Захист посівів озимихколосових культур восени

Загалом до шкідливих організмів, що істотно знижують урожайність та погіршують якість насіння озимих зернових культур, належать три великих комплекси шкідливих організмів: шкідники, збудники хвороб різної природи (грибної, бактеріальної, вірусної, нематодної) та бур’яни. Саме з цими шкідливими організмами хлібороб одвічно вступає в наполегливе протиборство в період від висівання насіння до збирання врожаю та занесення його в комору. Проте й на цьому протиборство не закінчується: з’являються комірні шкідники, з якими знову треба боротися.
Групування основних шкідників зернових колосових культур у певний період вегетації за характером пошкодження рослин і прямої та опосередкованої шкодочинності наведено в таблиці 1.
Не менші, а інколи й значно більші втрати спричиняють збудники хвороб різної природи. У таблиці 2 наведено рівні можливих втрат урожаю зерна пшениці від найпоширеніших хвороб.
За розрахунковими даними (Васильєв та ін., 1993), втрати врожайності зерна озимої пшениці від бурої листкової іржі та борошнистої роси залежать від ступеня розвитку хвороб (табл. 3).
Із наведених даних випливає, що проти борошнистої роси бура листкова іржа значно шкодочинніша.
Потенційні втрати врожаїв зерна переконливо свідчать, наскільки важливим є захист посівів озимих зернових культур (особливо насіннєвих) від цих “нахлібників”. Надійний захист насіннєвих посівів можна забезпечити лише за допомогою чіткої інтегрованої системи, що складається з організаційно-господарських, агротехнічних, імунологічних, біологічних та хімічних заходів.
Організаційно-господарські заходи — система заходів, спрямованих на забезпечення найвищої продуктивності агроценозів і рентабельності вирощування культури. Вона містить науково обгрунтовану структуру посівних площ культур, вибір прогресивних, екологічно безпечних та низькоенергоємних технологій вирощування, вчасне забезпечення потрібними засобами та насінням високопродуктивних стійких сортів (гібридів), вчасне обстеження агроценозів, оцінку їхнього фітосанітарного стану, прийняття рішень щодо раціональної системи захисту та її вчасної корекції.
Агротехнічні заходи захисту — система агротехнічних заходів, спрямованих на забезпечення найвищої продуктивності агроценозів, підвищення польової стійкості рослин до пошкоджень (уражень, пригнічення) шкідливими організмами та обмеження їхнього розвитку й розмноження, негативного впливу стресових абіотичних чинників.
Агротехнічний метод — один із найдавніших, що з часів виникнення землеробства виконував основну функцію з обмеження забур’яненості полів, зменшення чисельності та шкодочинності шкідників і джерел інфекції збудників хвороб.
Імунологічний метод — використання стійких (імунних) сортів проти збудників хвороб і пошкоджень фітофагами. Стійкість проти шкідливих організмів — це надзвичайно цінна властивість сорту (гібриду), що дає змогу без застосування цілеспрямованих активних засобів захисту рослин одержувати високі та сталі врожаї якісної продукції.
Починаючи з другої половини минулого століття, селекції на стійкість зернових колосових культур проти збудників хвороб різної природи приділяється значна увага і вже досягнуто неабияких успіхів. Так, наприклад, у “Каталог сортів рослин, придатних до поширення в Україні в 2005 р.”, із занесених 146 сортів озимої та ярої пшениці високостійкими (7–9 балів) проти борошнистої роси, бурої листкової іржі та фузаріозу колосу є: серед озимої м’якої — 40 сортів; ярої м’якої — 19; твердої ярої — 8 сортів, які можна вирощувати без застосування фунгіцидів проти відповідних збудників хвороб.
Проте успіхи селекції пшениці на стійкість проти основних шкідників поки що скромні. У “Каталозі…” навіть немає графи “стійкість проти шкідників”. Можна лише стверджувати, що останнім часом (1985–2005) найбільше уваги цій проблемі приділяють у Миронівському інституті пшениці ім. В. М. Ремесла, де разом із Інститутом захисту рослин проводять роботу з оцінки селекційного матеріалу пшениці на стійкість проти шкідників. А тому всі миронівські сорти є стійкими та середньостійкими проти злакових мух, п’явиць, стеблових хлібних пильщиків. Це — вагомий вклад в обмеження застосування інсектицидів і зменшення втрат зерна.
Біологічний метод полягає, по-перше, у використанні живих організмів чи продуктів життєдіяльності для зниження чисельності й обмеження розмноження шкідливих організмів, по-друге, у створенні сприятливих умов для діяльності корисних видів в агроценозах.
Важливою ланкою цього методу є збереження та активізація природних ентомофагів, створення умов для підвищення їхньої ефективності, а також сезонна колонізація лабораторних популяцій трихограми, що її застосовують проти совок. Окрім того, важливими є систематичний моніторинг шкідливої ентомофауни та вчасне виявлення природних епізоотій захворювань шкідників і ступінь паразитизму їх ентомофагами, що дає змогу вносити корективи в систему захисту посівів хімічним методом.
Хімічний метод — захист рослин і продуктів урожаю від шкідливих організмів за допомогою хімічних засобів (пестицидів). У “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні на 2006 р.” зареєстровано використання на пшениці препаратів різного призначення: гербіцидів — 61; десикантів — 12; інсектицидів — 51; протруйників — 32; фунгіцидів — 20; регуляторів росту рослин — 23; разом — 219 препаратів. Отже, нині є чим захищати посіви. Однак  що, коли і як краще застосовувати, може знати лише кваліфікований фахівець, або ж слід ретельно виконувати наведені в цій добірці основні елементи інтегрованого захисту посівів.
У системах захисту насіннєвих посівів від шкідливих організмів немає другорядних заходів, усі вони надзвичайно важливі, особливо, якщо їх виконувати із дотриманням строків і якості проведених робіт. Саме тому право на насінництво надається економічно сильним господарствам із сталими науково обгрунтованими сівозмінами, високою культурою рільництва, за наявності висококваліфікованих спеціалістів і високого рівня забезпеченості технікою.
Серед низки чинників, що визначають продуктивність насіннєвих посівів та високі посівні кондиції насіння, є захист від шкідників, збудників хвороб і бур’янів, який об’єднано в інтегровану систему заходів захисту.
Основні елементи інтегрованого захисту від шкідників та збудників хвороб такі:

