Спецможливості
Агрохімія

За­хи­с­т ку­ку­руд­зи від од­но­доль­них видів бур’янів

07.05.2017
11215
За­хи­с­т ку­ку­руд­зи від од­но­доль­них видів бур’янів фото, ілюстрація

Останніми роками у зв’язку зі змінами погодних умов та технологічними особливостями вирощування кукурудзи (однотипне насичення сівозміни, мілкий обробіток ґрунту, недосконалий захист тощо) відмічаємо зміну структури забур’яненості посівів культури.

 

На­сам­пе­ред у посівах ку­ку­руд­зи зро­с­тає кіль­кість од­норічних зла­ко­вих видів бур’я­нів: пло­с­ку­хи зви­чай­ної (Echinochloa cruss-galli) та мишію си­зо­го (Setaria Glauca). Вод­но­час дво­дольні ви­ди бур’я­­нів, такі як ло­бо­да біла (Chenopodium album L.), щи­ри­ця за­гну­та (Amaranthus retrofle­­­­­xus L.), підма­рен­ник чіпкий (Galium aparine L.) та інші ярі й пізні ярі ви­ди, змен­шу­ють свою ча­ст­ку або ж про­ро­с­та­ють у пізніший період.

Найбільший вплив на про­ро­с­тан­ня насіння бур’янів ма­ють тем­пе­ра­тур­ний ре­жим та во­логість ґрун­ту, до­бові ко­ли­ван­ня тем­пе­ра­ту­ри, кис­лотність ґрун­то­во­го роз­чи­ну, а та­кож йо­го за­без­пе­че­ність ґрун­ту еле­мен­та­ми жив­лен­ня то­що. Так, в умо­вах Цен­т­раль­но­го Лісо­сте­­пу Ук­раїни че­рез 10 ка­лен­дар­них днів після висіву за зви­чай­но­го по­ли­це­во­го об­робітку (оран­ка) в струк­турі за­бур’янен­ня на­ра­хо­ву­ва­ли 75–80% ли­ше зла­ко­вих видів бур’янів, які пред­став­лені пло­с­ку­хою зви­чай­ною і мишієм си­зим. Се­ред дво­доль­них видів пе­ре­ва­жа­ють ло­бо­да біла, щи­ри­ця за­гну­та і та­ла­бан по­льо­вий. 

Інші умо­ви про­ро­с­тан­ня насіння бур’янів спо­с­терігаємо за тех­но­логії об­робітку ґрун­ту ноу-тілл: у та­ко­му разі че­рез 10 ка­лен­дар­них днів після висіву куль­ту­ри відміча­ли не­знач­ну кількість бур’янів, що пов’яза­но з ниж­чою тем­пе­ра­ту­рою ґрун­ту че­рез на­­яв­ність рос­лин­них ре­ш­ток на йо­го по­­верхні. Вод­но­час уп­ро­довж на­ступ­них 10 днів після ви­сіван­ня ку­ку­руд­зи від­зна­чи­ли най­ви­щу кількість сходів бур’­янів (пе­ре­важ­но зла­ко­вих видів).
 За­га­лом за ре­зуль­та­та­ми на­ших досліджень у фазі трьох листків ку­ку­ру­дзи (по­ча­ток вне­сен­ня після­с­хо­до­вих гербіцидів) на за­бур’яне­них кон­троль­них ділян­ках ча­ст­ка зла­ко­вих видів ста­но­ви­ла 70–75%, дво­доль­них — 25–30%. По­­дібна си­ту­ація і в Сте­пу Ук­раїни, де ос­­нов­ною оз­на­кою по­даль­шо­го фор­му­ван­ня фіто­це­но­зу бур’янів бу­ло закріп­лен­ня доміну­ю­чих видів: пло­с­ку­хи зви­чай­ної, ам­б­розії по­ли­но­ли­с­тої, щи­риці за­гну­тої. За­вдя­ки своїй ви­сокій міжви­довій кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності й тех­но­генній стійкості, во­ни ста­ли най­ш­ко­до­чиннішим еле­мен­том аг­ро­це­нозів у цій зоні.У засмічених посівах сходи культури ніби "викручуються", підлаштовуючись під розташування бур'янів

