Анатолій Кінах: «В уряді не має бути тих, хто обслуговує інтереси фінансово-олігархічних груп»

Ділова спільнота України вітає рішення Євросоюзу, який готовий в односторонньому порядку скасувати мита на українські продукти, в тому числі завезені з інших країн. Отже, незабаром українські компанії зможуть безмитно експортувати свою продукцію, зокрема й продукцію аграрного сектору, в Європу. Це зміцнить зовнішньоекономічні позиції країни, значно посилить позиції вітчизняних товарів на європейському ринку. Таку думку висловив голова парламентського об’єднання «Економічний розвиток», президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах.

О. Пе­т­ру­ня
Спеціаль­но для жур­на­лу «Про­по­зиція»

По­зи­ти­ви та за­сто­ро­ги
Ана­толію Ки­ри­ло­ви­чу, в чо­му са­ме Ви ба­чи­те по­зи­ти­ви і за­сто­ро­ги та­ко­го «об­нуління» ста­вок на ук­раїн­ську про­дукцію, зо­к­ре­ма сільсь­ко­­го­с­­по­дарсь­ку?
— По-пер­ше, во­на мо­же на­да­ти по­штовх ба­га­ть­ом сфе­рам про­мис­ло­вості, на­сам­пе­ред ме­та­лургії, ма­ши­но­бу­ду­ван­ню та вітчиз­ня­но­му аг­рар­но­му сек­то­ру. Од­нак од­но­сто­ронній по­ря­док ек­с­пор­ту про­дуктів як ча­с­ти­на по­ло­жен­ня про ство­рен­ня гли­бо­кої та все­осяж­ної зо­ни вільної торгівлі (ЗВТ) Уго­ди про асо­ціа­цію з ЄС, яку Ук­раїна го­то­ва підпи­са­ти, не мо­же відкла­с­ти на­шу внутрішню ро­бо­ту із фор­му­ван­ня відповідної стра­тегії, Національ­ної про­гра­ми з адап­тації еко­номіки країни до зо­ни вільної торгівлі з ЄС.
Та­ка про­гра­ма має пе­ред­ба­ча­ти етап­ність та місти­ти ме­ханізми впро­ва­­джен­ня прин­ципів вільної торгівлі та­ким чи­ном, щоб Ук­раїна не втра­ти­ла мож­ли­во­с­тей та темпів роз­вит­ку ви­роб­ництва кон­ку­рен­то­с­про­мож­ної про­дук­ції, де в нас є міцні по­зиції: на­уко­місткої, техніч­но склад­ної про­мис­ло­вості із ви­со­кою до­да­ною вартістю, вклю­ча­ю­чи авіа-, суд­но-, ра­ке­то­бу­ду­ван­ня, енер­ге­тич­не та інше ма­ши­но­бу­ду­ван­ня, аг­рар­ний сек­тор то­що, — і, відповідно, не гу­би­ла ро­бочі місця.

А як же цьо­го до­сяг­ти?
— Нам на­ле­жить ви­ко­на­ти ве­ли­чез­ну ро­бо­ту з адап­тації до ви­мог ЄС тех­ніч­них рег­ла­ментів та стан­дартів ук­раїнсько­го гос­по­дарсь­ко­го ком­плек­су, зро­би­ти все мож­ли­ве, щоб лібе­ралізація сто­сунків, функціону­ван­ня в умо­вах вільної торгівлі з ЄС роз­ши­ри­ли мож­ли­вості мо­дернізації еко­номіки, її гли­бо­ко­го ре­фор­му­ван­ня, роз­вит­ку ма­ло­го й се­ред­нь­о­го бізне­су в країні.
Ре­алізу­ва­ти та­ке склад­не за­вдан­ня, навіть з до­по­мо­гою євро­пейсь­ких ко­лег, під си­лу ли­ше скон­солідо­ва­но­му сус­піль­ству, ко­ли діє ефек­тив­ний діалог вла­ди і бізне­су, ко­ли йо­го зво­ротний зв’язок га­ран­тує ух­ва­лен­ня чітких та пра­виль­них уп­равлінських рішень.