• суворе дотримання науково обгрунтованих багатопільних сівозмін, що забезпечують просторову ізоляцію, розрив трофічних зв’язків (повернення зернових на попереднє поле мінімум через 2–3 роки) спеціалізованих видів комах-фітофагів, джерел інфекції збудників хвороб і вчасне звільнення поля (не менш як за 60–70 днів) під висів озимих зернових;


• кращими попередниками озимої пшениці є чорні та зайняті пари, зернобобові культури, бобові багаторічні трави після першого укосу;


• науково обгрунтована система удобрення та систематичний аналіз грунту на вміст елементів живлення, дотримання норм і доз елементів живлення, що значно підвищує толерантність рослин до пошкодження фітофагами та ураження збудниками хвороб;


• система обробітку грунту, залежно від попередника, строків звільнення ним поля, зволоженості грунту, з наявних нині систем (класична з оборотом орного шару, змішана, безполицева, поверхнева й нульова) та їх ентомологічної, фітопатологічної і гербологічної оцінок найкращою є класична з використанням лемішних плугів, що забезпечує глибоке загортання післязбиральних  решток (джерел інфекції збудників хвороб) і зимуючих стадій фітофагів, насіння бур’янів і дає змогу зменшити обсяги застосування пестицидів;


• допосівне (за 10 днів до сівби) обстеження грунту на заселеність грунтоживучими фітофагами, особливо після багаторічних трав, де нагромаджуються дротяники та інші грунтоживучі фітофаги, що дає змогу уникнути необгрунтованого застосування інсектицидів чи зрідження посівів;


• ретельне знищення бур’янів, які принаджують озиму совку для відкладання яєць, не пізніше як за 10–12 днів до сівби озимих;


• надання переваги насінництву комплексно стійких (проти групи хвороб та шкідників) і з груповою стійкістю сортів, частка яких у “Каталозі… на 2005 р.” перевищує 50%, зокрема, комплексно стійкими є сорти миронівської селекції: Миронівська остиста, Миронівська 65 і 66, Ліра, Експромт, Крижинка, Ремеслівна, Деметра);


