Спецможливості
Аналітика

Зерно: в нинішньому сезоні врожайність зросте на 5%, а до 2022 року валовий збір складе 100 млн т

26.04.2018
2855
Зерно: в нинішньому сезоні врожайність зросте на 5%, а до 2022 року валовий збір складе 100 млн т фото, ілюстрація
Україна стабільно нарощує виробництво зернових. Щоб забезпечити постійні експортні поставки, потрібно подолати логістичні проблеми і бути готовим до нестабільності цін. Про це розповіли експерти ринку під час прес-брифінгу 24 квітня, передає propozitsiya.com.

 

Оптимістичний прогноз УЗА

 

Останні кілька років позиція держави по відношенню до бізнесу стає більш м'якою, вважає Микола Горбачьов, президент Української Зернової Асоціації (УЗА). «Сподіваюся, незабаром з нами почнуть радитися. Я розумію проблему всіх міністерств, яким набирати експертів, враховуючи низький рівень зарплат, дуже складно. Ми завжди готові допомогти. Так, є спільна робоча група УЗА і Міністерства аграрної політики та продовольства», - додав М. Горбачьов.

Україна як і раніше лідер з експорту зерна. За даними УЗА, експорт ячменю склав 4,13 млн т (90% від прогнозу), пшениці 15,4 млн т (90%), кукурудзи - 13,8 млн т (75%), сої - 2,5 млн т ( більше 90%).
 
Обсяг експорту зернових в 2018-2019 маркетинговому році складе 49 млн т, разом з олійними - 86,9 млн т. «Цифра досить реальна, в силу того, що буде невелика зміна площ», - пояснив Горбачьов.

По зернових, без урахування олійних, УЗА прогнозує збільшення виробництва на 3%, експорту на 6%. 40,6 млн т - прогнозований обсяг експорту зерна. «З того, що ми побачили по полях, ситуація досить гарна, середня температура висока, - це компенсує відставання в строках посіву. Ми бачимо лише збільшення виробництва», - впевнений президент УЗА. При цьому частина ячменю буде пересіяна пізніми зерновими.

Загальний обсяг виробництва з урахуванням олійних зросте на 5% - з 81,8 млн т до 85,7 млн т. Експорт також збільшиться на 5% і буде близько 49 млн т.

 

Основні культури

 

Урожай пшениці буде на рівні 27 млн т, що на 0,5 млн т вище, ніж в поточному маркетинговому році (26,46 млн т). Обсяг експорту на 1 млн т вище, ніж в поточному сезоні (18 млн т проти 17 млн т). «Дуже сподіваємося, що в травні будуть дощі», - додав Горбачьов.

По ячменю спостерігається невелике скорочення посівів, оскільки через затяжну весну аграрії не встигають з термінами посівів. Тому очікуваний обсяг виробництва впаде з 8,6 млн т до 7,8 млн т, а експорту з 4,6 млн т до 4,3 млн. т.
 
Щодо кукурудзи УЗА прогнозує збільшення обсягу на 2,5 млн т - до 27 млн т, збільшення експорту на 2 млн т, до 21 млн т.

По сої буде практично такий же урожай (4 млн т), але експорт набагато менше - 2 млн т (в нинішньому маркетинговому році цей показник складе 2,7 млн т). «Сподіваємося, частина сої залишиться в Україні, збільшитися переробка», - пояснив Микола Горбачьов.

 

Даєш 100 мільйонів!

 

До 2022 року в Україні будуть збирати 100 млн т зерна, з них близько 70 млн т - експортувати. Такі дані отримали в УЗА, екстраполювавши показники за попередні 18 років, і припустивши, що нинішня динаміка збережеться. «Хоча технологічні досягнення дозволяють нам вирощувати набагато більше», - упевнений Горбачьов. Наприклад, в Україні врожайність пшениці трохи більше 4 т/га, кукурудзи - 6 т/га, хоча в світі збирають 11-12 т/га кукурудзи, а є гібриди дають і більше 20 т/га. «Практично не розширюючи посівні площі, Україна здатна збільшити збір зернових», - додав він.

 

 

Перешкода в логістиці

 

Сумарний обсяг зберігання наявних в Україні 800 силосів - 40 млн т. За день елеватори можуть перевантажити 700 тис т зерна як в машини, так і в баржі. 90% експорту здійснюється через порти, а доставляються туди вантажі, як правило, по залізниці. 70% перевезень здійснюються «Укрзалізницею» і вона часто з цим не справляється через дефіцит вагонів.
 