Як при­тяг­ну­ти інве­с­тиції?
Ана­толію Ки­ри­ло­ви­чу, Ви згодні з тим, що для то­го, щоб із на­ми співпра­цю­ва­ли міжна­родні парт­не­ри, в Ук­раїні має бу­ти при­ваб­ли­вий інве­с­тиційний клімат?
— Бе­зу­мов­но, еко­номіка Ук­раїни по­тре­бує не­гай­но­го оз­до­ров­лен­ня, і без співпраці із міжна­род­ни­ми парт­не­ра­ми тут не обійти­ся. То­му про­мис­ло­во-під­приємниць­ке се­ре­до­ви­ще вітає віднов­лен­ня та­кої співпраці із МВФ та на­по­ля­гає на як­найш­вид­шо­му підпи­санні Уго­ди про асоціацію і ЗВТ з Євро­пейсь­ким Со­ю­зом. В Ук­раїні на­явні про­бле­ми як еко­номічно­го, так і фінан­со­во­го ха­рак­те­ру. То­му ми вкрай зацікав­лені у до­дат­ко­вих дже­ре­лах фінан­су­ван­ня, потрібних, на­сам­пе­ред, для по­крит­тя дефіци­ту пла­тіжно­го ба­лан­су й дер­жав­но­го бю­д­же­ту, об­слу­го­ву­ван­ня на­ших зовнішніх зо­бо­в’язань.
Пе­ре­мо­ви­ни з Євро­пейсь­ким Со­ю­зом що­до підпи­сан­ня Уго­ди про асоціа­цію і зо­ну вільної торгівлі ма­ють бу­ти віднов­лені у стислі стро­ки. У то­му числі слід про­дов­жу­ва­ти пе­ре­мо­ви­ни з ЄС, МВФ що­до на­дан­ня фінан­со­вої до­по­мо­ги, вкрай потрібної для за­без­пе­чен­ня стабільно­го рівня фінан­со­вої си­с­те­ми дер­жа­ви. За­галь­ний об­сяг не­обхідних фінан­со­вих ре­сурсів на най­б­лиж­чий рік ста­но­вить від 14 до 17 млрд дол. Вра­хо­ву­ю­чи, що дер­жав­ний борг Ук­раїни ство­рює знач­не на­ван­та­жен­ня на дер­жав­ний бю­д­жет, потрібно в стислі тер­мі­ни до­сяг­ти кон­крет­них ре­зуль­татів.

І що тре­ба у зв’яз­ку з цим ро­би­ти?
— Слід невідклад­но при­сту­пи­ти до ре­алізації струк­тур­них ре­форм, особ­ли­во у си­с­темі пра­ва. Потрібно фор­му­лю­ва­ти прин­ци­пи вер­хо­вен­ст­ва за­ко­ну, за­хи­с­ту прав влас­ни­ка, інве­с­то­ра — сло­вом, усе те, що фор­мує спри­ят­ли­вий ін­ве­с­тиційний клімат. Ли­ше політич­на стабільність, про­гно­зо­ваність пра­вил гри й ви­со­кий рівень кор­по­ра­тив­ної без­пе­ки спри­я­ти­муть за­лу­чен­ню іно­зем­но­го капіта­лу в ук­раїнську еко­номіку. Ми вдячні на­шим міжна­род­ним парт­не­рам за підтрим­ку. Гли­би­на кри­зи в Ук­раїні настільки ве­ли­ка, що про­бле­ми вже зачіпа­ють національ­ну без­пе­ку й те­ри­то­ріаль­ну цілісність на­шої країни. Без підтрим­ки й до­по­мо­ги світо­во­го співто­ва­ри­ст­ва нам бу­ло б ду­же важ­ко са­мо­туж­ки до­ла­ти ці труд­нощі.

