Спецможливості
Технології

Загроза зерну і зернопродуктам під час зберігання

05.06.2008
1175
Загроза зерну і зернопродуктам під час зберігання фото, ілюстрація
Дані про збитки, яких завдають зерну і зернопродуктам шкідники запасів, оприлюднюються, через певні причини, доволі рідко, тому повністю обчислити втрати у вартості чи в масі пошкодженого зерна неможливо. Переважну кількість випадків пошкоджень не реєструють. Тим часом господарські збитки, яких завдають шкідники як в Україні, так і в інших країнах світу, колосальні і спричиняють великі втрати зерна і зернопродуктів.

К О М А Х И


Про ступінь шкодочинності шкідників запасів можна судити за низкою кількісних і, головне, якісних даних. Світові втрати хлібних запасів від шкідників оцінюють у 5 млн т, яких вистачило б для прожиття 150 млн осіб.
Через 70–90 днів після збирання врожаю в місцях його зберігання можна виявити близько 26 видів комах, до того ж, кількість заражених партій коливається  залежно від місцевого клімату — від 14% у північних регіонах до 94% на півдні.
Найбільших збитків шкідники завдавали на початку минулого століття. Наприклад, зернова міль повністю знищила запаси зерна в різних районах Північного Кавказу. Щорічні втрати від шкідників хлібних запасів у США становлять $300 млн. У США вважають також, що загальні втрати від шкідників лише в складських приміщеннях — це близько 5% загального врожаю зерна.
Зерно і зернопродукти можуть слугувати джерелом живлення для багатьох видів комах. В Україні з шкідників запасів найчастіше зустрічаються: з твердокрилих — комірний, рисовий і кукурудзяний довгоносики, зерновий каптурник, великий борошняний, малий та малий булавовусий хрущаки, суринамський, рудий і малий борошноїди; з лускокрилих — південна комірна, млинна та шоколадна вогнівка, хлібна та зернова міль (табл., рисунок).
Місця розвитку шкідників запасів — борошномельні, круп’яні, комбікормові, насіннєобробні заводи, кондитерські фабрики, хлібоприймальні пункти, хлібозаводи та інші підприємства, пов’язані зі зберіганням і переробкою зерна чи виготовленням виробів з нього.
 Крім безпосереднього знищення продуктів, шкідники запасів погіршують їх якість, забруднюючи відходами життєдіяльності  та утворюючи грудочки борошна, що спричинює передчасне спрацювання обладнання. Окрім зниження маси та погіршення якості й технологічних властивостей зерна, комахи та кліщі виділяють у нього токсичні для людини речовини, й за певної щільності зараження воно стає непридатним для продовольчих цілей. Токсичні речовини зберігаються в зерні й після дезінсекції, а за повторного зараження додаються до токсичних речовин, що вже є в ньому.
Вигризаючи зародки зерен, личинки багатьох видів шкідників особливо великої шкоди завдають насіннєвому матеріалу пшениці, жита, ячменю та кукурудзи, який унаслідок цього стає зовсім непридатним для висівання. Борошно з такого зерна бідне на вітамін В і провітамін А.


Під час масового зараження гусениці лускокрилих обплітають павутинням верхній шар насипу зерна (7–10 см), який дуже складно очистити від екскрементів і павутини, тому його неможливо використати для харчових або фуражних цілей.  
Крім зерна і зернопродуктів, ці шкідники ушкоджують різноманітні продуктові запаси: кондитерські вироби (шоколадні цукерки, печиво), сухофрукти, ядра мигдалю і волоського горіха, арахіс, какао, каву тощо.
Ушкоджене насіння та збільшення індексу кислотності, своєю чергою, призводять до виробництва олії низької якості.
Присутність шкідників запасів може спричиняти нагрівання та підвищення вологості зернових мас, що, відповідно, призводить до швидкого розмноження мікроорганізмів.


К Л І Щ І


Шкідники-кліщі (акароїдні кліщі комірно-зернового комплексу: комірні та хлібні) належать до родин Acaridae і Glicyphagidae .
 Вони невеликі за розмірами (0,1–0,7 мм). Широкому загалу населення ця група кліщів практично невідома. Навіть працівники-практики не завжди мають достатньо відомостей про цих шкідників. Водночас кліщі  завдають значних збитків у зерносховищах, продовольчих складах та інших місцях зберігання продуктів, в тому числі й у житлових приміщеннях.
Господарська шкодочинність хлібних кліщів величезна і визначається багатьма чинниками: різноманітністю видів, широким розповсюдженням по країнах світу. Вони заселяють різноманітні субстрати, особливо харчові продукти, зерно, борошно, крупи, сухофрукти, комбікорм, сіно, лікарську сировину, продукти тваринного походження (сири, ковбаси, морепродукти тощо), а також місця зберігання запасів, транспортні засоби.
Кліщі здатні виживати в несприятливих умовах середовища і можуть викликати “спалахи розмноження” за типом “популяційного вибуху”, швидко досягаючи величезної чисельності.
Для шкідників запасів сприятливими вважаються умови, коли починаються процеси гниття, які призводять до підвищення вологості, зумовлюють розвиток пліснявих грибів, які  розповсюджують кліщі.
Унаслідок життєдіяльності кліщів зменшується маса продуктів і знижується їх якість. Вони набувають затхлого запаху, стаючи грудкуватими та непридатними для їжі і годівлі худоби. Схожість насіння катастрофічно знижується. У разі масового розмноження комірних кліщів за 1–2 місяці втрати насіння пшениці та жита становлять понад 50%, втрати врожаю цибулинних сягають 15–20%, у сироварній промисловості — близько 5% маси сиру.


Якщо заражене зерно та зернопродукти не відповідають вимогам державних і міжнародних стандартів, то на них не можна видавати сертифікат відповідності.
Усе зерно та зернопродукти, що їх завозять в Україну, а також ті, що йдуть на експорт, належать до підкарантинних матеріалів, які слід супроводжувати фітосанітарними документами. Одна з умов, зафіксована в цих документах, — відсутність у зерні будь-яких живих шкідників запасів.
У разі виявлення живих шкідників у зерні, яке експортують чи імпортують, а також у транзитному зерні, що його перевантажують на території України, обов’язкове проведення знезараження (фумігації).  
Знезараження здійснюють фахівці фумігаційних загонів Державної служби з карантину рослин України під контролем державних інспекторів з карантину рослин.
Центральний фумігаційний загін (ЦФЗ) та його філії, які є практично в усіх областях України, укомплектовані висококваліфікованими фахівцями, сучасною технікою та обладнанням, що дає їм змогу працювати за новітніми технологіями. Загони проводять знезараження продукції у вагонах, контейнерах, на суднах на шляху прямування, у зерносховищах, елеваторах способом фумігації. Доволі успішно практикується також знезараження порожніх приміщень способом аерозольної обробки.



О. Башинська,
Укрдержкарантин

Інтерв'ю
AgroGeneration є одним із провідних агрохолдингів України не лише за обсягами виробничих площ, а й за операційною ефективністю. Головний напрямок діяльності компанії – виробництво зернових та олійних
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0