Спецможливості
Технології

За­сто­су­ван­ня ре­тар­дантів у посівах зер­но­вих куль­тур

14.01.2016
1081
За­сто­су­ван­ня ре­тар­дантів у посівах зер­но­вих куль­тур фото, ілюстрація

Не­своєчас­не вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив або їхня надмірна кількість ча­с­то при­зво­дять до ви­ля­ган­ня зла­ко­вих рос­лин, а це, своєю чер­гою, пе­ре­шко­д­жає от­ри­ман­ню ви­со­ких уро­жаїв, зни­жує ефек­тивність дії до­б­рив, ус­клад­нює про­цес зби­ран­ня, погіршує якісні по­каз­ни­ки зер­на.

Не­своєчас­не вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив або їхня надмірна кількість ча­с­то при­зво­дять до ви­ля­ган­ня зла­ко­вих рос­лин, а це, своєю чер­гою, пе­ре­шко­д­жає от­ри­ман­ню ви­со­ких уро­жаїв, зни­жує ефек­тивність дії до­б­рив, ус­клад­нює про­цес зби­ран­ня, погіршує якісні по­каз­ни­ки зер­на.

В. Хо­даніцький, О. Хо­даніцька

Су­час­ний аг­рарій, який зай­мається ви­ро­щу­ван­ням зер­но­вих куль­тур, сти­кається з ба­­гать­ма про­бле­ма­ми, які сто­ять бар’єром на шля­ху до рен­та­бель­но­го ви­роб­ництва зер­на. До еко­номічних чин­ників, що не­га­тив­но відби­ва­ють­ся на ви­ро­щу­ванні зер­но­вих, мож­на за­зна­чи­ти ви­сокі ціни на до­б­ри­ва, за­со­би за­хи­с­ту рос­лин та транс­портні ви­т­ра­ти. От­ри­ман­ня ви­со­ко­якісно­го зер­на пше­ниці, яч­ме­ню за­ли­шається ос­нов­ною про­бле­мою в су­час­но­му рос­лин­ництві. Ос­танніми ро­ка­ми відмічається тен­денція до зни­жен­ня рівня і стабільності ви­роб­ництва ви­со­ко­якісно­го зер­на. Це пов’яза­но з тим, що ви­роб­ни­ки не завжди до­три­му­ють тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня або не­пра­виль­но до­би­ра­ють сор­ти для кон­крет­ної грун­то­вої відміни та зо­ни ви­ро­щу­ван­ня.
У про­мис­ло­вих умо­вах спо­с­теріга­ють­ся два ос­новні ти­пи ви­ля­ган­ня зер­но­вих — стеб­ло­ве і ко­ре­не­ве. Стеб­ло­ве — най­по­ши­реніше, во­но ха­рак­те­ри­зується, в ос­нов­но­му, ви­ги­ном дру­го­го міжвуз­ля у ре­зуль­таті пе­ре­ван­та­жен­ня, надмірно­го зво­ло­жен­ня і силь­них вітрів. Ко­ре­не­вий тип ви­ля­ган­ня спо­с­терігається за зро­шен­ня або ви­па­дан­ня знач­них опадів у період труб­ку­ван­ня. Під дією ва­ги над­зем­ної ча­с­ти­ни рос­ли­ни відбу­вається роз­тя­гу­ван­ня або зміщен­ня ко­ренів, а іноді їхнє роз­ри­ван­ня. За надмірної кількості азо­ту і ви­со­ких тем­пе­ра­тур во­се­ни посіви мо­жуть ви­ля­га­ти раніше від на­стан­ня мо­лоч­ної стиг­лості — у період осінньо­го, вес­ня­но­го кущіння, труб­ку­ван­ня.
