ВІДСІЯЛИСЯ НАПЕРЕКІР УСІМ НЕГАРАЗДАМ (повна версія)

Згідно з робочим планом Міністерства агрополітики, під урожай 2005 року мали посіяти 16,78 млн га ярих культур, у тому числі: ранніх зернових та зернобобових — 5,11 млн га, кукурудзи на зерно — 2,22, соняшнику — 2,75 млн га, цукрових буряків — 746 тис. га. За словами міністра агрополітики Олександра Баранівського, зерновий клин цього року сягне 15,5 млн га, тому коригувати міністерський прогноз щодо валового збору зернових у 37 млн т поки що немає ніяких підстав. Метеорологи теж вселяють певний оптимізм щодо майбутнього врожаю. Так, за інформацією начальника Гідрометеоцентру України Миколи Кульбіди, нинішнього року складаються цілком сприятливі умови для отримання врожаю озимих культур, вищого за середньорічні показники. Зокрема, температурні умови в квітні-травні відповідають потребам рослин у теплі, а вологозабезпеченість посівів — одна з кращих за останні роки.

До речі

Голова Аграрного комітету Верховної Ради України Іван Томич вважає необ’єктивними оперативні дані Міністерства аграрної політики України про хід весняно-посівної кампанії в Україні. Про це він повідомив 24 травня на прес-конференції в УНІАН. І. Томич критично оцінив дії уряду України під час проведення посівної. На його думку, саме жорсткий контроль і тиск на сільськогосподарських товаровиробників призвели до того, що аграрії почали подавати в Міністерство агрополітики фальшиві дані звітності. “Міністр ніколи не повинен сіяти. Міністерство повинно надати інструменти для сільгоспвиробників. На жаль, відбувалося так: викликали сільгоспвиробника і ставили завдання: “Ось строки, засівай...”. І потім пішли звіти. Сіяв — не сіяв, але записав”, — зазначив І. Томич.

Сприятливі погодні умови, за словами М. Кульбіди, дають можливість прогнозувати 18–19 млн т зерна озимих культур (пшениці — на рівні 15 млн т, жита — 1,7, ячменю — 1,3 млн т). А за умови, що у період колосіння зернових, який, в основному, припадає на червень, не буде посухи, валовий збір озимого зерна може сягнути 20–21 млн т.
Для ранніх ярових культур погодні умови на початкових етапах розвитку також складаються цілком задовільно, за винятком західної частини країни, де часті дощі та надвологість грунту призвели до затримки сівби і, відповідно, — до пізніх сходів. За статистикою й кліматичними тенденціями, ймовірність посухи в Україні в червні досить велика: в південних районах країни вона буває раз на два роки, на іншій території — раз на чотири-п’ять років. За фактичними умовами останніх років, у 50% випадків (1998, 1999, 2001 рр.) сума опадів була близькою до оптимальної, в інших 50% випадків (2000, 2002, 2003 рр.) — недостатньою.

До речі

За інформацією Міністерства агрополітики, підприємства агропромислового комплексу станом на 16 травня 2005 року залучили 3,126 млрд грн кредитів комерційних банків, у тому числі на пільгових умовах — 2,256 млрд грн, у тому числі короткострокових — 1,89 млрд грн, довгострокових — 363 млн грн). Обсяг фактично погоджених аграріями кредитних ресурсів на зазначену дату становить 3,47 млрд грн. За даними Мінагрополітики, банківські кредити залучаються за процентними ставками від 9,3 до 25% річних.

Інша ситуація, яка викликає занепокоєння в уряді, — це збільшення площ під соняшником, які перевищують торішній і запланований показники на 200–300 тис. га і на 16 травня становили понад 2,9 млн га. Разом з тим, за прогнозами агентства “АПК-Інформ”, цього року площі посівів соняшнику в Україні будуть ще більшими за розміром — майже 3,8 млн га. Тобто аграрії продовжують ігнорувати щорічні застереження урядовців та науковців щодо значного розширення посівів соняшнику, що призводить до виснаження грунтів та катастрофічного зниження їх родючості. Бажання мати добрий прибуток (з огляду на значну рентабельність та високоліквідність цієї культури на внутрішньому ринку) переважає над розумінням сільгоспвиробниками потреби збереження земель і можливих негативних економічних наслідків від такого господарювання.

