Технологія вирощування ярого ячменю: реалізація потенціалу продуктивності

Ос­танніми ро­ка­ми посіви яч­ме­ню яро­го змен­ши­лись від 4,0–4,5 до 1,7–2,0 млн га і, ви­хо­дя­чи з об’єктив­них об­ста­вин, на збільшен­ня площ під ним очіку­ва­ти не вар­то. До то­го ж роз­ши­рен­ня площ посіву не мо­же бу­ти стра­тегічним шля­хом збільшен­ня ви­роб­ництва яч­ме­ню, оскільки рівень нинішньої вро­жай­ності куль­ту­ри да­ле­кий від ре­аль­но мож­ли­во­го (табл. 1). 
По­ка­зо­вим є порівнян­ня посівних площ, уро­жай­ності та ва­ло­во­го збо­ру зер­на в 2010 і 2014 рр. Так, 2014-го, за мен­шої на 1,1 млн га площі посіву, але ви­щої на 1,14 т/га вро­жай­ності бу­ло зібра­но зер­на на 435 тис. т більше. Тож за нинішніх площ посіву яч­ме­ню в Ук­раїні підви­щен­ня рівня вро­жай­ності до 5,0–6,0 т/га дасть змо­гу от­ри­му­ва­ти до 9,0–12,0 млн т зер­на. То­му са­ме на за­без­пе­чен­ня за­ходів підви­щен­ня вро­жай­ності має бу­ти зо­се­ре­д­же­на ува­га сільсько­го­с­по­дарсь­кої на­уки та ви­роб­ництва.
Ви­хо­дя­чи з цьо­го, ко­рот­ко роз­г­ля­не­мо ба­зові еле­мен­ти тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня яч­ме­ню яро­го. Більшість із них є «про­пи­сни­ми істи­на­ми», про­те не­хту­ван­ня­ми ни­ми сьо­годні не дає змо­ги от­ри­му­ва­ти по­тенційну вро­жайність яч­ме­ню у ви­роб­ни­чих умо­вах.

По­пе­ред­ни­ки

За уза­галь­не­ни­ми да­ни­ми, оп­ти­маль­ний рівень на­си­чен­ня сівозміни яри­ми зер­но­ви­ми в Лісо­сте­пу Ук­раїни ста­но­вить до 30%, із яких яч­ме­ню — 10%. Пра­виль­не роз­міщен­ня яч­ме­ню яро­го в сівозміні після кра­щих по­пе­ред­ників змен­шує за­бур’я­неність посівів, по­шко­д­жен­ня рос­лин хво­ро­ба­ми й шкідни­ка­ми, поліпшує умо­ви ґрун­то­во­го жив­лен­ня, рос­ту та роз­вит­ку рос­лин. По­пе­ред­ни­ка­ми для яч­ме­ню мо­жуть бу­ти цу­к­рові бу­ря­ки, ку­ку­руд­за на зер­но і си­лос, соя, ріпак та інші технічні й зер­но­бо­бові куль­ту­ри, під які вно­си­ли до­б­ри­ва. 

Об­робіток ґрун­ту

Ос­нов­ний об­робіток ґрун­ту під ячмінь після та­ких по­пе­ред­ників, як соя, ріпак, ку­ку­руд­за на зер­но й си­лос, со­няш­ник, роз­по­чи­на­ють із дис­ку­ван­ня (лу­щен­ня) стерні дис­ко­ви­ми зна­ряд­дя­ми з на­ступ­ною оран­кою на зяб (18–22 см). Го­ло­вне йо­го за­вдан­ня — яко­мо­га кра­ще за­гор­ну­ти по­жнивні решт­ки в ґрунт. Якіс­ний ос­нов­ний об­робіток — ва­го­ма скла­до­ва спри­ят­ли­вих пе­ре­ду­мов для от­ри­ман­ня ба­жа­но­го вро­жаю, оскільки він дає змо­гу на­весні до­ве­с­ти ґрунт до по­сів­­но­го ста­ну з мінімаль­ним йо­го ви­су­шу­ван­ням.

