Спецможливості
Статті

ЗЕРНА БАГАТО — ТОРГІВЛЯ МЛЯВА

05.06.2008
85
ЗЕРНА БАГАТО — ТОРГІВЛЯ МЛЯВА фото, ілюстрація
Згідно з прогнозом Міністерства сільського господарства США (USDA), опублікованим у січні 2005 р., світове виробництво пшениці в 2004/05 МР досягне рекордного показника — 621 млн т, що на 2,6 млн вище грудневого прогнозу і на 12% — урожаю, зібраного в 2003/04 МР.

ВИРОБНИЦТВО


Пшениця


Світ. Згідно з прогнозом Міністерства сільського господарства США (USDA), опублікованим у січні 2005 р., світове виробництво пшениці в 2004/05 МР досягне рекордного показника — 621 млн т, що на 2,6 млн вище грудневого прогнозу і на 12% — урожаю, зібраного в 2003/04 МР. Збільшення загальної оцінки виробництва відбулося внаслідок перегляду прогнозів урожаю пшениці в ЄС-25 (збільшення на 1,4 млн т) і Аргентині (на 1 млн т).
Прогноз світових кінцевих запасів пшениці в 2004/05 МР також збільшено на 2,5 млн — до 145,3 млн т. Аналітики USDA підвищили прогнози кінцевих запасів у ЄС-25 — на 1,4 млн т і США — на 0,8 млн т.
У 2004/05 МР очікується також  рекордний урожай грубих зернових — 996 млн т, що на 7 млн більше грудневого прогнозу і на 10% більше врожаю минулого сезону. Прогноз урожаю грубих зернових збільшено в ЄС-25 на 2,8 млн т, в Аргентині — на 1,7 млн т, в Україні — на 0,8 млн т і у США — на 1,3 млн т.
Прогноз світових кінцевих запасів грубих зернових, порівняно з оцінками грудневого звіту, збільшено на 5,3 млн — до 158,52 млн т. Це на 27 млн т перевищує торішній показник. Експерти скорегували у бік збільшення прогнози кінцевих запасів грубих зернових у ЄС-25 — на 1,2 млн т, Австралії — на 0,8 млн т і США — на 2,8 млн т.
ЄС. За оцінками USDA, у 2004/05 МР виробництво пшениці в ЄС становило 136,7 млн т. Оцінка валового збору підвищена на 1%, або 1,4 млн т. У цілому врожай пшениці 2004 р. на 28% вищий за врожай 2003 р. Оцінку збиральної площі не переглядали, вона становить 23,2 млн га. Врожайність при цьому сягає 58,9 ц/га, або на 10,3 ц/га вища, ніж у 2003 р. Середня врожайність пшениці в ЄС за останні 5 років — 52,7 ц/га.
USDA збільшило оцінки врожаю пшениці: в Польщі на 350 тис. т — до 9,9 млн т; Німеччині на 350 тис. т —до 25,35 млн т; Італії на 300 тис. т —до 8,8 млн т; Бельгії на 200 тис. т —до 2 млн т; Греції на 200 тис. т — до 1,7 млн т; Данії на 100 тис. т — до 4,9 млн т; Голландії на 100 тис. т — до 1,25 млн т; Латвії — на 100 тис. т — до 500 тис. т.
Водночас у бік зниження переглянуто обсяги виробництва пшениці у Франції на 150 тис. т — до 39,5 млн т і Австрії на 120 тис. т — до 1,6 млн т.


