Спецможливості
Технології

Захист зернових від хлібних клопів

05.06.2008
146
Захист зернових від хлібних клопів фото, ілюстрація
Захист зернових від хлібних клопів

Серед комплексу шкідників найбільшої шкоди посівам завдає клоп шкідлива черепашка, що зумовлено особливостями її живлення. Вона, як й інші види хлібних клопів, пошкоджує зернові колосові культури, починаючи від появи дорослих особин на посівах і до їхнього відльоту в місця зимівлі. При цьому розрізняють три періоди її живлення. Перший період для озимої пшениці припадає на фазу виходу рослин у трубку і колосіння, для ярої пшениці і ячменю — сходи і кущіння, коли рослини пошкоджують клопи, що перезимували (квітень-травень). Другий період — цвітіння — початок формування зерна, коли шкодять личинки молодих віків. Живлення шкідника у ці періоди викликає кількісне зниження врожаю внаслідок пошкодження головного стебла, білоколосиці, що призводить до плюсклозерності. Щорічно відчутний негативний вплив дорослих клопів, особливо на полях, прилеглих до полезахисних лісосмуг, лісових масивів.

Живлення личинок старших віків і молодих клопів, починаючи з фази молочної стиглості зерна і до збирання врожаю, призводить до зниження якості зерна. Навіть за незначного його пошкодження (2–3%) істотно погіршуються хлібопекарські та насіннєві якості врожаю, особливо в умовах посухи в літній період. Навіть у роки депресії розмноження черепашки пошкодженість зерна пшениці сягає 4–5% і більше, що призводить до зниження вмісту сирої клейковини та її пружності. Минулого року, за даними спеціалістів Головної державної інспекції захисту рослин, пошкодженість зерна в областях південного та центрального Степу в середньому становила 2,4–6,8%, а на необроблених пестицидами посівах — сягала понад 30%.
Унаслідок сприятливих для розмноження шкідливої черепашки та інших видів клопів погодних умов проблема збереження якості була актуальною і в південному та центральному Лісостепу. Навіть у Київській, Полтавській, Черкаській областях пошкодженість черепашкою, гостроголовим, австрійським і маврським клопами сягала 10%.
Таким чином, навіть наявність 2–3 личинок на м2 небезпечна для збереження кондицій сильної і цінної пшениці. Якщо ж врахувати, що на період формування зерна середня чисельність личинок становить 4–6 на м2, то якість зерна може знижуватися з 3 до 4–6 класів.
На посівах з високим рівнем заселеності хлібними клопами за відсутності хімічного захисту знижуються не лише хлібопекарські, а й насіннєві якості зерна. Причому втрати або зниження схожості насіння значною мірою визначаються не тільки чисельністю шкідника, а й місцем пошкодження. Найбільш небезпечними є пошкодження безпосередньо зародка, особливо в період повної стиглості зерна. Так, при експертизі зразків зерна виявлено, наприклад, що при 6%-ному рівні пошкодження зернівки схожість і енергія проростання зерна знижуються на 2–3%, а при такому ж пошкодженні зародка — на 22–26%.
Для регулювання чисельності шкідливої черепашки використовується цілий комплекс заходів. Агротехніка вирощування пшениці по-різному впливає на чисельність і шкодочинність черепашки. Вирощування пшениці по попередниках чорний пар і горох сприяє підвищенню її чисельності порівняно зі зрідженими посівами озимини після непарових попередників, тим паче позбавлених живлення мінеральними добривами. Крім того, надмірне живлення азотом призводить до більш тривалої вегетації пшениці, що, в свою чергу, сприяє збільшенню пошкодженності зерна личинками старших віків і молодими клопами.