Не по­пулізм, а ефек­тив­на со­ціаль­на політи­ка
Ана­толію Ки­ри­ло­ви­чу, ду­же важ­ли­вим для сільських працівників є їхнє соціаль­не за­без­пе­чен­ня. Що в цьо­му плані ма­ють зро­би­ти дер­жа­ва, уряд?
— Бе­зу­мов­но, дер­жа­ва ду­же за­бор­гу­ва­ла у сфері соціаль­но­го за­без­пе­чен­ня. Тут має бу­ти чес­на політи­ка. Не мож­на до­пу­с­ка­ти, — а ми, на жаль, це ро­би­мо що­ро­ку, — що в Ук­раїні діє низ­ка за­конів, які фіксу­ють рівень соціаль­но­го за­хи­с­ту, а в за­твер­д­же­но­му бю­д­жеті коштів на ви­ко­нан­ня цих за­конів не­має. І ми по­чи­наємо роз­бур­ху­ва­ти сус­піль­ство. Ви­ни­ка­ють конфлікти між влад­ни­ми струк­ту­ра­ми і ти­ми людь­ми, які із за­ко­ном у ру­ках при­хо­дять і ка­жуть, на­при­клад: ось мені потрібно, щоб без­ко­ш­тов­но бу­ло вста­нов­ле­но те­ле­фон чи відре­мон­то­ва­но квар­ти­ру. А йо­му на це відповіда­ють, що у місце­во­му чи іншо­му бю­д­жеті коштів на це не­має. Спра­ва у то­му, що тут справді має бу­ти чес­на роз­мо­ва і кон­цен­т­рація ре­сурсів. Лю­дям тре­ба чес­но ска­за­ти: ці статті ми у 2014 р. ви­ко­нуємо, а ці, на жаль, тим­ча­со­во — ні.
Пам’ятаю, як у 2001 р., бу­ду­чи прем’єр-міністром, за­твер­д­жу­вав по­ста­но­ву Кабіне­ту Міністрів про стра­тегію ство­рен­ня в Ук­раїні ад­рес­них ме­тодів соціаль­но­го за­хи­с­ту, або, як ка­жуть, мо­не­ти­зації соціаль­но­го за­хи­с­ту, та­ким чи­ном, щоб він був спря­мо­ва­ний са­ме на тих лю­дей, які об’єктив­но ви­ма­га­ють до­по­мо­ги з бо­ку дер­жа­ви. Це ве­те­ра­ни, пен­сіоне­ри, інваліди, ба­га­тодітні сім’ї. Во­ни ма­ють от­ри­му­ва­ти до­по­мо­гу не у ви­гляді до­тацій і суб­сидій не­за­леж­но від рівня до­ходів, а са­ме ад­рес­ну ма­теріаль­ну до­по­мо­гу.
На жаль, до сьо­годні в Ук­раїні так і не­має цієї ад­рес­ності. А це, на мій по­­гляд, не­пра­виль­но. Про­стий при­клад — так звані пільги на ко­ри­с­ту­ван­ня гро­мадсь­ким транс­пор­том. Чо­му б лю­дині, яка має ці пільги, не от­ри­му­ва­ти їх як до­пов­нен­ня до пенсії? Та­кий ад­рес­ний підхід має бу­ти за­кла­де­но і що­до воїнів-«аф­ганців». За­гра­ва­ти із соціаль­ни­ми гру­па­ми не потрібно. Це про­сто об­ра­за для цих лю­дей.