Кукурудза


Як прогнозує у січневому звіті USDA, світове виробництво кукурудзи у 2004/05 МР становитиме 700,6 млн т, що на 13% більше порівняно з 2003/04 МР. Приріст глобального виробництва забезпечено завдяки розширенню посівної площі і сприятливим погодним умовам (у багатьох країнах зафіксована рекордна врожайність кукурудзи). За прогнозом USDA, у 2004/05 МР світове споживання кукурудзи збільшиться, втім, не так істотно, як торік.
Урожай кукурудзи за межами США прогнозують на рівні 400,7 млн т, що на 10% вище, ніж було зібрано у 2003/04 МР. Лідером з виробництва цього зерна залишається Китай — 126 млн т, що на 9% більше, ніж минулого сезону. Останні 10 років обсяги виробництва кукурудзи в Китаї значно коливаються, а рекордний показник зафіксовано у 1998/99 МР — 133 млн т.
Виробництво кукурудзи в ЄС-25, за даними USDA, становитиме 52,5 млн т (на 12,5 млн т більше порівняно з 2003/04 МР). Зростання обумовлено насамперед збільшенням урожайності. Так, у Франції, Італії та Угорщині врожайність збільшилася на 23–55%. Великі обсяги кукурудзи в ЄС можуть бути запропоновані в інтервенційні запаси, оскільки підсилилася конкуренція з боку нових членів ЄС. Зазначимо, що впродовж 10 років кукурудзу не пропонували в інтервенційні запаси.
Також прогнозується, що врожай кукурудзи в Аргентині буде найвищим за останні 5 років, а обсяги виробництва в Бразилії дорівнюватимуть обсягам минулого року. Тобто існує перспектива збільшення внутрішнього попиту в цих країнах, що може знизити експортну пропозицію кукурудзи.
Водночас її виробництво знизиться в Мексиці, Індії та Канаді. Торік у Мексиці зібрали рекордний урожай кукурудзи завдяки значному розширенню посівної площі, сприятливим кліматичним умовам і державній підтримці. У нинішньому році врожайність мексиканської кукурудзи дещо нижча через несприятливі метеорологічні умови. В Індії та Канаді обсяги виробництва знизились унаслідок скорочення посівних площ.


Торгівля


Пшениця. Ціна на американську пшеницю є реальним індикатором для всіх зернотрейдерів на світовому ринку. Тому зазначимо, що на початку 2004 року котирування березневих ф’ючерсів на пшеницю на американських біржах перебували на рівні 145—150 USD/т EXW. У січні 2005 року вони коливалися в межах 110—125 USD/т EXW, тобто на 25—35 USD нижче. Експерти називають кілька факторів, що призвели до такого зниження світових цін.
По-перше, у 2004 р. значно збільшилося світове виробництво пшениці (хоча частка високоякісної пшениці була не занадто високою), збільшилися й запаси цього зерна. По-друге, змінилася структура торгівлі пшеницею в США: поліпшення транспортної логістики призвело до оперативніших та ефективніших продажів будь-яких обсягів зерна. Подібні зміни істотно підвищують пропозицію пшениці на внутрішньому ринку, оскільки раніше частина зерна завжди була у вигляді запасів у трейдерів. Крім того, врожай пшениці в США виявився більшим, ніж прогнозувалося. По-третє, скоротилися обсяги світової торгівлі зерном. На фоні зростання світового виробництва в країнах-імпортерах потреби в закупівлі пшениці знизилися.
В ЄС трейдери, як і раніше, не можуть реалізувати пшеницю на фізичному ринку в бажаних обсягах (через неконкурентні ціни), тому зернові запаси продовжують збільшуватися. Тільки в Німеччині за один тиждень у січні в інтервенційні запаси було продано 47 тис. т зерна (30 тис. т ячменю, 26 тис. т пшениці), а в цілому валова пропозиція німецького зерна в запаси становила вже 1,77 млн т. Не краща ситуація і в Угорщині, яка також намагається реалізувати великі надлишки свого зерна до інтервенційних запасів. Виходячи з темпів інтервенційних продажів, аналітики припускають, що тільки німецькі трейдери можуть поставити ще 1 млн т зерна. Такі активні продажі в інтервенційні запаси тільки підкреслюють ситуацію, коли ринкові ціни на зерно нижчі за інтервенційні.
На думку аналітиків, для європейських експортерів головними чинниками, які можуть вплинути на продажі пшениці, залишаються такі: введення експортних субсидій на пшеницю, зниження ставки фрахту та зміцнення курсу американського долара. Проте навіть з урахуванням значного здешевлення європейська пшениця, все ж, не зможе конкурувати на світовому ринку з аргентинською пшеницею, яку досить активно купують країни Африки та Азії.
Найближчим часом попит на американську пшеницю буде досить активним. Цей висновок можна зробити на підставі таких чинників: оголошені тендери з прицілом на закупівлю американської пшениці Іраком, активізація гуманітарної допомоги країнам Азії, що постраждали від цунамі, а також низький курс американського долара, що підтримує привабливість американської пшениці на світових ринках.


