Спецможливості
Технології

Захист гороху від горохового комарика та пероноспорозу

15.07.2008
830
Захист гороху від горохового комарика та пероноспорозу фото, ілюстрація
Пропонуємо вашій увазі систему основних заходів захисту гороху від горохового комарика та пероноспорозу. Вона дасть змогу уникнути відчутних недоборів урожаю гороху.

Недобори врожаю гороху через горохового комарика та пероноспороз сягають 10–12 ц/га. Вогнища масового розмноження горохового комарика охоплюють Вінницьку, Київську, Хмельницьку та прилеглі до них райони інших областей.
Гороховий комарик (галиця) — Contarinia pisi Kieff. — в Україні поширений повсюди. Найбільшої шкоди завдає у західній частині Лісостепу.
Комарик завдовжки 1,5–1,8 мм, блідо-сірувато-жовтого забарвлення; передньоспинка бурувата, черевце з темними перев’язами та рядком дуже дрібних конічних шипів біля заднього краю кожного сегменту. Яйцеклад самки дуже довгий і тонкий, у спокійному стані втягнутий у черевце. Геніталії самця добре виражені, щипцеподібні. Очі великі, темно-коричневі, з’єднуючись зверху, мають форму підкови. Вусики довгі 14-членикові, перший із них обернено-зрізано-конусоподібний, другий — округлий, решта — в самця стеблисто-двовузликові, в самки — округло-циліндричні з вузьким відростком на вершині і з двома кільцями довгих щетинок. У самця, крім того, є два кільця дуже вузьких видовжених петлеподібних сенсорних ниток, які на чверть коротші за щетинки.
Крила прозорі з п’ятьма поздовжніми і однією, біля основи, поперечною жилками. Дзюрчальця при основі дуже вузькі, потім широкоовальні. Ноги дуже довгі та тонкі, густо покриті чорними волосками, лапки п’ятичленикові, перший із них дуже короткий, другий — довший за першого в шість-сім разів, три інші членики, разом узяті, рівні за довжиною другому, але кожний із них коротший за попередній.
Яйце біле, видовжено-овальне, завдовжки 0,2 мм. Відкладені яйця частостебельчасті з порушеною звичайною формою. Личинка завдовжки 3 мм, жовтувато-біла, звужена до кінців, із чітким розподілом тіла на 13 сегментів, безнога й без вираженої голови, здатна підстрибувати. Ротові частини дуже дрібні, чорні, ледь помітні. На черевному боці першого грудного сегмента помітна злегка бурувата на вершині лопаткоподібна спатула з виїмкою посередині головки, її форма є видовою ознакою.
Кокон зимуючої в грунті личинки округлий, світло-сірий, напівпрозорий, діаметром 0,8–1,0 мм.
Лялечка завдовжки близько 2 мм, блідо-бурувато-сіра або жовтувато-сіра з чорно-бурими очима й крилами, ноги та вусики бурі від густо покриваючих їх волосків. Перед виходом комарика лялечка темніє.