Спільно бо­ро­ти­ся з кри­зою
Ми за­раз ба­чи­мо, що Вер­хов­на Ра­да більше ува­ги приділяє су­то по­лі­тич­ним пи­тан­ням, а до соціаль­но-еко­номічних у де­пу­татів, як ка­жуть, ру­ки не до­хо­дять…
— Ви праві. На жаль, по­ки за ме­жа­ми ува­ги пар­ла­мен­ту за­ли­шається еко­номічна си­ту­ація. Вод­но­час по­си­лю­ють­ся серй­озні ри­зи­ки за­го­ст­рен­ня соціаль­но-еко­номічної си­с­тем­ної кри­зи. Ми по­винні об’єдна­ти зу­сил­ля, щоб не до­пу­с­ти­ти цьо­го. Пар­ла­мент має пра­цю­ва­ти ско­ор­ди­но­ва­но та кон­солідо­ва­но, зо­се­ре­див­шись на­вко­ло гос­трих пи­тань, не­за­леж­но від політич­ної кон’юнк­ту­ри, аби що­го­ди­ни відда­ва­ти бор­ги ук­раїн­сько­му на­ро­ду. За­для по­даль­шо­го еко­номічно­го зро­с­тан­ня, мир­но­го, де­мо­кра­тич­но­го ви­хо­ду із кри­зи, збе­ре­жен­ня дер­жав­ності, те­ри­торіаль­ної цілісності.
Пер­шо­чер­го­во уряд та пар­ла­мент по­винні роз­ро­би­ти чітку ан­ти­кри­зо­ву про­гра­му дій на 2014 р., у якій бу­ли б пе­ред­ба­чені за­хо­ди із не­до­пу­щен­ня фінан­со­вої де­с­табілізації, ви­ко­нан­ня бор­го­вих зо­бов’язань країни з ме­тою не­до­пу­щен­ня де­фол­ту, а та­кож про­гра­ми імпор­то­заміщен­ня й ло­калізації ви­роб­ництва, які б ак­тивізу­ва­ли внутрішній ри­нок дер­жа­ви. Про­гра­ма має пе­ред­ба­ча­ти дії із ди­вер­сифікації ек­с­пор­ту, перш за все, там, де про­сте­жується од­но­сто­рон­ня за­лежність від тих чи інших ринків, з роз­вит­ку ма­ло­го й се­ред­нь­о­го бізне­су. Та­ка ро­бо­та має спри­я­ти віднов­лен­ню довіри до Ук­раїни з бо­ку інве­с­тиційної спільно­ти, суттєво впли­ну­ти на поліпшен­ня бізнес-кліма­ту.
Ана­толію Ки­ри­ло­ви­чу, що по­тріб­но ро­би­ти, аби Ук­раїна не впа­ла у соціаль­но-еко­номічний ко­лапс, який, бе­зу­мов­но, відо­б­ра­зить­ся на соціаль­них ви­пла­тах: зар­пла­тах, пенсіях, сти­пендіях?
— Слід зва­жа­ти на те, що, по­ки в Ук­раїні три­ває соціаль­но-політич­на й еко­номічна кри­за, інші дер­жа­ви світу ди­­­­намічно роз­ви­ва­ють свій внутрішній та ек­с­порт­ний по­тенціали, ак­тив­но пра­цю­ють над підви­щен­ням кон­ку­рен­то­­спро­мож­ності про­дукції. Кон’юнк­ту­ра на світо­вих рин­ках змінюється настільки швид­ко, що на­ша країна ри­зи­кує серй­оз­но відста­ти, і цьо­го не мож­на до­пу­с­ти­ти.
 Най­го­ловнішим за­вдан­ням ча­су має ста­ти по­до­лан­ня без­пре­це­дент­но ви­со­ко­го рівня ко­рупції, на­ве­ден­ня ла­ду в си­с­темі дер­жав­них за­купівель, у сфері ви­ко­ри­с­тан­ня бю­д­жет­них ре­сурсів. Не менш важ­ли­вим за­вдан­ням є на­ла­го­д­жен­ня постійно­го зво­рот­но­го зв’яз­ку із пред­став­ни­ка­ми гро­ма­дянсь­ко­го суспільства. «За­па­су міцності» в краї­ні не­має. То­му за­тя­гу­ва­ти із ре­аліза­цією цих за­вдань не мож­на. Еко­номічне пож­вав­лен­ня Ук­раїни, бе­зу­мов­но, до­по­мо­же ви­хо­ду дер­жа­ви із суспільно-по­літич­ної кри­зи, спри­я­ти­ме вре­гу­лю­ван­ню про­ти­сто­ян­ня мир­ним, де­мо­кра­тич­ним шля­хом.

