Агросектор після Угоди з ЄС: чим загрожує і як вплине асоціація на малий бізнес

Незважаючи на те, що підписання Угоди з ЄС відкладено на невизначений строк, рано чи пізно здоровий глузд переможе — Угоду буде підписано. Тому  пропонуємо вашій увазі практичні поради, підготовлені спеціалістами компанії «Оттен Kонсалтинг», які допоможуть адаптуватися до нових ринкових умов і одержати новий поштовх до розвитку. «Оттен Kонсалтинг» — одна з провідних українських консалтингових компаній, що має великий досвід роботи з малими й середніми підприємствами агросектору Німеччини, Австрії, Франції, Великої Британії, США й України. Цей досвід дає змогу оцінити ризики й можливості для агропідприємств України в разі підписання асоційованого членства в ЄС.

Томас Оттен,
директор «Оттен Консалтинг»

Якість
У зв’язку з можливим підписанням Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, яка передбачає створення зон вільної торгівлі (Угода DCFTA), перед малим і середнім бізнесом в Україні розширюються нові обрії, однак виникають і вимоги, до яких краще підготуватися заздалегідь.
Одним із ключових моментів стане ліквідація так званих нетарифних бар’єрів у торгівлі. Оскільки стандарти продуктів в Україні застарілі й не визнані на міжнародному рівні, то вирішальними будуть установлені в ЄС норми й правила. Нинішнє суперечливе регулювання й допуск до сертифікації продуктів в Україні створюють сприятливі умови для корупції, а також істотно перешкоджають торгівлі й здорожчують її. На сьогодні для того, щоб українські підприємства мали можливість експортувати свою продукцію, вона повинна відповідати як українським, так і міжнародним стандартам. Щодо імпорту, то, наприклад, продукти, сертифіковані в Німеччині, потрібно повторно перевіряти в Україні, що призводить до істотних витрат часу й грошей. Таким чином, ліквідація нетарифних бар’єрів після підписання Угоди з ЄС зробить міжнародну торгівлю для українських підприємств у всіх сферах, зокрема й в агробізнесі, простішою й швидшою.

Конкуренція
У Європі сільське господарство значною мірою дотує держава. Рівень цих дотацій істотно вищий, ніж в Україні, тому й можливостей забезпечувати високу якість за розумною ціною в європейських виробників більше. Це означає, що після приєднання України до Асоціації з ЄС конкурентні вимоги на сільськогосподарському ринку стануть жорсткішими. У протоколі узгодження Стратегії розвитку аграрного сектору економіки до 2020 року, який затвердив Кабмін, наша держава задекларувала намір подовжити термін дії пільгового режиму оподатковування на період адаптації агросектору України до вимог Євросоюзу. Одним із головних завдань, відповідно до зазначеної Стратегії, є також створення умов для нарощування припливу інвестицій в аграрний сектор і вихід українських сільгоспвиробників на зовнішні ринки.

Податок на додану вартість
Українська система ПДВ загалом відповідає європейській, і Угода про асоціацію жодним чином на неї не вплине. Європейська система ПДВ зсередини дуже далека від досконалості й теж є одним із основних моментів для можливого шахрайства. Тому в найближчій перспективі змін у системі ПДВ не варто очікувати, принаймні як ініціативи від ЄС.