Біологія
Гороховий комарик — монофаг, на території України виявлений тільки на сортах культурного гороху, що узгоджується з даними деяких вітчизняних та іноземних авторів. Пошкодження інших бобових, про які пишуть деякі автори, ми не зафіксували.
Гороховий комарик на території України розвивається переважно в одному поколінні. В окремі роки, за сприятливих умов температури та вологи, можливий розвиток факультативного неповного другого покоління, личинки якого пошкоджують верхівкові вегетативні та генеративні бруньки в пазухах листків, а потім і бутони, що утворились. Однак личинки цього покоління, зазвичай, не встигають розвинутись до збирання врожаю і приречені на загибель.
Зимують личинки в коконах у грунті переважно на глибині 2–6 см, і тільки невелика частина їх — у глибших шарах, що залежить від щільності грунту, його структури та вологості, а також наявності у ньому тріщин. Заляльковування відбувається навесні в місцях зимівлі.
Виліт комарика, як водиться, збігається з періодом утворення генеративних бруньок у пазухах прилистків, де здебільшого він і відкладає яйця. Розвиток личинок у пошкоджених органах (у бутонах, серед складених попарно молодих листкових пластинках, на молодих генеративних бруньках, стеблах, прикритих прилистниками, на молодих соковитих стеблах та серед вегетативних і генеративних бруньок, покритих прилистками, рідше в квітках на маточці та молодих бобах, що утворились, прикритих чашечкою і відмираючим вінчиком) триває 1,5–2,5 тижня. Личинки, що закінчили розвиток, незадовго до збирання врожаю дружно йдуть у грунт. Там вони утворюють кокон, в якому, згорнувшись кільцем, зимують. Лише незначна частина личинок, що рано закінчила розвиток, заляльковується і дає початок льоту комариків другого покоління, личинки якого розвиваються наприкінці вегетації гороху на зелених верхівкових бруньках і бутонах.
Шкодочинність
(типи пошкоджень)
Залежно від місць розміщення яєць на рослині й подальшого живлення личинок на цих органах, спостерігається чотири основні типи пошкоджень: 1) незначне потовщення чашечки, загнивання внутрішніх частин бутона і відмирання квітконіжки від чашечки завдовжки 3–5 мм із дальшим опаданням відмерлого бутона; 2) укорочення міжвузлів пагона й квітконосів під час їх пошкодження в пазусі прилистників, а за раннього та сильного пошкодження відмирання частини генеративних і вегетативних бруньок, що призводить до деформації всієї верхівки стебла внаслідок наростаючих із непошкоджених бруньок листків, утворюється деформоване кільце (“відьмина мітла”); 3) деформація і побуріння окремих пошкоджених пластинок листка і частково прилистників; 4) утворення дрібних деформованих недорозвинених бобів переважно із зовнішніми ознаками пошкоджень стулок і зав’язі зерна.
Дослідженнями встановлено, що найменше комарик пошкоджує генеративні органи (4,9–6,3%) на сортах Алтайський (що не осипається), Толар, Легенда, Флагман, Ювіляр і Оргор. Недобір урожаю на цих сортах коливається в межах 2,8–4,2 ц/га. Найбільше шкідник пошкоджує генеративні органи сортів гороху Штегольд, Рапорт, Труженик, Богатир і Прогрета, де недобір урожаю становить 7,0–8,4 ц/га. У сортів Уладовський 10, Тиркус, Битюг пошкодження генеративних органів були в межах 7,9–9,1% з недобором урожаю 4,2–5,6 ц/га, тобто їх можна назвати середньопошкоджуваними.
Біологічні особливості
та шкодочинність пероноспорозу на горосі
Пероноспороз (несправжня борошниста роса) виявлено в усіх областях України, де інтенсивно вирощують горох, але він уражує також сою, вику, кормові боби. На кожній культурі паразитує окремий вид збудника: на горосі — Peronospora pisi Lyb.
Проявляється хвороба протягом усього вегетаційного періоду у вигляді місцевого (локального) і дифузного (системного) ураження. За місцевого ураження на листках, прилистниках утворюються хлоротичні блідо-жовті (на стулках зелених бобів — безбарвні) плями завбільшки 0,6–2,5 см, покриті з нижнього боку спороношенням гриба (конідіями та конідієносцями). Всередині стулок уражених бобів утворюється білий наліт грибниці патогена, насінини утворюються плюсклі, недорозвинені. За слабкого ураження насіння шкірка в нього зморшкувата з невеликими коричневими плямами.
Характерна зовнішня ознака дифузного ураження — хлоротичність всієї рослини, яскраво виражена карликовість через зменшення довжини міжвузля. Листки з нижнього боку повністю покриті спороношенням гриба. Уражені дифузно боби трохи припухлі, викривлені, хлоротичні, не утворюють насіння. Рослини (4–6%), дифузно уражені  у фазі сходів, зазвичай гинуть, не утворюючи бобів. Після цвітіння часто фіксують дифузне ураження верхівки рослини. Такі рослини припиняють ріст і не формують бобів.
У разі сильного розвитку хвороби в бобах закладається на 38% менше насіння, його маса зменшується наполовину. Збудник хвороби (гриб Peronospora pisi Lyb.) зберігається ооспорами в рослинних рештках і грибницею в насінні.