Болючі проблеми треба вирішувати негайно
В Ук­раїні на­разі ду­же ве­ли­кий роз­рив між ду­же ба­га­ти­ми та ду­же бідни­ми. Як, на Ваш по­гляд, мож­на як­що не виріши­ти, то бо­дай міні­мі­зу­ва­ти цю бо­лю­чу про­бле­му?
— Так, у нас при­низ­ли­вий рівень бідності — ук­раїнці ма­ють най­нижчі до­хо­ди у Європі. І навіть на по­ст­ра­дянсь­ко­му про­сторі ми зай­маємо за рівнем до­ходів тільки п’яте місце — нас ви­пе­ре­ди­ли Росія, Ка­зах­стан, Біло­русь і Азер­бай­д­жан. І ці про­бле­ми ма­ють вирішу­ва­ти­ся, на­сам­пе­ред, че­рез при­пи­нен­ня роз­кра­дан­ня бю­д­же­ту, ад­же це гроші, які за­би­ра­ють­ся у гро­ма­дян.
Ви по­дивіться на різни­цю між мак­си­маль­ни­ми і мінімаль­ни­ми до­хо­да­ми гро­ма­дян: у Євро­со­юзі — у 10 разів, а в Ук­раїні — у 57. (Йдеть­ся про те, у скільки разів до­хо­ди 10% най­ба­гат­шо­го на­се­лен­ня країни пе­ре­ви­щу­ють до­хо­ди 10% найбіднішо­го на­се­лен­ня.) Вод­но­час 70–80% ук­раїнців жи­вуть на межі бідності. Та­кий не­спра­вед­ли­вий роз­поділ ба­гатств при­зво­дить до ре­во­люційної си­ту­ації. Вла­да по­вин­на ро­зуміти пер­шо­при­чи­ну то­го, що ви­ве­ло лю­дей на ву­лиці. Я не знімаю відповідаль­ності і з се­бе. Це ті про­бле­ми, які на­ко­пи­чу­ва­ли­ся ба­га­то років поспіль.
За­ли­шається і про­бле­ма з внутріш­нім рин­ком, який невідво­рот­но стає все відкритішим. Нині струк­ту­ра ук­раїнсь­ко­го ек­с­пор­ту та­ка: близь­ко 30% при­па­дає на Євро­со­юз, 40% — на Мит­ний со­юз і ре­ш­та — на інші країни світу. Інте­г­раційні про­це­си не­зво­ротні, але во­ни оз­на­ча­ють і відкритішу еко­номіку, і зро­с­тан­ня кон­ку­ренції. Кож­на країна пра­цює за прин­ци­пом: яко­мо­га більше ро­бо­чих місць ство­ри­ти на своїй те­ри­торії і яко­мо­га більше про­дукції ек­с­пор­ту­ва­ти. Але на сьо­годні вся про­дукція, яку спо­жи­ває Ук­раїна, роз­поділяється та­ким чи­ном: 53% — вітчиз­ня­но­го ви­роб­ництва, 47% — імпор­то­ва­на. А в ка­те­горії спо­жив­чих то­варів імпорт­на про­дукція ста­но­вить від 60 до 90%. По суті, ми фінан­суємо ро­бочі місця за кор­до­ном і на­пов­нюємо чужі бю­д­же­ти. Це по­глиб­лює кри­зу. Тре­ба за­хи­ща­ти та за­без­пе­чу­ва­ти роз­ви­ток вітчиз­ня­но­го рин­ку.
 
А яким, на Ва­шу дум­ку, по­ви­нен бу­ти ук­раїнський уряд, щоб він був спро­мож­ним вирішу­ва­ти ак­ту­альні соціаль­но-еко­номічні про­бле­ми?
— Про­лон­гація не­га­тив­них тен­ден­цій на 2014 р. ство­рює за­гро­зу соціаль­но-еко­номічно­го за­го­ст­рен­ня. Перш ніж го­во­ри­ти про пер­со­налії у но­во­му уряді, слід чітко виз­на­чи­ти­ся із за­вдан­ням для ньо­го. І під пріори­те­ти і ви­мо­ги фор­му­ва­ти вже пер­со­налії. Той, хто зби­рається пра­цю­ва­ти в уряді, має твер­до за­тя­ми­ти, що ту­ди йдуть не за­ра­ди осо­би­с­то­го зба­га­чен­ня, не для будівництва політич­ної кар’єри, і тим па­че ту­ди не ма­ють іти ті, хто об­слу­го­вує інте­ре­си фінан­со­во-олі­гархічних груп. Такі яви­ща, як ко­рупція, не­при­пу­с­тимі. Дер­жав­ний бю­д­жет — це «свя­щен­на ко­ро­ва» з точ­ки зо­ру ефек­тив­но­го й ад­рес­но­го ви­ко­ри­с­тан­ня кош­тів. І я бу­ду ра­дий, ко­ли уряд Ук­раїни фор­му­ва­ти­меть­ся са­ме на та­ких прин­ци­пах. Не­за­леж­но, від якої партії чи полі­тич­ної си­ли при­зна­че­ний міністр чи віце-прем’єр, із мо­мен­ту за­твер­д­жен­ня на по­саді він має пра­цю­ва­ти на еко­но­міку, суспільство, дер­жа­ву. Інак­ше ре­зу­ль­та­ту не бу­де.