 «Ми залізницю не лаємо, вони працюють краще, ніж 3-4 роки тому. Але цього мало в порівнянні з тими завданнями, які перед ними стоять. Дуже слабка координація. За весь час незалежності «Укразалізниця" не побудувала жодного вагона-зерновоза», - підкреслив Микола Горбачьов.
 
Нові зерновози закуповують в основному трейдери. У цьому році їх буде 18,8 тис. Але після вирішення питання з вагонами, виникнуть проблеми з локомотивами і станціями, впевнений спікер. Зараз оборотність вагона становить 8 діб, незабаром буде 12 діб.

«Проблема не в дефіциті вагонів, а в дефіциті локомотивної тяги. Для держави було б цікаво побудувати свій тепловозний завод на території України. Це прекрасно, але вимагає довгого часу», - розповів Микола Горбачьов. Тому сподіватися, що в нашій країні буде налагоджено виробництво локомотивів, поки не варто. Це глухий кут, який не дасть аграрному сектору розвиватися. Адже, згідно з прогнозом УЗА, виробництво зерна збільшиться на 20 млн. Цей обсяг ляже на «Укразлізницю».

«У нас хороший діалог з УЗ, але він не призводить до будь-яких спільних дій. Ми створили робочу групу, проводимо засідання, зробили публічний запит, але відповідей поки не отримали», - додав Горбачьов.
 
На його думку, якість залізничних перевезень може покращитися, коли буде дозволена приватна локомотивна тяга. «Це дасть запал на кілька років. Бізнес знайде гроші».

 

90% озимих у хорошому стані

 

Зима була затяжна, але сніжна, в окремих регіонах висота снігового покриву становила від 30 до 40 см. Весняно-польові роботи в цьому році почалися з запізненням, але більшість аграріїв мали можливість провести необхідне підживлення, розповів Володимир Топчій, директор департаменту землеробства і технічного забезпечення МінАПК . «Вперше за останні десятки років, ціна на добрива в пік сезону не росла, це дало можливість виконати власні програми. Другий аспект - вперше в історії озимі перезимували досить добре - є лише мінімальні втрати на рівні сотень гектарів», - пояснив він.

На 6,3 млн га рослини в процесі вегетації, з них 1 млн га під ріпаком. 90% озимих в хорошому стані. «50% валового збору забезпечують озимі, і ситуація з ними непогана», - додав Топчій.
 
Сівба ярих почався 3-4 квітня, тоді як в минулому році стартували 8-9 березня. «Це скоріше мінус, так як ущільнюється графік польових робіт. Сівба ярих ще не завершений. Ранні зернові сіяти вже немає сенсу сіяти, тому залишається мало часу на вегетацію», - вважає чиновник.

По пізніх культурах польові роботи проводяться в стандартному графіку. «Рівень зволоженості грунту на етапі початку польових робіт свідчить про те, що запаси вологи відновилися до середніх значень. Це досить хороша ситуація для розвитку будь-яких культур і гарантія захисту від посухи, можливої в травні», - додав В. Топчій. Дефіцит вологи є тільки в декількох районах Півдня, але це не більше 3%. За деякими районах Полісся спостерігається навіть проблема перезволоження.

 

Валютні ризики

 

Андрій Курченко, аналітик «АПК-інформ», дав свою оцінку виробництва і продажу зернових в цьому сезоні: «По торгівлі все буде нестабільно. Щодо виробництва: був короткий період сівби, затримка термінів, є ризик розвитку хвороб, але в той же час в цьому році більше імпортовано ЗЗР».
 
Глобальні моменти, що впливають на торгівлю, - валютні ризики і ряд інших факторів, серед яких непередбачувана політика Дональда Трампа, торгова війна між США і Китаєм. Все це призведе до підвищеної нестабільності цін FOВ в Україні. «Швидше за все курс гривні буде стримуватися, тому підвищення виробничих витрат буде в районі 20-25%».

В якості основного торгового партнера України збережуться країни Європейського союзу, оскільки вони споживають багато кукурудзи. Також Купченко виділяє три ключові країни: Ізраїль, Туреччину і Китай. «Тільки в ці три країни буде йти близько 5 млн т зерна. Китай - ризикований, на цьому ринку часто змінюють ціни, але добре купує ячмінь, періодично «вистрілює» кукурудза, були невеликі партії ячменю».

Оскільки між Росією і Туреччиною йдуть торгові війни, на майбутній сезон можна розраховувати на поставки зерна в Турецьку Республіку. Крім того, в Росії очікується скорочення виробництва в цьому сезоні, що дозволить відновити позиції України на ключових ринках - Єгипті і Саудівській Аравії.
 