Із по­чат­ком «зе­ле­ної ре­во­люції» у другій по­ло­вині ХХ ст. у зер­но­ви­роб­ництво вве­ли ко­рот­ко­стеб­лові ви­со­ко­про­дук­тивні сор­ти злаків. Го­ло­вною особ­ливістю цих сортів є те, що во­ни до­б­ре рос­туть, не ви­ля­га­ють і да­ють ви­сокі вро­жаї на знач­них фо­нах азот­но­го жив­лен­ня. Такі рос­ли­ни ма­ють ви­щий ко­ефіцієнт гос­по­дарсь­кої ефек­тив­ності, порівня­но зі ста­ри­ми, ви­со­ко­рос­ли­ми, сор­та­ми, у них більше асимілятів над­хо­дить до ре­про­дук­тив­них ор­ганів, а не до сте­бел. Про­те у дослідах із ко­рот­ко­стеб­ло­ви­ми сор­та­ми ози­мої пше­ниці бу­ло вста­нов­ле­но, що се­лекцію зі зни­жен­ня ви­со­ти рос­ли­ни мож­на про­во­ди­ти тільки до пев­ної межі, ад­же рос­ли­ни, які фор­му­ва­ли за­над­то низь­кий уро­жай побічної про­дукції, да­ва­ли нижчі вро­жаї зер­на.
У стійких до ви­ля­ган­ня сортів пе­ре­ва­жа­ють го­ловні стеб­ла із уко­ро­че­ни­ми міжвуз­ля­ми, роз­ви­ненішою ме­ханічною тка­ни­ною і підви­ще­ною кількістю су­дин­но-во­лок­ни­с­тих пучків порівня­но із нестійки­ми до ви­ля­ган­ня сор­та­ми. У ко­рот­ко­стеб­ло­вих сортів на­ро­с­тан­ня ве­ге­та­тив­ної ма­си у період ви­хо­ду в труб­ку — ко­лосіння за нор­маль­них умов ве­ге­тації про­хо­дить повільніше, ніж у ви­со­ко­рос­лих. Рос­тові про­це­си у низь­ко­рос­лих сортів більшою мірою стабілізо­вані і врівно­ва­жені, стеб­ла, ли­ст­кові пла­с­тин­ки, як пра­ви­ло, мен­ше ви­тя­гу­ють­ся, що та­кож зни­жує ри­зик ви­ля­ган­ня.
У ви­со­ко­рос­лих сортів сте­по­во­го еко­ти­пу за оп­ти­маль­но­го за­без­пе­чен­ня во­ло­гою та еле­мен­та­ми жив­лен­ня рос­тові про­це­си у період ви­хо­ду в труб­ку — ко­лосіння пе­ребіга­ють настільки бурх­ли­во, що ви­ни­кає відчут­на невідповідність між по­тре­бою рос­лин в ор­ганічних спо­лу­ках і їхньою асиміляцією. За та­ких умов про­яв­ляється не­ми­ну­ча дис­про­порція у фор­му­ванні до­вжи­ни, тов­щи­ни і міцності стеб­ла, з од­но­го бо­ку, і ма­сою ве­ге­та­тив­ної ча­с­ти­ни рос­лин — з дру­го­го. Чи­ма­ло ав­торів ствер­д­жу­ють, що на стійкість рос­лин пше­ниці та яч­ме­ню до ви­ля­ган­ня впли­ває не тільки ви­со­та стеб­ла, а й роз­ви­ток ко­ре­не­вої си­с­те­ми. Сор­ти, що здатні фор­му­ва­ти по­туж­ну вто­рин­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му, на­ба­га­то рідше підда­ють­ся ви­ля­ган­ню.
На­разі роз­роб­ле­но і впро­ва­д­же­но в прак­ти­ку низ­ку пре­па­ратів, які здатні впли­ва­ти на рос­тові про­це­си рос­лин. Про­ти ви­ля­ган­ня ве­ли­ку ефек­тивність ма­ють ре­тар­дан­ти — це ана­ло­ги на­ту­раль­них фіто­гор­монів, що здатні іміту­ва­ти дію при­род­но­го гор­мо­на або впли­ва­ти на ріст че­рез зміну всьо­го гор­мо­наль­но­го ста­ту­су рос­лин. Во­ни пе­ре­роз­поділя­ють по­то­ки асимілятів рос­ли­ною у бік ге­не­ра­тив­них ор­ганів. На біохімічно­му рівні ме­ханізм дії ре­тар­дантів пов’яза­ний із їхньою здатністю уповільню­ва­ти біосин­тез гібе­релінів, за не­стачі яких уповільнюється ріст стеб­ла шля­хом