Не слід за­бу­ва­ти й про зро­с­тан­ня кількості ба­га­торічних дво­доль­них ви­дів бур’янів, які, в ос­нов­но­му, пред­став­лені бу­дя­ком по­льо­вим (Cirsium arvense L.) та бе­рез­кою по­льо­вою (Convolvulus arvense L.). Ба­га­торічні ви­ди бур’янів збільшу­ють свою ча­ст­ку в посівах ку­ку­руд­зи на­сам­пе­ред че­рез за­сто­су­ван­ня беззмінних посівів ку­ку­руд­зи про­тя­гом двох і більше років та на­си­чен­ня сі­во­зміни зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми. На та­ких по­лях відмічаємо на­явність пирію по­взу­чо­го (Elytrigia repens L.). Вод­но­час у ви­до­во­му складі бур’янів у посівах ку­ку­руд­зи прак­тич­но не­має ози­мих, зи­му­ю­чих і ранніх ярих видів, що по­яс­нює­ться біологічни­ми особ­ли­во­с­тя­ми са­мої куль­ту­ри.

Із кож­ним ро­ком усе не­га­тивніше про­яв­ляється вплив бур’янів на посіви ку­ку­руд­зи, що виз­на­чається кон­ку­рент­ни­ми відно­си­на­ми за во­ло­гу в ґрунті порівня­но з по­жив­ним і світло­вим ре­жи­ма­ми. Більшість бур’янів в он­то­ге­незі мак­си­маль­но по­гли­на­ють во­ду в першій по­ло­вині ве­ге­таційно­го періоду, то­му посіви ку­ку­руд­зи че­рез дефіцит до­ступ­ної во­ло­ги в липні — серпні знач­но зни­жу­ють свою про­дук­тивність. Зни­жен­ня вро­жаю куль­ту­ри відзна­ча­ли на­віть за по­вно­го кон­тро­лю бур’янів у піз­ніші періоди роз­вит­ку куль­ту­ри.

За­га­лом зміни в струк­турі за­бур’я­нен­ня посівів ку­ку­руд­зи про­дик­то­вані ча­ст­ко­во по­год­ни­ми й ґрун­то­ви­ми умо­ва­ми регіону ви­ро­щу­ван­ня, а та­кож ран­німи стро­кам висіву. Слід вра­хо­ву­ва­ти, що посіви над­то ран­нь­о­го терміну сівби мо­жуть схо­ди­ти близь­ко п’яти тижнів за­леж­но від ти­пу ґрун­ту й по­год­них умов. То­му мож­на упев­не­но ствер­д­жу­ва­ти, що навіть су­часні ефек­тивні ґрун­тові гербіци­ди чи їхні ком­по­зиції не в змозі за­без­пе­чу­ва­ти ефек­тив­ний кон­троль бур’янів про­тя­гом та­ко­го три­ва­ло­го періоду.

За­галь­новідо­мо, що, за­леж­но від ви­до­во­го скла­ду, щільності за­се­лен­ня, три­ва­лості кон­ку­рент­них взаємовідно­син куль­ту­ри з бур’яна­ми, вро­жайність зер­на ку­ку­руд­зи зни­жується на 25–40%, а іноді й на 70–80%. За да­ни­ми де­я­ких дослідників, постійне пе­ре­бу­ван­ня однієї рос­ли­ни бу­дя­ку по­льо­во­го на 1 м2 уп­ро­довж ве­ге­тації в посівах ку­ку­руд­зи зу­мов­лює зни­жен­ня вро­жай­ності зер­на на 1 ц/га, мишію си­зо­го — на 0,50, а за за­бур’яне­ності щи­ри­цею за­гну­тою й ло­бо­дою білою — на 0,50–0,60 ц/га. Засмічен­ня посівів куль­ту­ри та­ки­ми ба­га­торічни­ми ви­да­ми, як бу­дяк по­льо­вий, бе­рез­ка по­льо­ва то­що, призводить до зни­жен­ня вро­жай­ності у 1,5–2,0 ра­зи. А за ма­си бур’янів по­над 5 кг на 1 м2 у зоні Лісо­сте­пу ку­ку­руд­за вза­галі не ут­во­рює ге­не­ра­тив­них ор­ганів.