Купченко додав, що зараз активно обговорюється питання стандартизації пшениці. «Не за горами підписання меморандуму, питання: як буде визначатися фуражна пшениця».
 
Середня маржа між продовольчим і фуражним зерном - $ 20 т. Це 10% від ціни. В цілому на вирощування продовольчих зернових виробничі витрати на 20-25% вище.
 
«Але для регіонів з хорошою врожайністю ця маржа повністю покриває ці виробничі витрати, - додав аналітик. - Тому десь половина виробників готові інвестувати в якість, тому що отримають премію. Маржа в 80 доларів з гектара з надлишком компенсує виробництво продовольчої пшениці при середній врожайності, за вищої ця маржа може становити 100 доларів».
 
Через скороченого весняного сезону площі, заплановані під ячмінь, будуть засівати кукурудзою. Але падіння зборів по ячменю буде невелике за рахунок хорошого врожаю.

 

Ячмінь сіятимуть до останнього моменту

 

Цього року очікується скорочення світового виробництва пшениці, тому ціни будуть більш цікаві, вважає Єлизавета Малишко, аналітик «УкрАгроКонсалт»: «4 сезони поспіль були високі врожаї, низькі ціни і багато хто сумнівався, чи буде можливість продати врожай».
 
Тому Є. Малишко впевнена, що ячмінь сіятимуть, доки дозволятиме волога. Під цією культурою буде близько 1,5 млн га. «Темпи споживання фуражного ячменю ростуть швидше виробництва. Але Саудівська Аравія потихеньку переходить на більш дешеву кукурудзу. «Цікаво, що всі дивляться на Китай, в якому поступово відновлюється довіра до м'яса птиці, тому зростає попит на соєвий шрот і кукурудзу. Схожа ситуація в Індії», - зазначила аналітик.

На 10 млн т менше пшениці збере Росія, - прогнозує Малишко. «РФ збільшує присутність на далеких берегах: якщо раніше вони були в Туреччині і Єгипті, то зараз вони заявляють себе в Кореї, Індії, Індонезії. Так що конкуренція буде гострою. І варто конкурувати за рахунок якості.

 

ТОП-3 проблеми зернового сектору України

 

На думку Миколи Горбачьова одна з найважливіших проблем - відсутність стратегії розвитку аграрного сектора. «Кожен з керівників займається тим, що він бачить найважливішим. Але це командна гра, тільки системний підхід дозволить вибудувати якийсь ланцюг гравцями ринку». Також він вказав на крос-секторальну і логістичні проблеми. «Злісні апетити Мінфіну заважають нарощувати врожайність. Наприклад, скасування відшкодування ПДВ: звичайно ж, виробник переключиться на щось інше».
 
Проблемою номер один президент УЗА назвав освіту та залучення освічених людей в аграрний сектор. «Туди йдуть люди, які, як правило, вийшли з села. Важко людині з міста зрозуміти, чому немає врожаю. Щоб залучити і зацікавити молодь повинна бути державна політика».
 
Володимир Топчій вважає, що технічне забезпечення та земельні відносини - головні питання для подальшого розвитку галузі. «В Європі вноситься близько 150 кг/га діючої речовини добрив, в Україні - 105 кг. У нас величезний запас зростання продуктивності за рахунок живлення рослин», - розповів Топчій.
 
Андрій Купчій впевнений, що українським фермерам потрібно навчитися виробляти ту продукцію, яка буде найбільше затребувана на ринку. «Є проблеми зі збутом. Площі під горохом великі, але основний імпортер не надто хоче його імпортувати. Повільно йде виробництво високомаржинальних продуктів. Так органічних зернових тільки близько 160 тис. т», - розповів Купчій.
 
Єлизавета Малишко підкреслила, що фітосанітарна проблема вимагає об'єднаних зусиль гравців ринку. «Досі закритий експорт до В'єтнаму. Постають проблеми збереження земель, екології, доступу до водних ресурсів», - підсумувала Малишко.

 

Світлана Радченко

Ключові слова: рынок зерна в Украине

Інтерв'ю
Сергій Риженко — голова фермерського господарства «Вітчизна-Тиниця», що розміщене на Чернігівщині, неподалік від Бахмача. Нині його фермерське господарство — одне з найпрогресивніших у регіоні. Тут, незважаючи на несприятливі погодні умови... Подробнее
Вважається, що для українського елеватора добрий показник — 3 обороти за сезон (це коли елеватор потужністю одночасного зберігання 50 тис. т за сезон перевалює 150 тис.). Елеватор «Агродар-Бар», розташований у селі Міжлісся Барського... Подробнее

1
0