і роб­лять у ТОВ «До­ли­нівське» Бру­силівсько­го рай­о­ну, го­ло­в­ний аг­ро­ном яко­го, Андрій Ва­кар­чук, відвідав один із семінарів у ек­с­по­мобілі. За йо­го сло­ва­ми, ця стра­тегія дає добрі ре­зуль­та­ти, од­нак цьо­го ро­ку гос­по­дар­ст­во зби­рається ви­про­бу­ва­ти й но­ве для се­бе — біостимулятори.
«Тре­ба на власні очі пе­ре­ко­на­ти­ся, що то во­но є, — го­во­рить він. — Як­що бу­де ре­зуль­тат, то чо­му б не ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти?»
В іншо­му гос­по­дарстві, ПГ «Ро­до­вич», що на Львівщині, біос­ти­му­ля­то­ри вже ви­ко­ри­с­то­ву­ють кілька років. За сло­ва­ми Іго­ря Кіна­ша, пред­став­ни­ка гос­по­дар­ст­ва, ці пре­па­ра­ти да­ють змо­гу от­ри­ма­ти вро­жай ран­ньої кар­топлі на тиж­день раніше. А цьо­го ро­ку тут упер­ше ви­про­бу­ють Aтонік Плюс.

Досвід за­хо­ду
Як­що ук­раїнці по­ки що здебільшо­го тільки при­див­ля­ють­ся до пре­па­ра­ту, йо­го ре­зуль­та­ти вже оціни­ли наші за­кор­донні сусіди. При­чо­му дав­но. По­над де­сять років то­му пре­па­рат Атонік (під тор­­го­вою мар­кою ASAHI) по­тра­пив до Польщі. Йежи Патек, президент компанії «Аріста ­Лайф­Сай­енс Поль­ща», розповів, що нині цей препарат входить до традиційних засобів, які використовують у Польщі як незамінний елемент технології вирощування основних сільськогосподарських культур. Вод­но­час у світо­во­му аг­ро­ви­роб­ницт­ві відбу­ва­ють­ся зміни, які сто­су­ють­ся об­ме­жень що­до ви­ко­ри­с­тан­ня за­собів за­хи­с­ту рос­лин. То­му Aтонік Плюс, за­вдя­ки своїм вла­с­ти­во­с­тям, стає універ­саль­ним і пер­спек­тив­ним рішен­ням для сільсько­го гос­по­дар­ст­ва.
«Наші ви­роб­ни­ки ду­же швид­ко по­ба­чи­ли, що це пер­спек­тив­ний про­дукт, — ска­зав пан Па­тек. — Нині ним об­роб­ля­ють півмільйо­на гек­тарів ріллі в Поль­щі».
За пле­чи­ма польсь­ких ко­лег — ве­ли­кий досвід. Уп­ро­довж усієї історії ви­ко­ри­с­тан­ня цьо­го біос­ти­му­ля­то­ра пред­став­ни­ки іме­ни­тих на­уко­вих ус­та­нов про­ве­ли по­над ти­ся­чу дослідів. І це не вра­хо­ву­ю­чи де­мон­ст­ра­цій­них дослідів, які за­кла­да­ли без­по­се­ред­ньо на по­лях фер­мерів.
«То­му ми завжди раді поділи­ти­ся з ук­раїнця­ми своїм досвідом, аби місцеві аг­ро­ви­роб­ни­ки от­ри­ма­ли мак­си­маль­ну ко­ристь від ви­ко­ри­с­тан­ня пре­па­ра­ту Aтонік Плюс», — підсу­му­вав Йежи Па­тек.
На семінарі бу­ли при­сутні й польські аг­рарії, які без­по­се­ред­ньо ви­ко­ри­с­то­ву­ють пре­па­рат Aтонік Плюс. Збігнєв Зелінскі з Ниж­ньої Се­лезії роз­повів, що на своїх 60 га він усе ви­ро­щує із за­сто­су­ван­ням біос­ти­му­ля­то­ра.
«Це для ме­не — стан­дарт тех­но­логії, — ділить­ся він вла­сним досвідом. — Тре­ба ж ро­зуміти, що по­ле не має да­ху, і рос­ли­на за­знає стресів під час усь­о­го періо­ду ве­ге­тації. Тем­пе­ра­ту­ра, дощ, сон­це — ду­же ба­га­то фак­торів, які впли­ва­ють на пригнічен­ня рос­ли­ни, а зна­чить, і на зни­жен­ня вро­жаю. Ось тут біос­ти­му­ля­тор Атонік Плюс і до­по­ма­гає рос­лині ви­т­ри­ма­ти ці не­га­раз­ди».