роз­тя­гу­ван­ня. Од­но­час­но ре­тар­дан­ти підви­щу­ють ак­тивність поділу клітин суб­апікаль­ної ме­ри­с­те­ми в по­пе­реч­но­му на­прям­ку, що сприяє по­тов­щен­ню стінки стеб­ла та збільшен­ню її діаме­т­ра. Об­роб­ка ре­тар­дан­та­ми ви­со­ко- та низь­ко­рос­лих сортів ози­мої пше­ниці або яч­ме­ню зни­жує інтен­сивність міто­тич­но­го поділу клітин у зоні інтер­ка­ляр­ної ме­ри­с­те­ми міжвузлів, за­вдя­ки чо­му галь­мується їхнє роз­ро­с­тан­ня, ак­тивізується приріст ко­ре­не­вої си­с­те­ми, поліпшується вод­ний ре­жим рос­лин, стабілізу­ють­ся фізіоло­го-біохімічні про­це­си. Та­кож під впли­вом ре­тар­дантів змінюється співвідно­шен­ня ма­си між со­ло­мою та зер­ном у бік збільшен­ня вро­жаю зер­на.
Що­до зер­но­вих куль­тур дія ре­тар­дантів про­яв­ляється на­сам­пе­ред зни­жен­ням ви­со­ти стеб­ла, по­тов­щен­ням стінок со­ло­ми­ни, збільшен­ням міцності нижніх міжвузлів. Особ­ли­вості впли­ву цих пре­па­ратів на рос­тові про­це­си зер­но­вих куль­тур по­ля­га­ють у то­му, що, окрім зни­жен­ня ви­со­ти стеб­ла, во­ни по­си­лю­ють ріст ко­ре­не­вої си­с­те­ми. До то­го ж ре­тар­дан­ти не про­сто сти­му­лю­ють ріст на­яв­них ко­ренів, а та­кож спри­я­ють га­лу­жен­ню ко­ре­не­вої си­с­те­ми. Із літе­ра­тур­них дже­рел відо­мо, що об­роб­ка рос­лин ре­тар­дан­та­ми спри­я­ла змен­шен­ню площі ли­ст­ко­вої по­верхні, про­те збільшу­ва­ла пи­то­му ма­су листків. Тоб­то під впли­вом пре­па­ратів пло­ща ли­ст­ко­вої по­верхні змен­шу­ва­лась, але вод­но­час відбу­ва­ло­ся по­тов­щен­ня са­мої ли­ст­ко­вої пла­с­тин­ки.
Окрім за­трим­ки рос­ту міжвузлів, стабільним про­явом дії ре­тар­дантів на зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­ту­рах є пригнічен­ня апікаль­но­го доміну­ван­ня го­ло­вних па­гонів, яке зу­мов­лює сти­му­ляцію роз­вит­ку бо­ко­вих сте­бел і фор­му­ван­ня на них про­дук­тив­но­го ко­ло­са. Вко­ро­чен­ня ве­ге­та­тив­ної ча­с­ти­ни па­го­на су­про­во­­джу­ва­лось по­си­лен­ням рос­ту ко­ло­са і кра­щим на­ли­ван­ням зер­на пше­ниці. Зро­с­тан­ня про­дук­тив­ності зер­но­вих за ви­ко­ри­с­тан­ня ре­тар­дантів відбу­ва­лось, в ос­нов­но­му, за­вдя­ки збільшен­ню про­дук­тив­ної ку­щи­с­тості, кра­що­му ви­пов­нен­ню зернівки і зро­с­тан­ню ма­си 1000 зе­рен. Підви­щен­ня про­дук­тив­ної ку­щи­с­тості зла­ко­вих рос­лин після об­роб­ки ре­тар­дан­та­ми особ­ли­во ефек­тив­не на зрідже­них унаслідок ви­мер­зан­ня або ча­ст­ко­во­го випріван­ня посівах.
Су­час­ний ри­нок ЗЗР про­по­нує низ­ку пре­па­ратів, які про­яв­ля­ють рос­то­гальмівну дію на рос­ли­ни ози­мої пше­ниці і яч­ме­ню, зо­к­ре­ма: Хлор­мек­ватх­ло­рид, Мод­дус, Тер­пал, Стабілан 750 SL. Це син­те­тичні ре­гу­ля­то­ри рос­ту і роз­вит­ку рос­лин, що здатні вко­ро­чу­ва­ти стеб­ло.