Поки що не виявлено сортів колосових культур, стійких до черепашки й інших видів клопів. Проте районовані сорти пшениці по-різному реагують на пошкодженість зерна. За даними Всеросійського інституту захисту рослин, перехід з другої в третю групу клейковини у сорту Донецька безоста починається за наявності 4% пошкодженого зерна, Миронівської 808 і Краснодарської 70 — 6%, Спартанки, Юни, Альбатроса одеського — 8%, Скіф’янки — 10%. За даними ІЗР УААН, якість зерна пшениці Одеська 133 по попереднику чорний пар зберігається у межах третього класу при пошкодженості до 9%, тоді як в інших сортів зниження якості клейковини спостерігається при майже вдвічі меншому показнику пошкодженості.
Одним із ефективних організаційно-господарських прийомів зниження чисельності черепашки, збереження товарної та посівної якості зерна є раннє і в стислі строки збирання зернових колосових культур. Наприклад, зволікання зі збиранням урожаю озимої пшениці в Степу призводить до зростання пошкодження зерна шкідником на 15–20% за день і до подвоєння, в середньому, за тиждень. Ефективніше збирати хліб прямим комбайнуванням. При роздільному способі збирання не повинно бути великого розриву в часі між скошування хлібів і підбиранням валків.
Проте основним заходом захисту зернових від шкідливої черепашки є обприскування посівів одним із таких інсектицидів: Актара, 25% в.г. (0,10–0,14 л/га); Альфагард, 10% к.е. (0,15 л/га); Арріво, 25% к.е. (0,20 л/га); Базудин (Діазинон), 60% (1,5–1,8 л/га); БІ-58 новий (Данадим, Диметрин), 40% к.е. (1,5 л/га); Бульдок, 2,5% к.е. (0,25 л/га); Децис, 2,5% к.е. (0,25 л/га); Децис форте, 12,5% к.е. (0,05–0,08 л/га); Карате, 5% к.е. (0,2 л/га); Кінмікс, 5% к.е. (0,2-0,3 л/га); Парашут, 45% мк.с. (0,25–0,50 л/га); Сумі-альфа, 5% к.е. (0,2–0,25 л/га); Сумітіон, 50% к.е. (0,6–1,0 л/га); Фастак, 10% к.е. (0,1–0,15 л/га); Фуфанон, 57% к.е. (1,2 л/га); Ф’юрі, 10% к.е. (0,07 л/га).
Першою умовою доцільності застосування інсектицидів є економічні пороги шкодочинності.
Шкідлива черепашка після зимівлі спочатку концентрується переважно по краях поля, що дає змогу замінити суцільні обробки крайовими завширшки 100–150 м. При цьому використовують наземну апаратуру. Для збереження хлібопекарських та насіннєвих кондицій зерна в фазу формування молочної стиглості в степовій зоні і прилеглих районах південного Лісостепу проводять обприскування посівів проти личинок з урахуванням чисельності шкідника та очікуваної кондиції урожаю. При цьому застосовують ті ж інсектициди, що і проти дорослих клопів. Норми витрат препаратів можуть бути диференційовані з урахуванням чисельності личинок, їх вікового складу, цільового призначення захисту. Прикладом можуть бути наведені дані про Децис та Карате.
Для підвищення ефективності обробки посівів для захисту пшениці від дорослих клопів та їх личинок можна застосувати суміші інсектицидів. Позитивні результати одержані при застосуванні суміші БІ-58 новий (0,7 л/га) з Карате (0,05 л/га), Децисом (0,1 л/га) або Фастаком (0,05 л/га). Така суміш розрахована на високу початкову токсичність піретроїда та тривалу захисну дію навіть за високих температур фосфорорганічного препарату. Одночасно хімічними обробками захищаються посіви від пшеничного трипса, попелиць, які також завдають значної шкоди зерну пшениці.
М. Секун,
Інститут захисту рослин УААН

Інтерв'ю
Ольга Вергелес, менеджер проекту CUTIS
Верховна Рада України 14 березня ратифікувала Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Тепер, щоб угода набрала чинності, її має підписати президент України, а також остаточно ратифікувати Сенат і
Літо - традиційний час представницьких аграрних зібрань на базі Корпорації "Агро-Союз". VII міжнародна конференція "Самовідновлювальне ефективне землеробство на основі системного підходу" зібрала

1
0