В Україні багато абрикосових і персикових садів – після кількох м’яких зим багато садівників перестали сприймати абрикос і персик як південну екзотику і все частіше закладають їх навіть у північних регіонах. Однак цьогоріч, за прогнозами, морози триматимуться до березня, а отже, дерева переживатимуть не короткий стрес, а цілий марафон на витривалість. Але практика свідчить: навіть за таких умов є рішення, які допомагають зберегти дерева, не втратити врожай та фінанси господарств. Саме про такі рішення розповідає Володимир Воєводін, менеджер з управління кампаніями ТОВ «БАСФ Т.О.В.».
Як формується морозостійкість абрикоса і персика
Абрикос і персик – теплолюбні кісточкові культури, які чутливо реагують на сильні морози та різкі перепади температур. Їхня зимостійкість значною мірою визначається не сортом, а станом дерева перед входом у зиму. Тому при вирощуванні абрикоса і персика важливо зосереджуватися не на заявленій морозостійкості, а на тому, щоб якісно підготувати дерево до сезонних випробувань.
Найпоширеніша помилка – намагання «врятувати» сад уже під час морозів. Адже морозостійкість абрикоса і персика не формується взимку – вона закладається протягом усього вегетаційного сезону. Жодні зимові дії не компенсують помилки, зроблені раніше: відсутність захисту від хвороб, неправильну обрізку, перевантаження врожаєм або нестачу живлення влітку.
Добре підготовлене дерево встигає завершити ріст, визріти і входить у зиму без активних ростових процесів. У такому стані воно накопичує цукри в тканинах, що знижує ризик підмерзання навіть за тривалих холодів. Цей запас формується завдяки поєднанню правильного формування крони, своєчасного збору врожаю, захисту від шкідників і хвороб, збалансованого живлення та достатнього зволоження протягом сезону.
Щоб одна морозна ніч не знищила сад
Підхід до захисту абрикоса і персика від морозів різниться залежно від масштабу саду. Водночас принцип залишається спільним: морозостійкість – результат системної роботи, а не разової реакції на похолодання.
Промислові сади
У комерційних насадженнях ключове значення має стан дерева наприкінці сезону. Перевантаження врожаєм виснажує рослину, погіршує визрівання деревини й зменшує запас цукрів, тому для абрикоса і персика регулювання врожаю напряму впливає на успішну перезимівлю.
Обрізку дерев слід проводити влітку кінець липня – початок серпня (літня обрізка). Якщо ми хочемо отримати другу хвилю росту, та більш пізніше цвітіння однорічних пагонів обрізку слід провести в кінці червня.
Живлення використовується для керування ростом: у другій половині літа обмежують азот і роблять акцент на калії та фосфорі. Нестача вологи влітку знижує активність фотосинтезу й автоматично послаблює зимостійкість.
Листковий апарат має працювати до осені, тому захист від хвороб і шкідників є критичним. Узимку заходи спрямовані на зменшення ушкоджень – захист штамбів, мульчування молодих садів.
Приватні сади
У невеликих садах часто роблять ставку на обмотування штамбу й основних гілок, мульчування, побілку. Ці заходи справді знижують ризик морозобоїн і сонячних опіків, особливо в молодих насадженнях, але не компенсують помилок сезону. Пізній збір урожаю, надлишок азоту й відсутність обрізки залишають дерево фізіологічно неготовим до морозів.
Перевантаження плодами виснажує рослину й часто коштує врожаю наступного року. У живленні важлива стриманість: азот обмежують першою половиною літа, восени працюють калій і фосфор. Осіннє внесення гною або посліду підвищує ризик підмерзання.
Весняні приморозки залишаються найбільшою загрозою врожаю. Абрикос і персик квітнуть рано, а дерева, ослаблені взимку, втрачають стійкість квіток: сад може зберегтися, але залишитися без плодів.
Важливо!
Весняне відновлення насаджень починається лише після запуску сокоруху. Санітарну обрізку проводять не раніше цього періоду, щоб уникнути підсихання тканин. Стимулятори застосовують тільки по листу – ранньовесняні та «зимові» обробки для персика й абрикоса не працюють і несуть ризики.