Стандарти бухгалтерського обліку
Підписання DCFTA не призведе до жодних формальних змін у бухгалтерському обліку сільськогосподарських підприємств. Українські стандарти бухгалтерського обліку було запроваджено 1999 р., тож у принципі вони грунтуються на МСФЗ (міжнародні стандарти фінансової звітності). Останні зміни до них для сільськогосподарських підприємств було прийнято 2006 р. Українські стандарти дають можливість усім підприємствам, починаючи з 2012 р., зокрема й сільськогосподарським, готувати й подавати статистичну звітність згідно з МСФЗ. Але це — саме можливість, а не обов’язок для агробізнесу. Хоча, безумовно, практика МСФЗ дає змогу значно полегшити ведення спільних проектів, одержати фінансування від європейських банків і спеціальних програм. Багато прогресивних компаній уже відчувають ці переваги на собі.
Компанія «Оттен Консалтинг» перевірила дуже багато фінансових звітів і бачила результати роботи бухгалтерських відділів багатьох сільгосппідприємств. І, на жаль, ми маємо зазначити, що якість обліку, особливо в малих і середніх сільськогосподарських підприємствах, нерідко дуже погана. Місцеві бухгалтери сфокусовані, в основному, на задоволенні вимог податкових інспекцій та інших органів влади. Вони, на жаль, дуже часто не стежать за тим, щоб надані цифри відображали реальну ситуацію в компанії. Ми, наприклад, неодноразово  бачили негативні залишки по касі й по рахунках незавершеного виробництва (що фактично неможливо), неіснуючі активи в балансі підприємства тощо. І такий підхід до ведення бухгалтерського обліку зі сторони засновників та інвесторів, звичайно ж, неприйнятний. У цьому питанні потрібна допомога аутсорсингових компаній для впровадження міцної системи управлінського обліку, зокрема й облікової політики, а також навчання місцевих штатних співробітників. Таким чином компанія може не тільки заощадити кошти й оптимізувати витрати, а й значно розширити свої можливості. В умовах підвищеної конкуренції з європейськими постачальниками потреба в цих можливостях відчуватиметься особливо гостро.
 
Інвестиції
Наразі практично всім агропідприємствам не вистачає фінансування, й відсоткові ставки в Україні значно вищі, ніж у Західній Європі. Наприклад, за кредит у доларах США треба платити українському банку річну відсоткову ставку приблизно 10%, а кредит від європейського банку для фінансування імпортованого обладнання можна одержати під 6,5% річних. До того ж у ці 6,5% уже закладено ставку на обов’язкове кредитне страхування! Крім того, одержати кредит у валюті в Україні останніми роками практично неможливо, а ставки для кредитування в гривні коливаються в діапазоні 20–28%.
Але, щоб одержати кредит від європейського банку, нам потрібно повернутися до питання МСФЗ: оскільки іноземні фінансові установи не розуміють українських стандартів бухгалтерського обліку, то вони вимагають для надання фінансування сертифіковану фінансову звітність (офіційний аудит) згідно з МСФЗ як мінімум за останні два роки. Без цього вони не стануть навіть розглядати заяву на фінансування. Тому компанії, які хочуть розвиватися, змушені будуть переходити на МСФЗ, тим більше, якщо очікується збільшення можливостей залучення дешевих грошей для фінансування українського агросектору.

Висновки
Ми очікуємо від Угоди про асоціацію з ЄС винятково додаткових можливостей для агробізнесу й підвищення якості продуктів. По суті, і ринок, і кінцевий споживач сільськогосподарської продукції тільки виграють від підвищення якості продуктів і здорової конкуренції, заснованої на ринкових законах, а не на ручному регулюванні й корупції. Уже не доведеться сподіватися на подальше використання таких механізмів, як дружні стосунки з політикою й урядом.
Напливу європейських продуктів не буде, тому що для України в Угоді передбачені строки переходу на зниження митних ставок, аби українські підприємства мали можливість підготуватись до необхідності підвищення конкурентоспроможності своєї продукції. Чимало підприємств захищаються ще за допомогою сумнівних засобів від конкуренції і можуть у такий спосіб вимагати завищених цін на свої товари. Посилення конкуренції знизить цей прибуток і приведе до зниження цін, від чого, передусім, виграє населення, а також малий і середній бізнес.
Впроваджувати міжнародні стандарти бухгалтерського обліку для агропідприємств України Угода з ЄС не зобов’язує. Це тільки додаткова можливість, якою можна скористатися чи ні. Тільки власник бізнесу може вирішити, наскільки важливо йому застосовувати такі стандарти для прозорості обліку або залучення дешевого фінансування.