Ос­нов­ним кри­терієм об­робітку ґрун­ту на­весні є якісне ство­рен­ня по­сівно­го ло­жа та збе­ре­жен­ня мак­си­маль­ної кількості про­дук­тив­ної во­ло­ги (за по­тре­би про­во­дять ран­нь­о­вес­ня­не її за­крит­тя). Ду­же важ­ли­во не пе­ре­су­ши­ти верхній шар ґрун­ту до сівби. Для цьо­го кра­ще за­сто­со­ву­ва­ти комбіно­вані ґрун­то­об­робні аг­ре­га­ти або ж зчіпки послі­до­вно з’єдна­них борін. Доцільною є заміна куль­ти­вації на бо­ро­ну­ван­ня за якісно­го об­робітку ґрун­ту з осені, а та­кож на ґрун­тах лег­ко­го ме­ханічно­го скла­ду, на яких ду­же гли­бо­ке за­гор­тан­ня насіння бу­ває най­частішим тех­но­ло­гічним по­ру­шен­ням.

Підго­тов­ка насіння до сівби

Для сівби яч­ме­ню яро­го слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти тільки кон­диційне насіння. Зва­жа­ю­чи на ве­ли­ку шко­до­чинність ле­тю­чої саж­ки, пля­ми­с­то­с­тей ли­с­тя, ко­ре­не­вих гни­лей, що мо­жуть при­зво­ди­ти до втра­ти 20–40% і більше вро­жаю зер­на яч­ме­ню та погіршу­ва­ти йо­го якість, весь посівний ма­теріал вар­то про­тру­ю­ва­ти. В су­час­них умо­вах зем­ле­роб­ст­ва об­роб­ка насіння є од­ним з ос­нов­них ме­тодів за­сто­су­ван­ня пе­с­ти­цидів, здат­них за­хи­ща­ти рос­ли­ни в період про­ро­с­тан­ня й на по­чат­ко­вих ета­пах ве­ге­тації. Для про­труєння насіння яро­го яч­ме­ню доцільно ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти комбіно­вані про­труй­ни­ки, що скла­да­ють­ся з двох чи більше діючих ре­чо­вин і ма­ють ши­ро­кий спектр дії. Слід за­сто­со­ву­ва­ти ли­ше доз­во­лені оригінальні пре­па­ра­ти. Під час досліджен­ня за­собів за­хи­с­ту рос­лин ви­роб­ництва провідних ком­паній світу на низці сортів ми­ронівської се­лекції відзна­чи­ли при­бав­ку вро­жай­ності, порівня­но з кон­тро­лем, у се­ред­нь­о­му по п’яти пре­па­ра­тах на 0,48–0,80 т/га. За про­тру­ю­ван­ня посівно­го ма­теріалу до­цільне за­сто­су­ван­ня сумісних біоло­гічних пре­па­ратів та мікро­е­ле­ментів.

Стро­ки й спо­со­би сівби

Висіва­ти ячмінь ярий по­трібно в стислі терміни (за три-п’ять діб) за на­стан­ня фізич­ної стиг­лості ґрун­ту. Та­ка сівба дає змо­гу ефек­тив­но ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти зи­мові за­па­си во­ло­ги, вне­сені до­б­ри­ва, по­зи­тив­но впли­ває на кущіння і в підсум­ку — на вро­жайність. За запізнен­ня із сівбою зни­жується по­льо­ва схожість, слаб­ше роз­ви­вається ко­ре­не­ва си­с­те­ма рос­лин, не за­без­пе­чується рівномірне кущіння, що зни­жує вро­жайність і погіршує якість зер­на та насіння. Уза­галь­нені втра­ти в разі запіз­нен­ня із висівом яч­ме­ню яро­го на один день ста­нов­лять 0,05–0,1 т/га, а за вес­ня­ної по­су­хи — 0,11–0,17 т/га.