УКРАЇНА

Зерно

Виробництво. Згідно з інформацією Державного комітету статистики, у 2004 році виробництво зерна (включаючи кукурудзу) в Україні становило 41,72 млн т у вазі після доробки. З цього обсягу частка продовольчого зерна становить 48% (20 млн т), фуражного — 52% (21,7 млн т). Всього зернові та зернобобові культури зібрано з площі 14,77 млн га.
Таким чином, виробництво зерна, порівняно з 2003 роком, збільшилося вдвічі, у тому числі продовольчого — у чотири рази. Це обумовлено як розширенням збиральної площі на 3,7 млн га (на 32,9%), так і збільшенням середньої врожайності зернових культур на 10,1 ц/га (на 55,5%). Досягнутий рівень врожайності — 28,3 ц/га — є найвищим за останні 11 років.
Як уточняє Держкомстат, сільськогосподарськими підприємствами в 2004 році зібрано 31,6 млн т зерна (76% загального валового збору), а господарствами населення — 10,1 млн т (24%). Цікаво, що врожайність зернових культур у сільгосппідприємствах (27,9 ц/га) нижче порівняно з господарствами населення (29,4 ц/га).
Валовий збір пшениці (озимої та ярої) у вазі після доробки збільшився практично в 5 разів — до 17,51 млн т (у 2003 році — 3,6 млн т). Більш ніж удвічі збільшилася збиральна площа (з 2,46 млн га в 2003 році  — до 5,54 млн га в 2004). Також істотно підвищилася середня врожайність пшениці: з 14,7 до 31,6 ц/га. Як повідомили в Держкомстаті, в сільгосппідприємствах було зібрано 14,58 млн т пшениці (при врожайності 31,7 ц/га), а в господарствах населення — 2,94 млн т ( 31,1 ц/га).
Валовий збір ячменю (озимого та ярого) в 2004 році досяг 11,07 млн т у вазі після доробки, що на 62% перевищує показник 2003 року (6,83 млн т). Збиральна площа практично залишилася на рівні 2003 року — 4,51 млн га, проте середня врожайність ячменю істотно збільшилася — з 14,9 до 24,5 ц/га.
Також, за даними Держкомстату, збільшилися врожаї вівса та проса. Виробництво вівса, порівняно з попереднім роком, зросло на 6,9% до 1 млн т у вазі після доробки. Незважаючи на скорочення збиральної площі на 6% (до 510 тис. га) збільшення валового збору відбулося за рахунок більш високої врожайності культури — з 17,3 ц/га у 2003 році до 19,7 ц/га у 2004.
Щодо проса, то аграрії намолотили 457,4 тис. т цього зерна при врожайності 12,1 ц/га (збиральна площа становила —376,8 тис. га). У 2003 році було зібрано 258,1 тис. т проса при врожайності 13,2 ц/га. Збиральна площа становила тоді 258,1 тис. га.
Натомість, як зазначають у Держкомстаті, у 2004 році в Україні зменшилося виробництво гречки та рису. Незважаючи на збільшення збиральної площі на 19,9% — до 388,7 тис. га — урожай гречки,  порівняно з 2003 роком зменшився на 5,7% — до 293,4 тис. т. Причина — падіння середньої врожайності культури — з 9,6 до 7,5 ц/га. Валовий збір рису знизився на 4,3% — до 80,4 тис. т, при цьому збиральна площа зменшилася на 3,6 тис. га — до 80,4 тис. га, а врожайність культури залишилася практично на рівні 2003 року — 37,6 ц/га.
Валовий збір кукурудзи на зерно у 2004 році збільшився на 27,9% — до 8,79 млн т у вазі після доробки (у 2003 році було намолочено 6,88 млн т). На 15% зросла збиральна площа (з 2 млн га в 2003 році до 2,3 млн га торік). Крім того, підвищилася середня врожайність культури: з 34,6 до 38,3 ц/га. За даними Держкомстату, у сільгосппідприємствах було зібрано 5,83 млн т кукурудзи на зерно (при врожайності 37,2 ц/га), у господарствах населення — 2,97 млн т (40,6 ц/га).
