Спецможливості
Статті

Застосування пестицидів під час вирощування рису

05.06.2008
117
Застосування пестицидів під час вирощування рису фото, ілюстрація
Грунтово-кліматичні умови Півдня України дають змогу вирощувати таку цінну харчову культуру, як рис. Проте для отримання високих і стабільних урожаїв потрібне впровадження сучасних інтенсивних технологій вирощування, важливою складовою яких є інтегрована система захисту посівів від шкідливих організмів.

Пересічно втрати врожаю рису від шкідливих організмів становлять 25–35%, а за сильного засмічення бур’янами та в період епіфітотій хвороб і спалахів розмноження шкідників втрати урожаю можуть перевищувати 50%. Так, без вживання заходів щодо захисту, навіть на високому агротехнічному фоні, можливо одержати врожай зерна рису 25–40 ц/га, тоді як за належного захисту — 60–80 ц/га.
Запропонована система захисту посівів рису від шкідливих організмів дає змогу зменшити обсяги застосування пестицидів завдяки вживанню агротехнічних заходів, оновленню  асортименту пестицидів, їх чіткої агроекотоксикологічної регламентації;  створити задовільні умови для збереження корисної ентомофауни, попередити забруднення навколишнього середовища.


Районовані в Україні сорти рису різняться комплексом біологічних ознак, різною реакцією та стійкістю до шкідників, хвороб, бур’янів, добрив, пестицидів і агротехнічних заходів.
u Мутант-428. Тривалість вегетаційного періоду — 112–117 днів. Оптимальний термін висіву — ІІІ декада квітня — І декада травня. Норма висіву насіння — 6 млн схожих зерен на 1 гектар. Проростки добре проходять шар води у фазу сходів. Характеризується інтенсивним наростанням надземної маси, здатен  конкурувати з бур’янами. Нестійкий проти вилягання, пірикуляріозу та злакової попелиці.


- Спальчик. Тривалість вегетації — 120–125 днів. Оптимальний строк висіву — І декада травня, норма висіву насіння — 6–8 млн схожих зерен на 1 га. Проростки слабо проходять глибокий шар води. Стійкий проти вилягання, осипання, середньостійкий проти  пірикуляріозу, стійкий до дії пестицидів. Слабо конкурує з бур’янами.
Краснодарський-424. Середньопізньостиглий сорт, дозріває за 130–135 днів. Сорт високорослий, пластичний до умов навколишнього середовища, вирізняється низькими темпами росту в перші фази вегетації. Нестійкий до вилягання та ураження пірикуляріозом, конкурує з бур’янами, стійкий до гербіцидів і шару води.
Україна-96. Тривалість вегетаційного періоду становить 117–120 діб. Характеризується високою здатністю до кущіння, добре проходить шар води у фазу сходів. Стійкий проти вилягання, пірикуляріозу, гербіцидів, добре конкурує з бур’янами, добре використовує родючість грунтів.
- Україна-5. Середньостиглий сорт інтенсивного типу, дозріває за 125-127 діб, середньостиглий, стійкий проти вилягання, пірикуляріозу та дії гербіцидів. Одним з недоліків є те, що сорт нестійкий до шару води в період сходів.
Дотепер на рисових полях України зареєстровано 268 видів бур’янів, серед яких 30 видів належать до категорії злісних та є постійними супутниками рису на рисових полях. За екологічними ознаками всі рисові бур’яни поділені на п’ять основних груп (табл.  1).
Різноманітні види хребетних і безхребетних тварин пошкоджують рослини рису, але найбільшу групу серед них становлять комахи. Шкідниками рису є понад 100 видів комах, з яких більш економічно важливі  близько 20 видів. Крім комах, рис пошкоджують ракоподібні — щитень, естерія, — з хребетних шкідниками рису є гризуни та птахи, з останніх найбільш шкодочинні горобці, дикі качки, гуси (табл. 2). Шкідники рису поділяються на три екологічні групи.
Всього рис уражують понад 350 різних видів грибів. Серед грибних хвороб рису в умовах України найшкодочиннішими є пірикуляріоз, гельмінтоспоріоз, ризоктоніоз, фузаріоз, альтернаріоз.