Інтен­сивність по­яви бур’янів у посі­вах ку­ку­руд­зи по­сту­по­во зро­с­тає і до­ся­гає мак­си­му­му в другій-третій де­ка­дах трав­ня та першій де­каді черв­ня. Пізні­ше інтен­сивність по­яви но­вих рос­лин бур’я­­нів по­чи­нає спа­да­ти. Ос­нов­ним стри­му­ю­чим фак­то­ром про­ро­с­тан­ня но­вих рос­лин бур’янів у цей період є куль­ту­ри, які фор­му­ють по­туж­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му, рос­ли­ни ку­ку­руд­зи швид­ко рос­туть у ви­со­ту й на­ро­щу­ють ли­ст­ко­вий апа­рат. Упро­довж тре­тьої де­ка­ди черв­ня посіви ку­ку­руд­зи ма­ли змо­гу ефек­тив­но кон­ку­ру­ва­ти з бур’яна­ми. То­му, навіть не зва­жа­ю­чи на підви­щен­ня зво­ло­же­ності, у той час спо­с­теріга­ли знач­не зни­жен­ня за­галь­ної кількості сходів бур’янів.

Та­ким чи­ном, однією з ос­нов­них ви­мог, обов’яз­ко­вих під час пе­ре­хо­ду на інтен­сивні тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи, є ефек­тив­ний кон­троль бур’янів за зміша­но­го ти­пу за­бур’янен­ня ма­ло- та ба­га­торічни­ми ви­да­ми. А це мож­ли­во ли­ше за ви­ко­ри­с­тан­ня по­ряд із ме­ханічни­ми, фіто­це­но­тич­ни­ми та біологічни­ми за­хо­да­ми ви­со­ко­е­фек­тив­них гербіцидів. Рос­ли­ни ку­ку­руд­зи по­тре­бу­ють надійно­го за­хи­с­ту на пер­шо­му етапі ве­ге­тації про­тя­гом не менш як 40–50 днів від по­яви сходів, оскільки в цей період її рос­ли­ни ма­ло­роз­ви­нені й не в змозі кон­тро­лю­ва­ти та за­пов­ню­ва­ти всі вільні еко­логічні ніші на полі.

На­разі, згідно з «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні», для за­сто­су­ван­ня у посівах ку­ку­руд­зи за­реєстро­ва­но 241 гербіцид­ний пре­па­рат. В ос­нові цих гербіцидів — 27 діючих ре­чо­вин. Се­ред про­дуктів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня на ку­ку­рудзі, зустріча­ють­ся як ґрун­тові, які вно­сять до сходів куль­ту­ри, так і після­­с­хо­дові.

За­сто­су­ван­ня ґрун­то­вих гербіцидів до по­яви сходів куль­тур­них рос­лин три­ва­лий час бу­ло ос­но­вою за­хи­с­ту ца­риці полів. Прин­цип дії цієї гру­пи гер­біцидів по­ля­гає в то­му, що діюча ре­чо­ви­на, пе­­ре­­бу­ва­ю­чи на по­верхні ґрун­ту, по­гли­на­ється про­ро­ст­ка­ми сходів бур’я­нів, у ре­­зуль­таті чо­го во­ни ги­нуть. Три­валість гер­біцид­ної дії ся­гає за оп­ти­ма­ль­них умов до 40 й більше днів після вне­сен­ня, а з ура­ху­ван­ням слаб­кої кон­ку­рент­ної здат­ності ку­ку­руд­зи на по­чат­ку ве­ге­тації чи­с­то­та її посівів у цей пе­ріод є кри­тич­ним чин­ни­ком в ас­пекті за­без­пе­чен­ня умов рос­ту та роз­вит­ку куль­ту­ри. Се­ред знач­но­го асор­ти­мен­ту ґрун­то­вих гербі­ци­дів найбільшо­го по­ши­рен­ня на­бу­ли діючі ре­чо­ви­ни на базі похідних хло­ра­це­танілідів (S-ме­то­лах­лор, ди­ме­те­н­а­мід-П, пропізох­лор), зо­к­ре­ма аце­тох­лор. 

