Спецможливості
Технології

Агротехніка — основа захисту посівів зернових культур від хлібних жуків

05.06.2008
1015
 Агротехніка — основа захисту посівів зернових культур від хлібних жуків фото, ілюстрація
Агротехніка — основа захисту посівів зернових культур від хлібних жуків

Останніми роками на зернових полях України спостерігаються масовий розвиток і висока шкодочинність хлібних жуків. Так, якщо до середини 90-х років середня чисельність їх по країні була більш-менш стабільною й не перевищувала 3 особин на 1 м2, то в 1995-му досягала 2—7 (максимально 18—47) екз./м2, у 1996-му — 1—2,5 (в осередках — 15—19, макс. 30—50), у 1997-му — 1,7—4,2 (макс. 40), у 1998-му — близько 3,9 (макс. 18—21) екз./м2. Найбільші осередки (18—50 жуків/м2) у ті роки спостерігалися в степовій та лісостеповій зонах, особливо в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Полтавській та інших областях.

Не кращим щодо хлібних жуків був фітосанітарний стан посівів зернових колосових культур і в 1999—2001 рр. За осередкового характеру розселення цих шкідників найбільша щільність їх популяції відмічалася в багатьох регіонах центрального та східного Лісостепу й Степу — у Донецькій, Луганській, Кіровоградській, Вінницькій, Київській, Полтавській, Черкаській, Харківській та Сумській областях. Середня чисельність жуків у ці роки в осередках становила 1—20, максимальна — у крайових смугах — 30—100 і навіть до 250 екз./м2. За таких умов виникала потреба у захисті посівів.
Масове розмноження хлібних жуків та інших шкідників зернових культур останнім часом призводить до значних недоборів урожаїв зерна й спаду виробництва в цілому. Головною причиною погіршення фітосанітарного стану посівів є низька культура землеробства через порушення або ігнорування сівозмін, елементарне невиконання умов агротехніки, значне зменшення обсягів застосування інсектицидів, недостатнє ресурсо- й енергопостачання.
З хлібних жуків в Україні трапляються кузька, красун, хрестоносець та інші. Найбільш поширеним і шкодочинним є жук-кузька. На полях він з’являється наприкінці травня — у першій половині червня. Масовий же літ жуків, згідно з середніми багаторічними спостереженнями, припадає на 11 червня — 17 липня. Спочатку вони живляться пирієм, потім переходять на озимі, а пізніше — на ярі зернові культури. Найбільшу перевагу віддають житу, озимій та ярій пшениці, менше — іншим злакам. Живляться жуки зерном молочної та воскової стиглості, а в повній стиглості вибивають його на землю, через що збільшуються втрати врожаю. Ситі самки відкладають яйця в грунт. Грунти вони обирають пухкі й часто зосереджуються на просапних культурах. Плодючість самки — до 50 яєць. Через місяць виплоджуються личинки, які живуть у грунті 22 місяці й зимують двічі. Личинки першого року життя живляться гноєм грунту й тонкими корінцями різних рослин, а другого — перегризають підземні частини сходів та молодих рослин різних сільськогосподарських культур (пшениці, жита, кукурудзи, буряків, соняшнику, картоплі, сіянців плодових дерев та ін.), що може призвести до зрідження посівів. Після другої зимівлі у травні — першій половині червня вони заляльковуються на глибині 10—15 см, і через два-три тижні виходять жуки. Лялечки з ніжним незатверділим покривом дуже чутливі до механічних пошкоджень і при культивації грунту на глибину залялькування масово гинуть.
Чисельність жука-кузьки може обмежуватися завдяки корисній діяльності природних ворогів. Так, жуків знищують мухи-ктирі, хижі жужелиці, птахи (сиворакша, дятел, чайки, куріпка, граки, галки, сороки, шпаки, горобці, одуд та ін.). Личинок поїдають сіра ворона, граки, чайка звичайна. На личинках розвиваються й деякі перетинчастокрилі паразити (сколії, тифії тощо), а також паразитичні нематоди й патогенні мікроорганізми.
З урахуванням біологічних особливостей і способу життя хлібного жука-кузьки обгрунтовано ефективні заходи боротьби з ним (Гриванов, 1967; Федько, 1972; Сусидко, Федько, 1971, 1974). Багато із цих заходів є звичайними елементами технології вирощування різних сільгоспкультур, зокрема зернових.
Так, лущення стерні й рання зяблева оранка сприяють виносу на поверхню грунту яєць та личинок жука-кузьки. Це сприяє їх загибелі від висихання, а також полегшує доступ до них паразитів, хижаків та птахів. При внесенні в грунт аміачної води також гинуть личинки шкідника.
Якщо навесні личинки жука-кузьки зосереджуються на глибині 1—5 см від поверхні грунту, обмеження їх чисельності можна досягти за допомогою боронування й культивації. Культивація просапних культур у другій половині травня — на початку червня у вологі роки на глибину 8—10 см, у посушливі — на 12—14 см спричиняє загибель передлялечок та молодих лялечок.
Якщо в період живлення жуків на колосках чисельність їх перевищує 3—4 особини на 1 м2, посіви слід обприскувати Волатоном 500, 50% к.е. (2 л/га), Децисом, 2,5% к.е. (0,25 л/га), Ф’юрі, 10% в.е. (0,07 л/га). Оскільки шкідник найчастіше концентрується по краях поля, доцільні обробки крайових смуг шириною 60—100 м. Нерідко одночасно з хлібними жуками посівам шкодять клопи черепашки, попелиці, трипси, жуки хлібної жужелиці, а отже проведення хімічних обробок треба планувати проти комплексу шкідників.
Роздільне збирання зерна на початку воскової стиглості з швидким підбиранням валків дає змогу зменшити його втрати від жуків на пні й у валках.
У захисті зернових культур від хлібних жуків певне значення мають і заходи, спрямовані на охорону довкілля, зокрема природної корисної фауни — птахів, комах (паразитів, хижаків).
Треба завжди пам’ятати, що агротехніка — це гарант реалізації потенціалу продуктивності зернових та інших сільгоспкультур. Водночас агротехнічні заходи у поєднанні з природоохоронними великою мірою допомагають вирішити багато проблем щодо захисту посівів від шкідників, зокрема від хлібних жуків. При цьому потреба в застосуванні хімічних засобів зводиться до мінімуму, а інколи й зовсім відпадає. Це вкрай важливо сьогодні, коли більшість господарств відчуває значний дефіцит у пестицидах.
М. Круть,
канд. біол. наук,
Інститут захисту рослин УААН

Інтерв'ю
Важливим елементом сучасних технологій вирощування кукурудзи є інтегрована система захисту посівів від шкідливих організмів, чільне місце в якій займає боротьба з бур’янами. Адже бур’яни є одним з основним чинників зниження врожайності та... Подробнее
Український агрокомплекс відзначає експортна орієнтованість. Тому логістична складова для аграріїв має не менше значення, ніж власно агровиробництво. Зокрема, протягом врожайного минулого року обсяги перевалки зерна в українських портах... Подробнее

1
0