За­ко­но­дав­ст­во про біос­ти­му­ля­то­ри
Ме­не­д­жер з мар­ке­тин­гу та роз­вит­ку про­дуктів ком­панії «Аріста­ Лайф­­Сайенс­­ Поль­ща» Адам Словінскі роз­повів, що нині у ЄС три­ває ро­бо­та над ство­рен­ням па­ке­та до­ку­ментів, у яко­му бу­де да­но виз­на­чен­ня біос­ти­му­ля­то­рам та ви­­діле­но їх в ок­ре­му гру­пу ЗЗР.
«Це бу­де ок­ре­ма по­зиція у спи­с­ку за­собів за­хи­с­ту рос­лин, — по­яс­нив він. — Нині на рин­ку з’яв­ля­ють­ся про­дук­ти на ос­нові аміно­кис­лот із во­­до­ро­с­тей, на ос­нові рос­­­лин­­­них ек­с­т­рактів, мікро­ор­га­нізмів, на ос­но­ві гу­­міно­вих та фульвіно­вих кис­лот. І та­ка ува­га до цієї гру­пи пре­па­ратів тільки свідчить про їхню важ­ливість у су­час­но­му сільсько­му гос­по­дарстві».

Як пра­цює Aтонік Плюс
Біос­ти­му­ля­тор Aтонік Плюс ха­рак­те­ри­зується унікаль­ним та до­сить склад­ним ме­ханізмом дії. Йо­го вплив бу­ло ре­тель­но дослідже­но як на рівні генів і клі­тин, так і за­га­лом для ор­ганізму рос­ли­ни. Дію пре­па­ра­ту мож­на спо­с­теріга­ти на кож­но­му рівні роз­вит­ку рос­ли­ни, по­чи­на­ю­чи від біохімічних і мо­ле­ку­ляр­них про­цесів у кліти­нах рос­лин та фізіо­ло­гічних про­цесів, що впли­ва­ють на ок­ре­мі ор­га­ни, і закінчу­ю­чи спри­ят­ли­ви­ми ефек­та­ми для роз­вит­ку рос­ли­ни в ціло­му.
Досліджен­ня­ми ДНК на мо­дельній рос­лині Arabidopsіs thaliana до­ве­де­но, що че­рез 24 год після за­сто­су­ван­ня біо­с­ти­му­ля­то­ра Aтонік Плюс відбу­вається ек­с­пресія генів, і во­ни ак­тив­но вклю­ча­ють­ся в ак­се­ле­рацію біохімічних про­цесів усе­ре­дині рос­ли­ни, що при­ско­рює її не­га­тив­ний і ге­не­ра­тив­ний роз­ви­ток.
За­сто­су­ван­ня Aтонік Плюс сти­му­лює рос­ли­ну, до­по­ма­га­ю­чи їй ви­т­ри­му­ва­ти різні абіотичні стре­си, такі як низь­ка тем­пе­ра­ту­ра, по­су­ха, над­лиш­ко­ва во­ло­га, за­со­лен­ня, на­явність у грунті важ­ких ме­талів, фіто­ток­сич­на дія пе­с­ти­ци­дів та до­б­рив. У разі збільшен­ня ак­тив­ності ан­ти­ок­си­дант­них фер­ментів пре­па­рат Aтонік Плюс до­по­ма­гає зни­зи­ти ок­си­да­тив­ний стрес, що вик­ли­кає ста­рін­ня та руй­ну­ван­ня жи­вих клітин. За своєю при­ро­дою рос­ли­ни здатні самі адап­ту­ва­ти­ся до не­спри­ят­ли­вих умов рос­ту і роз­вит­ку, ак­тивізу­ю­чи цілу низ­ку ме­та­болічних про­цесів. Про­те ду­же ча­с­то ця ре­акція рос­лин є не­до­стат­нь­ою, на її ак­ти­вацію іде за­над­то ба­га­то ча­су. А це, своєю чер­гою, при­зво­дить до зни­жен­ня кількості та якості вро­жаю. Дія пре­па­ра­ту Aтонік Плюс по­ля­гає у сти­му­ляції при­род­них про­цесів, внаслі­док чо­го ре­акція рос­лин стає по­тужні­шою.