   Хлор­мек­ватх­ло­рид (ССС 720) — най­по­ши­реніший із пре­па­ратів ан­ти­гібе­реліно­вої дії. Йо­го особ­ливість — ши­ро­кий період ви­ко­ри­с­тан­ня на ба­га­ть­ох куль­ту­рах. Ос­нов­на нор­ма
ви­т­ра­ти — 1,0–1,5 л/га (у кінці фа­зи кущіння — на по­чат­ку фа­зи труб­ку­ван­ня). Добрі ре­зуль­та­ти від за­сто­су­ван­ня Хлор­мек­ватх­ло­ри­ду особ­ли­во чітко спо­с­теріга­ють­ся на зрідже­них посівах після не­спри­ят­ли­вої пе­ре­зимівлі куль­ту­ри. Пре­па­рат, галь­му­ю­чи біосин­тез гібе­реліну, ак­ти­вує ци­токініни, які спо­ну­ка­ють зер­нові до по­си­ле­но­го вес­ня­но­го кущіння.
 
   Мод­дус 250 ЕС — пре­па­рат із гру­пи цик­ло­гек­сандіонів. Діюча ре­чо­ви­на — тріне­кса­пак-етил. Цей ре­тар­дант по­си­лює стійкість стеб­ла до ви­ля­ган­ня за­вдя­ки вко­ро­чен­ню до­вжи­ни міжвузлів і по­тов­щен­ню стінок стеб­ла, сприяє роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми, у ре­зуль­таті чо­го поліпшується за­своєння во­ло­ги рос­ли­ною у по­су­ш­ливі періоди. Мод­дус та­кож зда­тен збільшу­ва­ти кількість цукрів у рос­ли­нах, що по­зи­тив­но впли­ває на пе­ре­зимівлю посівів. Особ­ли­вості за­сто­су­ван­ня пре­па­ра­ту по­ля­га­ють у то­му, що Мод­дус не­сумісний із гербіци­да­ми на ос­нові 2,4-Д, ди­кам­би, клопіраліду. Не ре­ко­мен­дується йо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти у період, ко­ли рос­ли­ни пе­ре­бу­ва­ють у стресі (силь­на по­су­ха, ви­сокі тем­пе­ра­ту­ри, пригнічен­ня гербіци­да­ми). Нор­ма ви­т­ра­ти на гек­тар — 0,4–0,6 л.

   Тер­пал С — ре­гу­ля­тор рос­ту рос­лин, який за­сто­со­ву­ють в ос­нов­но­му на посівах яч­ме­ню та інших зер­но­вих куль­тур. Діюча ре­чо­ви­на — ме­пик­ватх­ло­рид
(305 г/л) + ете­фон (155 г/л). Пе­ре­ва­гою пре­па­ра­ту є те, що він на­дає жор­ст­кості со­ло­мині, внаслідок чо­го зни­жується здатність рос­ли­ни до ви­ля­ган­ня, запобігає про­ник­нен­ню збуд­ників хво­роб усе­ре­ди­ну стеб­ла, по­си­лює кущіння і збільшує кількість про­дук­тив­них сте­бел. Що­до особ­ли­во­с­тей за­сто­су­ван­ня: Тер­пал не ре­ко­мен­дується вно­си­ти на по­шко­д­жені по­су­хою посіви, за дефіци­ту во­ло­ги, після за­мо­розків або пе­ред ни­ми (нор­ма ви­т­ра­ти — 0,7–2,5 л/га).