• доведення насіння до високих посівних кондицій. Його фітоекспертиза та протруєння комбінованими протруйниками, що забезпечують широкий спектр захисної дії: Байтан Універсал, з.п. (2,0 кг/т), Вікінг, в.с.к. (2,5–3,0 л/т), Вінцит 050 СS, к.е. (1,5–2), Вітавакс 200, з.п. (3), Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (2,5–3), Гарант, в.с. (2,0–2,5), Дивіденд Стар 036 FS, т.к.с. (1,0), Колфуго Дуплет, к.е. (2,0), Раксіл Екстра, т.к.с. (1,5), Росток, к.е. (1,0), Сарфун Т65 PS, з.п. (2,0–3,0 кг/т), Стиракс, в.к.с. (3,0 л/т) та інші, яких у “Переліку…” названо 32 препарати. Для підвищення врожайності, стимуляції росту рослин у початковий період вегетації, їх толерантності до протруйників і збудників хвороб доцільно додавати регулятори росту рослин: Агростимулін, в.с.р. (10 мл/т), БТФ (10 гранул/т), Вермістим-К, р. (5–8 л/т), Гуміам, р. (15 л/т), Дорсай, р. (200 мл/т), Емістим С, в.р. (10 мл у 10 л води/т), Ендофіт L1, в.р.с. (3–5 мл/т), Імуноцитофіт, к.е. (2 мл/т), Ліносол, р. (6–8 л/т), Марс-1, р. (260 мл/т), Марс У, р. (260 г/т), Марс EL, р. (0,2 л/т), Реастим, р. (5–8 л/т);


• за наявності високої чисельності грунтоживучих фітофагів (табл. 4) до фунгіцидних протруйників доцільно додати Промет 400 SC, м.к.с. (2 л/т) чи Рубіж, 400 % к.е. (2,0 л/т);


• строки сівби відіграють надзвичайно важливу роль у захисті сходів від основних шкідників і збудників хвороб. Ранні посіви інтенсивніше заселяють злакові мухи, цикадки, попелиці та уражують збудники хвороб, зокрема вірусної природи: бура іржа, борошниста роса. Важливо, щоб сходи (три листки) з’явилися за денних температур нижче 16°С, що обмежує відкладання яєць мухами, заселення посівів цикадками, попелицями, смугастою хлібною блішкою тощо;


• глибина загортання насіння — важливий чинник у підвищенні толерантності рослин до пошкоджень злаковими мухами (гесенською, шведськими) та зниження фітотоксичності деяких протруйників. За наявності вологи в грунті вона не повинна перевищувати 4–5 см;


• з появою сходів слід систематично обстежувати стан посівів, рівномірність густоти рослин і проводити обліки їх заселеності шкідниками (табл. 4);


•  у разі виявлення кількості шкідників, що перевищує ЕПШ (див. табл. 4) слід з’ясувати домінуючі види, характер заселення ними поля (крайові смуги, окремі осередки, суцільне) та провести обприскування рослин інсектицидами. Ефективними проти злакових мух, попелиць, цикадок в основний період є: Актара 25 WG, в.г. (0,10–0,14 кг/га), Альтекс 100, к.е. (0,10–0,15 л/га) чи його аналоги — Альфагард, Альфа-Супер, Блискавка та інші; Базудин 600 EW, в.е. (1,5–1,8 л/га), Бі-58 Н, 40% к.е. (1,5 л/га) та його аналоги; Бульдок, 2,5% к.е. (0,25 л/га), Децис, 2,5% (0,2 л/га) та його аналоги; Драгун, 48% к.е. (1,0–1,2 л/га) та його аналоги; Енжіо 247 SC, к.е. (0,81 л/га), Золон, 35% к.е. (1,5–2,0 л/га), Карате 050 EC, к.е., Карате Зеон 050 CS, м.к.с. (0,15 л/га) та його аналоги; Моспілан, 20% р.п. (0,075 кг/га), Парашут 450, м.к.с. (0,50–0,75 л/га), Сумі-Альфа, 5% к.е. (0,3 л/га), Ф’юрі, 10% к.е. (0,1 л/га);


• проти гусениць підгризаючих совок і личинок хлібного туруна ефективнішими є: Базудин, Драгун, Енжіо, Нурел Д, 55 % к.е. (0,75–1 л/га),

Парашут.
Дотримання відповідної інтегрованої системи захисту озимих зернових культур восени забезпечить збереження оптимальної густоти рослин, їхню толерантність до пошкоджень і стресових абіотичних чинників та стане важливим етапом одержання запрограмованого врожаю насіння. 

С. Трибель,
д-р с.-г. наук, професор,
Інститут захисту рослин УААН