Для фор­му­ван­ня ви­со­ко­про­дук­тив­них посівів яч­ме­ню важ­ли­вим є рівно­мірне (як у вер­ти­каль­но­му, так і го­ри­зон­таль­но­му на­прямах) роз­поділен­ня насіння на оп­ти­мальній гли­бині, що за­ле­жить від ба­га­ть­ох чин­ників (по­год­них умов у період сівби, ста­ну ґрун­ту то­що). Кра­щим спо­со­бом висіван­ня яч­ме­ню є та­кий, що за­без­пе­чує рос­ли­нам оп­ти­маль­ну пло­щу жив­лен­ня, за якої во­ни най­е­фек­тивніше ви­ко­ри­с­то­ву­ють по­живні ре­чо­ви­ни, во­ло­гу, со­няч­не світ­ло й теп­ло. Тра­диційно най­по­ши­рені­шим спо­со­бом сівби яч­ме­ню був зви­чай­ний ряд­ко­вий із міжряд­дям 15 см, од­нак він виз­на­чав­ся не біо­ло­­гією рос­ли­ни, а на­яв­ни­ми сівал­ка­ми. Більшість спеціаль­них досліджень пе­ре­ко­ну­ють у пе­ре­вазі вузь­ко­ряд­но­го спо­со­бу висіву (з міжряд­дям 7,5 см), який дає змо­гу рівномірніше роз­поділи­ти насіння пло­щею і зни­зи­ти це­но­тич­ну щільність рос­лин у ряд­ку. Як відо­мо, кри­тич­ною від­стан­ню між рос­ли­на­ми яч­ме­ню в ряд­ку є 1,4 см. За мен­шої відстані не ре­алізує­ться по­тенціал як ок­ре­мої рос­ли­ни, так і посіву в ціло­му. Яс­на річ, що ви­ко­ри­с­тан­ня вузь­ко­ряд­но­го спо­со­бу висіву збі­льшує цю відстань удвічі. Кра­щи­ми, по­рівня­но з тра­дицій­ни­ми, є сівал­ки з від­стан­ню між сош­ни­ка­ми 12,0–12,5 см. 

Від оп­ти­маль­ної гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння за­ле­жить своєчас­на по­ява друж­них сходів, а та­кож на­ступ­ний ріст і роз­ви­ток рос­лин. Шля­хом досліджень, про­ве­де­них МІП, вста­но­ви­ли, що за ви­со­кої куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва на чор­но­зе­мах ти­по­вих, в умо­вах до­стат­ньої во­ло­го­за­без­пе­че­ності верх­нь­о­го ша­ру ґрун­ту насіння яч­ме­ню тре­ба висіва­ти на гли­би­ну 3–4 см, а по­су­ш­ли­вої вес­ни (що особ­ли­во ха­рак­тер­но для ос­танніх років) — до 5 см. Під час виз­на­чен­ня гли­би­ни за­гор­тан­ня насіння слід бра­ти до ува­ги здатність ок­ре­мих про­труй­ни­ків ско­ро­чу­ва­ти ко­ле­оп­ти­ле рос­лин. Вод­­­но­час із сівбою слід обов’яз­ко­во про­­во­ди­ти ущільнен­ня ґрун­ту важ­ки­ми кот­ка­ми.

Нор­ми висіву

Висівна нор­ма не мо­же бу­ти ста­лою й універ­саль­ною — в кож­но­му кон­крет­но­му ви­пад­ку її слід виз­на­ча­ти за­леж­но від сор­ту, ти­пу ґрунтів, зво­ло­жен­ня, об­робітку, строків сівби то­що. Ячмінь має ге­не­тич­ну здатність до інтен­сив­но­го кущіння і за цим по­каз­ни­ком пе­ре­ва­жає інші ярі зер­нові. Досліджен­ня­ми, які про­ве­ли на­уковці МІП та інших на­уко­вих за­кладів, вста­нов­ле­но, що підви­щені нор­ми висіву (5 млн/га й ви­ще) ма­ють пе­ре­ва­гу над нор­ма­ми 3–4 млн/га ли­ше за низь­кої куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва без за­сто­су­ван­ня удо­б­рен­ня й за­собів за­хи­с­ту рос­лин. І на­впа­ки, за­гу­щен­ня посівів, особ­ли­во за до­стат­ньої кількості во­ло­ги, мо­же при­зво­ди­ти до ви­ля­ган­ня рос­лин і по­си­ле­но­го роз­вит­ку хво­роб. За цих умов бічні стеб­ла яч­ме­ню, як пра­ви­ло, не фор­му­ють по­вноцінне зер­но. То­му збільшен­ня нор­ми висіву ви­прав­да­не ли­ше в разі запізнен­ня з висівом, не­якісно­го об­ро­бітку ґрун­ту та інших тех­но­логічних по­ру­шень. За умо­ви ви­со­ко­го аг­ро­фо­ну, за­без­пе­чен­ня ви­со­кої по­льо­вої схо­жості куль­ту­ри й збе­ре­жен­ня до зби­ран­ня 70–75% рос­лин ячмінь доцільно висіва­ти з нор­мою 3–4 млн насінин/га.