   Стабілан 750SL — діюча ре­чо­ви­на — хлор­мек­ватх­ло­рид, 600 г/л. Об­роб­ка цим пре­па­ра­том зу­мов­лює змен­шен­ня до­вжи­ни стеб­ла, збільшен­ня йо­го діаме­т­ра та по­тов­щен­ня стінок со­ло­ми­ни. Добрі ре­зуль­та­ти дає за інтен­сив­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих куль­тур із за­сто­су­ван­ням ви­со­ких норм до­б­рив та в умо­вах надмірно­го зво­ло­жен­ня. Об­роб­ку про­во­дять від по­чат­ку кущіння зла­ко­вих до по­чат­ку ви­хо­ду в труб­ку. Пре­па­рат до­б­ре про­ни­кає у рос­ли­ну че­рез ли­ст­ки. Як­що тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня пе­ред­ба­чає ви­со­кий фон азот­них до­б­рив, кращі ре­зуль­та­ти від за­сто­су­ван­ня до­ся­га­ють­ся за по­ча­ст­ко­во­го дво­ра­зо­во­го вне­сен­ня за­галь­ної нор­ми (1,5 л/га) — по 0,75 л/га: пер­шу об­роб­ку про­во­дять у фазі кущіння, дру­гу — пе­ред ви­хо­дом у труб­ку.
Ви­ко­ри­с­тан­ня ре­гу­ля­торів рос­ту підви­щує шан­си от­ри­ма­ти ви­со­кий і якісний уро­жай. Во­ни да­ють мож­ливість вно­си­ти значні кількості азот­них до­б­рив без ри­зи­ку пе­ре­ро­с­тан­ня посівів і по­даль­шо­го їхньо­го ви­ля­ган­ня. Ре­тар­дан­ти вно­сять у різні стро­ки і в різних до­зах за­леж­но від пре­па­ра­ту та сор­то­вих особ­ли­во­с­тей рос­лин. На ви­со­ко­рос­лих сор­тах доцільніше за­сто­со­ву­ва­ти мак­си­маль­но до­пу­с­тимі до­зи пре­па­ра­ту, на низь­ко­рос­лих їхню кількість потрібно змен­шу­ва­ти, ад­же в цих сортів стійкість до ви­ля­ган­ня ви­ща.
Відо­мо, що при­ко­ре­не­ва стійкість зер­но­вих злаків до ви­ля­ган­ня найбільшою мірою за­ле­жить від двох нижніх міжвузлів. То­му ос­нов­на дія ре­тар­дантів що­до вко­ро­чу­ван­ня та зміцнен­ня стеб­ла має спря­мо­ву­ва­тись пер­шо­чер­го­во са­ме на ці ча­с­ти­ни рос­ли­ни. Тоб­то най­кращі ре­зуль­та­ти їхньо­го за­сто­су­ван­ня — за об­роб­ки під час рос­ту пер­шо­го та дру­го­го міжвуз­лів. Украй не­ба­жа­но запізню­ва­ти­ся із вне­сен­ням ре­тар­дантів — ко­ли по­чи­нається ріст на­ступ­них міжвузлів, які не відповіда­ють по­вною мірою за стійкість рос­лин до ви­ля­ган­ня (до то­го ж де­які ав­то­ри ствер­д­жу­ють, що та­ка об­роб­ка мо­же вик­ли­ка­ти змен­шен­ня ко­ло­са і кількості зе­рен у ньо­му і як наслідок — не­добір уро­жаю. Як­що з яки­хось при­чин об­роб­ку ре­тар­дан­та­ми не бу­ло про­ве­де­но в оп­ти­мальні стро­ки, тоді її доцільно про­ве­с­ти у період рос­ту ос­тан­нь­о­го міжвуз­ля під ко­ло­сом — у фазі пра­пор­це­во­го ли­ст­ка. Зни­жен­ня ви­со­ти рос­лин за­вдя­ки змен­шен­ню до­вжи­ни ос­тан­нь­о­го міжвуз­ля дає змо­гу змен­ши­ти па­русність посіву і підви­щи­ти йо­го стійкість до ви­ля­ган­ня.