Система основних заходів захисту гороху від горохового комарика та пероноспорозу
1. Дотримання сівозміни — ефективний профілактичний захід з обмеження шкідливості від горохового комарика та пероноспорозу. Горох треба повертати на попереднє поле в сівозміні через чотири-п’ять років.
2. Проведення аналізу грунту методом його промивання у вогнищах масового розмноження й пошкодження культур гороховим комариком для виявлення місць зимівлі шкідника та визначення стану чисельності популяції, що перезимувала.
3. Дотримання просторової ізоляції не менше 1000 м між вогнищами зимуючої популяції комарика й новими посівами, а також між сприйнятливими сортами гороху.
Проти пероноспорозу потрібно завчасно протруювати насіння Фундазолом, з.п. (2 кг/т), Стираксом 34% в.с.к. (2,5–3,0 кг/т), Вітаваксом 200 ФФ, в.с.к. (2,5 кг/т), Тебузаном, 6% т.к.с. (0,4–0,5 кг/т), Максимом 025 FS, т.к.с. (1,0 кг/т). Для підвищення врожайності та стійкості рослин проти ушкоджень рекомендується також обробка насіння перед висіванням Мікосаном (марок Н), 3% в.р.к. (5–7 л/т).
4. Ранні строки висівання гороху й використання скоростиглих і середньостиглих сортів у зоні масового розмноження шкідника та розвитку хвороби. На таких посівах пошкодження пізніших верхівкових генеративних органів і листків не мають значного впливу на продуктивність рослин, але можуть сприяти прискоренню дозрівання рослин.
5. На початку бутонізації гороху, під час відловлювання ентомологічним сачком із капронової або іншої щільної тканини перших дорослих особин комарика, треба обробити ці ділянки інсектицидами, дозволеними для застосування на посівах гороху. У роки масового розмноження комарика потрібні також обробки інших культур у місцях зимівлі шкідника. У період вильоту шкідника із грунту одночасно слід вести боротьбу з іншими шкідниками або хворобами. При цьому особливу увагу належить звернути на місця масового накопичення комарика (ділянки, розміщені поблизу з торішніми та позаторішніми посівами гороху, полезахисні смуги й високорослі культури, посіви в низині тощо).
6. Ефективність обробок вища, якщо їх проводити в ранкові та вечірні години, особливо після дощів, у період максимальної добової активності. За такого режиму обробок спостерігається також більша збереженість ентомофагів на посівах гороху. Для збереження та накопичення на посівах основного паразита личинок комарика — Amblyaspis sp.(масовий льот якого відбувається у фазі цвітіння) обробки інсектицидами проти інших шкідників у цей період бажано не проводити.
7. Глибока оранка грунту з обертанням пласта, яку проводять одразу після збирання гороху (якщо це не порушує агротехніки) в місцях масових пошкоджень цієї культури, зменшує чисельність комарика, що виходить із грунту, та ураженість рослин пероноспорозом.
8. На посівах гороху у фазі бутонізації проти імаго ефективні: Ф’юрі, 57% в.е. (0,07–0,1 л/га), Золон, к.е. (1,4 л/га), Карате 050 ЕС (0,1–0,125 л/га); Базудин 600ЕW, в.е. (0,5–0,75 л/га), Бі-58 новий, к.е. (0,5–1 л/га), Актара 25 WG (0,1 л/га), Фостран, 40% к.е. (0,5–1 л/га), Зеніт, 20% в.р.к. (0,2–0,25 л/га), Оперкот, 5% з.п. (0,15–0,2 кг/га), Ньюстар, 12% в.е.к. (0,07–0,1 л/га), Практик, 60% к.е.(1,5–1,8 л/га). У разі подовженого льоту комарика виникає потреба в повторних обробках посівів через 10–12 днів (економічний поріг шкодочинності — 1–2 комарики на 100 помахів сачком). Ефективність хімічних обробок збільшується, якщо їх проводити в ранкові та вечірні години в період максимальної добової активності комарика. За такого режиму обробок спостерігається також більша збереженість ентомофагів на посівах гороху.
9. Обробку гороху проти горохового комарика треба проводити комплексно й проти інших шкідників (попелиць горохової плодожерки, горохової зернівки, горохового трипса) та проти пероноспорозу (до цвітіння і на початку утворення бобів), додаючи до інсектицидів фунгіциди: Рекс Т, к.с. (0,5–0,7 л/га), Ацидан, 72% з.п. (2,5 кг/га), Ефаль, 65% в.р.к. (3 кг/га) та інші дозволені препарати.


І. Кошевський,
канд. біол. наук
М. Рубан,
канд. біол. наук
П. Зубко,
канд. с.-г. наук

Інтерв'ю
14-15 березня в Одесі пройшов черговий конгрес "Органічна Україна". Органічне землеробство, як і кожне явище, має як своїх прихильників, так і своїх противників. І у тих, і у інших є свої аргументи. Тож сьогодні редакція сайту «Пропозиція... Подробнее
Ще 2021 року Міністерство у справах ветеранів України розпочало роботу з підготовки Стратегії розвитку ветеранського бізнесу до 2030 року (mva.gov.ua). Успішний ветеран-підприємець, який активно розвиває власну справу, свою громаду та... Подробнее

1
0