Спецможливості
Технології

Захист озимої пшениці в осінній період

05.06.2008
810
Захист озимої пшениці в осінній період фото, ілюстрація
Захист озимої пшениці в осінній період

Виконуючи програму “Зерно 2001–2004 рр.”, Україна поступово нарощує обсяги виробництва зерна озимих та ярих культур, особливо однієї з найцінніших продовольчих культур — озимої пшениці.
Останніми роками досягнуто значного збільшення обсягів заготівлі зерна як озимої пшениці, так й інших зернових культур. Так, у поточному році, навіть за спекотного та посушливого літа, особливо в степовій зоні, валовий збір зерна ранніх зернових перевищив 35 млн т.

В окремих господарствах її врожайність сягала 65 ц/га. Звичайно, таких результатів досягнуто завдяки впровадженню прогресивних технологій вирощування зернових культур, у тому числі захисту посівів від комплексу шкідливих організмів — шкідників, хвороб та бур’янів. Наприклад, при впровадженні розробленої ІЗР системи захисту зернових культур в ПОСП “Дніпро” Кагарлицького району середня врожайність озимої пшениці становила 57, а максимальна — 60 ц/га (сорт Колумбія). Тільки завдяки хімічному захисту посівів від хвороб, збережено врожаю близько 5 ц/га. У перерахунку на оброблену площу (700 га) збережено близько 350 т зерна. У СТОВ “Капачівське” Дережнянського району Хмельницької області, завдяки захисту посівів від хвороб та бур’янів, збережений врожай, залежно від сорту пшениці та умов вирощування, варіював у межах 10–12 ц/га.
Уперше за останніх 10 років істотно знизилась гострота проблеми збереження якості зерна пшениці в регіонах Степу від клопа черепашки. Про це свідчить збільшення частки 3-го класу порівняно з минулими роками. Це стало можливим завдяки серйозному ставленню до цього шкідника і, відповідно, виконанню заходів захисту, науково обгрунтованих ІЗР та Головною державною інспекцією захисту рослин у цій зоні, на площі посіву близько 1,5 млн га.
Разом з тим, внаслідок погодних умов (відносно тепла зима та спекотне літо), сприятливих для розмноження клопа шкідливої черепашки та інших видів хлібних клопів, зона високої шкодочинності їх значно розширилася і охопила, крім Степу, значну територію Лісостепу. А через недооцінку шкодочинності клопів та загрозу їх посівам гостро, на відміну від Степу, постала проблема збереження якості зерна в Лісостепу, особливо в областях, що межують зі степовою зоною. Навіть у Київській, і особливо Черкаській областях, рівень пошкодженості зерна хлібними клопами, переважно шкідливою черепашкою та гостроголовими клопами, сягав 10–15%. Через сильне ураження черепашкою зерен виявлено непоодинокі випадки не тільки зниження якості зерна з 3-го до 4–6 класів, а й навіть деградування клейковини при її відмиванні.
Слід зазначити, що в господарствах з високим рівнем заселеності посівів хлібними клопами за відсутності її хімічного захисту знижувалися не тільки продовольчі показники зерна, а й насіннєві. Так, при фітоекспертизі ІЗР зразків зерна із Запорізької області виявлено, що причиною низької схожості насіння (всього 30–40%) був високий рівень його пошкодженості клопами та ураження пошкоджених зернівок сапрофітними грибами з родів: Fusarium, Alternaria, Penicillium, Drechslera, Bipolaris.
Чималої шкоди (через пошкодженість посівів зернових) завдавали личинки хлібної жужелиці, особливо на посівах по зернових попередниках.
Тим часом, розроблені ІЗР прийоми захисту посівів від цього шкідника за токсикації насіння інсектицидами дають змогу впродовж осіннього періоду, особливо на ранніх стадіях розвитку пшениці, контролювати його чисельність. При цьому істотно зменшується заселеність посівів і такими фітофагами, як злакові попелиці, злакові мухи, цикади, дротяники, личинки пластинчастовусих. За даними Д. Д. Сігарьової, зазначені прийоми ще й на 55–65% забезпечують зниження чисельності фітогельмінтів. Крім того, вони у 3–4 рази дешевші порівняно з наземними обробками посівів і майже не впливають на корисну ентомофауну, особливо — хижих жужелиць, стафілінід, павуків.
Крім цих фітофагів, значної шкоди посівам завдавали гусениці совок, особливо озимої, та комплекс сисних шкідників — злакові попелиці, цикади, личинки злакових мух. Шкодочинність останніх значною мірою проявлялась на посівах надранніх і ранніх строків сівби.