Під час ви­бо­ру пре­па­ра­ту слід вра­хо­ву­ва­ти се­ред­нь­о­до­бо­ву тем­пе­ра­ту­ру повітря у період об­роб­ки і про­тя­гом п’яти-де­ся­ти днів після вне­сен­ня ре­тар­дан­ту. Від тем­пе­ра­ту­ри за­ле­жить нор­ма вне­сен­ня ре­гу­ля­то­ра рос­ту: що ниж­чий се­ред­нь­о­до­бо­вий її по­каз­ник, то ви­щою має бу­ти нор­ма вне­сен­ня.
Хлор­мек­ватх­ло­рид, Стабілан 750SL за­сто­со­ву­ють пе­ре­важ­но у фазі кущіння, ко­ли ще не на­ста­ло знач­не ви­дов­жен­ня стеб­ла, а пер­ший ву­зол пе­ре­бу­ває на ви­соті 1 см над по­верх­нею грун­ту. На прак­тиці вста­нов­ле­но, що Хлор­мек­ватх­ло­рид не­ба­жа­но вно­си­ти в се­ре­дині та в кінці чет­вер­то­го ета­пу ор­га­но­ге­не­зу — в цей період пре­па­рат більшою мірою пригнічує рос­ли­ни. На п’ято­му етапі мо­же про­яв­ля­тись інток­си­кація ко­ну­са на­ро­с­тан­ня. Період уне­сен­ня пре­па­ра­ту потрібно ко­ре­гу­ва­ти відповідно до по­год­но-тем­пе­ра­тур­но­го про­гно­зу: ба­жа­но вста­нов­лен­ня тем­пе­ра­ту­ри не ниж­че 8°С (а най­кра­ще — 12°С) про­тя­гом п’яти-ше­с­ти днів після об­при­с­ку­ван­ня по­ля.
Мод­дус се­ред інших ре­тар­дантів вирізняється тим, що має три­ва­лу післядію. За йо­го за­сто­су­ван­ня на по­чат­ку фа­зи труб­ку­ван­ня рос­то­гальмівний ефект мо­же зберіга­ти­ся до по­чат­ку ко­лосіння куль­ту­ри (зни­жен­ня рос­ту рос­лин до 35%). Про­те мак­си­мальні до­зи Мод­ду­су ви­ко­ри­с­то­ву­ють ли­ше на посівах із ви­со­ким фо­ном жив­лен­ня, інак­ше цей пре­па­рат силь­но галь­мує роз­ви­ток до­дат­ко­вих па­гонів, зни­жу­ю­чи тим са­мим про­дук­тив­ну ку­щистість. То­му до­зу тріне­кса­пак-ети­лу (діючої ре­чо­ви­ни Мод­ду­су) доцільно роз­поділи­ти на два прий­о­ми: пер­ше вне­сен­ня — на по­чат­ку фа­зи кущіння, як­що посіву за­гро­жує ви­ля­ган­ня, а дру­ге об­при­с­ку­ван­ня — по пра­пор­це­во­му ли­ст­ку.
Тер­пал С най­кра­ще ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти під час ви­дов­жен­ня стеб­ла, у фазі 2–5 вузлів. Оп­ти­маль­ний тем­пе­ра­тур­ний діапа­зон — не ниж­че 15°С і не ви­ще 22°С. Най­кра­щим періодом вне­сен­ня Тер­па­лу С на ози­мих зер­но­вих куль­ту­рах вва­жа­ють фа­зу, ко­ли ко­лос повністю сфор­му­вав­ся і по­чи­нає ви­хо­ди­ти із пра­пор­це­во­го ли­ст­ка.
По­чер­го­ве за­сто­су­ван­ня цих пре­па­ратів у відповідні фа­зи ве­ге­тації за­без­пе­чує най­кра­щий кон­троль до­вжи­ни міжвузлів та тов­щи­ни стінок со­ло­ми­ни. Відо­мо, що навіть за ви­со­ких фонів азот­но­го жив­лен­ня — N160–210 кг/га — по­чер­го­ве вне­сен­ня Хлор­мек­ватх­ло­ри­ду і Тер­па­лу С зво­дить до мініму­му ри­зик ви­ля­ган­ня посівів зер­но­вих куль­тур.

Інтерв'ю
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  

1
0