Про позитивний вплив препарату на процеси розвитку рослини можна говорити дуже довго. Однак найголовніше зауважити, що при цьому відбувається інтенсифікація фотосинтезу, збільшується інтенсивність транспірації та поглинання води коре­нями, забезпечується водний баланс у рослині. Разом із тим, рослина починає у прискореному режимі продукувати потрібні їй гормони,  як результат — збільшується вміст білків, вуглеводів і мінералів усередині клітин. На внутрішніх стінках клітини інтенсивно відкладається лігнін, що поліпшує її цілісність та стійкість до абіотичних чинників.
Атонік Плюс впливає на ріст і розвиток рослини на всіх етапах. Якщо ми говоримо про вегетативний ріст, то тут будуть краща енергія проростання і схожість насіння, швидший ріст саджан­ців, більша маса обростаючих корінців, більша кількість бічних розгалужень.
У генеративному розвитку рослини також відбуваються певні зміни: збільшення числа квіток, швидке подовження пилкової трубки, більша кількість плодів та підвищення їхніх якісних параметрів.

Ком­плекс­не рішен­ня
Петр Ба­буш­ка, представник компанії Асахі (Японія) в Чехії, виробника Aтонік Плюс, поділився досвідом використання цього препарату в країнах Європи. За йо­го сло­ва­ми, у Цен­т­ральній Європі однією з най­важ­ливіших сіль­госп­­куль­тур є ріпак. Він та­кож став однією з пер­ших куль­тур, на яких по­ча­ли те­с­ту­ва­ти біос­ти­му­ля­тор ра­зом із Чесь­кою асоціацією фер­мерів, що зай­мається ви­ро­щу­ван­ням ріпа­ку.
Бу­ло поміче­но, що в разі ран­нь­о­вес­ня­но­го вне­сен­ня пре­па­ра­ту ра­зом із під­жив­лен­ням азо­том рос­ли­ни ріпа­ку роз­ви­ва­ють­ся на­ба­га­то ак­тивніше, да­ю­чи в кінце­во­му підсум­ку по­над 10% при­бав­ки вро­жаю. Та що найцікавіше, біос­ти­му­ля­тор до­по­ма­гає фер­ме­рам бо­ро­ти­ся з ду­же не­­без­печ­ним шкідни­ком — струч­­­ко­вим ко­ма­ри­ком.
«Раніше вва­жа­ли та пи­са­ли у книж­ках, що струч­ко­вий ко­ма­рик не мо­же проколоти стручок ріпаку, а використовує для яйцекладки ходи, зроблені прихованохоботником», — пояснює Петр Бабушка. — Про­те нині в нас зовсім інша си­ту­ація: ця ко­ма­ха на­вчи­ла­ся відкла­да­ти свої яй­ця на ріпа­ку, зни­жу­ю­чи в ок­ремі ро­ки йо­го вро­жаї до 40%».
Однак на практиці було доведено: завдяки лігніфікації внутрішніх стінок клітин, що відбувається завдяки препарату Атонік Плюс, стінки стручків стають твердішими, і комарик просто не в змозі їх проколоти, аби відкласти там яйця. Таким чином Aтонік Плюс став для фермерів комплексним технологічним рішенням, яке допомагає боротися ще й зі шкідником.