Повсюдно посіви зернових колосових культур пошкоджували хлібні жуки. Їх чисельність та шкодочинність особливо зросли останніми роками і становили на ярій пшениці у крайових смугах від 5–10 до 20–30 особин на квадратний метр. На нашу думку, це пов’язано з невиконанням у повному обсязі агротехнічних заходів зі знищення личинок цих шкідників та покращанням трофічного фактора за розширення площ посівів ярої пшениці. Відомо, що період її розвитку на 5–10 днів триваліший порівняно з озимою пшеницею, внаслідок чого складаються кращі умови для завершення розвитку цих фітофагів.
Дошкуляли посівам пшениці, особливо на полях після пшениці та багаторічних трав, мишоподібні гризуни.
На сьогодні в основному завершено сівбу озимих культур, а на площах ранніх строків з’явились їх сходи. Настає відповідальний період збереження заданої густоти рослин і входження їх в зиму в доброму стані.
Що на даному етапі розвитку озимих слід робити? З огляду на сказане, — насамперед систематично контролювати фітосанітарний стан посівів. При їх обстеженні варто звернути увагу на домінуючі види шкідливих організмів. Дані ІЗР із моніторингу фітофагів з урахуванням зональних особливостей вирощування озимих культур свідчать, що найбільша загроза від комплексу шкідників — хлібної жужелиці, попелиць, злакових мух, цикад, совок — виникатиме насамперед у південних регіонах вирощування пшениці та ячменю, особливо на площах надранніх і ранніх строків сівби і по стерньових попередниках. Саме цим посівам необхідна першочергова увага і контроль за їх фітосанітарним станом. При цьому насамперед слід звертати увагу на пошкодженість рослин личинками хлібної жужелиці. При появі уражених ними рослин (1–2 стебла/м2 і по стерньових попередниках — хімічний захист рекомендованими ІЗР препаратами. Найефективніший захист посівів забезпечують при застосуванні препаратів з тривалим періодом дії: Базудин, 60% е., Діазинон, 60% к.е., Нурел-Д, 55% к.е., Сумітіон, 50% к.е., Рогор-С, 40% к.е., Волатон 500, 50% к.е. При їх застосуванні в рекомендованих нормах, за дотримання технології хімічних обробок забезпечуватиметься надійний захист посівів не тільки від личинок хлібної жужелиці, а й від групи сисних шкідників (попелиці, цикади, злакові мухи). На окремих посівах, насамперед за попередником — чорний пар, і особливо на площах, де вчасно не проводили агротехнічні заходи проти бур’янів, виникатиме проблема захисту посівів від гусениць совок. Застосування Базудину або Діазинону дасть змогу захистити посіви і від цього шкідника.
У Лісостепу і на Поліссі проблема захисту посівів озимих буде не такою гострою, як у Південних регіонах їх вирощування. Проте, як свідчать дані ІЗР, за сприятливих умов чисельність злакових попелиць, злакових мух, цикад та совок на окремих посівах, особливо ранніх строків сівби, може значно перевищувати ЕПШ. А якщо врахувати здатність попелиць та цикад переносити вірусні хвороби, то і в цих зонах вони можуть істотно знижувати врожай озимини. Тому при досягненні ЕПШ вказаних шкідників слід застосовувати хімічний захист посівів від них рекомендованими інсектицидами (табл.).
Не слід забувати про постійного супутника зернових культур — мишоподібних гризунів. На сьогодні асортимент препаратів також дає змогу захистити посіви від них. ІЗР рекомендує використовувати при цьому такі препарати, як Роденфос, зернові принади (фосфіду цинку, 2,5%) виробництва ЗАТ “Хімагросервіс”, які розкладають по 3 г в заселену нору в осінній період з дотриманням правил заборони використовувати в радіусі 500 м від тваринницьких ферм та птахівничих об’єктів, а також місць скупчення диких птахів і тварин. Ефективними є воскові брикети Шторм (флокумафен, 0,005%). Брикети розкладають на відстані 10–15 м один від одного в заселені нори мишей. Повторюють розкладання через 7–10 днів до досягнення необхідного ефекту.
Д.Фещин,
канд. с.-г. наук,
Інститут захисту рослин

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
vitaliy skotsyk
20 вересня заплановано розпочати всеукраїнський страйк аграріїв. Про його причини та вимоги аграріїв  розповів один з ініціаторів, голова Аграрної партії України Віталій Скоцик.  

1
0