Спецвозможности
Статьи

Антирадіаційний премікс для відгодівлі худоби на раціонах з зеленими кормами в забруднених радіонуклідами регіонах

05.06.2008
210
Антирадіаційний премікс для відгодівлі худоби на раціонах з зеленими кормами в забруднених радіонуклідами регіонах фото, иллюстрация

Аварія на Чорнобильській АЕС стала причиною радіоактивного забруднення значної території України. Найбільше постраждали сільськогосподарські угіддя зони Полісся. Найнебезпечніші сьогодні з біологічного погляду радіоізотопи цезію-137. Першочерговим завданням, що стоїть перед сільськогосподарниками, є одержання на забруднених радіонуклідами територіях продукції рослинництва і тваринництва з рівнем радіоцезію, що не перевищує чинних норм згідно з ДР-97. Зокрема, допустимий рівень радіоцезію у м’ясі яловичини відповідно до цих вимог не повинен перевищувати 200 Бк/кг. Отже, у раціонах худоби на відгодівлі вміст радіоцезію не повинен перевищувати 5000 Бк, оскільки в 1 кг м’яса переходить приблизно 4% радіоцезію, який міститься в добовому раціоні. Більший вміст радіоцезію в раціонах призводить до того, що його концентрація в м’ясі перевищує допустимі рівні згідно з ДР-97 (200 Бк/кг), і таке м’ясо непридатне для споживання.

Радіоцезій в організмі тварин депонується в основному у м’язовій тканині (м’ясо) і паренхіматозних органах (печінка, серце, нирки тощо). Радіоцезій порівняно швидко виводиться з організму тварин. Цю біологічну особливість радіоцезію застосовують з метою прижиттєвого виведення його з організму тварин і зниження вмісту в м’ясі і субпродуктах. Антагоністом радіоцезію в організмі тварин є передусім калій та ряд мікроелементів. При цьому відомо, що корми забрудненої радіоцезієм поліської зони, як правило, дефіцитні за низкою макро- (магній, сірка) і мікроелементів, а найбільше — за цинком, міддю, кобальтом та іншими, що важливо враховувати в розробці преміксів для виведення радіоцезію з організму худоби з метою виробництва екологічно чистої яловичини в забруднених радіонуклідами регіонах.

Найбільш надійним методом прижиттєвого виведення радіоцезію з організму худоби є вивезення її перед здачею на м’ясокомбінат у чисту зону на 30–45 днів для заключної відгодівлі, або заключна відгодівля худоби протягом 30–45 днів перед забиттям на чистих кормах у зоні забруднення.

Комбінований метод прижиттєвого виведення радіоцезію із м’яса великої рогатої худоби шляхом тридобового голодування тварин у зоні забруднення за умови вільного доступу до чистої води з наступним вивезенням у чисту зону значно прискорює виведення радіоцезію з їхнього організму.

Ще один спосіб прижиттєвого виведення радіоцезію з організму худоби грунтується на згодовуванні худобі сорбентів та розроблених на їхній основі різних кормосумішок і кормових брикетів з радіопротекторними властивостями.

Недоліком цих методів є те, що вони призначені тільки для виведення радіоцезію з організму худоби, у переважній більшості випадків їх застосування не забезпечує підвищення м’ясної продуктивності тварин.

Для одночасного виведення радіоцезію і підвищення м’ясної продуктивності великої рогатої худоби при відгодівлі її в зонах радіоактивного забруднення використовують премікс, який включає в добовій дозі 30 г/гол. такі компоненти: окис магнію — 21,4 г; сірка елементарна — 5,2 г; сірчанокисла мідь — 59 мг; сірчанокислий цинк — 1183 мг; хлористий кобальт — 15,3 мг; йодистий калій — 1,4 мг; вітамін А — 175 тис. МО; вітамін Д3 — 25 тис. МО.

Недоліками наведеного преміксу, по-перше, є те, що в ньому відсутній калій — один з головних антагоністів радіоцезію в організмі тварин. По-друге, до складу цього преміксу входять дуже дефіцитні й дорогі на сьогодні окис магнію і сірка, що ускладнює його виробництво в необхідній кількості. Крім цього, у даному преміксі міститься надлишок вітаміну А, оскільки раціони із зеленими кормами, для яких він рекомендований, мають стовідсоткову забезпеченість каротином, який є його провітаміном, що суттєво підвищує його вартість.