Хвороби рису можна також поділити на дві групи:
- спеціалізовані: пірикуляріоз
- неспеціалізовані: гельмінтоспоріоз, ризоктоніоз, фузаріоз, альтернаріоз.
Питання екологічно безпечного застосування пестицидів під час вирощування рису на Півдні України має дуже велике значення тому, по-перше, що зони рисосіяння України розміщені поряд з курортними зонами з суворим санітарним режимом. По-друге, кліматичні умови регіону та забезпечення водного режиму вирощування рису дають змогу ефективно використовувати малопродуктивні засолені грунти з одержанням гарантованих врожаїв важливого продукту харчування.
Застосування пестицидів під час вирощування рису є економічною потребою для збереження врожаю, скорочення затрат на ручну працю. Проте застосовувати пестициди слід лише за результатами обстежень з урахуванням економічного порогу шкодочинності у тому разі, коли інші методи та засоби не знизили чисельності бур’янів, шкідників і хвороб до безпечного рівня.


Оскільки хімічні препарати належать до небезпечних для людини та біоти речовин, їх використання в сільському господарстві має бути регламентованим.
Пестициди, які застосовують в технологіях вирощування рису, були класифіковані за інтегральною класифікацією, що враховує показники токсиколого-гігієнічної та екотоксикологічної класифікацій /категорії А і Б, відповідно/. Головним показником для категорії А є ЛД50 — доза, що спричинює загибель 50% тварин. Основний критерій категорії Б — це стійкість препарату, що характеризується константою швидкості детоксикації або періодом його напіврозпаду /Т50/ — часом, за який кількість отруйної речовини в досліджуваному об’єкті зменшується на 50 %. Пестициди вважаються практично безпечними, якщо їх доза ЛД50 перевищує 1000 мг/ кг, а Т50 — менше 3 діб.
Інтегральний ступінь небезпеки пестициду розраховується за формулою:
Сн = ( Ка + Кб ) —1,
де Сн — ступінь небезпеки препарату, К а і К б — класи небезпеки пестициду в категорії А і Б.
За інтегральною класифікацією, відповідно до 7-бальної шкали, пестициди характеризуються так: особливо небезпечні — ступінь небезпеки 1 і 2; небезпечні — 3; помірно небезпечні — 4 і 5; малонебезпечні — ступінь небезпеки 6 і 7.
Класифікацію пестицидів, що їх застосовують під час вирощування рису, за ступенем небезпечності наведено в таблиці 3. Інсектициди належать до небезпечних та помірно небезпечних сполук. Фунгіциди та гербіциди, які становлять більшість у технології вирощування рису, належать до помірно і малонебезпечних речовин.


    За одержаними даними, ступінь небезпечності пестицидів  оновленого асортименту становить  5–6, що дає змогу планувати технологічні схеми сівозмін з насиченістю рисом, відповідно, на 50 та 80%  без ризику для довкілля (табл. 4).
Екотоксикологічне навантаження пестицидів на агроценоз  оцінюють інтегральним показником / V /, що враховує   три параметри



      , умовних кг/ га, де


SН — сезонне  навантаження пестицидів, кг/га,
І зон — індекс здатності земельних угідь до самоочищення. Цей показник відбиває інтенсивність деструкції пестицидів  залежно від грунтово-кліматичних умов і змінюється від 0,1 до 1. Для сухостепової зони України він  становить 0,23 бала, що свідчить про слабку толерантність території до пестицидного навантаження.
Q — середньозважений ступінь небезпеки використовуваного асортименту пестицидів. Обчислюється за формулою:


Q = Сн1 х   m1 + Cн2 х  m2  + . . .
+ С нn  х  mn / Мс,


де m — запланована або використана кількість одного пестициду, кг, л; Сн — ступінь небезпеки цього пестициду, Мс — сумарна сезонна витрата пестицидів, кг, л.
Потенційна небезпека внесення пестицидів в агроекосистему збільшується для  живих організмів з зростанням показника V.
Ризик застосування пестицидів, які використовують під час вирощування рису, характеризує агроекотоксикологічний індекс /АЕТІ/ із значенням від 0 до 10: 0–1 — малонебезпечний, 1–4 — середньонебезпечний, 4–8 — підвищеної  небезпечності, 8–10 — високонебезпечний.


Максимальне сезонне навантаження пестицидами різного ступеня небезпеки для  сухостепової зони України наведено в таблиці 4.
та їх сумарну витрату на одиницю орної площі так, щоб  значення АЕТІ  були  якнайменші та не  перевищували 1- межу, коли ризик малонебезпечний. За величини АЕТІ вище одиниці контроль за фактичним вмістом пестицидів у продуктах урожаю та об’єктах агроекосистеми обов’язковий.



Л.Бублик,
д-р с.-г. наук, професор,
 Н.Федоренко,
канд. с.-г. наук,Інститут захисту рослин УААН

Інтерв'ю
КАБП
Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча

1
0