Слід зазна­чи­ти, що най­ви­ща тех­ніч­на ефек­тивність ґрун­то­вих гербіцидів гру­пи хло­ра­це­тамідів на ма­лорічні бур’яни за­­без­пе­чується за їхньо­го вне­сен­ня під пе­­ред­посівну куль­ти­вацію. Це по­яс­нюється кра­щим зв’язу­ван­ням дію­чих ре­чо­вин пре­па­ратів із ґрун­том за йо­го во­ло­гості 18–20%. Та­кож відміча­ють, що ве­ли­ку роль в ефек­тив­ності цих пре­па­ратів відігра­ють умо­ви зво­ло­жен­ня після вне­сен­ня. Вста­нов­ле­но, що за не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня верх­нь­о­го (посівно­го) ша­ру ґрун­ту (на рівні 14–16%) фіто­ток­сич­на дія аце­тох­ло­ру на бур’яни по­слаб­люється і мож­ли­ва по­ява сходів бур’янів уже на по­чат­ку ве­ге­тації ку­ку­руд­зи. 

У зв’яз­ку зі зро­с­тан­ням у струк­турі за­бур’янен­ня ку­ку­руд­зи зла­ко­вих видів бур’янів ак­ту­аль­ним є вне­сен­ня гер­бі­ци­ду з д.р. аце­тох­лор, 900 г/л, який має кра­щу дію на од­норічні зла­кові ви­ди, слаб­шу — на дво­дольні. Так, за ре­зуль­та­та­ми досліджень ІБКіЦБ НА­АН, у зо­ні не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня вне­сен­ня ви­щез­га­да­ної діючої ре­чо­ви­ни нор­мою 3,0 л/га за­без­пе­чує зни­жен­ня чи­сель­ності пло­с­ку­хи зви­чай­ної на 79,1%, ми­шію си­зо­го — на 69,6% (обліки в пе­ріод 30 днів після вне­сен­ня). У зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня біологічна ефек­тив­ність д.р. аце­тох­лор, 900 г/л, на зла­кові ви­ди бур’янів ча­ст­ко­во зрос­ла за­вдя­ки вищій за­без­пе­че­ності ґрун­ту во­­ло­гою і ста­но­ви­ла 80,2% що­до пло­с­ку­хи зви­чай­ної  і 75,1% — мишію си­зо­го. Слаб­­­шу ефек­тивність д.р. аце­тох­лор, 900 г/л, про­яв­ляє на дво­дольні ви­ди бур’­­­я­нів: на рівні 65,6% — у зоні до­стат­нь­о­­го зво­ло­жен­ня і 61,6% — не­до­стат­нь­о­го.

Та­ким чи­ном, уне­сен­ня ґрун­то­во­го гербіци­ду д.р. аце­тох­лор, 900 г/л, нор­мою 3,0 л/га дає змогу ефек­тив­но кон­тро­лю­ва­ти зла­кові ви­ди бур’янів у посівах ку­ку­руд­зи на ранніх ета­пах роз­вит­ку (при­чо­му — без про­яву силь­ної фі­­то­­­­ток­сич­ності на куль­ту­ру), але не за­­без­пе­чує надійно­го кон­тро­лю ши­ро­ко­ли­с­тих дво­доль­них видів се­ге­таль­ної рос­лин­ності.

Як за­зна­ча­ли ви­ще, по­чи­на­ю­чи від фа­зи роз­вит­ку ку­ку­руд­зи два-три справжні ли­ст­ки й до по­яви де­ся­то­го та на­ступ­них, не­га­тив­ний уплив бур’янів різко зни­жує вро­жайність куль­ту­ри. То­му вне­сен­ня після­с­хо­до­вих гербіцидів на посівах ку­ку­руд­зи потрібно пла­ну­ва­ти з ут­во­рен­ням дру­го­го-тре­ть­о­го справжнь­о­го ли­ст­ка, а не пе­ре­но­си­ти на пізніші фа­зи (п’ять-сім листків). За силь­­ної засміче­ності посівів ку­ку­руд­зи злісни­ми ви­да­ми бур’янів та ба­га­торіч­ни­ка­ми ефек­тив­ним бу­де кілька­ра­зо­ве вне­сен­ня гербіцидів.