Торгівля. За інформацією Союзу аграрних бірж України, у грудні 2004 року на українських біржах, було законтрактовано на експорт 559,52 тис. т пшениці. За спотовими контрактами було продано  478,2 тис. т, за форвардними — 81,32 тис. т. Середні ціни на пшеницю за спотовими контрактами на умовах СРТ були: 3 клас — 673 грн/т, 4 клас — 634, 5 клас — 561, 6 клас — 557 грн/т. Найбільші обсяги продажів припадають на пшеницю 6 класу — 357,3 тис. т, 5 класу — 100,47  і 4 класу — 98 тис. т. Водночас, зерна пшениці 3 класу за вказаний період було реалізовано на експорт лише 3,7 тис. т. Торгівля пшеницею велась на 9 регіональних біржах України. Найвищі ціни на пшеницю було зафіксовано на біржах Одеської, Дніпропетровської, Полтавської і Запорізької областей. Найнижчі — у Миколаївській та Чернігівській областях.
Також у грудні були укладені експортні контракти на продаж 274,2 тис. т ячменю (за середньою ціною на 3 клас — 570 грн/т та пивоварний 2 класу — 531 грн/т, на умовах СРТ) та 10,1 тис. т жита (в основному, був законтрактований 1 клас за ціною 585 грн/т, DAF). Крім того, було законтрактовано 304,3 тис. т кукурудзи (в основному 3 клас за ціною 499 грн/т СРТ).
З форвардними контрактами в цей період працювали тільки три області: Київська, Полтавська, Дніпропетровська. Реалізація термінових контактів, в основному, була призначена на січень-квітень 2005 МР. Найдовгостроковішими були домовленості про постачання зернових на 1 квітня 2005 року.
У грудні 2004 року з України було експортовано 183,6 тис. т зерна кукурудзи. Середня експортна ціна при цьому становила 517 грн/т. За період з 1 по 11 січня 2005 року було вивезено ледь більше 58 тис. т даної культури. Середня ціна практично не змінилася, порівняно з попереднім місяцем, і становила 518 грн/т. Таким чином, за даними Державної митної служби, з початку сезону Україна експортувала 523,12 тис. т кукурудзи. За прогнозами аналітиків “АПК-інформ”, у 2004/05 МР обсяги експорту кукурудзи становитимуть близько 3 млн т (у 2003/04 МР з країни було вивезено 1,19 млн т кукурудзи).
Усього станом на 12 січня трейдери експортували з України приблизно 6,1 млн т зерна врожаю 2004 року,  повідомив Кабінет Міністрів з посиланням на оперативні дані Державної митної служби. В тому числі поставлено: пшениці — 2,45 млн т, ячменю — 3,05 млн т, кукурудзи — 523 тис. т, жита — 52,32 тис. т, вівса — 11,2 тис. т.
Слід зазначити, що у Новорічні та Різдвяні свята торгівельна активність на внутрішньому ринку була на дуже низькому рівні. Невеликими партіями зерно купували зернотрейдери, направляючи товар до портів. Українські зернопереробники мали певні запаси продукції, тому закупівель практично ніхто не вів, хоча закупівельні ціни продовжували декларуватися. Продавців на ринку можна було перерахувати по пальцях, продавали тільки ті, хто мав домовленості, і деякі продавці, що бажали розпродати залишки. Як зазначають експерти, після 15 січня на ринку продовольчого зерна ситуація почала змінюватися: торгівельна активність пожвавішала, оскільки переробникам потрібно поповнювати запаси пшениці, а трейдерам нарощувати експорт. У цілому, вважають аналітики, продовольча пшениця буде дорожчати, хоча й відносно невисокими темпами. На ринку жита також підвищиться інтерес як з боку внутрішніх переробників (в основному, борошномельних підприємств), так, можливо, і з боку Росії, оскільки, російські аналітики оцінюють поточні запаси жита в країні як рекордно низькі. Прогнозується, що в Росії ціни на жито досягнуть максимуму до середини — кінця березня, однак поновлення імпорту українського жита може початися небагато раніше. Проте швидчими темпами поновлюється активність на ринку фуражних зернових, зокрема кукурудзи і ячменю.