Завданням наших досліджень є розширення асортименту преміксів для прижиттєвого виведення радіоцезію з організму великої рогатої худоби і підвищення її м’ясної продуктивності при відгодівлі на зимово-стійлових раціонах у забруднених радіонуклідами регіонах, пошук більш доступних компонентів для їх виробництва, здешевлення преміксів та підвищення їхньої біологічної та економічної ефективності.

У зв’язку з цим нами розроблено в науково-господарському досліді і апробовано в умовах виробництва антирадіаційний премікс для виведення радіоцезію з м’язової тканини молодняку великої рогатої худоби і підвищення його м’ясної продуктивності при відгодівлі в забруднених радіонуклідами регіонах поліської зони на раціонах із зеленими кормами такого складу, % за масою: сіль кухонна — 30,52; калійна магнезія — 68,67; цинк сірчанокислий — 0,50; марганець сірчанокислий — 0,20; мідь сірчанокисла — 0,10; кобальт сірчанокислий — 0,01.

Премікс розроблено на основі деталізованих норм годівлі худоби з урахуванням дефіцитних у кормах поліської зони макро- і мікроелементів.

Запропонований антирадіаційний премікс відрізняється від інших його аналогів вмістом калійної магнезії як більш доступного і дешевого джерела магнію і сірки, а також калію — як антагоніста радіоцезію в організмі тварин. Крім того, до складу запропонованого преміксу включені, згідно з деталізованими нормами годівлі, солі дефіцитних у кормах раціону місцевого виробництва мікроелементів цинку, марганцю, міді й кобальту в необхідному співвідношенні. Вітаміни А, Д3, Е з преміксу виключені, оскільки їх вміст у раціонах із зеленими кормами практично повністю забезпечує потребу в них тварин.

Нижче наведено результати науково-господарського досліду та апробації в умовах виробництва розробленого антирадіаційного преміксу при відгодівлі молодняку великої рогатої худоби в забруднених радіонуклідами регіонах на зимово-стійлових раціонах.

Науково-господарський дослід провели у СТОВ “Мрія” (с. Горностайпіль Іванківського району Київської області) на двох групах бичків — аналогів чорно-рябої породи та її помісей з абердин-ангусами (по 10 голів у кожній), з яких I група бичків була контрольною, II — дослідною. Тривалість досліду — 62 дні.

Господарство, у якому проводився дослід, розміщене в III зоні радіоактивного забруднення. Природно-кліматична зона — Полісся.

Схема досліду і раціони годівлі бичків наведено в таблиці 1.

Таблиця 1. Схема науково-господарського досліду і раціони годівлі піддослідних бичків

Склад раціону і показник його поживності
Група бичків
І
ІІ
Кількість
% до норми
Кількість
% до норми
+ контролю, %
Доповнено, %
Зерносуміш, кг
3
3
Трава злаково-бобова, кг
20
20
Сіль кухона, г
40
40
Калійна магнезія, г
-
90
Цинк сірчанокислий, мг
-
661
Марганець сірчанокислий, мг
-
268
Мідь сірчанокисла, мг
-
125
Кобальт хлористий, мг
-
12.7
Міститься в раціоні:            
кормових одиниць
6.4
6.4
перетравного протеїну, г
600
600
кальцію, г
58.4
129.8
58.4
129.8
фосфору, г
21.3
89.0
21.3
89.0
калію, г
94.0
151.6
112.0
180.6
+19.1
16.1
магнію, г
11.2
70.0
16.0
100.0
+42.9
30.0
сірки, г
18.3
73.0
28.6
113.2
+54.6
36.0
натрію, г
27.3
105.6
27.3
105.6
марганцю, г
271.0
82.1
330.0
100.0
+21.8
17.9
цинку, г
222.0
60.0
370.0
100.0
+66.7
40.0
міді, мг
40.4
57.7
70.0
100.0
+73.3
42.3
кобальту, мг
1.75
35.7
4.9
100.0
+180.0
64.3
Вміст в раціоні радіозецію, Бк
5550
5550
Доступний рівень радіозецію в раціоні згідно ДР-97, Бк
5000
5000


Протягом досліду тварини І (контрольної) групи одержували зимово-стійловий основний раціон (ОР), до складу якого входили: зерносуміш, сінаж, сіно, солома, кухонна сіль, II (дослідної), додатково до основного раціону, — премікс із солей дефіцитних у кормах місцевого виробництва макро- (магній, сірка) і мікроелементів (цинк, мідь, кобальт) у таких кількостях, г: калійна магнезія — 90; цинк сірчанокислий — 0,661; марганець сірчанокислий — 0,268; мідь сірчанокисла — 0,125; кобальт хлористий — 0,0127. З урахуванням кухонної солі, що входила до складу раціону, співвідношення солей дефіцитних у раціоні макро- і мікроелементів дорівнювало, % за масою: сіль кухонна — 30,52; калійна магнезія — 68,67; цинк сірчанокислий — 0,50; марганець сірчанокислий — 0,20; мідь сірчанокисла — 0,10; кобальт хлористий — 0,01, а добова доза на 100 кг живої ваги тварин — 35 г.

