Спецможливості
Агробізнес

ЖНИВА ПОЗА ПОЛІТИКОЮ

05.06.2008
805
ЖНИВА ПОЗА ПОЛІТИКОЮ фото, ілюстрація
У вересні щотижневі звіти про здобутки українських аграріїв на широких ланах ураз втратили певну актуальність і відійшли на другий-третій план. Громадськості було не до новин про обсяги зібраного зерна, прогнози його експорту та цінову динаміку, адже політична ситуація в країні набула ознак кризи: Президент України провів велику “кадрову чистку”, відправивши у відставку весь Кабінет Міністрів та низку інших високопосадовців. Звісно, що увага суспільства зосередилася на цьому скандальному “шоу”, хоча, попри всі політичні пристрасті, селяни продовжували збирання цьогорічного щедрого врожаю та розпочинали сівбу озимини під майбутній урожай. Політика політикою, а їсти хочеться щодня.

Збирання за планом


На середину вересня валовий збір зерна, за даними Державного комітету статистики, сягнув 33,5 млн т за середньої врожайності трохи більше 26 ц/га. Господарства завершили збирання пшениці, якої намолотили понад 20 млн т (урожайність — 30,5 ц/га), ячменю — майже 10 млн т (22,7 ц/га), жита — понад 1 млн т (18,7 ц/га) та продовжували збирання пізніх зернових, зернобобових і технічних культур: гречки, проса, кукурудзи, насіння соняшнику, цукрових буряків.


Загальні перспективи щодо обсягів цьогорічного врожаю Міністерство агрополітики із заявлених 45 млн т дещо зменшило — і у вересні оцінювало вже на рівні 41–42 млн т зерна разом із кукурудзою, валовий збір якої, за словами міністра агрополітики Олександра Баранівського, очікується на рівні 7 млн т. Зазначимо, що посівні площі кукурудзи становлять цього року 1,7 млн га, тобто для того, щоб зібрати вказаний обсяг, середня врожайність культури має перевищити показник у 40 ц/га, чого не спостерігалося в країні впродовж останніх 20–30 років. До речі, й торік статистика щодо виробництва зерна кукурудзи була досить суперечливою. Якщо офіційні джерела вказували на вал у 9 млн т, то незалежні аналітично-консалтингові компанії оперували даними у 5–6 млн т. Якому джерелу інформації довіряти — справа операторів ринку, а те, що кукурудзи зібрали забагато, свідчить хоча б той факт, що селяни цього року зменшили її посіви на зерно аж на 700 тис. га порівняно з 2004 роком.


Також О. Баранівський прогнозує досить значний валовий збір насіння соняшнику: на рівні 5 млн т (торік — 3,05 млн т), що пов’язано, за його словами, зі збільшенням посівних площ та середньої врожайності культури. “Нам прозвітували про 3,593 млн га посівів, однак, за розрахунками міністерства, соняшником засіяно понад 4 млн га”, — зазначив міністр. Але й цього обсягу буде недостатньо для вітчизняної олієжирової галузі, переробні потужності якої на сьогодні становлять 6,5 млн т на рік. Отже, це тільки загострить конкуренцію на внутрішньому ринку серед переробників олійних культур, які намагатимуться завантажити свої потужності сировиною в повному обсязі, а тому пропонуватимуть сільгоспвиробникам досить високі ціни за неї. Але поки врожай не зібрано, не будемо зазіхати на прерогативи експертів ринку щодо цінових тенденцій.


Держзакупівлі: багато галасу даремно


Ще в розпал жнив уряд так переймався проблемою цінової підтримки начебто збиткового виробництва зерна, що постійно змінював обсяги його закупівель державними агентами — з 3 до 5,5 млн т, а саме: ДАК “Хліб України” мав викупити 2 млн т, Держкомрезерв та новостворений Аграрний фонд — по 1 млн т, а також місцева влада мала закласти у регіональні ресурси 1,5 млн т. Під ці закупівлі почалося вибивання коштів із Державного бюджету, щось там отримали, але самі закупівлі не дали того ефекту, на який очікували можновладці. Та й на який ефект вони розраховували? Кажучи про закладання зерна до регіональних ресурсів, окрім як “понтами для приїжджих”, назвати це не можна. Насправді ніхто нічого не купує й не закладає до якихось там ресурсів, бо в місцевих бюджетах немає коштів на такі операції, та й навіщо це робити, коли на ринку працюють приватні суб’єкти господарювання: зерноторгові, борошномельні та хлібопекарські підприємства, які краще за будь-якого чиновника знають, скільки й чого їм потрібно, щоб спокійно працювати на ринку. А оті доповіді про обсяги заготівель зерна — звичайнісінька “липа”, відписка для уряду, щоб зайвий раз не турбували.


Щодо закупівель зерна державними операторами, то з самого початку було зрозуміло, що такі обсяги вони не закуплять, і якщо б навіть сталося диво, і вони все ж за місяць-два викупили б заявлені обсяги, на ринок це вплинуло б мінімально. По-перше, тому що обсяги закупівель незначні, бо за валу в 35 млн т потрібно з ринку вилучати не менше 20% зерна, тобто приблизно 7 млн т на загальну суму 3,5–4 млрд грн! А по-друге, це дорогуще зерно все одно залишалося б на внутрішньому ринку (бо ні експортувати його, ні пустити на переробку — неможливо) і, як і до цього, впливало б на ринок та тиснуло на ціни, адже уряд у нас непередбачуваний і в будь-який момент міг би провести якісь операції з цим зерном. До речі, аналогічну тактику використовував уряд Януковича, і всі бачили, що з того вийшло, — повний пшик. І вже сьогодні нинішній уряд констатує, що державні закупівлі не змогли стримати падіння цін на внутрішньому зерновому ринку України. Постає питання: що уряд робитиме із закупленим зерном? Утилізує чи все ж комусь продасть за безцінь, як це вже робилося раніше? А потім із Державного бюджету покриє збитки цим компаніям. Невже не набридло це робити?


Урожай’2006


Як уважають фахівці Мінагрополітики, з огляду на низьку рентабельність цьогорічного виробництва зерна, площі посівів озимих культур можуть скоротитися на 20%. Хоча чиновники не дуже переживають з цього приводу, на їхню думку, на валовому зборі зерна це не позначиться, бо, по-перше, велика кількість господарств усе більше запроваджує інтенсивні методи виробництва, по-друге, селяни змінять структуру посівів: замість нерентабельної на сьогодні пшениці сіятимуть ячмінь, ріпак та сою, попит на які є постійно високим як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. За даними Мінагрополітики, посівні площі озимих культур цього року становитимуть 7,652 млн га проти 8,150 млн га 2004 року. Справді, радує звістка щодо збільшення посівів озимого ріпаку. За офіційною інформацією, аграрії вже засіяли близько 300 тис. га озимого ріпаку. Площі посівів ярого ріпаку в 2006 році прогнозуються на рівні 200 тис. га, тобто загальна площа посівів сягне 0,5 млн га, що вдвічі більше, ніж у сезоні 2004/05 рр.


О. Музиченко

Інтерв'ю
В лютому, саме під час роботи виставки «АгроВесна 2020», в Україну на запрошення проекту Києво-Могилянської бізнес-школи Ukrainian Food Valley приїздив колишній фермер сенатор парламенту Нідерландів, де він очолює Комітет з питань... Подробнее
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських

1
0