До речі

За інформацією Міністерства агрополітики, станом на 1 травня 2005 р. в Україні суб’єкти збереження зерна задекларували наявність 7,151 млн т зернових культур, у тому числі 3,303 млн т продовольчого зерна. Із загальної кількості задекларованого зерна м’якої пшениці — 3,15 млн т (у т.ч. продовольча — 2,609 млн т, непродовольча — 541,5 тис. т), твердої — 24,7 тис. т, ячменю — 567,3 тис. т, жита — 454,8 тис. т та кукурудзи — 2,105 млн т. Окрім цього, за даними міністерства, задекларовано наявність 743,4 тис. т насіння соняшнику, 101,3 тис. т сої та 7,1 тис. т рапсу. На 1 травня на збереженні було також 328,7 тис. т посівного матеріалу, в тому числі насіння озимих культур — 79,3 тис. т, ярих зернових та зернобобових — 186,5 тис. т, насіння кукурудзи — 62,9 тис. т.
Основний обсяг задекларованого зерна зберігається на елеваторах, ХПП, зернопереробних та інших підприємствах — 3,937 млн т, а також у сільгоспвиробників — 2,718 млн т. На звітну дату подали декларації про наявність зерна 15415 суб’єктів збереження, що на 1239 декларантів менше, ніж у квітні 2005 року.

Водночас скільки уряд не закликає збільшити посіви цукрових буряків, у селі пропускають ці заклики повз вуха і навіть цього року не дуже активно сіяли цю культуру. Станом на 20 травня цукрові буряки в Україні було висіяно на площі 708,3 тис. га, або 95%  прогнозу — 745,9 тис. га (на аналогічну дату 2004 року було посіяно 806,2 тис. га, або 90% прогнозу.
Отже, майбутній урожай визріває в полі та хвилювань не викликає, навіть у разі дещо менших його обсягів від прогнозованого рівня, адже в країні залишаться досить непогані перехідні запаси зерна. На 1 травня на елеваторах та в господарствах його нараховувалося майже 7 млн т, у тому числі близько 3 — пшениці. Тобто у будь-якому разі зерна буде більше від внутрішньої потреби, що безпосередньо вплине на формування цін. Як відомо, у період жнив відбувається так зване сезонне падіння цін на рослинницьку продукцію, зокрема — зерно та насіння соняшнику, особливо в ті роки, коли селяни збирали високі врожаї.

Упродовж останніх років уряд намагався через проведення заставних та інтервенційних закупівель зерна не допустити такі сезонні коливання. Проте великих успіхів на цьому шляху не було досягнуто. Висока пропозиція зерна на ринку змушувала аграріїв продавати своє збіжжя ледь не на рівні його собівартості, аби отримати кошти, щоб вчасно розрахуватися за взяті кредити та закупити паливо для збирання пізніх культур та проведення сівби озимих. А цього року, за словами міністра агрополітики О. Баранівського, додаткові фінансові витрати на виробництво сільськогосподарської продукції щонайменше становитимуть 1 млрд грн. Позапланові витрати зумовлені насамперед подорожчанням паливно-мастильних матеріалів та залізничних тарифів. Так, за його словами, лише через підвищення цін на паливо у період весняно-польових робіт і збирання хліба сільське господарство додатково витратить 800 млн грн. А для України така ситуація є особливо болючою, оскільки держава поки що не може повною мірою забезпечити фінансову підтримку села. За словами міністра, загальна сума державних фінансових видатків на підтримку АПК цього року становить 1,7 млрд грн, і трудівникам у таких умовах складно розвивати своє виробництво, адже разом з подорожчанням палива, мінеральних добрив зростає собівартість виробництва продукції, що, зрештою, означатиме зменшення прибутків.