Забезпеченість бичків І (контрольної) групи за рахунок основного раціону магнієм, сіркою, цинком, марганцем, міддю, кобальтом становила стосовно норми лише 70; 73; 60; 82,1; 57,7; 35,7%, відповідно. Згодовування бичкам II (дослідної) групи мінерального преміксу наведеного вище складу в дозі 35 г на 100 кг живої ваги підвищило їх забезпеченість магнієм, цинком, марганцем, міддю, кобальтом до 100%, сіркою — до 113% та підвищило вміст калію в раціоні бичків цієї групи порівняно з контролем на 19,1%.

Вміст радіоцезію в раціонах бичків обох груп становив 5550 Бк.
Продуктивність бичків, витрати кормів на 1 кг приросту і економічна ефективність при згодовуванні антирадіаційного преміксу на фоні раціонів із зеленими кормами наведені в таблиці 2.

Таблиця 2. Продуктивність бичків, витрата кормів на 1 кг приросту і економічна ефективність при згодовуванні антирадіаційного преміксу на фоні раціонів із зеленими кормами

Показник
Група бичків
І (контрольна)
ІІ (дослідна)
Кількість бичків в групах, гол
10
10
Тривалість досліду, днів
83
83
Середня жива вага бичків:
на початку досліду, кг
332.5
335.5
в кінці досліду, кг
384.5
394.5
Середньодобовий приріст, г (М+-n)
627+-9
711+-13
+- до контролю, г
-
+84
+- до контролю, %
-
+13.4
Вірогідність різниці, Р
-
<0.001
Витрати кормів на 1 кг приросту    
кормових одиниць
10.2
9.0
перетравного протеїну, г
957
844
+- до контролю, %
-
-11.8
Додатковий приріст живої маси на 1 кг преміксу, кг
-
0.9
Прибуток на 1 грн затрат преміксу, грн
-
2.52
Вміст радіоцезію в м’язовій тканині бичків, Бк/кг
248
166
+- до контролю, %
-
-33,1
Вірогідність різниці, Р
-
<0.05

Встановлено, що згодовування антирадіаційного преміксу в складі раціонів із зеленими кормами підвищило середньодобові прирости живої ваги бичків дослідної групи порівняно з бичками контрольної на 84 г (+ 13,4%, р

Вміст радіоцезію в м’язовій тканині бичків при згодовуванні антирадіаційного преміксу знизився з 248 Бк/кг у контролі до 166 Бк/кг (- 33,1, р

Продуктивність бичків та економічна ефективність при згодовуванні антирадіаційного преміксу на фоні раціонів із зеленими кормами при апробації в умовах виробництва наведені в таблиці 3.

Висновок. Встановлено, що в умовах виробництва згодовування антирадіаційного преміксу бичкам (200 голів) протягом 115 днів підвищило у них середньодобові прирости живої ваги на 12,7% (р

З метою підвищення м’ясної продуктивності і зниження забруднення м’яса радіоцезієм при відгодівлі худоби в забруднених радіонуклідами регіонах поліської зони України до складу раціонів із зеленими кормами необхідно включати антирадіаційний мінеральний премікс такого складу, % за масою: сіль кухонна — 30,52; калійна магнезія — 68,67; цинк сірчанокислий — 0,50; марганець сірчанокислий — 0,20; мідь сірчанокисла — 0,10; кобальт сірчанокислий — 0,01. Добова доза преміксу — 35 г на 100 кг живої ваги тварин.

В. Кебко,
канд. біол. наук,
завлаб годівлі м’ясної худоби
і технології кормів,
Інститут розведення
і генетики тварин УААН

Интервью
Фертигация — капельное орошение, которым осуществляется локальное внесение минеральных удобрений вместе с поливной водой. Преимуществом фертигации является возможность вносить необходимое количество удобрения непосредственно в зону... Подробнее
Игорь Чечетко, директор компании HZPC Ukraine
После того, как заработало соглашение о свободной торговле с ЕС, ряд украинских сельхозпроизводителей попытались выйти на европейский рынок. Стало понятно, что продукция, которая продается в свежем

1
0