У посівах ку­ку­руд­зи з після­с­хо­до­вих гербіцидів знач­но­го по­ши­рен­ня на­бу­ла гру­па суль­фонілсе­чо­вин, яким вла­с­ти­ва ви­со­ка ефек­тивність та ши­ро­кий спектр дії. Так, ус­та­нов­ле­но, що за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів із д. р. рим­суль­фу­рон, 250 г/кг, нор­мою 50 г/га у фазі роз­вит­ку трьох-п’яти листків у рос­лин куль­ту­ри та двох-чо­ти­рь­ох — у бур’янів має тех­­но­логічну ефек­тивність про­ти півня­чо­го про­са — на рівні 78,3%, мишію си­­зо­го — 76,1% (за­галь­на за­бур’я­не­ність зни­жується до 75%). Вне­сен­ня д.р. ні­­ко­­­­­­­суль­­­фу­рон, 40 г/га, дає змо­гу кон­тро­лю­ва­ти до 80% од­норічних зла­ко­вих видів бур’янів. А за ви­ко­ри­с­тан­ня гер­біцидів, ство­ре­них на ос­нові поєднан­ня та­ких діючих ре­чо­вин, як рим­суль­фу­рон, 500 г/л + ти­фен­суль­фу­рон­ме­тил, 250 г/л, відміче­но тех­но­логічну ефек­тивність дії на рівні 81%. Вод­но­час за за­бур’яне­ності площ осо­та­ми об­роб­ку ци­ми пре­па­ра­та­ми доцільно поєдну­ва­ти із про­дук­та­ми з гру­пи фе­нок­си­кар­бок­си­ло­вих кис­лот: зо­к­ре­ма, 2,4-Д, Діален Су­пер, Бан­вел то­що.

Якісним кон­тро­лем зла­ко­вих видів бур’янів се­ред після­с­хо­до­вих гербіцидів вирізняється пре­па­рат, у яко­му поєдна­но д. р. то­пра­ме­зон, 50 г/л + ди­кам­ба, 160 г/л. То­пра­ме­зон — діюча ре­чо­ви­на, що на­ле­жить до кла­су піра­зо­лонів, кон­тро­лює ши­ро­кий спектр зла­ко­вих та дво­доль­них бур’янів. Мо­ле­ку­ли то­пра­ме­зо­ну, про­ни­ка­ю­чи в рос­ли­ни бур’я­нів, бло­ку­ють ут­во­рен­ня ка­ро­ти­ноїдів, у ре­зуль­таті чо­го руй­ну­ють­ся хло­ро­пла­с­ти й рос­ли­ни зне­барв­лю­ють­ся. Че­рез те, що то­пра­ме­зон піддається швид­ко­му ме­та­болізму, рос­ли­ни ку­ку­руд­зи ма­ють ви­со­ку стійкість до цієї ре­чо­ви­ни. За­в­дя­ки ча­ст­ковій ґрун­товій дії то­пра­ме­зо­ну за­без­пе­чується по­до­вже­ний за­хист посівів ку­ку­руд­зи під час її ве­ге­тації.

От­же, для роз­ши­рен­ня спе­к­т­ра дії гербіцидів, підви­щен­ня їхньої тех­но­логічної ефек­тив­ності потрібне за­сто­су­ван­ня ба­ко­вих сумішей різних гербі­ци­дів. Зо­к­ре­ма, для підси­лен­ня фіто­ток­сич­ної дії пре­па­ратів на ос­нові ме­зот­рі­ону, 480 г/л, доцільно за­сто­со­ву­ва­ти су­­міш із гербіци­да­ми на ос­нові ніко­­суль­­­фу­ро­ну, 40 г/га. У та­ко­му разі за­ги­бель зла­ко­вих і двосім’ядоль­них видів бур’янів зро­с­тає до 80–90%. Та­кож до­ве­де­но ефек­тивність поєднан­ня пре­па­ратів на ос­нові ніко­суль­фу­ро­ну з рим­­­­суль­фу­ро­ном або фо­рам­суль­фу­ро­ну з ди­кам­бою. Ефек­тивність та­ких сумішей ся­гає 90%.

Ще од­ним ва­го­мим чин­ни­ком є мож­ливість швид­ко­го змен­шен­ня над­зем­ної ма­си бур’яну. Ад­же кла­сич­но за вне­сен­ня гербіцидів із кла­су суль­фоніл­се­чо­ви­ни помітний ефект на се­ге­таль­ну рос­линність відмічаємо ли­ше че­рез ві­сім-дев’ять днів, а за­ги­бель — че­рез 10-15 днів (що мо­же при­зве­с­ти до зни­жен­ня вро­жаю ку­ку­руд­зи). 

