Спецможливості
Агрохімія

Удобрення кукурудзи: досвід штату з ТОП-3 за валовим збором

19.04.2018
7322
Удобрення кукурудзи: досвід штату з ТОП-3 за валовим збором фото, ілюстрація

Продовжуємо знайомити вітчизняних аграріїв з рекомендаціями найбільш передових виробників світу. Цього разу подаємо рекомендації щодо удобрення кукурудзи науковців Університету штату Небраска, який займає 3 місце за валовим збором «цариці полів».

У фермерів штату справді є чого повчитися, адже з середини 90-х до початку нинішнього десятиліття вони підвищили врожайність кукурудзи більш ніж на 15% при приблизно стабільному рівні використання міндобрив. Щоправда, слід зауважити, що з понад 3,5 млн га площ під кукурудзою в штаті не зрошуються лише трохи більше 1 млн га. Отже, середня врожайність кукурудзи по штату становить 10,5 т/га (на богарі – 8,7). Щоб отримати такий урожай, в грунт вносять майже 160 кг/га азоту (на рівні середини 90-х), майже 50 кг/га фосфору (Р2О5) – на 20% більше, ніж у середині 90-х, і 30 кг/га калію (К2О), що теж майже на 20% більше, ніж у середині 90-х.

 

Азот

При обрахуванні балансу азоту науковці настійно радять ретельно врахувати всі джерела надходження азоту: мінералізація органічної речовини грунту, залишковий азот у грунті, бобові попередники, органічні джерела і навіть його надходження з поливною водою. Загалом вчені Університету шт. Небраска пропонують наступну формулу обрахунку потреби в азоті:

1,13 х (35 + (1,2 х ОВ х 0,635) – (8 х NO3 – N ppm) – (0,14 х ОВ х ОР х 0,635) - ІДН, де

ОВ – очікувана врожайність у ц/га, NO3 – N ppm – середня концентрація азоту в прикореневій зоні (до глибини 60 або 120 см) в частинках на мільйон (частинок – ред.), ОР – вміст у грунті органічної речовини в %, 0,635 – коефіцієнт перерахунку бушелів кукурудзи з акра в ц/га, 1,13 – коефіцієнт перерахунку фунтів на акр у кг/га, ІДН – інші джерела надходження азоту.

Вміст залишкового азоту визначається за даними аналізу грунту з глибини не менше 60 см (бажано – 90-120 см). Обсяги надходження азоту з бобовими попередниками неможливо визначити агрохімічним аналізом грунту, оскільки вони відображають азот, який буде мінералізований (або не іммобілізований) завдяки високому вмісту азоту в рештках бобових у наступному сезоні. Більш точно визначити надходження азоту з поливною водою та з органічних джерел можна шляхом аналізу репрезентативних зразків. Зокрема, надходження азоту з поливною водою слід розраховувати за даними вмісту нітратів у зрошувальній воді попереднього року. Розрахунки надходжень азоту з бобовими попередниками і поливною водою в наведених нижче таблицях – це т. зв. консервативний варіант, адже автори пишуть, що реальні надходження азоту під бобові, очевидно, вищі, а надходження з поливною водою враховують тільки ті обсяги зрошення, з яких азот був ефективно використаний.

Таблиця 1. Внесення азоту під кукурудзу на основі вмісту органічної речовини в грунті, кг/га

Дані агрохім. аналізу

грунту,

ppm

                                                         Очікувана врожайність, ц/га

 

Відносн.

рівень

38

50

63

76

89

100

114

127

140

152

 

                                                    Вміст органічної речовини 3%

3

низ.

68

85

102

119

136

153

170

187

209

226

6

низ

40

56

73

90

107

125

141

164

180

198

9

серед

 

28

45

62

80

102

119

136

153

170

12

серед

 

 

17

40

56

73

90

107

125

141

15

вис

 

 

 

 

28

45

62

80

96

113

18

вис

 

 

 

 

 

17

34

51

73

90

21

вис

 

 

 

 

 

 

 

28

45

62

24

дуже вис

 

 

 

 

 

 

 

 

17

34

                                                                         Вміст органічної речовини 2%

3

низ.

73

96

119

136

158

180

198

220

243

260

6

низ

45

68

90

107

130

153

175

190

215

237

9

серед

22

40

62

85

100

124

147

164

186

210

12

серед

 

17

34

56

80

96

119

140

158

180

15

вис

 

 

 

28

51

68

90

113

130

153

18

вис

 

 

 

 

22

45

62

85

107

125

21

вис

 

 

 

 

 

17

40

56

79

102

24

дуже вис

 

 

 

 

 

 

 

28

51

73

27

дуже вис

 

 

 

 

 

 

 

 

22

45

                                                                         Вміст органічної речовини 1%

3

низ.

85

107

130

158

180

203

226

255

277

300

6

низ

56

79

107

130

153

175

203

226

249

270

9

серед

28

56

79

100

125

153

175

198

220

243

12

серед

 

28

51

73

96

124

147

170

192

220

15

вис

 

 

22

45

73

96

119

140

170

192

18

вис

 

 

 

22

45

68

90

119

140

164

21

вис

 

 

 

 

17

40

68

90

113

136

24

дуже вис

 

 

 

 

 

17

40

62

85

107

27

дуже вис

 

 

 

 

 

 

 

34

56

85

33

дуже вис

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28

                         

 

Таблиця 2. Залишковий азот після бобових попередників (кг/га)

культура

Грунти середнього й важкого механічного складу

Піщані грунти

Соя

50

50

Люцерна (займає 70-100% площі, густота – близько 40 шт/м2)

170

113

Люцерна (займає 30-70% площі, густота 15–40 шт/м2)

136

80

Люцерна (займає до 30% площі, густота – менше 15 шт/м2)

100

45

Примітка: показники для конюшини на 20% нижчі, ніж для люцерни.