Удо­б­рен­ня

Ячмінь ярий до­б­ре ре­а­гує на удо­б­рен­ня. На ство­рен­ня 1 т зер­на ячмінь ви­но­сить із ґрун­ту 26 кг азо­ту, 11 — фо­с­фо­ру, 24 кг калію. За ко­рот­ко­го періоду ве­ге­тації (80–90 діб) йо­го міне­раль­не жив­лен­ня три­ває близь­ко 40 днів. То­му для до­сяг­нен­ня ви­со­кої про­дук­тив­ності ду­же важ­ли­во за­без­пе­чи­ти ячмінь усіма важ­ли­ви­ми для ньо­го по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми в перші фа­зи он­то­ге­не­зу. 

За уза­галь­не­ни­ми да­ни­ми, на ро­дю­чих ґрун­тах ефек­тив­не вне­сен­ня N30–60P30–30K30–60, а на бідніших — слід збільшу­ва­ти нор­му до N60–90P60–90K60–90. Під час ви­ро­щу­ван­ня пи­во­вар­но­го яч­ме­ню нор­ма вне­сен­ня азот­них до­б­рив після удо­б­ре­них по­пе­ред­ників не має пе­ре­ви­щу­ва­ти N30, після не­удо­б­ре­них — N60. Уро­жайність за­леж­но від нор­ми вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив та окуп­ність ос­танніх при­ро­с­том уро­жаю у до­слідних умо­вах МІП у 2013–2015 рр. пред­став­лені в таб­лиці 3.
Од­нак для ефек­тив­но­го в біоло­гічно­му й еко­номічно­му ас­пек­тах ви­ко­ри­с­тан­ня до­б­рив ре­ко­мен­дуємо до­три­му­ва­тись роз­ра­хун­ко­во­го ба­лан­со­во­го ме­то­ду вне­сен­ня міндо­б­рив на за­пла­но­ва­ну вро­жайність за­леж­но від аг­рохі­міч­но­го аналізу ґрун­ту кон­крет­но­го по­ля.

За­хист посівів

Інте­г­ро­ва­на си­с­те­ма за­хи­с­ту посівів яро­го яч­ме­ню пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­с­тан­ня для сівби сортів із ге­не­тич­но зу­мов­ле­ною стійкістю, які по­тре­бу­ють мен­шої крат­ності хімічних об­ро­бок, а та­кож розміщен­ня посівів після кра­щих по­пе­ред­ників. Та­кож слід до­три­му­ва­ти­ся ви­мог що­до своєчас­но­го і якісно­го об­робітку ґрун­ту, ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для сівби насіннєвий ма­теріал ви­со­ких посівних кон­дицій, висіва­ти ячмінь у стислі стро­ки та з до­три­ман­ням висівних норм, своєчас­но зби­ра­ти вро­жай.

 Ячмінь — ду­же чут­ли­ва до гербі­цидів куль­ту­ра, особ­ли­во в ранній пе­ріод ве­ге­тації. То­му в посівах яч­ме­ню слід за­сто­со­ву­ва­ти ли­ше про­дук­ти з «Пе­реліку пре­па­ратів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні» на 2017 р. та до­три­му­ва­тись норм вне­сен­ня, су­міс­ності пре­па­ратів і строків їхньо­го за­сто­су­ван­ня. 