СОНЯШНИК

Виробництво.

За даними Державного комітету статистики, валовий збір соняшнику на зерно в Україні в 2004 році становив 3,05 млн т (на 1,2 млн т менше за показник 2003 року). Збиральна площа даної культури зменшилася з 3,81 млн у 2003 році до 3,42 млн га в 2004 році. Врожайність насіння соняшнику знизилася на 2,3 ц/га — до 8,9 ц/га. Основний обсяг продукції було зібрано у сільськогосподарських підприємствах — 2,4 млн т (при врожайності 8,8 ц/га). У господарствах населення було намолочено 642,1 тис. т (урожайність — 9,2 ц/га).
Проте, на думку аналітиків ІА “АПК-Інформ”, попередні дані українського Держкомстату щодо валового збору недооцінюють реальний врожай, як мінімум, на 350 тис. т. Спираючись на багаторічний досвід моніторингу ринку і дослідження тіньового олієпереробного сектору країни, експерти агентства зазначають, що врожай соняшнику в поточному сезоні становив близько 3,4 млн т у вазі після доробки, хоча такий обсяг насіння й не задовольняє зростаючі потреби у сировині українських олієжирових підприємств. За оцінками аналітиків “АПК-Інформ”, сьогодні загальна потужность переробних підприємств зросла, порівняно з минулим сезоном, на 30% і становить 5,5 млн т. У зв’язку з цим дефіцит насіння соняшнику в Україні в 2004/05 МР становитиме 1,5 млн т. Частково компенсувати недостачу сировини дасть змогу альтернативні олійні культури — соя і ріпак. Деякі великі олієпереробні підприємства України вже заявили про намір істотно збільшити обсяги переробки сої і ріпаку у поточному сезоні. Тим часом, низка українських чиновників запевняла, що дефіциту соняшнику в Україні не буде, і отриманого врожаю цілком вистачить для завантаження потужностей підприємств.
Торгівля. За оперативним даними на 12 січня 2005 року, Україна експортувала 15,23 тис. т насіння соняшнику врожаю 2004 року, повідомили в Кабінеті Міністрів з посиланням на інформацію, надану Державною митною службою. Усього в грудні 2004 року було експортовано 1095 т соняшнику за середньою ціною 1824 грн/т, з початку січня 2005 року — 122 т (1658 грн/т).
За інформацією компанії “ПроАгро”, під час святкового періоду ситуація на ринку насіння соняшнику характеризувалася дуже низькою активністю. З одного боку, переробники ще до свят сформували і перевезли до заводів потрібні для безперебійної переробки запаси сировини, з іншого, продавці у своїй більшості відійшли від активних продажів. Подальша цінова ситуація, експертами ринку прогнозувалася так:
q продавці намагатимуться підняти ціни на насіння соняшнику, а покупці — протистояти цьому. З огляду на неактивний розвиток ринку соняшникової олії прогнозується наприкінці січня — початку лютого певна стабільність внутрішніх цін на соняшник;
q відсутність у покупців можливості підвищувати закупівельні ціни на сировину збережеться доти, поки не підвищаться ціни на соняшникову олію на експортному ринку або експорт не активізується за поточними цінами за рахунок збільшення обсягів закупівель, або олія почне вивозитися в сусідні країни СНД, розвантажуючи внутрішній ринок. Сьогодні на ринку соняшникової олії виробник скований, з одного боку, високими цінами на насіння соняшнику, з іншого боку, високою пропозицією олії і відносно низькими цінами. Очевидно, найближчим часом фінансового простору для зміни закупівельних цін на насіння не передбачається;
q зростання закупівельних цін на насіння соняшнику можливе з початком підвищення цін на соняшникову олію і шрот — але це ближче до весни 2005 року.

Інтерв'ю
Загальновизнані стандарти безпеки якості харчових продуктів - це мова, якою розмовляють імпортери, міжнародні торговельні мережі і закупівельники. Україна поки що тільки на шляху формування культури
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в

1
0