До­ро­га до Ук­раїни
До речі, Aтонік Плюс зна­ють в Ук­раї­ні вже декілька років. Зай­шов він до нас ду­же ціка­вим шля­хом. Бу­ко­винські та за­кар­патські садівни­ки, по­ди­вив­шись на до­сяг­нен­ня своїх за­кор­дон­них сусідів, по­ча­ли й на своїх угіддях застосовувати цей препарат, насамперед для захисту садів від весняних заморозків під час цвітіння.
Офіційно препарат зареєстрований в Україні для використання на цукрових буряках, ріпаку, соняшнику, кукурудзі, сої, а також на деяких плодових та овочевих культурах. Наукові установи країни, такі як Уманський національний університет садівництва, Інститут садівництва НААН, Національний інститут винограду і вина «Магарач», Кримська дослідна станція, Меліто­польська дослідна станція садівництва та інші проводять досліди щодо застосування Aтонік Плюс в умовах нашої країни.
Нещодавно стало відомо про успішне застосування біостимулятора на полях Полтавщини. Тоді ним врятували поле з пониклою від посухи кукурудзою. Через кілька днів рослини відновили водний баланс в тканинах, випростувалися і дали у свій час хороший урожай.
А ось що про свій досвід ви­ко­ри­с­тан­ня біос­ти­му­ля­торів роз­повідає Юрій Грив­нак, за­ступ­ник го­ло­ви СВК «Гру­шевсь­ке», що в Ро­га­тинсь­ко­му рай­оні Іва­но-Франківської об­ласті.
«Ми дав­но уже ви­ко­ри­с­то­вуємо різні пре­па­ра­ти ком­панії “Аріста ­Лайф­­­­Са­­йенс”, а от не­що­дав­но спро­бу­ва­ли застосувати Aтонік Плюс, — ді­­лить­ся він досві­дом. — Особ­ли­во до­б­ре він по­ка­зує се­бе на цу­к­ро­вих бу­ря­ках, які по­тер­па­ють від стресів, за­подіяних по­го­дою та хімічни­ми за­со­ба­ми за­хи­с­ту. Після об­роб­ки пре­па­ра­том Aтонік Плюс уже і не вид­но, що рос­ли­ни бу­ли чи­мось пригнічені».
До­ве­ло­ся ви­про­бу­ва­ти Aтонік Плюс і на зер­но­вих. За сло­ва­ми Юрія Грив­на­ка, бу­ли про­сто «аварійні» площі, з яких аг­рарії і не сподіва­лись от­ри­ма­ти бо­дай який-не­будь уро­жай. І тоді зга­да­ли про пре­па­рат.
«Ре­зуль­тат пе­ре­вер­шив усі наші сподіван­ня: уро­жай — 50 ц/га! Я навіть повіри­ти не міг, що такі ди­ва трап­ля­ють­ся», — схви­ль­о­ва­но зізнається аг­ро­ном.
Хо­четь­ся сподіва­ти­ся, що ці «ди­ва» трап­ля­ти­муть­ся на ук­раїнських ла­нах частіше. Ад­же справді — це но­ва епо­ха ук­раїнсько­го сільсько­го гос­по­дар­ст­ва, яка зро­бить йо­го ще при­бут­ковішим.

Інтерв'ю
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya
Тиждень тому президент Зеленський підписав закон, який назвали законом про земельну децентралізацію. Сайт «Пропозиція» вирішив поцікавитися у завідувача кафедри землевпорядного проєктування НУБіП (колишня УСГА), доктора економічних наук... Подробнее

1
0