Для за­хи­с­ту посівів яч­ме­ню від хво­роб, зо­к­ре­ма бо­рош­ни­с­тої ро­си (ура­жен­ня по­над 1% за во­ло­гості повітря ви­ще як 95% і тем­пе­ра­ту­ри повітря 14…17°С), кар­ли­ко­вої іржі (ура­жен­ня по­над 1% за во­ло­гості по­над 95% і тем­пе­ра­ту­ри повітря ви­ще як 20°С), пля­ми­с­то­с­тей (ура­жен­ня по­над 1% за во­ло­гості по­над 95% і тем­пе­ра­ту­ри повітря ви­ще як 15°С) слід за­сто­со­ву­ва­ти для об­при­с­ку­ван­ня фунгіци­ди. На­уковці МІП під час досліджень 2013–2015 рр. вста­но­ви­ли доцільність од­но­час­но­го за­сто­су­ван­ня сумісних гербіцидів та фун­гіцидів на IV е. о., а в епіфітотійні ро­ки — дру­го­го вне­сен­ня фунгіци­ду на VIII е. о. Доцільним є та­кож чер­гу­ван­ня пре­па­ратів із різни­ми діючи­ми ре­чо­ви­на­ми як за ро­ка­ми ви­ко­ри­с­тан­ня, так і на різних ета­пах роз­вит­ку рос­лин яч­ме­ню.

Під час за­сто­су­ван­ня на посівах яч­ме­ню яро­го низ­ки фунгіцидів на IV та VIII е. о. бу­ло вста­нов­ле­но їхню ви­со­ку тех­но­логічну ефек­тивність про­ти ос­нов­них гриб­них хво­роб. Пе­ре­кон­ли­вим свідчен­ням цьо­го є збільшен­ня вро­жай­ності в усіх дослідних варіан­тах порівня­но з кон­тро­лем: зо­к­ре­ма, сор­ту Ха­дар — на 0,57–0,98, сор­ту Три­поль — на 0,46–0,93 т/га. Відчут­ний по­зи­тив­ний вплив пре­па­ратів фунгіцид­ної дії на вро­жайність куль­ту­ри спо­с­теріга­ли на фоні знач­но­го роз­вит­ку хво­роб на посівах яч­ме­ню в 2013–2015 рр., особ­ли­во пля­ми­с­то­с­тей ли­с­тя. Ця гру­па хво­роб мо­же при­зво­ди­ти до сут­тєво­го змен­шен­ня асиміляційної по­верхні в рос­лин яч­ме­ню, а за знач­но­го роз­вит­ку пля­ми­с­то­с­тей — навіть спри­чи­ню­ва­ти по­вне за­си­хан­ня ли­с­тя. Це відчут­но впли­ває на вро­жайність і про­хо­д­жен­ня фа­зи на­ли­ван­ня зер­на. До то­го ж низ­ка су­час­них фунгіцидів сприяє по­до­вжен­ню функціону­ван­ня зе­ле­ної ли­ст­ко­вої по­верхні верх­нь­о­го яру­су рос­лин. То­му навіть у сортів із віднос­но до­стат­нь­ою ге­не­тич­ною стійкістю до хво­роб вчас­не за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів сприяє підви­щен­ню вро­жай­ності та поліпшен­ню якості зер­на й насіння. 

Для за­хи­с­ту від шкідників у фазі куль­ту­ри схо­ди — третій ли­с­ток за на­яв­ності на рос­ли­нах яч­ме­ню сму­га­с­тої хлібної блішки (60–100 екз./м2), швед­сь­кої му­хи (30–50 екз./100 по­махів сач­ком) доцільно про­ве­с­ти край­о­ве об­при­с­ку­ван­ня посівів од­ним із ре­ко­мен­до­ва­них інсек­ти­цидів. 

У фазі ви­хо­ду в труб­ку — по­чат­ку ко­лосіння для за­хи­с­ту від по­шко­д­жен­ня рос­лин ли­чин­ка­ми п’явиць (0,5–1,0 екз./стеб­ло), а під час фор­му­ван­ня зер­на — для за­хи­с­ту посівів яч­ме­ню від зла­ко­вих по­пе­лиць (15–25 екз./стеб­ло), кло­па-че­ре­паш­ки (9–10 екз./м2) слід за­сто­со­ву­ва­ти доз­во­лені до ви­ко­ри­с­тан­ня інсек­ти­ци­ди за умо­ви чер­гу­ван­ня пре­па­ратів.