Ос­танніми досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що рос­ли­ни куль­ту­ри сприй­ма­ють відби­ту бур’яна­ми со­няч­ну енергію, тоб­то «відчу­ва­ють» на­явність кон­ку­ру­ю­чих із ни­ми рос­лин. Цей сиг­нал дає змо­гу рос­лині за­зда­легідь підго­ту­ва­ти­ся до на­ступ­но­го затінен­ня. Відміче­но, що в чи­с­тих посівах схо­ди ку­ку­руд­зи роз­гор­та­ють своє ли­с­тя по­пе­рек ряд­ка — це до­по­ма­гає їм зай­ня­ти мак­си­маль­ну пло­щу та за­без­пе­чи­ти ак­тив­ний ріст і роз­ви­ток. У засміче­них посівах схо­ди ніби «ви­к­ру­чу­ють­ся», підла­ш­то­ву­ю­чись під роз­та­шу­ван­ня бур’янів. Уни­ка­ю­чи затінен­ня, рос­ли­на ку­ку­руд­зи на­ма­га­ється мак­си­маль­но ви­тяг­ну­тись, що при­­­зво­дить до не­од­норідності посівів за ви­со­тою, а та­кож спри­чи­нює зни­жен­ня їхньої про­дук­тив­ності.

Відповідно, до гербіцидів із д. р. ні­ко­суль­фу­рон, рим­суль­фу­рон, ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил та інши­ми слід до­да­ва­ти д.р. ди­кам­бу, 2,4-Д, ме­зотріон. У та­ко­му разі рос­ли­ни ло­бо­ди білої та щи­риці за­гну­тої повністю ги­ну­ли че­рез п’ять, а мишій си­зий і пло­с­ку­ха зви­чай­на — че­рез сім днів після об­при­с­ку­ван­ня.

На­разі універ­саль­них си­с­тем за­хи­с­ту ку­ку­руд­зи не­має. Як­що кілька років то­­му, за­вдя­ки по­яві на рин­ку но­вих ви­со­ко­­е­фек­тив­них гербіцидів із д. р. тієн­кар­ба­зон-ме­тил, 90 г/л + ізок­са­ф­лю­тол, 225 г/л + ан­ти­дот або фо­рам­суль­фу­рон, 31,5 г/л + йо­до­суль­фу­рон, 1,0 г/л + тієн­кар­ба­зон-ме­тил, 10 г/л + ан­ти­дот мож­на бу­ло до­сяг­ти хо­ро­ших ре­зуль­татів і за до­лю вро­жаю не тур­бу­ва­ти­ся. Але на­разі, зі зміна­ми по­год­них умов, во­ни пра­цю­ють ефек­тив­но ли­ше, як­що у верх­нь­о­му шарі ґрун­ту до­стат­ньо во­ло­ги. 

Але навіть зва­жа­ю­чи на ви­со­ку тех­но­логічну ефек­тивність су­час­них після­с­хо­до­вих гербіцидів, ми відмічаємо, що за умов ви­со­ко­го сту­пе­ня за­бур’яне­ності полів, у зв’яз­ку з особ­ливістю про­­­яву де­пресії бур’янів та ди­намікою їх­ньо­го роз­вит­ку, ця гру­па гербіцидів не в змозі за­без­пе­чи­ти до­статній рівень кон­тро­лю се­ге­таль­ної рос­лин­ності. На­сам­пе­ред це зу­мов­ле­но тим, що в період оп­ти­маль­них фаз об­роб­ки посівів ку­ку­руд­­зи (три ли­ст­ки) схо­дить ли­­­­­ше ча­с­ти­на бур’янів, а оскільки більшість після­с­хо­до­вих пре­па­ратів ма­ють ко­рот­ку три­валість дії, то впро­довж пев­­но­го ча­су мож­ли­ве віднов­лен­ня рос­то­вих про­цесів бур’янів. 

