Спецможливості
Новини

Зерно – на експорт, гроші – в офшор

21.03.2023
959
Зерно – на експорт, гроші – в офшор фото, ілюстрація

Коли ви чуєте щось на кшталт «Україна поставила 87 тис, тонн зерна до Румунії», це не означає, що всі гроші за це зерно надійшли в Україну. Тож і вражаюче повідомлення, що виручка від продажу зернових Румунії перевищила $750 млн, ще не говорить про те, що саме на цю суму Україна продала Румунії зернових. Згадані мільйони – лише та частина, яку продавці зволіли повернути в країну, але всієї суми виручки, як і всіх належних податків ми точно не отримали.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на zn.ua.

Згадані 87 тис. тонн – цілком конкретна поставка, що відбулася у вересні минулого року, гроші за цей товар опинилися у Швейцарії. Близько половини нашої загальної експортної виручки осідає саме в цій країні.

На мал. 1 поставки української пшениці у другому півріччі 2022. Загалом стандартна, як для такого нестандартного року, картина: Туреччина, Румунія, Іспанія, Польща, Індонезія, Італія, Бангладеш.

А на мал. 2 – так звані торгуючі країни, тобто ті, які отримали гроші за поставки нашої пшениці в цей же період: Швейцарія, Велика Британія, Кіпр, Польща, ОАЕ, Угорщина, Сейшельські Острови.

Крім Польщі, жодних збігів із попередніми даними. Причому тут є два хрестоматійні офшори – Кіпр та ОАЕ, і низькоподаткова Швейцарія.

Глобальні компанії

Великі обсяги, що проходять через Швейцарію, — це здебільшого світові трейдери або наші експортери-титани. З 2015 року ця країна, за рішенням КМУ, не є для України ані офшором, ані низькоподатковою юрисдикцією, але її умови оподаткування значно комфортніші за українські. До світових гігантів є чимало питань, але ще більше їх до вітчизняних трейдерів, адже це українські компанії, які свідомо роблять усе, аби сплатити країні, навіть під час війни, якомога менше податків.

Та все ж це не той рівень, на якому заробляють здирництвом чи крадіжками. Навіть якщо подивитися на середні ціни поставок через Швейцарію, то зерна по $50–100 там не буде.

Мутні середняки

Оці, або їхні представництва, якраз сидять у згаданій уже Великій Британії та інших репутаційно респектабельних, але лояльних до будь-яких грошей юрисдикціях. Цілі у них не тільки податки оптимізувати, вони і на поверненні валютної виручки «економлять», і на перепродажах дешевої української пшениці вже за нормальними цінами заробляють.

Приклад – поставки нашої пшениці до Бангладешу. Прямих поставок (коли товар і гроші ідуть напряму до Бангладеш) немає. Відповідно, і постачальники – зазвичай знані глобальні трейдери. Тож важко було не помітити серед давно відомих назв таку собі AGRI1 TRADING. Цікава компанія: зареєстрована у Великій Британії, один акціонер, статутний капітал аж 100 фунтів, дата реєстрації – 26 липня 2022 року, тобто через чотири дні після підписання у Стамбулі. Власниця і директорка компанії – українка Надія Нагаєва, знов збіг. За даними ZN.UA, ми продавали пшеницю в Бангладеш у середньому по $198 за тонну, тобто вдвічі дешевше від середньоринкової, поставок дорожче $300 узагалі не було.

Але від британської компанії до Бангладеш завозилася пшениця вже за цілком ринковою ціною у $363 за тонну.

Фіктивні одноденки

Це історії про відвертий кримінал, коли зернотрейдингом займаються компанії, мета яких проста — продати зерно і закритися до того моменту, поки не настане строк повернення валютної виручки. Це буквальне вимивання грошей із країни у найскрутніші для неї часи.

Справа зайшла вже так далеко, що тепер фіктивні компанії навіть рахунків у банках не мають, а зразу в угоді прописують, що оплату має отримати третя юрособа в іншій юрисдикції.

Здавалося б, у нас є цілий тріумвірат контролерів, які можуть в один день усе це зупинити: податкова перевіряє походження експортованого товару й ознаки фіктивності, сигналізує митниці, яка стоїть на смерть, але не випускає партії з країни, а БЕБ з ранку до ночі розслідує і розслідує, аби всі винні понесли покарання. Вони цілий міжвідомчий протокол про це підписали у вересні минулого року, коли спливли перші продажі по $50–100.

Однак з того часу нічого не змінилося. В січні БЕБ і СБУ провели обшуки на митниці, нарахувавши у схемі щонайменше десяток високопосадовців, 370 фірм і 5 млрд грн збитків для держбюджету. Результат – замість підозр і проваджень скликається чергова ТСК.

Загалом за минулий рік український експорт склав $44 млрд, з них 20 млрд були оплачені компаніями, що знаходяться в офшорах або квазіофшорах, при тому що реальний наш експорт у ці країни – мільярд доларів, не більше.

Що це означає? Вони перепродали наші товари у інші країни, вочевидь дорожче, ніж купили. Тож скільки реально коштує експорт України? Чи нормально, що офшоризація українського експорту сягає 46%?

Ключові слова: експорт зерна

Інтерв'ю
За використання сучасних засобів захисту рослин найбільшої їхньої ефективності вдається досягти лише за строго виконання трьох основних умов: правильного вибору препарату, оптимальних термінів внесення та чіткого дотримання технології... Подробнее
Всі ми неодноразово чули, що збільшення продуктивності зернозбиральних комбайнів можливе лише завдяки впровадженню сучасних рішень автоматизації робочого процесу. Адже розширення каналу проходження маси в комбайнах дедалі більше... Подробнее

1
0