Для за­побіган­ня ви­ля­ган­ню посівів, що мо­же при­зво­ди­ти до суттєво­го не­до­бо­ру вро­жаю та зни­жен­ня якості зер­на, особ­ли­во за ви­со­ко­го аг­ро­фо­ну та до­стат­нь­о­го й надмірно­го зво­ло­жен­ня, за­сто­со­ву­ють ре­гу­ля­то­ри рос­ту рос­лин на ос­нові мепікват-хло­ри­ду, ете­фо­ну. Для за­побіган­ня ви­ля­ган­ню ефек­тив­ним є їхнє вне­сен­ня у фазі ут­во­рен­ня двох вузлів-роз­крит­тя ос­тан­ньої ли­ст­ко­вої па­зу­хи. 

Зби­ран­ня

Ячмінь кра­ще зби­ра­ти пря­мим ком­бай­ну­ван­ням. Од­на з ос­нов­них при­чин втра­ти насінням яч­ме­ню здат­ності до про­ро­с­тан­ня — трав­му­ван­ня зер­на під час об­мо­ло­чу­ван­ня. То­му зби­ра­ти вро­жай пря­мим ком­бай­ну­ван­ням роз­по­чи­на­ють за во­ло­гості зер­на 14–16%. Після до­сяг­нен­ня по­вної стиг­лості біологічний уро­жай і якість зер­на за­ли­ша­ють­ся без істот­них змін уп­ро­довж п’яти-ше­с­ти діб. Після цьо­го терміну на­стає пе­ре­зрілість посіву (пе­рестій). Із кож­ним днем пе­ре­стою, за­леж­но від по­год­них умов, втра­чається близь­ко 1% і більше вро­жаю зер­на, зни­жу­ють­ся посівні якості насіння. 

Висновки

По­при суттєві ко­ли­ван­ня по­год­них умов, які пря­мо чи опо­се­ред­ко­ва­но (епіфітотії, епізо­отії, ви­ля­ган­ня посіву і т. ін.) спри­чи­ню­ють варіюван­ня рівня вро­жай­ності, на жнивні по­каз­ни­ки яч­ме­ню яро­го все ж та­ки мож­на впли­ва­ти. Цьо­го до­ся­га­ють шля­хом підбо­ру еко­логічно при­сто­со­ва­них сортів і до­три­ман­ня ба­зо­вих еле­ментів тех­но­логії, та­ких як: висіван­ня кон­диційним на­­сінням; своєчас­ний і якісний ос­нов­ний і пе­ред­посівний об­робітки ґрун­ту; якісна сівба оп­ти­маль­ни­ми нор­ма­ми висіву за на­стан­ня фізич­ної стиг­лості ґрун­ту; зба­лан­со­ва­ний рівень міне­раль­­­но­го жив­лен­ня; якісне про­труєння насіння; за­сто­су­ван­ня інте­г­ро­ва­ної си­с­те­ми до­гля­ду за посіва­ми; своєчас­не та якісне зби­ран­ня вро­жаю. За оп­ти­маль­но­го поєднан­ня усіх цих скла­до­вих тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня яч­ме­ню яро­го мож­­­на стабільно от­ри­му­ва­ти вро­жай­ність цієї куль­ту­ри на рівні 5,0–6,0 т/га, а в спри­ят­ливі ро­ки — 8,0 т/га і більше. 

О. Де­ми­дов, ди­рек­тор, д-р с.-г. на­ук, член­кор НА­АН,

В. Гуд­зен­ко, заст. ди­рек­то­ра з на­ук. ро­бо­ти, завіду­вач ла­бо­ра­торії се­лекції яч­ме­ню, канд. с.-г. на­ук,

Ми­ронівський інсти­тут пше­ниці (МІП) імені В.М. Ре­мес­ла НА­АН

Інформація для цитування

Ячмінь ярий: ре­алізація по­тен­ціалу про­дук­тив­ності / О. Де­ми­дов, В. Гуд­зен­ко, // Пропозиція. — 2017. — № 2. — С. 66-69