Спецможливості
Агробізнес

Запаморочливі злети та падіння

15.07.2008
819
Запаморочливі злети та падіння фото, ілюстрація
Вітчизняне птахівництво, що останнім часом стрімко розвивається, зазнало й великих потрясінь. Найвідчутнішого удару по галузі завдав пташиний грип. Проте оператори ринку не втрачають оптимізму й долають труднощі. Та й кому тепер легко...

Птахівницьку галузь в Україні рік тому впевнено можна було назвати однією з найуспішніших та найприбутковіших вітчизняних галузей сільськогосподарського спрямування. Та ситуація іноді швидко змінюється. Збитків українським птахівникам завдав пташиний грип. Провідні світові виробники продукції птахівництва зазнають мільйонних збитків і понині — тепер через пандемію пташиного грипу. Зростання споживання продукції птахівництва на глобальному рівні (з 2000 року світове виробництво та споживання м’яса курей-бройлерів зросло на 7,5–8 млн т, обсяг світової торгівлі — приблизно на 30%) у таких умовах може загальмуватися.
В Україні поголів’я птиці, що зростало до вересня минулого року, почало знижуватись (до 149,3 млн голів станом на 1 березня 2006 р. проти 200,4 на 1 вересня 2005 р., за даними Держкомстату), але вже навесні знову відновилася тенденція до збільшення, й на 1 серпня цього року поголів’я зросло до 201,5 млн голів.
Виробництво свіжого або охолодженого м’яса та субпродуктів із птиці в Україні в січні-липні поточного року, за даними Держкомстату, становило 173 тис. т (зростання на 16,3%, якщо порівняти з тим же періодом 2005 р.), мороженого м’яса та субпродуктів з птиці — 50,8 тис. т (зростання на 91,9%).
Останнім часом стрімко зростає виробництво яєць. Наприкінці весни — на початку літа перенасиченість ринку навіть призвела до істотного зниження цін на цю продукцію. В квітні-травні поточного року з усіх продовольчих товарів найістотніше подешевшали саме яйця.
Фахівці Мінагрополітики оцінюють ємність внутрішнього ринку яєць усіх видів птиці (переважно яйця курячі) приблизно в 1 млрд шт. щомісяця. Проте в березні було подолано 1,25, в травні внутрішнє виробництво яєць у господарствах усіх категорій (за офіційними оцінками) сягнуло 1,54, і лише в червні дещо знизилося — до 1,38 млрд штук.
Можна було б експортувати (в т.ч. у вигляді продукції переробки), але потрібні ринки збуту, а їх якраз українські виробники яєць не мають. Російський ринок для нас закритий через тимчасову заборону на ввезення з території України майже всієї продукції тваринництва та птахівництва. Можна спробувати освоїти середньоазійські ринки, але за них ще потрібно поборотися.
Слід також зауважити, що поголів’я птиці в господарствах населення має тенденцію до скорочення (за останній рік скоротилося приблизно на 5%). У цілому в секторі виробництва яєць ситуація приблизно така сама, проте має місце виражена сезонність та різкі коливання обсягів виробництва яєць у приватному секторі. За офіційною статистикою, з початку року виробництво яєць зростає саме в господарствах населення. За даними Держкомстату, в першому півріччі поточного року приріст виробництва яєць у господарствах населення становив майже півмільярда штук, тоді як в промисловому секторі мало місце зниження на 50 тис. штук. Отже, якщо на початок року частка приватного сектору була дещо меншою за третину загального виробництва, то влітку вже перевищувала 50%. Така структура виробництва аж ніяк не сприяє розвитку експорту.
Щодо м’яса птиці слід зазначити, що потреби внутрішнього ринку не задовольняються в повному обсязі, отже, має місце імпорт (тобто про експорт мова не йде, але з інших причин). Завозять переважно курятину (основні країни — постачальники на український ринок: США, Бразилія, країни ЄС) та м’ясо індички (в цьому році — з Німеччини).
Для українських промислових виробників м’яса бройлерів внутрішній ринок є стратегічним і залишатиметься таким найближчим часом. Досягнувши певного насичення ринку з урахуванням очікуваного збільшення внутрішнього споживання, великотоварні виробники м’яса птиці сконцентруються на зниженні собівартості, а згодом приглядатимуться до нових ринків збуту. Лише тоді, коли українську продукцію пропонуватимуть на ринку за ціною, близькою до $0,6/кг, може йтися про те, що вона конкуруватиме з продукцію провідних світових виробників курятини.
Домашнє виробництво птиці не являє собою конкуренції вітчизняним промисловим підприємствам, оскільки промислове виграє за ціною та може забезпечити стабільну переробку м’яса птиці. Щодо самих промислових підприємств, то тут теж гострої конкуренції на цей час не спостерігається, бо внутрішній ринок м’ясної продукції, швидше, є дефіцитним, ніж профіцитним. Однак що стосується вітчизняного ринку бройлерного м’яса, тут очевидною є структуризація ринку, сформувалися й беззаперечні лідери: ВАТ “Миронівський хлібопродукт”(ТМ “Наша Ряба”) та ЗАТ “Комплекс “Агромарс” (ТМ “Гаврилівські курчата”).
На ринку яєць такого “укрупнення” ринку наразі ще не спостерігається.
У перспективі слід очікувати, що основні гравці ринку м’яса птиці збільшуватимуть свою присутність на ринку: будуватимуть нові комплекси та поглинатимуть уже наявні птахофабрики. Отже, скорочуватиметься частка дрібних птахофабрик. Поступово скорочуватиметься й частка приватного сектору. При цьому деякий час вітчизняна продукція, а саме: свіже бройлерне м’ясо — витіснятиме заморожену імпортну продукцію (це вже спостерігається), що дещо стримуватиме внутрішню конкуренцію.
Щодо птахофабрик, орієнтованих на виробництво яєць, то тут реалізація внутрішнього потенціалу ускладнюється збутом. Якщо для м’яса птиці наявність внутрішнього попиту не викликає сумнівів, а експортні надлишки в найближчі три роки навряд чи з’являться, то для яєчного сектору питання зовнішнього збуту є актуальним, хоча перспективи розширення експортного збуту яєць поки що не вимальовуються.


Марина Моісеєва

Інтерв'ю
До цього господарства у мене особливе ставлення — дуже поважаю фахівців, які працюють тут за їхню людяність, відкритість і готовність завжди прийти на допомогу. Коли я з донькою втікала від війни (а самі ми з Києва), то тимчасовий притулок... Подробнее
Саме з цукрових буряків розпочався довгий та успішний шлях KWS, як провідної компанії в галузі селекції рослин. KWS щорічно інвестує приблизно 19 % власного обороту в дослідження та селекцію і єдина, яка таким чином вкладає гроші саме в R... Подробнее

1
0