Персик частіше страждає не від сильних морозів, а від різких температурних коливань, тоді як абрикос особливо чутливий до зимових відлиг із подальшими похолоданнями. Найвразливіші – дерева 1-3 років, південні сорти, ослаблені рясним плодоношенням у попередньому сезоні.
Що категорично не можна робити під час морозів
Коли холод уже настав, реально виправдані лише дві дії: утеплення штамба й основи скелетних гілок та мульчування ґрунту. Усі інші втручання в мороз працюють проти дерева.
Обрізку, підживлення та будь-які обробки в цей період не проводять. Зрізи підмерзають, добрива не засвоюються, а препарати за низьких температур не працюють і лише підвищують ризик ушкоджень.
Перед морозами і в самі морози деякі речі можуть лише нашкодити. Це стосується насамперед азотних добрив – сечовини, селітри, гною, курячого посліду. Вони стимулюють сокорух і ріст, які в цей період приречені.
Неприпустимі рідкі підживлення по мерзлій землі – коріння не працює, а вода лише підсилює промерзання. Будь-які «стимулятори росту» взимку не лише марні, а й небезпечні, особливо для персика та абрикоса. Вони провокують процеси, які неминуче підвищують ризик вимерзання.
Хочете захистити абрикоси та персики взимку? Готуйтесь з весни
Здорове дерево, чистий лист з оптимальним фотосинтезом допомагає дереву увійти в зиму в оптимальних умовах. Тому захист від шкідників та хвороб під час вегетації є першочерговим заходом.
Загалом плодово-ягідні культури найбільш уразливі для основних хвороб весною, у фазу квітування. В цей період проходить не тільки запилення маточки, проростання пилку та подвійне запліднення генеративних органів, а й активно відбувається інфікування квітки збудниками хвороб, які рухаються до квітколожа. Квітка найменш захищеною в даний час, особливо коли йдуть дощі, температура повітря має великі перепади.
Серед найбільш поширених і небезпечних хвороб в садах в Україні – парша, борошниста роса, моніліоз, альтернаріоз, кокомікоз, клястероспоріоз, кучерявість листя персика. Істотні перепади між денними і нічними температурами, внаслідок яких утворюється роса, сприяють ранньому розвитку хвороб.
Безпосередньо після ураження певний час хвороба протікає без зовнішніх ознак. Лише згодом на уражених органах або на всій рослині проявляються її симптоми. І ми маємо допомогти саду – насамперед обробкою фунгіцидами в період квітування.
Інше питання – якими препаратами та коли проводити обприскування. Один із головних чинників, якого слід дотримуватись – не зашкодити бджолі запилювати сади та ягідники.
Отже, якими фунгіцидами обробляти в садах та ягідниках в період квітування?
Серед рекомендованих препаратів – Ревіона®, яка забезпечує надійний контроль основних хвороб за будь-яких температурних умов; польові випробування за температури від 3 до 31 °C підтверджують ефективність препарату.
Ревіона® не шкодить бджолам, безпечна для інших культур, людини та довкілля. Найкращий термін обробітку препаратом – у фазу квітування, коли вже відкрилось від 50 до 70 % квіток.
Якщо в період квітування є складні погодні умови (перепад температур, дощі), і квітування проходить довгий період – одним обробітком не обійтись. Особливо це стосується абрикоса, персика і черешні.
Після квітування цих культур садівники використовують Сігнум® – комбінований фунгіцид для захисту від комплексу основних хвороб.Обприскування препаратом проводять в період вегетації й аж до збирання врожаю. Препарат має результативну лікувальну дію щодо захисту плодів та ягід від механічних пошкоджень і граду і надійно захищає плоди кісточкових від моніліозу.
Українські зими бувають жорсткими, але абрикос і персик здатні їх витримувати. Там, де сад готують заздалегідь і без крайнощів, холод не стає критичним фактором. Саме така підготовка дає деревам шанс пройти зиму з мінімальними втратами.
Володимир Воєводін, менеджер з управління кампаніями ТОВ «БАСФ Т.О.В.»