Най­раціональнішим ви­хо­дом із цієї си­ту­ації бу­де поєднан­ня ґрун­то­вих гер­біцидів із після­с­хо­до­ви­ми, що дає змо­гу кон­тро­лю­ва­ти рос­ли­ни-засмічу­вачі з тех­но­логічною ефек­тивністю на рівні 95% і більше. Цілком зро­зуміло, що під­ви­щен­ня ефек­тив­ності гербіцидів до­ся­гається пе­ре­дусім за­вдя­ки по­в­­­тор­­­но­му на­не­сен­ню роз­чинів після­­­с­хо­до­вих пре­па­ратів на вже ос­­­лаб­лені бур’яни. При­чо­му в та­ко­му разі за­вдя­ки різним ме­ханізмам дії змен­шуємо по­яву стійкості бур’янів до пев­них діючих ре­чо­вин. По­льо­ви­ми досліда­ми вста­нов­ле­но, що за ґрун­­то­­­во­го вне­сен­ня пре­па­ратів гру­пи хло­ра­це­тамідів по­вною нор­мою в поєд­нанні з на­ступ­ною об­роб­кою посівів після­с­хо­до­ви­ми гербіци­да­ми не спо­с­терігається пригнічен­ня рос­ту й роз­вит­ку ку­ку­руд­зи. 

За ре­зуль­та­та­ми досліджень в умо­вах Цен­т­раль­но­го Лісо­сте­пу Ук­раїни після за­сто­су­ван­ня гербіци­ду з д. р. рим­­суль­фу­рон, 32,5 г/кг + ди­кам­ба, 609 г/кг, у нормі ви­т­ра­ти 385 г/га у фазі три-чо­ти­ри ли­ст­ки ку­ку­руд­зи на фоні вне­сен­ня ґрун­то­во­го гербіци­ду аце­тох­лор, 900 г/л, нор­мою 3,0 л/га відміче­но суттєве змен­шен­ня засміче­ності посівів дво­доль­ни­ми та од­но­до­ль­­ни­ми ви­да­ми бур’янів, порівня­но із за­бур’яне­ним кон­тро­лем. Біологічна ефек­тивність дії за 20 днів після про­ве­ден­ня об­при­с­ку­ван­ня бу­ла в ме­­жах 95–100%. Зазна­чи­ли, кількість ло­бо­ди білої змен­ши­лася на 95%, щи­риці зви­чай­ної — на 96, гірча­ку роз­ло­го­го — на 99%, не­за­бут­ниці дрібноквітко­вої — на 100, пирію по­взу­чо­го — на 95%, півня­чо­го про­са, мишію си­зо­го та тон­ко­но­га од­норічно­го — на 100%. У зоні не­до­стат­нь­о­го зво­­ло­жен­ня ви­щез­га­да­на си­с­­те­ма за­хи­с­ту та­кож ха­рак­те­ри­зу­ва­лась ви­со­кою ефек­тивністю на­сам­пе­ред що­до од­­норічних і ба­га­торічних од­но­доль­них видів бур’янів із біологічною ефек­тивністю на рівні 100%. 

Висновок

Та­ким чи­ном, бе­ру­чи до ува­ги транс­фор­мацію фіто­це­нозів бур’янів, прин­цип до­бо­ру фіто­ток­сич­но­го спе­к­т­ра гербіцидів має ґрун­ту­ва­ти­ся на від­повідно­му ком­плек­ту­ванні діючих ре­чо­вин гербіцидів про­ти ре­зи­с­тент­них форм бур’янів, ди­фе­ренціації спо­собів ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту, виз­на­ченні еко­логічних та еко­номічних пріори­тетів.

 

С. Ре­ме­нюк, канд. с.-г. на­ук,
М. То­кар­чук, канд. с.-г. на­ук,
Інсти­тут біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків

 

Інформація для цитування
Особ­ли­вості за­хи­с­ту посівів ку­ку­руд­зи від од­но­доль­них видів бур’янів / С. Ре­ме­нюк, М. То­кар­чук // Пропозиція. — 2017. — № 4.— С. 124-127

Інтерв'ю
Компанія ДП «ТАК» (на ринку — з 2013 р.), яка входила до складу групи компаній «ТАК», знана в Україні як надійний дистрибутор і співорганізатор «Битви Агротитанів».  Віднедавна ДП «ТАК» відокремилася від групи компаній «ТАК» і стала... Подробнее
Нинішнього року Асоціацію фермерів та приватних землевласників України очолив новий президент. Ним став Віктор Гончаренко, який з 2013 р. очолював Черкаську обласну асоціацію фермерів, а з 2016 р. був одночасно також віце-президентом АФПЗУ... Подробнее

1
0