Таблиця 3. Надходження азоту з гноєм до першого врожаю після внесення, кг д. р./т, залежно від місця взяття гною

ВРХ (відгодівельний комплекс)

1,8-2,25

Молочні корови

1,3

Птиця

5,4-7,7

Компостований гній ВРХ (відгодівельний комплекс)

4,5-6,3

 

Фосфор

Часто вміст фосфору в грунті залежить і від внесення гною: більше внесено гною – більше фосфору в грунті. Тому взяття проби для агрохімічного аналізу з місць, де гній складувався або вносився в високих дозах, навіть у попередні роки, викривляє картину поля, суттєво завищуючи значення для збірного зразка. Тож при агрохімічному аналізі грунту на вміст фосфору такі місця слід оминати.

Засвоєння фосфору кукурудзою загалом невисоке – від 10 до 20%. Покращити засвоєння фосфору можна локальним внесенням фосфору в прикореневу зону, наприклад, смуговим до або під час сівби. Наприклад, за дуже низького вмісту фосфору в грунті рекомендується вносити 90 кг/га Р2О5 врозкид або 45 кг/га локально, за низького – відповідно 45 і 22 кг/га. Крім того, встановлено, що за середнього чи високого вмісту фосфору локальне внесення 11-22 кг/га Р2О5 і 5,6-11,2 кг/га азоту прискорює сходи.

Інші елементи

Таблиця 4. Норми внесення калію, кг/га.

Вміст калію

врозкид

смугово

Дуже низький

136

22

Низький

90

11

Середній

45

11

Примітка: за дуже низького і низького вмісту калію внесення врозкид поєднують зі смуговим, за середнього – обирають один з варіантів: врозкид чи локально.

Сірка потрібна кукурудзі насамперед на грунтах з низьким вмістом органічної речовини. Якщо кукурудза зрошується, слід враховувати надходження сірки з поливною водою. Втім, якщо концентрація сірки в поливній воді достатня, на бідних гумусом грунтах бажано локально вносити сірковмісні добрива при сівбі.

Внесення цинку в хелатній формі врозкид може забезпечити грунт цим елементом на кілька років. Слід не забувати, що цинкові добрива розкислюють грунт.

Таблиця 5. Норми внесення цинку, кг/га.

Вміст цинку

Карбонатні грунти

Некарбонатні грунти

Низький

2,2 в рядок або 11 врозкид

2,2 в рядок або 5,6 врозкид

середній

1,1 в рядок або 5,6 врозкид

1,1 в рядок або 3,4 врозкид

 

Залізо. Симптоми хлорозу, як-от пожовтіння листя, можуть з’являтися на висококарбонатних або лужних (рН вище 7,8) грунтах. На таких грунтах засвоєння заліза ускладнене, тому варто обирати гібриди, які найбільше підходять для цих грунтів. Тим більше, що деякі гібриди дуже толерантні до хлорозу.

Сучасні дослідження показали, що найефективніший спосіб уникнути хлорозу на лужних грунтах – внести в рядок під час сівби 56-113 кг/га гептагідрату (FeSO4·7H2O) заліза в сухому стані.

Ще один спосіб подолання хлорозу – внесення розчину хелату заліза під час сівби. Цей спосіб може рекомендуватися для випадків, коли господарство має обладнання для внесення рідких добрив. Дослідження показали, що в цьому випадку достатньо 2,8-4,5 кг/га хелату заліза. Однак хелатні добрива порівняно дорогі, до того ж на кукурудзі вони не такі ефективні, як на сої, бо механізм засвоєння заліза бобовими і злаковими відрізнється.

Сульфат або хелат заліза можна вносити й по листу, але це не завжди може призводити до суттєвого підвищення врожайності. Неефективність листових підживлень при хлорозі часто пояснюється запізненням зі строками обробки. Обробок має бути кілька, і перша з них – відразу, як ознаки хлорозу виявлені візуально. Внесення слід повторювати кожні 7-10 днів, поки не буде відмічено, що на молодому листі ознаки хлорозу не спостерігаються і воно залишається зеленим.

Рекомендується внесення 1%-го розчину сульфату або гептагідрату заліза, бо концентрація розчину вище 1,5% може призвести до підпалення листя. Норма внесення такого 1%-го розчину – 190 л/га.

Замість сульфату заліза можна використовувати хелат. Покращить засвоєння заліза 28 кг/га карбаміду або 5%-й розчин КАС-28.

Таблиця 6. Винесення основних елементів живлення з урожаєм кукурудзи, кг/га.

Елемент живлення

Винесення з зерном

Винесення зі стебловою масою

Загальне винесення

Азот

153

113

266

Р2О5

72,5

40

112,5

К2О

47,5

163

210

Сірка

16

12,5

28,5

Цинк

0,17

0,34

0,5

Примітка: винесення з урожаєм зерна 9,5 т/га і кількістю стеблової маси 10,2 т/га.

 

Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Ключові слова: удобрение кукурузы

Інтерв'ю
Юрий Крутько
25 квітня керівнику районної організації ГО «Аграрна самооборона України» в Кропивницького районі Віталію Береговому серед білого дня в обласному центрі спалили автомобіль. Сталося це після того, як «Аграрна самооборона України» втрутилася... Подробнее
Ксенія Костенко — сповнена енергії та віри в краще, жінка-фермерка, яка за роки плідної роботи досягла успіхів у агробізнесі. Навчалася пані Ксенія на факультеті кібернетики в КНУ імені Т.Г. Шевченка, за спеціальністю прикладна математика... Подробнее

1
0