Заморозки на Херсонщині пошкодили сади, але сніг покращив ситуацію з посівами

На правобережній частині Херсонщини аграрії рахують збитки через весняні заморозки, які найбільше вдарили по фруктових садах. Найбільше постраждали абрикоси, що вже почали цвісти. Водночас випав сніг, який приніс вологу посівам зернових і технічних культур, розповів директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитро Юнусов.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на ukrinform.

«У деяких громадах снігу випало понад 40 сантиметрів, а температура опускалася до -6°C. Це критично вплинуло на фруктові дерева, особливо абрикоси», — сказав він.

Перші втрати зафіксували у фермерському господарстві у Великоолександрівській громаді. Там на 16 гектарах через морози обсипалася зав’язь. У Станіславській громаді під снігом ще одне велике господарство — оцінити шкоду там зможуть, коли зійде сніг.

Йдеться про СТОВ "Енограй", де вирощують персики, черешні, вишні, абрикоси. За прогнозами, це може бути найбільша втрата серед садівників регіону — постраждало понад 100 гектарів.

Проблеми виникли і в особистих господарствах мешканців — заморозки вдарили і по фруктових деревах, і по овочах.

«Є повідомлення, що у населення мороз трохи прихопив овочі. Десь загинули, десь сніг захистив. Але ситуація не критична. За тиждень буде зрозуміла повна картина», — уточнив Юнусов.

Тим часом у теплицях ранні овочі переважно не постраждали, хоча сніг подекуди порвав плівку.

Ситуація із зерновими та технічними культурами краща — сніг виявився корисним.

«Сіяли восени в суху землю, зими були без снігу і дощу. Тепер завдяки опадам ґрунт отримає вологу, і це дасть поштовх для розвитку культур», — пояснив очільник департаменту.

Юнусов наголосив, що погодні ризики потребують нових підходів у технологіях. Серед таких — системи активного захисту садів: обприскування дерев водою під час заморозків, генератори тепла, вітрові машини, а також автоматичні системи поливу, живлення та моніторингу стану рослин.

У 2025 році на Херсонщині планують збільшити посівні площі на 50% — до 246 тисяч гектарів. З них 121,7 тис. га займатимуть зернові і зернобобові, технічні культури — 113,8 тис. га (зокрема соняшник — 91 тис. га), овочі й картопля — 7 тис. га, баштанні — 2 тис. га.

Восени вже засіяли понад 110 тис. га озимих, серед яких найбільше — пшениця (70,9 тис. га), ячмінь (20,8 тис. га) та ріпак (17,9 тис. га).